Кожен восьмий випускник не долає мінімальний поріг НМТ із математики, а 42% підлітків не мають базової математичної грамотності. CEO студії онлайн-освіти EdEra Ілля Філіпов – про те, чому це проблема національного масштабу та як бізнес може допомагати школярам прокачати математичні навички
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році виходить до Дня Незалежності – на пʼятий рік великої війни. Його наскрізна тема – суб’єктність. Про підприємців, бізнеси та культуру, які не чекають, поки хтось визначить їхнє майбутнє, а продовжують будувати його самі – під сиренами, обстрілами та в умовах постійної невизначеності.
Традиційно в номері — понад 190 сторінок концентрованого «бізнесового щастя» для тих, хто будує майбутнє України.
З усіх шкільних предметів я найбільше любив математику. Тут не треба було зубрити дати чи винятки. Збагнув логіку – і далі все працює наче саме собою. Себто математика для мене завжди була не про формули, а про мислення. Я переконаний: розібратися з цим предметом під силу кожному. Втім, статистика досить сумна:
- 12% учасників НМТ-2025 не подолали мінімальний поріг із математики. Це кожен восьмий випускник. Причому йдеться не про складні задачі: у 5–7 класах підлітки не можуть порахувати, як розділити піцу на однакові шматки.
- Середній бал – 132,5 із 200 можливих, що еквівалентно 5–6 правильним відповідям із 30. Трохи краще, ніж якби діти просто вгадували.
- Кількість школярів, які набрали максимальні 200 балів, скоротилася на 40% – із 1905 у 2023-му до 1131 у 2024-му. Тобто ми поступово втрачаємо потенційні таланти.
Міжнародне дослідження PISA-2022 підтверджує масштаб проблеми: 42% українських підлітків не досягають базового рівня математичної грамотності. Зокрема, їм складно приготувати страву за рецептом (бо треба переводити величини чи знатися на відсотках) чи зрозуміти, наскільки вигідна знижка в супермаркеті.
Тож у нас не просто зростає відстань між найуспішнішими та тими, кому не вдається, – ми ще й поступово втрачаємо таланти.
Наслідки низької математичної грамотності вже відчувають роботодавці. CEO «Вчасно» Антон Скоков казав мені, що дуже бракує фахівців, які вміють працювати з причинно-наслідковими зв’язками, а ця навичка тренується саме розв’язуванням задач. Із його слів, якщо ми не відновимо якість математичної освіти, швидкість інновацій у нашій країні досягне ліміту або ж вичерпає себе.
Чому ситуація з математикою критична
Слабка математична підготовка прямо обмежує спроможність ухвалювати якісні рішення на багатьох рівнях.
На рівні держави це означає втрату ефективності. Заступник міністра економіки Олександр Циборт у розмові зі мною назвав державу найбільшим оператором даних у країні й зауважив: самі по собі дані не створюють цінності, якщо немає людей, здатних їх інтерпретувати й перетворити на управлінські рішення. Без таких компетенцій навіть мільярдні бюджети не гарантують результат.
Від рівня математичної підготовки залежить ефективність відбудови, адже її якість спирається на аналітичні та інженерні кадри. Слабка математична база означатиме дефіцит фахівців у критичних секторах. Натомість масштаб робіт безпрецедентний: станом на кінець 2024-го прямі пошкодження інфраструктури сягнули близько $176 млрд, а потреби на відбудову на наступні 10 років перевищують $524 млрд.
Математика і логіка лежать в основі будь-якого бізнесу, як часто повторює співзасновник мережі «Аврора» Тарас Панасенко. Він знає: брак системного мислення і сильної бази унеможливлює існування конкурентного бізнесу.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
І на персональному рівні математика важлива. Як у побуті, так і в боротьбі з дезінформацією, яка поширюється швидше за новини. Тому здатність аналізувати чи зіставляти факти має стати базовою навичкою для кожного.
Як змінити ситуацію
Ми з командою поставили собі питання: коли учні починають відставати в навчанні? Щоб відповісти, EdEra разом із Tokarev Foundation провели трирівневе дослідження на основі:
- аналізу багаторічних результатів ЗНО, НМТ і PISA;
- діагностичного тестування учнів 5-х, 7-х і 10-х класів;
- глибинних інтерв’ю учителів із різних регіонів України.
Як виявилось, «вузьке місце» виникає в шостому класі, коли закладають фундамент – пояснюють, що таке дроби, відсотки, пропорції, від’ємні числа. У сьомому класі прогалини починають накопичуватися. Невивчені дроби перетворюються на труднощі з алгеброю, невпевненість у відсотках – на проблеми з хімією чи фінансовими задачами.
Разом з освітніми прогалинами з’являється математична тривожність. За даними PISA, 40% українських школярів регулярно хвилюються перед контрольними, а 60% – сумніваються у власних здібностях. Страх помилитися стає настільки великим, що учням легше й не пробувати вирішити задачу.
Я не вірю в поділ на «гуманітаріїв» і «технарів», але вірю в структурні зміни. У світі бізнес уже інвестує в математичні та STEM-навички дітей як у фундамент майбутньої економіки. Міжнародна ініціатива FIRST показує довгостроковий ефект: її учасники частіше обирають інженерію та комп’ютерні науки, а також будують кар’єру в STEM. Бізнес також діє системно: приміром, американська транснаціональна корпорація Micron Technology інвестує в STEM-освіту – від шкільних програм до інфраструктури коледжів, напряму пов’язуючи це з підготовкою фахівців та фахівчинь майбутнього.
Ми також робимо внесок: EdEra працює над національним продуктом – ґейміфікованим застосунком, який ґрунтуватиметься на принципах active learning і transfer learning, щоб учні та учениці здобували знання через дію, гру, використання в реальних ситуаціях; щоб учителі мали інструменти; щоб батьки могли допомогти й підтримати.
Сильна математична база визначає майбутнє України. І його повинні будувати компетентні інженери, аналітики та інші фахівці, від яких залежить розвиток економіки та технологій. Щоб це стало реальністю, вклад у якісну освіту потрібно робити вже, інакше країна ризикує втратити свої таланти. Але ми здатні закласти основу для кращого майбутнього, якщо будемо створювати більше освітніх продуктів та умов, в яких діти зможуть розвивати критичне мислення та аналітичні здібності.
