Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про публічні закупівлі». У медійному просторі цю подію здебільшого тиражують через призму великої геополітики та макроекономіки: виконання вимог Єврокомісії, відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС та розблокування $3,4 млрд від Світового банку. Усе це – правда, але за лаштунками великих цифр та євроінтеграційних гасел залишається головне питання: що це змінює для українського підприємця? Розповідає співавтор законопроєкту, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Олексій Мовчан
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Робота над законопроєктом ішла два роки. Мета – перетворити інститут публічних закупівель з інструменту «як купити найдешевше і не отримати штраф від Державної аудиторської служби (ДАСУ)» на гнучкий і комерційно привабливий формат партнерства бізнесу та держави.
Щоб зрозуміти реальний масштаб цього ринку, достатньо поглянути на офіційну статистику. Лише в 2024 році через Prozorro пройшло 3,6 млн лотів із загальною очікуваною вартістю 1,8 трлн грн, що на 50% більше, ніж у 2023-му. З цієї суми на конкурентні закупівлі припадає близько половини – майже 1 трлн грн.
Закон про закупівлі визначає правила розподілу суми, що дорівнює близько чверті всього ВВП України. Це не просто «держтендери» – це паливна система української економіки. І від того, наскільки прозоро вона працює, залежать виживання та розвиток усього комерційного сектору.
Публічні закупівлі – один із найбільших ринків збуту в країні, і він прямо стосується кожного, хто постачає товари чи послуги державі. Через нього під час великої відбудови пройдуть сотні мільярдів гривень.
До цього часу цей ринок працював за правилами, написаними ще до повномасштабного вторгнення і далекими від того, як влаштовані закупівлі в ЄС. У замовника фактично був один інструмент – відкриті торги, і його мали застосовувати до всього: від купівлі ручок до будівництва мосту. Такий підхід породжував і надлишкову бюрократію для дрібниць, і брак гнучкості для складних проєктів.
Новий закон змінює правила гри, які роками змушували притомний бізнес обходити державні тендери десятою дорогою.
Нижче – сім змін, які відчує бізнес найближчим часом.
Скасування диктату демпінгу та запуск альтернативних рішень
Роками головним болем якісного бізнесу в Prozorro був критерій найнижчої ціни. Компанія, яка вкладається в R&D, пропонує надійні технології та гарантує сервіс, майже завжди програвала фірмам-одноденкам, які демпінгували на тендерах, пропонуючи відвертий непотріб.
Новий закон повністю змінює правила гри. Раніше ціна в Prozorro «вирішувала все», адже її вага в оцінці не могла бути меншою за 70%. Тепер цей диктат скасовано. Замовники отримують інструменти, щоб оцінювати якість: вартість життєвого циклу товару, його енергоефективність чи екологічність.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Як це працюватиме на практиці? До кінця 2027 року діятиме перехідний період: під час класичних відкритих торгів нецінові критерії (якість, сервіс, строки) можуть складати до 30% успіху компанії, а в інших, більш складних процедурах – до 60%. Далі правила визначатиме уряд за спеціальною методикою.
Тепер не потрібно економити на кожній гайці, щоб виграти тендер. А бізнес може конкурувати своєю репутацією, кращим сервісом, тривалішою гарантією чи інноваційністю.
Запроваджується інструмент альтернативних тендерних пропозицій (варіантів). Якщо замовник шукає стандартне рішення для опалення школи, а ваша компанія може запропонувати кращу, більш енергоефективну та в довгостроковій перспективі дешевшу альтернативу, навіть якщо її немає в технічному завданні, то маєте право запропонувати таке рішення. Це відкриває шлях для інноваційних та технологічних компаній, які раніше просто не потрапляли до переліку заскорузлих технічних завдань.
Шанс для малого та середнього бізнесу через поділ на лоти
Раніше великі державні замовники могли об’єднувати закупівлі товарів чи послуг для всієї країни в один гігантський лот. Логіка зрозуміла – так менше паперової роботи. Але це автоматично відсікало малий та середній регіональний бізнес, який просто не мав таких оборотних коштів та економічних спроможностей, щоб закрити весь контракт. Як наслідок – на тендер приходили великі посередники, які потім наймали той самий локальний бізнес на субпідряд, але забирали собі левову частку маржі.
Закон чітко врегульовує та стимулює механізм поділу великих закупівель на лоти. Великі гравці більше не зможуть монополізувати масштабні замовлення. Невелика фабрика на Полтавщині чи будівельна компанія на Київщині зможе напряму прийти на лот у своєму регіоні, запропонувати чесну ціну і заробити гроші безпосередньо від держави, а не від посередника.
Передбачуваність і менше бюрократії: рамкові угоди та динамічні системи
Кардинально оновили правила використання рамкових угод та впровадили повноцінні динамічні системи закупівель за європейським зразком. Тепер компанія, яка постачає стандартизовані товари (паливо, канцелярію, типові будматеріали чи продукти), може один раз пройти кваліфікацію і далі планувати свою роботу на роки наперед.
По суті, динамічна система – це постійно відкритий «живий» майданчик терміном від одного до чотирьох років. Будь-який бізнес може долучитися до нього будь-коли. Компанія один раз доводить, що є надійним постачальником, а далі – берете участь у швидких торгах без щотижневого збору стосів паперів.
Реальний захист українського виробника
Підтримка вітчизняного виробництва під час війни – це питання виживання економіки. Але механізм локалізації потребував впорядкування. Тому поріг для вимог локалізації підвищили з 200 000 грн до 1 млн грн.
На великих закупівлях контроль посилиться. Тепер країною походження товару чітко визначається місце його безпосереднього виробництва, а не країна реєстрації постачальника-посередника. ДАСУ перевірятиме локалізацію на всіх етапах, а за внесення фейкових даних до реєстру вводиться жорстка юридична відповідальність:
- для виробника – чорний список (виключення з реєстру);
- для постачальника – штраф 15% ціни договору;
- для замовника – адміністративна відповідальність.
Ефективний захист прав: цивілізоване оскарження замість «бюрократичного футболу»
Для бізнесу заходити в державні тендери – завжди ризик зіткнутися з упередженістю замовника. Коли твою компанію безпідставно дискваліфікують або коли умови прописують під конкретного «фаворита», єдиний вихід – іти зі скаргою до комісії Антимонопольного комітету (АМКУ). Проте стара система оскарження була занадто неповороткою, а плата за подачу скарги для багатьох підприємців ставала фінансовим барʼєром.
Новий закон перезавантажує цей інструмент. По-перше, розширюються можливості для захисту прав на різних етапах: від оскарження дискримінаційних умов ще до початку торгів до чіткого врегулювання розгляду скарг на етапі кваліфікації.
По-друге, ми кардинально міняємо саму логіку оскарження. Раніше бізнес часто відмовлявся від боротьби в АМКУ через високу вартість подання скарг і ризик втратити гроші, навіть доводячи правоту.
Тепер подача скарги стає фінансово виправданою, оскільки будуть впроваджені гнучкі та диференційовані правила гри, які блокують зловживання замовників і не дозволяють їм безкарно маніпулювати вимогами.
Чітко розмежовуються етапи захисту прав: бізнес отримує можливість зносити дискримінаційні вимоги ще до початку торгів, а також ефективно захищати свої інтереси на етапі кваліфікації. Якщо замовник порушив правила, підприємець має реальний, швидкий та фінансово доступний механізм повернути справедливість.
Новий ринок для консалтингу: аутсорсинг закупівель
Раніше організація тендерів була виключно внутрішнім головним болем державних установ. Замовнику потрібно було тримати в штаті уповноважену особу, яка часто не мала достатньої кваліфікації для складних закупівель.
Тепер державні замовники офіційно отримали право залучати професійних зовнішніх виконавців за цивільно-правовими договорами.
Професійні агенції, які спеціалізуються на юридичному та закупівельному консалтингу, зможуть повністю брати «під ключ» організацію та проведення державних тендерів. Це суттєво підвищить якість самих процедур та відкриє нові можливості для сервісного бізнесу.
Захист від інфляції: гнучкі ціни замість збиткових контрактів
Раніше замовники не могли оперативно змінювати ціну в договорі через жорсткі обмеження, і бізнес часто був змушений працювати в збиток або розривати контракти.
Тепер ціну в договорі можна буде законно коригувати без штучних обмежень, якщо змінюються обʼєктивні ринкові фактори: офіційний індекс інфляції, курс валют, біржові котирування (як-от Platts чи ARGUS) чи тарифи на електроенергію.
Окремо врегулювали правила на 9-місячний перехідний період. Тепер ціну за одиницю товару можна підвищувати пропорційно до ринкового подорожчання, але не більш як на 10% за раз. Кількість таких підвищень не обмежується, якщо не змінюється загальна сума контракту. Це дає бізнесу більше визначеності та захисту від ринкових коливань.
