Прослухати матеріал
15:30 хвилинПоки країни Заходу шукають рішення проти Shahed, якими Іран бомбить монархії Перської затоки, в Україні будують систему перехоплення за допомогою дешевих дронів-перехоплювачів. Як це працює? Розповідає Олександр Ярмак, командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis, яка спеціалізується на перехопленні ірано-російських дронів
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Війна на Близькому Сході привернула увагу США та західних країн до українських дронів-перехоплювачів проти БпЛА типу «Шахед», якими нині Іран обстрілює американських союзників у регіоні.
Одним із першопрохідців цього напряму є батальйон Darknode у складі 412-ї бригади Nemesis. Його засновником та командиром є відомий реп-виконавець Олександр Ярмак, 34.
Він долучився до війська на другий день повномасштабного вторгнення. Відтоді пройшов шлях звичайного солдата в ЗСУ та Силах спецоперацій, командував взводом у 14-му полку БпАК та служив у командуванні Сил безпілотних систем (СБС).
У 2024-му повернувся до бойової роботи у складі 412-ї бригади Nemesis. Перші спроби збивати «Шахеди» восени 2024-го були невдалими та нагадували просто політ у темряву, пригадує він. Попри це, його підрозділ став одним із лідерів за збиттям Shahed у системі «Армія дронів. Бонус» (відома як «е-бали»).
Як Ярмак будує антишахедний батальйон? Скільки має коштувати місія зі збиття Shahed? Як розвиватиметься війна за небо в 2026-му?
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
«Перша місія – два самопідриви перехоплювачів, нуль збитих Shahed»
Ви формували культуру в СБС при створенні командування. Яка культура вас зустріла в 412-й бригаді Nemesis? Цей підрозділ народився фактично зі стратсесії, яку організували люди з досвідом бізнесу та держуправління.
Культура вимірюваного результату. Я цього прагну. Ми маємо нищити ворога економічно вигідно: витрачати мінімум ресурсу для знищення максимуму ворожої сили. Командування Nemesis саме так бачить наш розвиток. У цьому я відчуваю нашу подібність.
Як і коли вперше виникла ідея збивати Shahed дроном?
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Всередині 2024-го. Бачив розвиток безпілотних технологій і розумів: Shahed – досить складна ціль, його легко масштабувати, в майбутньому буде загроза. Я почав комунікувати з командуванням. Всі погодились, що Shahed є стратегічним викликом, на який потрібно шукати рішення.
Ми почали рух абсолютно нової архітектури, якої не існувало. Не знали, чим збивати, які радари і soft використовувати. Мало хто вірив, що це вийде.
Якою була перша місія? Як вперше збивали Shahed?
Ніяк. Перша місія – два самопідриви бортів у повітрі з невідомих причин. Чому воно не літає? То катапульта замерзла, то камера не працює. Перші місії – це складний процес, у якому було важко знайти систему.
І була проблема з цілями. У визначеній для нас експериментальній зоні за два місяці пролетіли три Shahed. Тобто ми мали ще неробочу технологію, люди важко працювали ночами, а за цей час пролетіло лише три цілі. Неможливо зробити вибірку і зрозуміти, чи ми на правильному шляху.
Командувач київського ППО Юрій Череващенко взяв відповідальність, щоб нас висунули в іншу зону. В ній, згідно з аналітикою, була більша щільність прольотів. Нам потрібно було більше спроб.
Тож, ми і полк 1020 висунулись у зону, де прольоти були над нашими головами. Тоді ми відчули, як треба допилювати технологію перехоплювачів, щоб вона працювала.
Ми показали результати і довели, що це можливо. У це повірили в ОП та тодішньому керівництві Мінцифри. Ми пояснили, чому доцільно дешевими засобами збивати Shahed. Нам дуже сприяли ці дві інституції, була політична воля розгортати напрямок перехоплювачів.
Олександр Ярмак, командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis. Фото пресслужба батальйону Darknode, 412 бригада Nemesis
З якими вузькими місцями в розгортанні системи стикнулись?
Було багато bottleneck. Не швидко розгорталось виробництво перехоплювачів. Складно було запускати навчання. Це був абсолютно новий напрям.
Проведу паралель із FPV: системні кроки почалися в кінці 2022-го, а системний результат FPV з’явився на початку 2024-го. Із перехоплювачами – так само історія розгортання великої архітектури складного напряму.
І ще – це нічна робота по радарних даних у тепловізійну камеру й на дуже високих швидкостях. Це найскладніша задача в роботі з БпЛА. Уявіть: вилітаєш просто в темряву, а штурман диктує дані.
Це потребувало фахівців найвищого рівня, які могли на високих швидкостях знаходити й перехоплювати цілі. Це було дуже непросто. Зараз ми вже випрацювали тактики, описали й розповсюдили досвід.
Від виробників ми чули, що довго проблемою був піратський спосіб полювання на Shahed. Не було організаційної структури, військові сідали в пікап та їхали збивати на свій страх і ризик.
До літа 2025-го це була абсолютно піратська історія. Далі включилися Сили безпілотних систем. З’явилися директиви, які визначали зони й принципи роботи.
А перші пів року це справді була піратська історія на горизонтальних зв’язках. Ми шукали безпечні зони, де не заважатимемо авіації. Це треба було директивно впорядкувати. Але організаційна структура рухається завжди повільніше за технології.
Ваші експерименти почали давати результат і збивати перші Shahed. Коли і як ухвалюється рішення створювати батальйон, що спеціалізуватиметься саме на перехопленнях?
Ми показували високі результати, зрештою вище командування запропонувало бригаді масштабувати нашу роту до батальйону.
«Командувати ротою – це середній бізнес за цивільними мірками»
Виглядає як дуже нетривіальна задача: створити систему під нову технологію, яку мало хто розуміє. Як підійшли до створення батальйону?
По-перше, мали дуже хороший колектив, який став ядром подальшого розгортання. Далі – якісний рекрутинг і велика увага визначенню позиції для кожного, хто до нас долучився.
Бачили, як розгортався FPV-напрямок. Інфраструктура під перехоплювачі подібна: школи, симулятори, опис тактики застосування й стратегічного бачення, куди буде рухатись напрям.
Ще на старті, коли мали шість екіпажів, навчили кілька шкіл, щоб вони могли швидко масштабувати досвід. Допомогли створити симулятори. І під час нашого розгортання паралельно навчили ще N-кількість екіпажів із різних підрозділів.
Загалом рік був з язиком на шиї і з малою кількістю сну. Треба було і атаки відбивати, і на наради ходити, і експериментувати, і навчати інших.
Як не вигорали?
Коли приїжджав додому на два дні, то замість сну часто сидів із родиною у бойлерній усю ніч через обстріли. Це була моя персональна історія: я хотів захистити дім, родину та хоча б мати можливість нормально провести з близькими час, відмежувавшись від війни. Саме ці моменти найбільше мене мотивували.
Весь 2025-й ми вмотивовано працювали кожного дня, цей досвід змусив нас зараз бігти у швидшому темпі. Ще тоді прийшло чітке розуміння, що боротьба з Shahed – стратегічний напрям. Ворог вкладав багато ресурсів на землі, досягаючи лише незначних просувань. Але в повітряній війні він мав у рази більші успіхи, якщо дивитися на співвідношення ресурсу до результату.
Олександр Ярмак, командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis. Фото пресслужба батальйону Darknode, 412 бригада Nemesis
Я дуже хвилювався, що ми не переживемо зиму. Було видно, що ворог усвідомлює свої переваги і масштабує повітряну компоненту. Тоді здавалося: якщо терміново не знайдемо рішення, то просто програємо війну через знищення виробництва, логістики та енергетики. Ми могли залишитися без засобів для боротьби.
Ми протрималися цю зиму, але влітку без світла теж некомфортно буде. Нічого не закінчується, маємо працювати ще інтенсивніше.
Чи мали ви подібний менеджерський досвід із цивільного життя?
У мене був певний організаційний досвід. Всю творчу діяльність менеджерив сам. Я мав помічників, концертних директорів, але стратегію розвитку і кліпи робив сам. Завжди було 50–100 людей на майданчику. Тобто умовно рівень управління ротою був зрозумілий.
Але я не мав досвіду управління колективом у 600 людей. Це вже рівень великого бізнесу. Я і зараз багато навчаюся. Управління батальйоном досі лишається викликом, не можу ще назвати його еталонним.
Для описаного вами спектра задач потрібні якісні командири нижчої ланки, яким можна було б делегувати задачі. Як навчаєте їх?
Для командирів роти організували навчання з менеджменту та управління в KSE. У армії є проблема з ефективними менеджерами. Особливо з ланками командирів взводів (30 людей) та рот (100 людей).
За мірками цивільного сектору, рота – це вже хороший середній бізнес. Я завжди хотів командувати саме ротою, ми мали одні з кращих результатів у СОУ в такому складі.
А от батальйоном не дуже хотів. Бо через брак управлінців відповідного рівня маємо різні результати з ефективності серед рот. Саме тому організували навчання в KSE, щоб підняти середній рівень менеджерських знань у всій структурі.
Керувати фаховими людьми – класно. Набагато важче – зрощувати з тих, кого маєш. Фаховість не може взятись нізвідки. Наші командири взводів та рот так само не мали такого управлінського досвіду. Їм ще потрібно навчатися. Потрібен час, щоб вони дійшли до ефективного управління своєю ланкою.
Як шукаєте потенційних сильних менеджерів?
У нас глибоко працює HR-напрям у бригаді. Приділяємо багато уваги співбесідам, дізнаємося деталі про людину і, відповідно, розставляємо на позицію. Це дозволяє людям розкриватися і давати результат.
Буває, приходить людина і розповідає, що вісім років працювала в SoftServe, але 2+2 скласти не може. А буває, приходить скромняга, який потім розкривається як лідер. Тому намагаємось багато часу приділити на вході і зрозуміти, де людина буде найефективніша.
Наскільки часто відмовляєте після співбесіди?
Відмовляємо, якщо людина взагалі не може в голові скласти прості речі. З безпекових міркувань – переважно всім, хто мав або має зв’язки з Росією. Якщо до нас приходить розумна людина і має мотивацію, то завжди знаходимо їй нормальну позицію.
«Місія з перехоплення Shahed має коштувати до $10 000»
Коли відчули, що батальйон став на рейки і працює системно?
У серпні 2025-го. За ніч п’ятьма екіпажами збили 76 Shahed. Це був рекорд, тоді всі до десяти збивали.
Але до перехоплювачів є і скепсис. Мовляв, якщо вони такі ефективні, чому тоді така важка зима була?
Коли ніч тиха, то в уявленні людей так і має бути. Хоча ви навіть не знаєте, що вже знищено в повітрі або догорає в полях. Чули лише те, що долетіло.
Об’єктивно: ще донедавна ми були ротою, яка закривала невелику смугу. А фронт – 1400 км. Є напрямки, на яких ми рятуємо і показуємо неймовірну результативність. Але всю країну тільки ми врятувати не можемо.
Зараз наші роти на деяких напрямках – справжній «повітряний паркан». Але ще не всі. Десь Shahed прориваються далі вглиб країни. Ми намагаємось пофіксити результативність рот.
Кожен українець має усвідомити: у світі не існує та не існувало системи ППО, яка здатна ефективно закрити фронт на 1400 км. Окрім довжини фронту, є ще різні ешелони по глибині та висоті. Це дуже великий простір. Закрити все – задача світового масштабу.
Олександр Ярмак, командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis. Фото пресслужба батальйону Darknode, 412 бригада Nemesis
Іноді дивуюсь критиці в бік дронів-перехоплювачів від фахових людей. Це дуже складна система. Недостатньо просто забезпечити військо дронами. Потрібно розбудувати величезну інфраструктуру: від софту і харду до операторів і шкіл. Це еволюційний процес, який ми проходимо в турборежимі.
В іншій країні це б розгорталося 10 років. До повномасштабної війни часто говорили про «Залізний купол» Ізраїлю. Зараз, уже як фахівець, я можу сказати: це значно простіша система повітряного захисту, порівняно з тим, що будуємо ми зараз в Україні.
«Залізний купол» будувався десятиліттями і прикриває значно меншу країну від значно слабшого технологічно ворога. А звучав на весь світ як приклад ідеальної моделі закриття неба. В Україні зараз будується в рази складніша модель.
Як еволюціонуватиме Shahed? Чи зростатиме через реактивні Shahed потреба в дешевих малих ракетах, на кшталт американських APKWS?
Класичні Shahed будуть ефективними завжди. Важко прикривати величезні ділянки фронту, десь вони будуть прориватись. Задача – щоб проривались не більше 5–10% вглиб країни.
Є багато модифікацій. Shahed із ПЗРК і FPV на борту. Є Shahed із відеозв’язком.
Відключення Starlink допомогло частково, бо на них літала невелика частина Shahed. Є інфраструктура в Білорусі, яка дозволяє ворогу використовувати радіозв’язок. Михайло Федоров нещодавно повідомляв якраз про ураження такої інфраструктури. Це дійсно створювало великі проблеми.
Плюс ворог навчає на Shahed різні моделі штучного інтелекту. Щоб у майбутньому дрон ставав автономним, міг визначати і атакувати ціль.
І так, Shahed стають швидшими, з’являються реактивні модифікації. Все йде до того, що потрібні зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) і дешеві ракети, які зможуть збивати більш швидкісні цілі.
Дешеві ракети – це яка ціна?
До $15 000 із kill rate 0,7. На самому початку антишахедної історії ми рахували, скільки має коштувати збиття Shahed.
Як середню ціну серійного зразка беремо $50 000. Місія з перехоплення має коштувати до $10 000. Тобто для засобу з ефективністю 0,9 оптимальною буде ціна до $9000. Для kill rate 0,4 – до $4000. Ракети технологічно складніші й дорожчі, тому планка може підвищитися до $15 000.
Ви вже готуєте батальйон до нових засобів, тих самих ракет?
Готуємось приймати засоби, які зовсім відрізняються від дронів-перехоплювачів. Маємо прийти до створення дешевих ракет, які будуть перехоплювати цілі на швидкості до 700 км/год. Це має бути автоматизовано. Зрештою, мають бути і перехоплювачі, і ЗРК.
Виробники дронів тісно вазємодіють із підрозділами. Як із виробниками ракет?
Контакти є, але потребуємо значно тіснішої й частішої взаємодії.
«24/7 на звʼязку з командою Федорова». Як прибрати «Шахеди» в 2026-му
Новий міністр оборони Михайло Федоров робить великий акцент на захисті неба.
Із максимальною повагою ставлюсь до нинішнього керівництва Міноборони. У нас максимально конструктивна співпраця.
Вони перші озвучили, як виграти у війні. Зупинити просування ворога на тактичному рівні, закрити небо, знищити економічну спроможність ворога – це три стратегічні компоненти.
Минулий місяць команда Міноборони робила after-action review кожного масованого обстрілу ворога. Ви долучались?
Ми вже рік 24/7 на зв’язку з командою Михайла. В будь-яку годину доби й під час атак комунікуємо, що потрібно покращити. Вони максимально сприяють.
Як побудована ваша взаємодія з Павлом Єлізаровим, який тепер розбудовуватиме малу ППО в Повітряних силах?
Познайомилися нещодавно і домовились про максимальну співпрацю. У СБС є свої зони відповідальності та засоби, у Повітряних сил та командування малої ППО – свої.
Ми – союзники. Всі дуже дружні і допомагають один одному.
Всі розуміють: закрити небо – дуже складна й іноді невдячна справа. Неможливо прикрити повітряний простір на 100%. Завжди будеш відповідальним і перед керівництвом, і перед самим собою, якщо цілі пролетіли, щось знищили або когось вбили.
У Міноборони казали Forbes Ukraine, що задача на 2026-й – прибрати «Шахеди» в нинішньому вигляді: як повільний, але дешевий та масовий засіб. Наскільки реальна ціль? Що для неї потрібно?
Сподіваюсь, протягом року реальна. Важливо, щоб на всіх рівнях розуміли: повністю закрити країну – історія не одного року. Так, буде більше ресурсів, людей і сприяння на цьому напрямку. Але треба рухатись комплексно, а не гасити пожежу двома відрами води.
Потрібно поступово закривати ділянку за ділянкою. Закрити якісно, умовно, київський напрямок, далі – повторити на сумському, харківському тощо. Протягом року так можна закрити мінімум 50–70% країни.
Це логічний шлях: створив якісну модель і продовжуєш її поширювати. Про це ми і спілкуємось останніми тижнями: давайте зробимо якось так, щоб жоден Shahed не пролітав, а далі почнемо модель масштабувати.
