За два роки президентства ставлення Зеленського до олігархів кардинально змінювалося декілька разів. Воно, як маятник, коливалося від прихильності до ворожнечі
Деолігархізація – пріоритет №1, заявив Володимир Зеленський на пресконференції щодо другої річниці свого президентства.
Якщо можна описати багатогранні стосунки президента з олігархами одним словом, то це «спіраль». Якщо двома – «парадоксальна спіраль». Спіраль, бо або дружба, або ворожнеча. Парадоксальна, бо Зеленський пропонує дружбу та підтримку, коли великий бізнес максимально слабкий і готовий на деолігархізацію. А ворожнечу (в першу чергу через підвищення податків) – коли олігархи найбільш фінансово сильні і можуть заблокувати подібне рішення.
У липні 2019 року на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики президент публічно попросив правоохоронців перевірити державні дотації МХП. Основний власник компанії Юрій Косюк є багаторічним учасником списку Forbes. Тієї ж осені до парламенту було подано податковий законопроект зі значним зростанням рентних ставок на залізну руду. Основний фінансовий тягар нової ініціативи мав понести «Метінвест» Ріната Ахметова. Зовнішня кон’юнктура була тоді для українських компаній якщо не сприятлива, то позитивно нейтральна. А тому такі зміни не були б чимось болючим для великого бізнесу.
На деякий час основні державні активи, крім енергетики, очистилися від впливу фінансово-промислових груп. Це було зроблено добровільно в очікуванні, куди ж насправді поверне нова влада. Молодий прем’єр Гончарук не був дотичним до жодної ФПГ. Це робило картинку про розділення влади та бізнесу привабливою та реалістичною.
Перелом, за свідченнями обізнаних людей, відбувся під Новий рік, коли Рада приймала бюджет та зміни до Податкового кодексу. Ці голосування традиційно вважаються найбільш фінансово-мотивованими. У продовження нового тренду в березні 2020 року Гончарука було звільнено з посту прем’єра за наполяганням Офісу президента. На заміну прийшов більш зрозумілий Денис Шмигаль, колишній менеджер ДТЕК. Це співпало зі значним погіршенням економічної ситуації через COVID-19. Рецесія в Китаї та падіння світової економіки призвели до зменшення попиту та ціни на сировинні товари. Того ж березня 2020 року було зафіксовано значне падіння статків українського списку Forbes. ДТЕК оголосив дефолт, МХП уперше за довгий період став збитковим, усі інші компанії з невпевненістю чекали на майбутнє.
Саме цей момент найбільшої слабкості олігархів був ідеальним для розділення бізнесу та влади за формулою «держава допомагає в обмін на відмову від токсичних практик минулого». Але Зеленський через брак політичного досвіду та реального розуміння фінансового стану олігархів, навпаки, посилив ці практики. Відома зустріч великих бізнесменів та президента 16 березня 2020 року призвела до подальших негативних наслідків та викривлення конкуренції. Такі спільні фото не сприймаються в Україні як філософська бесіда про життя. А скоріше як ознака вседозволеності.
Найбільш показовий приклад «Епіцентра». Він вибив собі право працювати, коли весь малий та середній бізнес стояв закритий. А його власник Олександр Герега на бланку народного депутата почав відправляти комерційні пропозиції на купівлю медикаментів. Так можна зробити попри конфлікт інтересів та порушення закону, бо твій літак «Мрія» з вантажем із Китаю зустрічав особисто президент. Інші учасники зустрічі також не залишилися знедоленими. Хтось отримав податкові пільги, хтось – торпедування підвищення екологічних вимог. Наступного дня міністром економіки став топменеджер Укрландфармінгу Ігор Петрашко. Про Коломойського, якому приписують вплив не лише на енергетику та ринок палива, годі й казати.
Все це стало можливим за смішні гроші. Початкова допомога з боку великого бізнесу під час пандемії оцінювалася в 12–13 млрд грн. Але за фактом усе звелося до 374 млн грн, перерахованих до спеціального фонду, а також адресної підтримки. Зведеної інформації щодо загальної допомоги нема, але жодна з оцінок не перевищує 1 млрд грн. Це в 10 разів менше, ніж планувалося спочатку, та складає лише 2% загального фонду боротьби з COVID-19.
Пройшов рік. Українські компанії демонструють рекордні фінансові результати на тлі найбільшого з 2008 року цінового ралі на сировинні товари, що є основою українського експорту. Руда, кукурудза, соняшник б’ють цінові рекорди. І Зеленський знову починає наступ на олігархів під гаслом перетворення їх на просто великих бізнесменів.
Стартові умови для нової компанії значно гірші, ніж 2019-го чи 2020 року. По-перше, фракція «Слуга народу» значно більш схильна дослуховуватись до олігархів, ніж рік тому: голосування свідчать самі за себе. По-друге, внаслідок цінового буму великий бізнес зараз значно сильніший, ніж будь-коли. По-третє, немає ефекту раптовості й віри, що це нова реальність, а не показна гра.
Зеленський та його команда стали досвідченішими. Антиолігархічна риторика не є епізодичною, а системно звучить з лютого 2021 року. Більше того, на підсумковій конференції щодо дворіччя президентства це заявлено як пріоритет №1.
З’явилося реальне розуміння впливу медіа на владу. З моменту закриття NewsOne, 112 та ZIK рейтинг Зеленського виріс на 10%. Така публічна підтримка дає поле для маневрів та атаки. Антимонопольний комітет став повністю ручним, що погано для розвитку держави загалом, але добре для вирішення проблем тут і зараз. І наостанок, пропоновано зміни до Податкового кодексу, в якому найбільше відображено практику «фінансова підтримка влади в обмін на податкові преференції».
Аби це не перетворилося на черговий переділ потоків та ринків, варто зробити ще декілька речей. Навести порядок із державними монополіями, перш за все Укрзалізницею, Енергоатомом, Центренерго, та зробити їх рівновіддаленими від усіх фінансово-промислових груп. Узяти до уваги, що не буває лояльних олігархічних медіа або депутатських груп у парламенті. Бо і те, й інше є дотаційним та збитковим. Як тільки буде спроба змінити існуючий порядок речей у сфері податків, державних дотацій чи регулювання монополій, то зразу буде натиснуто клавішу «ПУСК». І нарешті, прибрати будь-які підстави для звинувачень про фінансову залежність команди президента та фракції «Слуга народу» від тіньових грошей.
Чи можливо це зробити за реального бажання президента Зеленського? Так. Чи буде це зроблено? Покаже час. Чекати залишилося недовго.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
