Замість хаотичних ракетних обстрілів Росія веде кампанію масованих дронових атак, спрямовану на виснаження української енергомережі. Головне з матеріалу The Economist
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Росія перетворила удари по енергетичній інфраструктурі України на системну операцію, спрямовану не просто на тимчасове пошкодження мереж, а на знищення життєздатності великих територій країни напередодні зими. Мета атак – позбавити регіони тепла і світла, підірвати промисловість, спровокувати масову еміграцію і створити політичний тиск на Київ, пише The Economist.
Ця кампанія не хаотична: серія ударів по водопостачанню, підстанціях і електростанціях показала, що йдеться про стратегію руйнування балансу між виробництвом і розподілом енергії.
Нові російські дрони
Якщо раніше Росія використовувала дорогі й неточні ракети, хаотично запускаючи їх по Україні, то тепер зосереджується на певних регіонах, завдаючи ударів хвилями за допомогою новітніх версій дешевих дронів Shahed.
Сучасні моделі Shahed-типу значно швидші та точніші за перші зразки 2022 року, деякі з них розвивають швидкість понад 300 км/год і застосовують ШІ для автоматизації останньої фази польоту, щоб долати українські системи радіоелектронного придушення. Дрони атакують під іншим кутом – майже вертикально, з висоти, недосяжної для кулеметів, що робить їх ближчими до ракет за ефективністю і ускладнює їхнє збиття штатними засобами.
Росія комбінує масовані дронові атаки з прицільними ударами по підстанціях і теплових вузлах, вибираючи вузькі точки мережі. Ціль стратегії – не лише пошкодити генерацію, а саме розірвати логіку розподілу електроенергії: відокремити регіони-споживачі від генеруючих потужностей і зробити передачу електроенергії із заходу на схід технічно й економічно складнішою.
«Вони хочуть спочатку вимкнути світло на лівому березі, а не по всій країні», – каже The Economist анонімне джерело.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Росія послідовно вражає підстанції високої напруги – вузли, які трансформують 750 кВ у 330/110 кВ для регіональних мереж Фото Gettyimages
Проблеми української енергосистеми
Енергосистема України побудована на балансі: близько 60% виробництва дають атомні станції як базове навантаження, а гідро- та теплові електростанції і газові родовища виконують регулювальну функцію, вирівнюючи піки попиту й забезпечуючи гнучкість. Росія атакує обидві частини цього рівняння – виробництво й розподіл.
За три тижні атак з ладу виведено кілька теплових електростанцій і приблизно половину видобутку природного газу, який є важливою частиною цього балансу. Окрім вартості пошкодженої інфраструктури, останні удари змусили Україну витратити близько $1,9 млрд на імпорт газу, додає The Economist.
Критичною ланкою в Україні залишається приблизно 90 підстанцій високої напруги – вузли, які трансформують 750 кВт у 330/110 кВт для регіональних мереж. Саме вони тримають кістяк передачі енергії по країні. Росія послідовно вражає ці підстанції, шукаючи слабкі місця.
На папері найважливіші вузли мали бути захищені пасивними системами – залізобетонними укриттями й металевими сітками. У реальності ж багато з них або не були побудовані, або не відповідали стандартам.
Причина – брак ресурсів і менеджерської послідовності після 2022 року. Коли енергетична криза 2022–2023 років минула, увага влади змістилася, відбулися кадрові перестановки. У 2024-му відсторонені віцепрем’єр Олександр Кубраков і керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький, а після зміни адміністрації в США фінансова допомога скоротилася. У результаті будівництво захисних споруд стало формальністю.
«Захисні системи не будувалися одночасно на всіх об’єктах, – каже один із підрядників. – Якби компанії діяли швидко, ефективно і під фінансовим контролем, результат був би значно кращим».
Але Україна має запасні трансформатори, мобільні ремонтні бригади і досвід адаптації мереж у бойових умовах.
Завдання зараз – уповільнити темп руйнувань, нарощувати локальні системи захисту, поєднувати ППО з перехопленням дронів і забезпечити прозоре, підзвітне фінансування відновлення.
Якщо ремонт і модернізація йтимуть швидше за темпи руйнувань з боку РФ, система зможе витримати зиму. Але цей сезон може стати найважчим випробуванням стійкості, пише The Economist. Тривалі відключення електроенергії у багатьох регіонах – цілком реальний сценарій. Деякі області можуть залишитися без світла і газу.
