Категорія
Компанії
Дата

Битва за Харків. Як бізнес допоміг вистояти місту під час російської навали

Понад два місяці Харків був в облозі російських військ. Щоденні обстріли, тисячі зруйнованих і пошкоджених будинків і, на жаль, сотні загиблих харківʼян. Як повели себе місцеві підприємці у момент найбільшої загрози для їхнього міста та життя 

24 лютого на харківській фабриці Nestle, що випускає їжу швидкого приготування «Мівіна», мав відбутись офіційний візит делегації з київського офісу. В той день фабрика так і не відкрилася. Лише за кілька днів на «Мівіну» змогли потрапити вісім співробітників, які, за рішенням керівництва, почали безкоштовно роздавати склад міським волонтерам. За пʼять тижнів ця вісімка видала 7 млн пачок «Мівіни», всього 400 т. «Мівіна виручала», – каже харківська волонтерка Оксана Завгородня, яка до 24 лютого працювала директоркою кількох місцевих ресторанів. А після – координаторкою та учасницею «харчового фронту», який досі готує їжу для лікарень, військових і простих людей. 

Окрім Nestle в битву за життя міста включилися сотні харківських і немісцевих бізнесів. Ось лише кілька прикладів. МХП передав у Харків 500 т курятини, «Епіцентр» надав будматеріали, що захищають головні памʼятники в місті, генератори, харчі та побутову хімію, «Антошка» подарував підгузків та дитячого харчування на 250 000 грн. Технологічні компанії, що входять до Kharkiv IT Cluster, зібрали на благодійні потреби понад 400 млн грн, на які закупили тисячі аптечок, бронежилетів, ноутбуків, сотні шлемів, рацій та тепловізорів. 

Про проєкт

Зібрати повну картину допомоги бізнеса місту надто складно. Централізованого реєстру такої допомоги не існує. Але, безперечно, без участі підприємців, без їхньої самовідданості, коштів та організаторських здібностей Харкову було б набагато складніше. Це перший матеріал із серії про те, як українські підприємці допомагають містам. Якщо ви хочете надати приклади такої самопожертви, надсилайте їх на електронну адресу Катерини Шаповал: [email protected]

Вже три місяці у віпзалі пʼятизіркового харківського готелю Superior Golf and SPA Resort живуть нетипові для закладу гості. Раніше тут зупинялись і тренувались відомі тенісисти на кшталт Еліни Світоліної та Сергія Стаховського, а сьогодні знайшли притулок харківʼяни, чиї помешкання зруйнували російські снаряди та ракети. Виявилося, зала для особливих подій – хороше бомбосховище, її дах – це масивна бетонна плита. Ще одна «воєнна» зручність пʼятизіркового гольф-курорту – власний басейн. В нього можна набрати про запас воду, яка стане в нагоді, коли вимкнеться електрика. 

На піку «битви за Харків» у Superior мешкали понад 100 людей, розповідає його власник Юрій Сапронов, 58, харківський бізнесмен. Він називає себе російськомовним бандерівцем і каже, що зараз його життя проходить за кермом Toyota Land Cruiser: розвозить Харковом гуманітарну допомогу. Встигає зробити три-чотири рейси на день, до комендантської години. У багажнику – ліки, хліб, вода, генератори, цигарки… Адресати – лікарні, багатоповерхівки на Салтівці, блокпости, позиції військових… 

Сапронов народився та виріс у Росії, у Харкові живе з 20 років. Каже, що й думки не виникало поїхати з міста в безпечніший регіон. «В окопах я був би не дуже корисним, – розмірковує бізнесмен. – Але як менеджер зміг організувати багато процесів, які допомагають людям котрий день війни». Наприклад, організувати покупку 11 автомобілів для військових. Один з пікапів, який був потрібен терміново, придбали у власника прямо на вулиці Харкова. Крім того, бізнесмен віддав три свої власні машини.

Юрій Сапронов

Юрій Сапронов

Олександр Колб - крайній ліворуч - у підвалі офісу своєї компанії

Олександр Колб - крайній ліворуч - у підвалі офісу своєї компанії

Всеволод Кожемяко (праворуч) та тенісист Сергій Стаховський, який служить в територіальній обороні столиці

Всеволод Кожемяко (праворуч) та тенісист Сергій Стаховський, який служить в територіальній обороні столиці

Попередній слайд
Наступний слайд

Сапронов не хоче казати, скільки витратив на допомогу Харкову, говорить, що це сотні тисяч доларів. Проте головним своїм внеском вважає не cтільки гроші, скільки те, що не поїхав з міста, коли доля Харкова висіла на волосинці й було дуже страшно. Це підбадьорювало інших. 

Проте відомі бізнесмени-харківʼяни на вулицях обстрілюваного міста – не лише заспокійливий ефект. Завдяки «телефонній книзі» підприємці мають змогу швидко залучити більше ресурсів, – каже Сапронов. «Люди знають і тому допомагають», – пояснює він. Співвласник компанії Promodo Олександр Колб каже, що лише двічі публічно просив про донати, коли збирав кошти на допомогу армії, весь час клієнти та партнери самі пропонували ресурси. Усього Promodo та їхній «Фонд 14» зібрали понад 9 млн грн та купили 12 авто. А харківський IT-кластер, де Колб є співзасновником, передав військовим під Харковом півтори сотні машин.

Автомобілі – важливий елемент нинішньої війни, що підвищують мобільність військ. Цей фактор є одним з тих, що допомогли успіху українських контратакуючих сил на харківському напрямку, писало в одному зі звітів міністерство оборони Британії. «Пікап дозволяє пересуватися менш помітно будь-де: в полі, на асфальті, по дорозі», – пояснює власник IT-компанії Rozdoum Андрій Дехтяр. Він розмовляє з Forbes за кермом позашляховика Mitsubishi Shogun, який переганяє до 92-ої бригади. Це одинадцята волонтерська машина айтішника.

«Люди готові сорочку із себе зняти заради харківʼян, які залишилися, – казав міський голова Харкова Ігор Терехов в інтервʼю Forbes на початку травня. – Сьогодні [така] атмосфера в місті, люди допомагають один одному в усьому, про гроші взагалі не йдеться». 

Одного разу Терехов зайшов у місцевий будівельний магазин «Будмен», тамтешні менеджери підібрали необхідний товар та відмовилися брати за нього гроші. «Ви ж не для себе, а для Харкова», – згадує мер міста. 

Така сама історія і з неформальним волонтерським food-кластером Харкова, куда увійшли відомі за межами міста гастрокафе «1654» Дмитра Запорожця, PanAzia, Roll Сlub та багато інших закладів. Це приблизно чотири десятки закладів, які віддали продукти, свої кухні й інші приміщення для приготування їжі для військових, лікарень, пологових будинків, харківʼян у бомбосховищах, розповідає ресторатор Михайло Чорноморець, його кафе «Молодість» теж у кластері. Волонтерка Оксана Завгородня розповідає, що ресторатори-волонтери домовились: жоден ресторан не повинен зупинитися. Бо якщо це станеться, кілька сотен людей у Харкові будуть ненагодовані. На піку боїв за Харків food-кластер готував 12 000–14 000 порцій гарячої їжі на добу, розповідає Чорноморець. Ресторатори швидко налагодили обмін і спільний розподіл продуктів, це дозволяло не зупинятись.

«Були прямі потрапляння в ресторани, люди, які там працювали, постраждали», – розповідає Завгородня. За її словами, з ресторанного руху вже виросли кілька офіційних волонтерських організацій. Вона зареєструвала Kharkiv help, також відкрилися Help me Kharkiv та «Незламний Харків», які займаються не лише їжею, а й допомагають військовим та евакуюють людей зі звільнених селищ області. А продукти, отримані як гуманітарна допомога, розподіляють, як і раніше, між усіма ресторанними командами. 

Із особистого волонтерства виріс ще один благодійний фонд – CodIT4Life. Його засновник, фаундер компанії CodIT Олексій Холоденко спочатку особисто возив у Харків продукти, закуповуючи їх у сусідніх містах, потім із друзями організував бомбосховище, до якого евакуював людей з небезпечних районів. «Я вмію будувати бізнесові системи, – каже Холоденко. – Те саме – збудувати волонтерський рух. Єдина різниця: він некомерційний». Фонд уже зібрав, зі слів бізнесмена, сотні тисяч доларів. 

Після перемоги

Власник компанії «Агротрейд» Всеволод Кожемяко свій 49-й рік народження зустрів у статусі командира батальйону. Харківський бізнесмен, почесний консул Австрії, організував військовий підрозділ у складі територіальної оборони міста і сам його очолив. Бізнесмен, статки якого у 2020 році Forbes оцінював у $100 млн, на момент початку війни відпочивав із дітьми в Альпах, але одразу повернувся до рідного міста. «Інакше вчинити не міг», – відповів він на запитання щодо мотиву. Назву підрозділу Кожемяко «Хартія» вигадав харківський поет Сергій Жадан. 

Зараз головні завдання «Хартії» – увійти у звільнені райони, окопатися та підготуватися до контратаки, щоб ворог не повернувся, розповідав він в інтервʼю The Wall Street Journal. Які завдання планує вирішувати бойовий командир після перемоги? «Повернуся в бізнес», – каже Forbes Кожемяко. 

Битва за Харків. Як бізнес допоміг вистояти місту під час російської навали /Фото 1

Гольф-поле Superior Golf and SPA Resort

Сапронов очищує гольф-поле від уламків російських ракет: збирається відновити бізнес. 

Холоденко із CodIT після перемоги планує взяти «кураторство» над відновленням якогось великого обʼєкта у місті, наприклад лікарні. І для цього вже зареєстрував у США фонд. 

Чорноморець з «Молодості», який заснував фонд Rescuenow, теж збирається повернутися у бізнес. Але розпускати волонтерську організацію не планує. «Після війни нам належить ще відновлюватися, – каже він. – На жаль, ще довго буде кому допомагати». 

Матеріали по темі