30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 1997 рік
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Одного березневого вечора 1996 року дизайнер Сергій Бизов прийшов на день народження Ірини Данилевської без подарунка. Вітаючи головного редактора першого в Україні глянцевого журналу «Єва», Бизов сказав: «Іро, дарую тобі ідею – зробімо український Тиждень моди!»
Радянська система будинків моделей зі штатними дизайнерами пішла у безвість. Зʼявилися незалежні дизайнери, які часто не мали спеціальної освіти та шукали самовираження: художники, фотографи, режисери. «Мода була не бізнесом, а понтами, – згадує дизайнер Олексій Залевський. – Набирав популярності модельний бізнес: у кожному нічному клубі відбувався якийсь конкурс краси». Їхнім учасницям треба було в чомусь виходити на сцену. Так виникли клубні покази авангардної моди, що виглядали як театралізовані шоу, розповідає Залевський.
«Потрібно було йти від шоу-показів і починати будувати індустрію», – розповідає Данилевська, яка стала директором Ukrainian Fashion Week (UFW). Крім неї засновниками першого Тижня моди стали ательє Бизова і засновник РІА «Янко» Володимир Нечипорук.
У листопаді 1997-го Данилевська провела перші покази UFW, які тоді називалися «Сезони моди». Це був перший тиждень pret-a-porter на пострадянському просторі. Щоб зробити все як слід, вона написала в Палату високої моди Франції з проханням поділитися правилами тижня pret-a-porter. «Раптово в нашому офісі спрацював факс, – згадує Данилевська. – Я схопила в сусідньому офісі запасний рулон факсового паперу, боячись проґавити хоч слово». Команда UFW отримала 15 сторінок інструкцій «як бути дизайнером»: випускати по дві колекції на рік, у кожній має бути мінімум 30 одиниць, необхідно дотримуватися сезонності, розмірної сітки тощо.
Данилевська працювала з медіа, домовлялася з баєрами, возила «українські десанти» на світові Тижні моди. Але попит на вітчизняних дизайнерів був невеликий, а місцеві фабрики сконцентрувалися на роботі з закордонними брендами. «Люди з грошима хотіли носити Chanel», – пояснює фешн-критик Зоя Звіняцковська. «Дизайнерів просили пришивати до речей ярлики іноземних брендів», – згадує Залевський.
Попри поодинокі успіхи українських дизайнерів і появу конкурента UFW – Mersedes-Benz Kiev Fashion Days, індустрії моди в Україні так і не зʼявилося. Бракує великих швейних фабрик, внутрішнього і зовнішнього попиту, професійних кадрів. «Варто було не гнатися за побудовою індустрії, а робити аналог London Fashion Week – маленький креативний тиждень моди, який міг би привернути до себе увагу сильними дизайнерами, які задають тренди», – каже Залевський.
Народження уанету
Перші електронні дошки, що працювали по комутованій телефонній мереж (BBS), з’явились в Україні швидко. «В 1991-1992 роках в Києві було близько 50 BBS», – писав піонер уанету та один із співзасновників ресурса AIN.UA Олександр Брамс.
В 1992 році Україна отримала власний домен верхнього рівня – зону UA. Але до онлайн-суверенітету було далеко. «Уся країна вела трафік через Росію, швидкість було невелика навіть за тих часів», – згадує співробітник одного з перших українських провайдерів, який захотів зберегти анонімність.
Прорив відбувся в 1996-1997 роках. Що сталось? Спочатку «Укртелеком» запустив технологію передачі данних ISDN, а потім відкрив в Києві перший інтернет-вузол, чиє інтернет-волокно прямувало до Лондону. Швидкість перадачі данних – 2 Мбіт/с. Для порівняння: за данними Speedtest, в 2021 році середня швидкість інтернет-підключення в Україні досягла 64,3 Мбіт/с. «По справжньою массовою послугою інтернет став в 1999 році, коли ввели в обіг «картки» на доступ через телефонний канал», – розповіли Forbes в «Укртелекомі». У 2020 році тільки провайдери фіксованого звʼязку обслужили 7,8 млн клієнтів і заробили 13,9 млрд грн, повідомляє регулятор НКРЗІ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.