Категорія
Війна
Дата

Випробування на стійкість. Як змінилася тактика атак Росії на енергосистему України? Розбір The Economist

3 хв читання

електроенергія, блекаут, світло, атака на ТЕЦ /Shutterstock

Близько 60% української електроенергії виробляють атомні станції, більшу частину решти – гідроелектро- і теплові електростанції, які зараз атакує РФ. Обидві – критичні ланки для стабільності енергосистеми України Фото Shutterstock

Замість хаотичних ракетних обстрілів Росія веде кампанію масованих дронових атак, спрямовану на виснаження української енергомережі. Головне з матеріалу The Economist

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Росія перетворила удари по енергетичній інфраструктурі України на системну операцію, спрямовану не просто на тимчасове пошкодження мереж, а на знищення життєздатності великих територій країни напередодні зими. Мета атак – позбавити регіони тепла і світла, підірвати промисловість, спровокувати масову еміграцію і створити політичний тиск на Київ, пише The Economist.

Ця кампанія не хаотична: серія ударів по водопостачанню, підстанціях і електростанціях показала, що йдеться про стратегію руйнування балансу між виробництвом і розподілом енергії.

Нові російські дрони

Якщо раніше Росія використовувала дорогі й неточні ракети, хаотично запускаючи їх по Україні, то тепер зосереджується на певних регіонах, завдаючи ударів хвилями за допомогою новітніх версій дешевих дронів Shahed.

Сучасні моделі Shahed-типу значно швидші та точніші за перші зразки 2022 року, деякі з них розвивають швидкість понад 300 км/год і застосовують ШІ для автоматизації останньої фази польоту, щоб долати українські системи радіоелектронного придушення. Дрони атакують під іншим кутом – майже вертикально, з висоти, недосяжної для кулеметів, що робить їх ближчими до ракет за ефективністю і ускладнює їхнє збиття штатними засобами.

Росія комбінує масовані дронові атаки з прицільними ударами по підстанціях і теплових вузлах, вибираючи вузькі точки мережі. Ціль стратегії – не лише пошкодити генерацію, а саме розірвати логіку розподілу електроенергії: відокремити регіони-споживачі від генеруючих потужностей і зробити передачу електроенергії із заходу на схід технічно й економічно складнішою.

«Вони хочуть спочатку вимкнути світло на лівому березі, а не по всій країні», – каже The Economist анонімне джерело.

електростанції війна Росія /Gettyimages

Росія послідовно вражає підстанції високої напруги – вузли, які трансформують 750 кВ у 330/110 кВ для регіональних мереж Фото Gettyimages

Проблеми української енергосистеми

Енергосистема України побудована на балансі: близько 60% виробництва дають атомні станції як базове навантаження, а гідро- та теплові електростанції і газові родовища виконують регулювальну функцію, вирівнюючи піки попиту й забезпечуючи гнучкість. Росія атакує обидві частини цього рівняння – виробництво й розподіл.

За три тижні атак з ладу виведено кілька теплових електростанцій і приблизно половину видобутку природного газу, який є важливою частиною цього балансу. Окрім вартості пошкодженої інфраструктури, останні удари змусили Україну витратити близько $1,9 млрд на імпорт газу, додає The Economist.

Критичною ланкою в Україні залишається приблизно 90 підстанцій високої напруги – вузли, які трансформують 750 кВт у 330/110 кВт для регіональних мереж. Саме вони тримають кістяк передачі енергії по країні. Росія послідовно вражає ці підстанції, шукаючи слабкі місця.

На папері найважливіші вузли мали бути захищені пасивними системами – залізобетонними укриттями й металевими сітками. У реальності ж багато з них або не були побудовані, або не відповідали стандартам.

Причина – брак ресурсів і менеджерської послідовності після 2022 року. Коли енергетична криза 2022–2023 років минула, увага влади змістилася, відбулися кадрові перестановки. У 2024-му відсторонені віцепрем’єр Олександр Кубраков і керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький, а після зміни адміністрації в США фінансова допомога скоротилася. У результаті будівництво захисних споруд стало формальністю.

«Захисні системи не будувалися одночасно на всіх об’єктах, – каже один із підрядників. – Якби компанії діяли швидко, ефективно і під фінансовим контролем, результат був би значно кращим».

Але Україна має запасні трансформатори, мобільні ремонтні бригади і досвід адаптації мереж у бойових умовах.

Завдання зараз – уповільнити темп руйнувань, нарощувати локальні системи захисту, поєднувати ППО з перехопленням дронів і забезпечити прозоре, підзвітне фінансування відновлення.

Якщо ремонт і модернізація йтимуть швидше за темпи руйнувань з боку РФ, система зможе витримати зиму. Але цей сезон може стати найважчим випробуванням стійкості, пише The Economist. Тривалі відключення електроенергії у багатьох регіонах – цілком реальний сценарій. Деякі області можуть залишитися без світла і газу.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
П'ятий випуск 2025 року вже у передпродажу

Замовляйте з безкоштовною доставкою по Україні