У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує вивести математику в НМТ з обовʼязкових предметів і перевести її у вибіркові. CGO Genesis Олексій Ніщик каже, що дивиться на цю дискусію з боку компанії, яка щороку проводить тисячі співбесід і навчає багато людей. Рівень математики – це не про оцінки, а про вміння мислити структурно. Це стосується кожного, хто наймає, навчає або будує продукти. Як покращити рівень математики в Україні?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Математичне мислення – це фундамент
Що спільного між випускником, який не подолав поріг з математики, і кандидатом, якому я відмовлю на співбесіді? Більше, ніж здається.
Я провів понад 3000 співбесід і впевнений – сильним кандидатом майже завжди є той, хто вміє працювати з даними, бачити причинно-наслідкові звʼязки і розкладати складне завдання на частини. Це і є математичне мислення, навіть якщо людина жодного разу в роботі не візьме інтеграл.
Ми в компанії описуємо людей через дві складові – хоче і може. «Може» – це харди, фундамент, на якому все будується. Базова математична грамотність – складова цього фундаменту. Коли її бракує, це видно: людина некоректно читає графіки, плутається в числах у звіті, не помічає, що висновок не випливає з даних.
Кожен восьмий учасник НМТ-2025 не подолав мінімальний поріг з математики. Середній бал – 132,5 з 200, що дорівнює пʼяти-шести правильним відповідям із тридцяти. Кількість тих, хто склав на максимум, за рік впала майже на 40 відсотків. А вчителі молодших класів розповідають, що діти в пʼятому-сьомому класі не завжди можуть поділити піцу на рівні шматки. Це вже про побутову арифметику.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
На цьому тлі у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який з 2027 року лишає обовʼязковими лише українську мову та історію, а математику переводить у предмет на вибір. Аргумент авторів людяний: зменшити психологічне навантаження на школярів під час війни.
Міністерство освіти на чолі з Оксеном Лісовим цю ідею не підтримує. Ставати на чийсь бік – не моя справа. Я лише покажу, який вигляд має питання з боку бізнесу, бо саме ми згодом найматимемо цих випускників.
Якщо прибрати математику з обовʼязкового вимірювання, рівень знань навряд чи зросте. Ми просто перестанемо бачити, де є проблема. А коли немає даних, рішення доводиться вгадувати. Прибрати термометр, бо не подобається температура. Ризиковано. Психологічне навантаження справді існує, і знімати його варто тим, як предмет викладають і оцінюють.
Світовий досвід: як підняти рівень знань
Корисно подивитися на країни, які цей шлях уже пройшли. На першому тесті PISA у 2000 році Польща була нижче за середній рівень ОЕСР. Тоді країна провела реформу: продовжила для всіх дітей загальну освіту й на рік відклала поділ на загальний та професійний напрями, додавши більше часу на основні предмети.
Протягом наступних років середній бал з математики помітно зріс, і країна вийшла вище за нього. Найбільше підтягнулися саме ті учні, які за старою системою рано пішли б у профтех. Дослідники ОЕСР і Світового банку повʼязують це саме з тим, що всіх дітей довше тримали в спільній програмі, замість раннього поділу за здібностями.
І тут важливо: я зовсім не проти профтехів, вони потрібні країні. Я за те, щоб до моменту такого вибору дитина встигла отримати міцну математичну базу.
Інший приклад – Естонія, сьогодні одна з найсильніших у Європі з математики за PISA. Їхнє міністерство освіти пояснює це просто: вчителі однаково уважні до кожної дитини, тож базового рівня досягає велика частка учнів, а сильний середній результат тримається на всьому класі. Рівень математики піднімає послідовна робота з усіма дітьми.
І я переконаний, що сильна шкільна математика – це частина того фундаменту, на якому згодом тримається технологічна економіка.
Коли базова грамотність нижча, звужується коло людей, готових до аналітичних і продуктових ролей. Вхід у такі напрями стає довшим, бо доводиться добирати шкільне. Ми це компенсуємо власним навчанням. Але бізнес не може й не повинен підміняти собою школу. Ми добудовуємо поверхи. Фундамент має закладати школа.
Що ми можемо зробити разом?
По-перше, дітей більше не змотивуєш так, як колись мотивували нас: тут і війна, стрес та онлайн, ще і технології навколо. Тому математику варто викладати інакше – активне навчання, застосунки, проєктна робота.
По-друге, бізнес може показувати цінність математики власним прикладом. Ми розвиваємо технологічні продукти, де математика щодня працює в аналітиці, розробці й маркетингу, і це доказ, що точні навички відкривають карʼєрні можливості. А ще ми співпрацюємо з технічними, математичними й економічними факультетами. Сильні факультети притягують школярів краще за будь-яку агітацію.
По-третє, в Україні вже є чимало низових ініціатив, які тримають математику в школах: гуртки, олімпіадні спільноти, ентузіасти й учителі, яким не все одно. Їх не треба вигадувати з нуля. Достатньо їх помічати, фінансувати й масштабувати. Найзручніше шукати винного – держава, школа, батьки, війна. Але я частіше питаю себе інше: хто, як не ти. Бізнес не може стояти осторонь і чекати, поки хтось полагодить систему, з якої ми ж і наймаємо людей.
Держава відповідає за вимірювання і стандарти, школа – за те, чи стається все це на уроці. У мене немає універсального рішення, але я впевнений в одному: рівень математики піднімається не з рішення про формат одного екзамену. Він росте тоді, коли свою частину робить кожен. І почати кожен може там, де стоїть.
