Проєктне банківське фінансування може стати одним із ключових інструментів відбудови. Як воно працює і коли очікувати на перші угоди, пояснює член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Потреби у повоєнній відбудові України вимірюються сотнями мільярдів доларів. Традиційне банківське кредитування не здатне впоратись з таким масштабним викликом. Тож банки мають розвивати альтернативні підходи для фінансування великих інвестиційних проєктів.
Одним із таких інструментів є проєктне фінансування, потенціал якого в Україні у найближчі 3–5 років вимірюватиметься сотнями мільярдів гривень.
Ключова відмінність від класичного кредитування – підхід до оцінки ризику та джерел повернення коштів. У традиційній моделі банк оцінює поточний бізнес позичальника, його фінансові результати та наявні активи, які виступають твердою заставою.
У проєктному кредитуванні банк фінансує створення нового об’єкта або інфраструктури, а основним джерелом погашення кредиту стають майбутні грошові потоки, які генеруватиме цей об’єкт після запуску.
Важливою віхою для розвитку проєктного фінансування став підписаний банками Меморандум про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ. Зрештою банки профінансували відповідні проєкти бізнесу та населення на 45,9 млрд грн.
Це також допомогло банкам отримати практичний досвід роботи з проєктним кредитуванням. Ми навчилися швидко оцінювати складні інвестиційні проєкти, працювати з новими типами ризиків та прогнозувати майбутні грошові потоки.
Саме ця експертиза сьогодні створює основу для масштабування проєктного фінансування на інші галузі економіки – від переробки та логістики до індустріальних парків і нової інфраструктури.
Проєктне фінансування буде насамперед важливим для капіталомістких галузей із тривалим циклом окупності та фокусом на «зелений перехід». Особливо з урахуванням курсу України на інтеграцію з ЄС.
Які галузі потребують проєктного кредитування
Насамперед йдеться про енергетику. Україна зараз робить ставку на децентралізовану генерацію, що формує попит на фінансування газопоршневих і газотурбінних установок, промислових СЕС, проєктів у сфері біометану та систем накопичення енергії.
Другий важливий напрям – глибока переробка в агросекторі. Українська економіка поступово рухається від експорту сировини до створення продуктів із вищою доданою вартістю – наприклад, біоетанолу, крохмалів, протеїнів та чимало іншого.
Високий потенціал також мають логістика та інфраструктура – сухі порти, мультимодальні термінали, сучасні складські комплекси та приватна портова інфраструктура.
Окремий напрям – індустріальні парки та релокація бізнесу, де зростає попит на готову виробничу інфраструктуру, адаптовану до сучасних вимог енергоефективності та безперервності роботи. Як от індустріальний парк «Біла Церква» чи львівська «Формація.Львів», або Західноукраїнський промисловий Хаб, який став прихистком для десятків підприємств переробки. Всі вони пропонують готові промислові будівлі, інфраструктуру – підключення до газу, води, електрики та сервіси керуючих компаній, податкові і митні пільги.
Перші великі угоди нового покоління ми очікуємо вже на початку 2027 року – у сферах агропереробки, логістики та інфраструктури. Ідеться про проєкти вартістю 100-200 млн грн.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Структура угод буде максимально наближеною до міжнародних стандартів. Ініціатор проєкту має інвестувати щонайменше 20–30% власних коштів або активів, що підтверджує його залученість та відповідальність. Стандартний строк фінансування становить 5–7 років, а для окремих стратегічних проєктів – до 10 років.
Водночас ключовою умовою залишатиметься жорсткий контроль цільового використання коштів: ескроу-рахунки, незалежний технічний моніторинг та поетапне фінансування безпосередньо під підтверджені роботи чи поставки обладнання.
Головні проблеми ринку
За умови запуску всіх необхідних інструментів ми бачимо потенціал для появи щонайменше 10–15 нових масштабних проєктів у ПриватБанку щороку.
Але важливо відверто говорити і про системні обмеження. Перше – низька якість підготовки багатьох проєктів. Інколи можна побачити запит на мільйоні інвестиції від компаній без якісної фінансової моделі, прозорої структури власності чи зрозумілої контрактної бази. Проєктне фінансування вимагає іншого рівня підготовки.
Друге – передбачуваність правил гри. Інвестори не готові вкладати в заводи, логістику чи індустріальні парки, якщо регуляторне поле постійно змінюється. Потрібні гарантії стабільності тарифів та підключень до мереж щонайменше на 5–7 років вперед.
Запорізький завод кольорових металів Фото Олександр Чекменьов
Третє – ESG та відповідність європейським стандартам. Гроші міжнародних фінансових організацій (МФО) та європейських донорів дедалі більше прив’язані до критеріїв енергоефективності, екологічності та соціальної відповідальності.
Також залишаються актуальними давні проблеми. Ще у середині 2000-х банки з іноземним капіталом розглядали проєктне кредитування як один із перспективних напрямів для українського ринку. Проте тоді великі амбіції розбились об реальність: слабкий захист прав кредиторів, відсутність інструментів страхування воєнно-політичних ризиків, корупція в судах та дефіцит довгострокового ресурсу.
Ці перешкоди усунути повністю не вдалось і досі, хоч ми вже перебуваємо в іншій системі координат: фінансовий сектор став значно прозорішим завдяки реформам НБУ, з’явилися інструменти страхування воєнних ризиків і підтримка МФО. Натомість завершення судової реформи та посилення захисту прав кредиторів залишаються важливими передумовами для масштабного залучення капіталу.
Не тільки гігантські чеки
Проєктне фінансування – не лише інструмент для великих бізнесів чи багатомільярдних інфраструктурних проєктів.
Традиційно ринковий поріг для таких угод починається від $10 млн, адже їх структурування потребує складного юридичного, технічного та фінансового аналізу. Проте потреби української економіки значно ширші, тож ПриватБанк адаптував окремі елементи проєктного фінансування для проєктів вартістю від 10 млн грн.
Це дозволило зробити доступними інвестиції у власну енергонезалежність – від дахових сонячних електростанцій до резервних джерел живлення для магазинів, аптек та інших підприємств. Під час блекаутів саме такі інвестиції допомагали бізнесу продовжувати роботу, зберігати безготівкові розрахунки та підтримувати економічну активність.
Також у межах програми «СвітлоДІМ» для ОСББ ПриватБанк відпрацював автоматизований контроль за використанням коштів. Цей досвід далі масштабується на великі інвестиційні проєкти.
Перші великі проєкти мають потрапити в роботу вже у 3–4 кварталі 2026 року, а отримати фінансування – на початку наступного року.
