Під час пресконференції Володимир Зеленський не відповів на запитання, чи піде на другий термін. Але він має всі підстави замислитися про другу каденцію, оскільки є найуспішнішим президентом України з часів Леоніда Кучми. Принаймні, з точки зору електорального рейтингу на початку третього року президентства
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
За Зеленського готові віддати свої голоси близько 30% виборців. Якби другий тур президентських виборів відбувся сьогодні, Зеленський отримав би голоси 62–69% (в залежності від його суперника) респондентів, тоді як Юлія Тимошенко – 38%, Петро Порошенко – 32%, Юрій Бойко – 31%.
Три попередники Зеленського про такі показники могли тільки мріяти. Рейтинг Порошенка за перші два роки скотився до 10,7%, Віктора Януковича – до 20%, а Віктора Ющенка – до 12%.
За два роки популярність Зеленського впала понад удвічі. У першому турі президентських виборів він отримав 30% голосів, у другому – 73%. Але вже у травні 2020-го голосувати за нього були готові лише 39% респондентів. Рейтинги Зеленського падали аж до лютого 2021-го, коли опустилися нижче 24%.
Нічого дивного: у стартовому електоральному рейтингу Зеленського віддзеркалювався антирейтинг Порошенка, пояснює політконсультант агенції Involve Богдан Тищенко. Оскільки українці не відчули покращення добробуту, рейтинг Зеленського, за словами політконсультанта, почав падати. Така сама доля спіткала всіх українських президентів.
«На відміну від попередників Зеленський не перейшов за червоні лінії, – каже директор аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк. – Навіть коли він починає йти не в тому напрямку, негативні результати соціології змушують його зупинитися. Соціологія для нього – як оплески глядачів: аплодують, отже, все правильно робимо».
На початку 2021 року, коли підтримка Зеленського сягнула дна, команда президента перегрупувалася й запустила санкційний механізм Ради національної безпеки і оборони (РНБО). І рейтинги пішли вгору.
Комунікації президента з пресою та населенням зараз вибудувані так, аби Зеленський не коментував негативні процеси чи новини, підкреслюють політконсультанти, з якими спілкувався Forbes. Це дозволяє створити враження, нібито відповідальність за помилки чи провали несе хтось інший.
Успіхи – інша справа. У такій картині світу популярні серед електорату заходи – цілком заслуга Зеленського. РНБО за дорученням президента розробляє законопроєкт про деолігархізацію. Чи потрібен такий закон, аби впоратися з олігархами? Для деолігархізації достатньо змусити Антимонопольний комітет виконувати свою роботу, ділиться своїми сумнівами один з керівників «Слуги народу». Він спілкувався з Forbes на умовах анонімності.
«Ми розуміємо, наскільки гарно звучить «закон проти олігархів», – говорить цей народний депутат. – Навіть при негарантованому ефекті – це гарний інструмент для набрання політичних балів. Віддавати цю славу умовному АМКУ ніхто не хоче». Членів РНБО, міністрів і «слуг народу», які згадують закон про олігархів, наполегливо просять покликатися на Зеленського. У цьому Forbes переконався, спілкуючись з одним з міністрів, що залучений до напрацювання законопроєкту.
Зміни в Кабміні також мали посилити імідж президента. Звільнення міністрів – економічного розвитку Ігоря Петрашка, інфраструктури Владислава Криклія та охорони здоров’я Максима Степанова – спеціально провели саме перед пресконференцією, сказали Forbes два високопоставлених депутати з президентської фракції та колишній урядовець, що працював за Зеленського. Мотив? Це дозволило показати, що президент реагує на критику Кабміну і «вживає заходів».
Якщо у випадку зі Степановим та Петрашко президент реагував на їхню непопулярність, то до Криклія президент не мав іміджевих претензій. «Криклія запросили до президента в кабінет на півгодини на розмову тет-а-тет, – розповідає колишній член Кабміну. – Говорили про економічні показники, потім президент попросив написати заяву на звільнення. Чітких пояснень, чим саме він незадоволений, президент не дав».
Під час пресконференції Зеленський сказав, що Криклій продовжить працювати в його команді. Рішення поставити міністром Олександра Кубракова він пояснив тим, що хоче прискорити зміни у транспорті. «Це стосується і катастрофи на «Укрзалізниці», це стосується Адміністрації морських портів, це стосується державно-приватного авіаперевізника», – пояснив Зеленський. Петрашко, за його словами, залишиться в Офісі президента, звідки буде «координувати земельну реформу».
Степанова з команди виключено. «Міністр охорони здоровʼя несе повну відповідальність за боротьбу з COVID-19, вакцинацію населення, – сказав Зеленський. – Чому зараз? Тому що більше неможливо було працювати в такому режимі».
«Володимир Олександрович не слідкує тільки за особистими рейтингами – він звертає увагу на суспільну думку в комплексі», – написав у відповідь на запитання Forbes радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.