Адміністрація Дональда Трампа зробила уряд США прямим інвестором венесуельської нафти. Угода, оголошена 28 серпня, дає Вашингтону частку у приватній компанії, яка отримає сторічні права на розробку 17 нафтових родовищ із запасами 65 млрд барелів – пʼятою частиною доведених резервів країни, пише WSJ.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Угоду уклали після телефонної розмови Трампа з тимчасовою президенткою Венесуели Дельсі Родрігес за кілька днів до анонсу. Структура угоди передбачає, що США стають не прямим контрагентом венесуельського уряду, а пасивним інвестором приватної компанії North American Blue Energy Partners (NABEP), яку контролює венесуельський бізнесмен Александр Бетанкур.
- США отримають 35% частку в NABEP і преференційне право купувати 20% видобутку за собівартістю.
- Офіс стратегічного капіталу Пентагону структурує інвестицію через «penny warrants» – механізм, що дає державі частку власності без значних капіталовкладень. Цей офіс зазвичай видає позики й гарантії для галузей, критичних для нацбезпеки.
- Бетанкур раніше виступав посередником в енергетичних угодах Венесуели і має тісні звʼязки з Родрігес. Він фігурував у кримінальних розслідуваннях щодо відмивання коштів в Іспанії та Швейцарії, хоча офіційних звинувачень не було. За останні два роки NABEP стала другим за величиною приватним нафтовидобувником Венесуели після Chevron.
- Держсекретар Марко Рубіо назвав угоду великою перемогою, яка забезпечить дешеву нафту в Західній півкулі та знизить ціни на бензин для американців. За словами Родрігес, угода принесе понад $100 млрд інвестицій, понад $209 млрд податків і тисячі робочих місць для відновлення нафтової галузі країни.
- Угоду вів Держдепартамент, а Офіс стратегічного капіталу Пентагону долучився пізніше як фінансовий механізм. Саме Міноборони США зрештою утримуватиме державну частку й права на купівлю нафти.
- Венесуела зараз видобуває лише 1,1 млн барелів нафти на день. Це рівень, зіставний з видобутком у Північній Дакоті, і відновлення виробництва потребуватиме років, зазначила WSJ.
Контекст
Угода стала відповіддю на повторювані заяви Трампа про те, що США «забезпечили» собі венесуельську нафту після усунення Мадуро. Тиск посилила війна з Іраном, яка обмежила глобальні поставки енергоносіїв – Білий дім поспішав заявити про довгостроковий доступ до нафти в Західній півкулі напередодні листопадових проміжних виборів у США.
До цього Вашингтон намагався переконати великі компанії, зокрема ExxonMobil і ConocoPhillips, повернутися до нафтових родовищ Венесуели, але ті залишалися осторонь через слабку інфраструктуру, безпекові та юридичні ризики.
Угода викликала критику як в експертному середовищі, так і серед венесуельців. Юристи вказують на конфлікт із конституцією Венесуели 1999 року, яка визначає нафтові запаси власністю республіки і забороняє їх продаж. Колишній міністр і посол Дієго Аррія назвав дії США неконституційними через нелегітимність чинної венесуельської влади. Енергоекономіст Університету Хʼюстона Ед Хірс поставив під сумнів логіку, за якою США фактично субсидують майбутнього конкурента власної нафтової галузі.
Попри те що усунення Мадуро підтримувала більшість венесуельців, довіра до Трампа знизилася після того, як він допоміг консолідувати владу Родрігес – колишній віцепрезидентці Мадуро, яку сам публічно хвалив.
