В інтерв'ю Forbes премʼєр-міністр Денис Шмигаль розказав, скільки міністерств залишиться після реформи Кабміну, про шість кроків для ефективної митниці, як український уряд збирає гроші на відбудову та що думає про податкову реформу, «маски-шоу» від правоохоронців та інші проблеми бізнесу
Денис Шмигаль, 47, очолює український уряд майже три роки – чималий термін в українських реаліях. На його каденцію випали найскладніші часи для економіки – спочатку епідемія COVID-19, а потім і повномасштабна війна.
Forbes зустрівся з премʼєр-міністром за декілька днів до роковин великої вийни. Шмигаль розповів про виклики, які стоять перед урядом, дефіцит бюджету, пошук грошей на відбудову країни та як змінилися відносини між владою та бізнесом.
Інтервʼю скорочене та відредаговане для зрозумілості
Скільки коштів на відбудову залучив український уряд
Україні для зведення бюджету потрібно $38 млрд зовнішньої допомоги. Скільки ми вже отримали та стосовно якої суми є домовленості?
Минулого року нам вдалося залучити понад $31 млрд зовнішніх ґрантів та кредитів – 38% та 62% відповідно.
Цього року дефіцит бюджету $38 млрд. Уже анонсована макрофінансова допомога від Європейського Союзу на $18 млрд. До вересня маємо отримати $10 млрд від Сполучених Штатів. Маємо домовленості про виділення протягом пʼятьох років $7,5 млрд від Норвегії. Та цього року очікуємо $1,5 млрд від Канади. Також є домовленості про менші суми з іншими країнами.
Наразі, враховуючи всі домовленості, щоб закрити дефіцит, нам потрібно ще близько $5 млрд. Плануємо залучити їх від МВФ, перемовини щодо цього вже розпочаті.
Президент озвучив, що на Rapid Recovery потрібно $17 млрд. Cкільки коштів уже вдалося зібрати?
Щодо наявних коштів – 17 млрд грн лежить на спецрахунку в Державному фонді ліквідації наслідків російської агресії. Це гроші, які передав Фонд гарантування вкладів, вони були конфісковані в «дочок» російських банків – Промінвестбанку та МР Банку.
Ще 35,5 млрд грн – прибуток Національного банку, який протягом цього року надійде до фонду.
$1,5 млрд (понад 54,8 млрд грн. – Ред.) – гроші, які нададуть США, вони вже погоджені Конгресом. Окремо $0,8 млрд (29,2 млрд грн. – Ред.) США виділили на відбудову енергетичної інфраструктури. У цьому кейсі ми можемо казати не лише про «живі гроші». Наприклад, Сполучені Штати надали газову генераційну установку, яка коштує близько $18 млн, та кілька потужних генераторів.
Під час саміту Україна – ЄС голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла €1 млрд (понад 39 млрд грн. – Ред.) на програму швидкої відбудови.
Якщо підсумувати, то наразі в нас є понад 150 млрд грн. Це сума, яку український ринок може освоїти для відновлення житла та критичної інфраструктури.
На які проєкти першочергово залучає інвестиції Україна?
У межах програми швидкого відновлення ми бачимо такі пріоритети:
- відновлення енергогенерації та енергомереж – $5,8 млрд;
- розмінування територій, бо без цього неможливо розпочати програму відновлення – $0,4 млрд;
- відбудова пошкодженого житла – $3,2 млрд;
- відбудова критичної інфраструктури – $5,7 млрд;
- економічне відновлення – це програми для малого та середнього бізнесу (в тому числі «єРобота» та кредитна програма «5/7/9%») – $ 3,8 млрд.
20 лютого відбувся візит до Києва голови МВФ Крісталіни Георгієвої. Про що домовились?
Це історичний візит. Безперечно, це свідчить про рівень підтримки з боку МВФ. Крісталіна Георгієва підтримувала Україну з перших днів війни. Про це говорять дві RFI-програми минулого року та мультидонорська координаційна платформа за сприяння МВФ.
Для Крісталіни Георгієвої було важливо особисто побачити та переконатися, що українська економіка «жива» – уряд та підприємства працюють. Для МВФ важливо розуміти, що країна є спроможним кредитором.
На зустрічі обговорили підсумки моніторингової місії МВФ, яку Україна успішно пройшла. І це дало змогу розпочати перемовини про повноцінну програму підтримки, яку ми хочемо розпочати вже в першому кварталі цього року. Вона буде складатися з двох частин: негайна фінансова підтримка, на яку Україна розраховує під час війни, та програми післявоєнної відбудови.
Програма буде розрахована на чотири роки, її загальний бюджет – понад $15 млрд. Головна мета – фінансова підтримка України та консолідація країн G7 задля допомоги України на наступні пʼять років. Йдеться про кошти для фінансування дефіциту бюджету (за наявності) та фінансування програм відновлення, розвитку та реформ в Україні.
Розподіл траншів ще обговорюємо. Найімовірніше, сума буде поділена на декілька квартальних траншів. Ми розраховуємо, що перший транш отримаємо в першому або другому кварталі цього року.
Денис Шмигаль, 47, очолює український уряд майже три роки – чималий термін в українських реаліях. На його каденцію випали найскладніші часи для економіки – спочатку епідемія COVID-19, а потім і повномасштабна війна. Фото Олександр Чекменьов
Чого чекати від «фінансового Рамштайну»
Перше засідання «фінансового Рамштайну» має відбутися на початку березня. Які проєкти країна буде представляти?
Перша зустріч уже відбулася, вона пройшла в режимі онлайн на виконавчому рівні. Засідання «фінансового Рамштайну» діляться на декілька рівнів:
- високий політичний рівень – президенти та премʼєр-міністри;
- виконавчий рівень – із нашої сторони міністр фінансів Сергій Марченко, від міжнародних партнерів – заступник радника Білого дому та керівник директорату Єврокомісії;
- третій рівень – міністри фінансів або їхні заступники країн G7 та представники міжнародних фінансових установ (МВФ, Світовий банк, ЄБРР та Європейський інвестбанк).
Зустріч «фінансового Рамштайну» на високому політичному рівні пройде на початку квітня у Вашингтоні під час весняних зборів МВФ та Світового банку. Ми будемо обговорювати довготермінову співпрацю у пʼятьох аспектах:
- фінансування дефіциту бюджету;
- програма швидкої відбудови, або Rapid Recovery план;
- велика відбудова, або «план Маршалла для України»;
- конфіскація заморожених російських активів;
- страхування воєнних ризиків.
Чи може приватний бізнес у рамках «фінансового Рамштайну» залучити міжнародні інвестиції?
Зараз ми не прораховуємо таку можливість. Відновлення економіки наразі передбачає підтримку бізнесу через урядові програми, зокрема це ґранти для мікро- та малого бізнесу та кредитна програма «5/7/9%». Ці програми прозорі та зрозумілі міжнародним партнерам.
Більш конкретного інструменту для відновлення приватного бізнесу поки що немає, але ми будемо над цим працювати. Перше, що для цього потрібно, – розвʼязати питання конфіскації заморожених російських активів. Це дасть кошти на програму «великого відновлення», компенсацію зруйнованого житла, підприємств тощо.
За оцінками Світового банку, збитки України від війни – $350 млрд. На початок 2023 року оцінка буде $650–750 млрд. Ні Україна, ні наші міжнародні партнери не можуть дати такі кошти. Їх повинна сплатити Росія, яка завдала цих збитків. Наразі ми з міжнародними партнерами працюємо над створенням механізму конфіскації російських активів.
Конфіскація заморожених російських активів може зайняти не один рік. Чи є у вас розуміння, на якій стадії цей процес зараз?
Репарації можна отримати лише від країни, яка завершила воювати та визнала свою провину або її провину визнав міжнародний суд. Тобто країна або добровільно віддає репарації, або за рішенням суду.
У нас триває війна, тому обидва варіанти поки що не працюють. Зараз іде дискусія на рівні наших міжнародних партнерів щодо внесення змін до законодавства, що прискорить процес передачі заморожених російських активів.
Ніхто не може назвати точну суму заморожених російських активів. За приблизними експертними підрахунками – $300–500 млрд. Це ресурс, на який ми претендуємо та який має стати фінансовою основою відбудови.
Шмигаль розповів про виклики, які стоять перед урядом, дефіцит бюджету та пошук грошей на відбудову країни, а також як змінилися відносини між владою та бізнесом. Фото пресслужба КМУ
Страхування військових ризиків, перспективи «зернового коридору», обшуки, які проводять правоохоронці. Що думає голова уряду про проблеми бізнесу
Гарантії — головна вимога і потреба як приватного бізнесу, так і міжнародних фінустанов для інвестицій. Торік Україна мала реалізувати два проєкти разом із MIGA на $25 млн. На якій стадії ці проєкти зараз?
Вперше про необхідність страхування воєнних ризиків почали говорити ще на конференції в Лугано і продовжуємо це робити під час міжнародних зустрічей. Наприклад, під час зустрічі з послом Японії також обговорювали це питання, і їхня агенція над цим працює, йдеться про досить велику суму.
Співпраця з MIGA – один із «пілотів», на який було виділено $25 млн, проте конкретних проєктів ще немає.
Зараз в урядовому офісі UkraineInvest сім великих проєктів на загальну суму $1,3 млрд, частина з яких звернулась до MIGA щодо можливості страхування воєнних ризиків.
Але тут важливо розуміти, що йдеться про страхування для іноземних інвестицій. Фонди, на кшталт MIGA, найімовірніше, не будуть покривати страхування воєнних ризиків українського бізнесу.
Воєнні ризики сьогодні не страхує жодна страхова компанія. Це переважно відповідальність державних фондів. Сьогодні Україна перебуває під одним великим воєнним ризиком. Ми всі, живучи та працюючи в цій країні, робимо свій вибір і працюємо під ризиком цієї війни.
У бізнесу є запит на податкову реформу. Чи готовий уряд до послаблення податкового тиску зараз або після завершення війни?
Давайте чесно собі скажемо. Абсолютно всі податки, які бізнес платить до державного бюджету, зараз ідуть на фінансування сил безпеки та оборони. В січні цього року бізнес та громадяни сплатили трохи більше 60 млрд грн до бюджету, а на нашу безпеку та армію ми витратили 100 млрд грн.
Тому поки йде активна фаза війни, податкових змін, щонайменше революційних, не буде.
Проте ведемо перемовини з МВФ, що після війни почнемо спільну роботу над майбутньою податковою реформою, яка стане частиною покращення інвестиційного і бізнес-клімату. Її концепція буде вписана в план післявоєнного відновлення України.
Нещодавно у компанії MacPaw пройшли обшуки. Бізнес обурила ця ситуація. Попередній уряд запроваджував низку законів, які мали запобігати таким ситуаціям. Чому вони не працюють? І які ви пропонуєте ідеї, щоб змінити цю ситуацію?
Це робота правоохоронних органів. Уряд – це не суд, я не втручався в роботу правоохоронних органів.
Віцепремʼєр-міністр з цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував закон «Маски-шоу стоп». Чи буде над ним працювати уряд, яка ваша позиція щодо цього?
«Сприятливий інвестиційний клімат» – фраза, яку багато років використовували в популістичних заявах. А потрібно робити конкретні кроки.
Перший – реформа правосуддя. Коли є точка справедливості, бізнес почуває себе впевнено і розуміє, що може захистити свої інвестиції. На цьому закінчуються всі «Маски-шоу стоп». Зараз держава разом із міжнародними партнерами над цим активно працює.
Другий – максимальна диджиталізація та створення максимально ефективних державних реєстрів. Це усуне дуже багато питань – у податковій, на митниці та інших сферах.
Кабмін ухвалив нову систему бронювання працівників українських компаній від мобілізації. Як вона працює?
Нова система бронювання про справедливість. Розробляючи документ, уряд шукав баланс між потребою захистити країну та бажанням втримати економіку. В нас були тривалі дискусії з Генеральним штабом та військовими. Вийшов збалансований документ, який враховує побажання обох сторін.
Наприклад, якщо раніше на підприємстві можна було забронювати 40% від штату, то зараз до 50% від військовозобов’язаних працівників. Це справедливіший підхід.
Чи можуть зараз військовозобовʼязані, які мають бронь, виїжджати в закордонні відрядження?
Ми не прописували та не передбачали цього в постанові.
Росія намагається дестабілізувати роботу «зернового коридору» з перших днів його роботи. Зараз ми знову бачимо спроби зірвати домовленості. Наскільки реальною є загроза?
Росіяни постійно намагаються шантажувати нас і цивілізований світ тим, що вони вийдуть із «зернової угоди». Такий ризик присутній, але ми працюємо над тим, щоб його мінімізувати. Наша мета – не лише продовжити дію «зернового коридору», а й надалі розширити його на інші порти Чорного моря.
Логістика зараз зовсім інша, ніж була в перші місяці війни, ми розширили можливості Дунайських портів, збільшили залізничні потужності та працюємо над розширенням західного кордону та будівництвом нових пунктів пропуску.
На каденцію Дениса Шмигаля випали найскладніші часи для економіки – спочатку епідемія COVID-19, а потім і повномасштабна війна. Фото Пресслужба КМУ
Шість кроків для реформи митниці
У бізнесу багато нарікань на роботу митниці. Вочевидь чергової зміни очільника недостатньо для того, щоб державний орган працював ефективно. Чи є в Кабміну наразі план реформи митниці та в чому він полягає?
Без проведення структурної реформи кадрові зміни не будуть ефективними. Під час війни ми вже почали зміни.
Уряд підписав економічний безвіз із країнами ЄС – були зняті всі мита та бар’єри для торгівлі. Був також підписаний транспортний безвіз. Тобто ситуації, яка була у 2021 році, коли бізнес скаржився на обмеження щодо отримання дозволів на виїзд в Європу, більше немає. Зараз ми ведемо перемовини щодо продовження економічного безвізу, тобто безмитної та безквотної торгівлі, до кінця або середини 2024 року.
Інша важлива складова – Україна увійшла в європейську мережу NCTS (спільний транзит. – Ред.). Це дало можливість оформляти безтранзитні декларації. Наприклад, машина завантажується у Берліні, проїжджає митницю, не зупиняючись, та розмитнюється на місці в Києві. Це прозора система, яка унеможливлює корупцію.
За чотири місяці роботи було оформлено лише 1175 таких митних декларацій. Враховуючи кількість вантажів, мали бути тисячі накладних, тобто не весь бізнес ще готовий до прозорості.
Що необхідно зробити ще? Перший крок – запровадження спільних пунктів пропуску та спільної бази даних із країнами ЄС, зокрема з Польщею. Коли в базах даних Польщі та України буде однакова інформація, все вирівняється. Корупція з точки зору контрабанди зменшиться на 98%.
Другий крок – диджиталізація всіх процесів та впровадження електронної черги. Не треба боротися з корупцією, не треба бігати за корупціонерами, треба прибрати можливість цю корупцію вчиняти.
Третій крок – ротації на митниці кожні три місяці. Якщо бригади з Черкас, Полтави будуть на три місяці їхати на західний кордон, буде складно будувати корупційні схеми.
Четвертий крок – збільшити кількість пунктів пропуску. Чим більше пунктів пропуску, тим менше навантаження, менше черг, менша корупція. Ми над цим уже активно працюємо. Вперше за 24 роки Україна відкрила два нових пункти пропуску з Румунією.
П’ятий крок – ризикоорієнтований підхід. Наприклад, якщо їдуть автомобілі великої міжнародної продуктової компанії зі списку S&P500, співробітники митниці чітко розуміють, що вони везуть, наприклад харчові продукти, а не щось заборонене. Такі фури мають проїжджати митницю по «зеленому коридору». А «білий бус» із заржавілими порогами, несиметричними колесами, перевантажений на один бік – потрапляє до «червоного коридору».
Шостий крок – встановлення справних сканерів на всіх митних пунктах пропуску. Уряд уже домовився з польськими партнерами про купівлю перших 13 сканерів.
Цього року ми можемо провести цю реформу?
Це моя мрія, звідтоді як я почав обіймати цю посаду. Я буду тиснути, щоб ця реформа була реалізована цього року.
Ми вже домовилися з президентом Єврокомісії щодо відкриття поетапного доступу до спільних баз даних. Зараз у транзитних деклараціях, наприклад, не відкрита вартість товару, а це дуже важливий показник, бо дає розуміння щодо податкових відрахувань.
Профільний комітет Верховної Ради оголосив про підготовку закону щодо прозорого конкурсу на очільника митниці. Ви бачите перспективи надалі саме так обирати очільника митниці?
Для мене це цікаво, це може бути частиною реформи. Авжеж, треба дивитися, що закладено в цьому законі. Проте нова конкурсна процедура – лише складова реформи, яка не запрацює без структурних змін.
Скільки міністерств залишиться після реформи уряду
Про реформу Кабміну багато говорили минулого року. Внесіть, будь ласка, ясність, обʼєднання Міністерства інфраструктури та Мінрегіону – це вже початок цієї реформи чи ще ні? Скільки міністерств можуть бути обʼєднані у 2023 році?
Ми маємо не лише просити гроші в міжнародних партнерів, а й зі свого боку демонструвати зміни: скорочувати витрати, проводити реформи. Ми дійсно розглядаємо реформу державної влади, йдеться не лише про уряд, а про держсектор загалом.
Реформа передбачає скорочення державного апарату, підвищення якості чиновників. Ціль на цей рік – знизити видатки на утримання державного апарату щонайменше на 30%. Частково ці скорочення вже відображені в бюджеті на 2023 рік.
Стосовно Кабінету міністрів йде дискусія, якою має бути реформа. Ідеальна модель Кабміну – 15–16 потужних міністерств та 5–6 потужних віцепремʼєрів. Це все комплексна реформа, над якою ми працюємо цього року. Зараз іде аналіз роботи міністерств.
Паралельно з цим аналізуємо роботу центральних органів виконавчої влади. Разом із Мінцифрою працюємо над диджиталізацією процесів, бо неможливо просто скоротити третину співробітників – треба налагодити процеси та дати професійним людям інструмент, щоб вони ставали ефективнішими. Тоді можна говорити про оптимізацію.
Плануєте обʼєднати всі бек-офіси міністерств, ви до цього повернулись?
Це на порядку денному. Немає сенсу в кожному міністерстві тримати бухгалтерію або підрозділи, що готують проєкти постанов. Це можна робити в секретаріаті, який буде відповідати за бюрократичні завдання.
Інше важливе завдання – передати до Фонду державного майна всі підприємства, які перебувають на балансі міністерств.
Міністерства та міністри мають робити основну роботу – формувати політику. Для цього їм потрібні невеликі команди з якісних аналітиків, помічників тощо.
Моя мрія, щоб уряд помістився в цій будівлі на Грушевського. Щоб усередині уряду було запроваджено диджитальну систему, курʼєри не їздили по Києву, документообіг був миттєвий, а координація колосальна. Всі зосереджені, сконцентровані на єдиній справі.
В роботі над матеріалом брала участь Валерія Федорчук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
