Угода про надра зі США змінить правила гри на українському ринку надрокористування. За 2025–2026 роки Україна може продати на аукціонах ліцензій на 25 млрд грн, угоди про розподіл продукції на стратегічну сировину можуть відійти в минуле, а експорт до Китаю буде під загрозою. Які переваги та ризики юридичних маніпуляцій несе угода про надра, пояснює Дмитро Кащук, директор з розвитку «Геологічної інвестиційної групи», голова комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації.
Форум Підприємців 2025 у Києві. 26–27 червня – два дні практичного контенту, стратегій і нетворкінгу для бізнесу, що зростає. Долучайтеся за посиланням.
Україна та США 17 квітня підписали меморандум, який підтвердив намір сторін фіналізувати й укласти угоду про надра. 13 травня Агенція державно-приватного партнерства при Міністерстві економіки та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США DFC підписали угоди для створення спільного інвестиційного фонду.
Україна планує презентувати перші інвестиційні проєкти в рамках фонду на цьогорічній конференції з відновлення України (URC2025), яка відбудеться в Римі 10–11 липня, говорив раніше заступник міністра економіки Тарас Качка.
Як угода з США може змінити український ринок надрокористування і на що бізнесу вже зараз варто звернути увагу при розробці проєктів у цій сфері?
Аукціони замість угод про розподіл продукції
Внески України у спільний зі США інвестфонд формуватимуться з доходів від нових проєктів у надрокористуванні. Як забезпечити максимальну вартість? Єдиний реальний інструмент – конкурентні аукціони на продаж ліцензій із розвідки і видобутку копалин.
Тому уряд навряд чи буде проводити нові угоди про розподіл продукції (УРП) на стратегічну сировину. Оскільки в УРП інвестор не платить за ліцензію.
У власності держави є цінні ліцензії на критичні мінерали та вуглеводні, у тому числі об’єкти, анульовані рішенням РНБО у 2021 році. Якщо держава виставить ці ліцензії на торги, то доходи від їхнього продажу в 2025–2026 роках можуть перевищити 25 млрд грн, за оцінкою потенційної вартості об’єктів. Серед них – ділянки з покладами літію, титану, золота, нафти й газу.
Торги будуть відкритими, а правила – одні для всіх. Це знімає питання, на яке вказують окремі критики: в угоді нібито надано переваги американським компаніям, що може порушити положення Директиви 94/22/ЄС про недискримінаційний доступ до природних ресурсів.
Найгірше, що може зробити Україна, – це сформувати свій внесок у Фонд коштом самих ліцензій, для цього доведеться змінювати Кодекс України про надра, додавши ще одну підставу видачі ліцензій без аукціону.
Контроль за експортом: нові правила гри
Угода передбачає узгодження з інвестфондом умов експорту українських корисних копалин. Фонд може дозволити або заблокувати експорт до окремих юрисдикцій, зокрема тих, що пов’язані з підтримкою тероризму (Ірану, Північної Кореї, Росії).
У реальності це може стосуватись і Китаю. Хоча він не включений до санкційних списків, очевидно, сприймається американською стороною як стратегічний опонент. Такі обмеження цілком зрозумілі з погляду геополітики США, для українських підприємств це створює реальні економічні втрати. Китай сьогодні є одним із найбільших покупців українських корисних копалин, зокрема ільменіту, пропонуючи вигідніші умови, ніж більшість інших гравців.
Вартість запасів корисних копалин в Україні
Залучення капіталу: юридичні межі та ринкові наслідки
Здебільшого інвестиційні транзакції у сфері надр в Україні відбуваються через повний чи частковий продаж корпоративних прав. Поки що незрозуміло, чи буде такий продаж вважатися «залученням капіталу» у межах угоди. Адже в США капітал переважно залучається на публічних ринках акцій.
Якщо продаж корпоративних прав визнається формою залучення капіталу, то це матиме фундаментальні наслідки для ринку. Зокрема, це може означати, що всі майбутні угоди здійснюватимуться в безготівковій формі. Адже надання їм інвестиційного статусу унеможливлює змішаний або готівковий розрахунок, який часто використовували раніше.
Це сприятиме «відбілюванню» ринку, зменшенню тіньових схем і підвищенню довіри з боку міжнародних гравців.
Гарантії, яких не існує
Окрему увагу привертає положення про «незмінність законодавства». Але уряд України не має повноважень гарантувати незмінність законодавства, адже це виключно прерогатива Верховної Ради.
Це створює ризикову ситуацію тим: з одного боку, декларація про незмінність правил гри має стати основою довіри інвестора, з іншого – вона не має під собою правового ґрунту.
Якщо ж незмінність законодавства буде застосована не лише до самого Фонду, а й до компаній, які в нього входять, то для українських компаній партнерство з Фондом стане найціннішим активом.
Ключовим у цьому контексті є трактування згаданої гарантії у прив’язці до угоди про обмежене партнерство. Адже саме в її тексті, який досі не оприлюднено, можуть бути закладені юридичні формулювання, що стануть визначальними.
Зупинка видачі спецдозволів
Попри відсутність опублікованого тексту угоди про обмежене партнерство, її підписання вже має суттєвий вплив.
Державна служба геології та надр України тимчасово призупинила видачу та переоформлення спецдозволів на користування надрами, а також погодження програм робіт щодо корисних копалин, які підпадають під дію угоди. Причина у відсутності чіткого узгодженого формулювання, яке повинне бути інтегроване в офіційні документи відповідно до тексту угоди.
Водночас фонд поки що не розпочав свою роботу. Це створює затримку, яка потребує системного врегулювання. Вона ставить під ризик як поточні процеси компаній, так і можливість залучення інвесторів, адже правова невизначеність є токсичною для будь-якого бізнесу.
Неузгодженість термінології
У тексті угоди використано термін «мінерали» (minerals). У законодавстві України цей термін як окреме поняття не має чіткого визначення.
Натомість використовується термін «корисні копалини», що охоплює мінеральні речовини, які мають промислове значення.
Між цими термінами велика різниця, і без чіткого правового тлумачення це може призвести до критичних правових колізій. Відсутність такої ясності в угоді про надра – це не просто мовна неточність, а потенційна точка конфлікту між державними органами, інвесторами та користувачами надр.
Важливою передумовою для внесення змін до угоди має бути їхнє всебічне публічне обговорення зі стейкхолдерами.
Хоча в додатках прямо передбачена можливість доповнення чи зміни положень угоди, наразі незрозуміло, хто саме ініціює ці зміни, за яких процедур і в який спосіб. Критично важливо, щоб будь-які зміни проходили через прозорий процес обговорення із залученням експертів та всіх зацікавлених сторін.
Угода про надра – реальний шанс для України підняти стандарти ринку до міжнародного рівня. Головне – правильно використати цей шанс. Бізнесу вже сьогодні варто враховувати умови угоди при структуризації власних проєктів і оцінці активів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
