Більшість постійних клієнтів найбільшої приватної мережі клінік «Добробут» зараз за кордоном. Але компанія відновила роботу у десяти клініках і частину послуг надає безкоштовно. Хто за це платить?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Восьмого березня до флагманської клініки «Добробут» на Севастопольській площі в Києві приїхав Святослав Вакарчук. Заспівав лікарям та медсестрам закладу, які на той момент уже майже два тижні жили на території лікарні, надаючи допомогу пораненим. Тут безоплатно приймали військових та цивільних – навіть коли навколо Києва стискалося кільце російської армії, приватна клініка не зачинялась. «Ми ще до війни прийняли рішення, що не закриваємося», – пояснює головний виконавчий директор «Добробуту» Вадим Шекман.
Легше сказати, ніж зробити. Ринок приватної медицини майже зупинився. За оцінкою власника пологового будинку «Лелека» Валерія Зукіна, зараз обсяг ринку складає 10–20% від довоєнного, який за оцінкою співвласника «Добробуту» Ігоря Мазепи, у 2021 році досягав $8 млрд.
Що відбувається з медичним ринком України
(натисніть «читати більше»)
За оцінкою власника пологового будинку «Лелека» Валерія Зукіна, зараз обсяг ринку складає 10–20% від довоєнного. Станом на 2021 рік, за оцінкою співвласника «Добробуту» Ігоря Мазепи, цей обсяг досягав $8 млрд.
Інший великий гравець ринку приватної медицини «Медіком», який у найгарячіший період надавав безкоштовні онлайн-консультації, зараз відкрив дві поліклініки з чотирьох та стаціонар. Мережа клінік «Адоніс» відновлює роботу, проте деякі філії ще працюють неповний тиждень. «Оберіг» теж не функціонує на повну потужність. Пологовий будинок «Лелека», будівлю якого в передмісті Києва в Пущі- Водиці пошкоджено, орендує приміщення в державному пологовому та відкрив свою жіночу консультацію на Печерську.
«Добробут» станом на початок травня відновив роботу десяти своїх «старих» поліклінік та лікарень. Та навіть відкрив дві нові – у Львові та Івано-Франківську.
Найбільш нетипове – надає частину послуг безкоштовно. Зокрема, повністю безоплатно в Ірпені та Броварах приймає мешканців цих міст, а також жителів із Бучі та Гостомеля. Частина консультацій у відкритих під час війни клініках на заході України для вимушених переселенців із Києва – безкоштовні.
У чому сенс роботи приватної клініки, коли левова частка клієнтів переїхала або виїхала за кордон? Це не благодійність власників, засновника «Люксоптики» Олега Калашнікова та інвестбанкіра Ігоря Мазепи. «Добробут» зумів знайти нове джерело фінансування медичного бізнесу і тим самим зберіг свій основний актив – лікарів.
Пʼять благодійних фондів наразі фінансують значну частину роботи клініки: чотири американських та український фонд «Таблеточки».
Це нетипове партнерство для України. Зукін із «Лелеки» каже, що також звертався до міжнародних фондів. Проте не отримав не те, що грошей, а й жодної відповіді.
Як працює найбільша українська мережа приватних клінік, використовуючи донорські кошти?
Зберегти кадри
На момент початку повномасштабної війни в «Добробуті» працювали 3091 людей. За даними YouControl, виручка юрособи «Медичний центр Добробут-Поліклінніка» у 2020 році склала 1,2 млрд грн, чистий збиток – 56,6 млн грн.
У компанії 20 підрозділів: поліклініки, власна швидка допомога та стаціонари. «Добробут» багато інвестував у навчання своїх співробітників – тільки за 2021 рік витратили 10 млн грн, розповідає директорка флагманського госпіталю «Добробуту» Лідія Подкопаєва. Якісних лікарів завжди було непросто знайти. Багато професійних лікарів та середнього персоналу поїхали з країни.
Комерційний клієнтський потік зупинився 24 лютого, каже Шекман. У середині березня компанія відновила раніше призупинені планові операції, проте, за словами головного виконавчого директора, фінансові надходження залишалися мізерними. Працював лише один шпиталь на Севастопольській площі.
Основна цільова аудиторія – молоді жінки фертильного віку з дітьми – поїхали з Києва чи передмість на захід країни або за кордон, розповідав в інтервʼю Forbes співвласник «Добробуту» Ігор Мазепа. Саме в столиці та поруч з нею знаходилися всі клініки компанії.
Не сильно вплинуло на ситуацію відкриття представництва у Львові, яке запрацювало в десятих числах березня. Там «Добробут» відкрив невелику поліклініку. Це рішення приймали від зворотного – відкриватися вирішили там, де опинилися лікарі компанії, каже Шекман. Те, що до Львова переїхали клієнти, теж було важливим аргументом. Проте підрозділ невеликий – там працюють 14 людей.
За таких обставин треба було звільняти персонал або просити фінансові вливання від власників. Знайшли третій варіант.
Більше роботи
Ідея, як завантажити роботою медиків та втримати колектив, виникла у топів медичної компанії на тлі гуманітарної допомоги. З початку війни «Добробут», як і інші медзаклади, отримував від українських фармкомпаній та міжнародних фондів ліки та медичні засоби. Шекман вирішив запропонувати благодійним організаціям профінансувати меддопомогу жителям Києва та передмість.
Зазвичай фонди самі розгортають мобільні госпіталі в гарячих точках та привозять лікарів-волонтерів, розповідає Шекман. Але в Україні можна організувати медичну допомогу ефективніше. «У нас є власні потужності й медики, які можуть надавати допомогу, особливо в Києві», – каже він. У «Добробуті» вирішили запропонувати фондам не дублювати інфраструктуру, а працювати через ту, що є.
Київська клініка «Добробут» на Севастопольській площі
Між відправкою презентації та отриманням грошей пройшло два тижні, каже Шекман. Це дуже швидко. Допомогли знайомства Шекмана з «минулого життя». До того, як його запросили в «Добробут», він три десятиліття жив у США та працював у медичній сфері. «Це питання нетворкінгу. Ти звертаєшся до всіх, кого знаєш, із конкретною пропозицією», – каже він. Компанія не просила гроші, а презентувала проєкт безоплатних лікарських послуг. Фінансування просили на зарплати лікарям, комуналку та податки.
Гроші надали чотири американських фонда: Direct Relief, Children of War, International Medical Corps та University of Miami Global Institute. Forbes не вдалося отримати їхні коментарі, вони не відповіли на запити. Direct Relief надіслав посилання на статтю про співпрацю з «Добробутом» на своєму сайті, де було вказано, що інституція надала $750 000 та 861 кг медичних препаратів. На сайті Children of War вказано, що вона надала фінансування «Добробуту» за двома напрямками: дитяча кардіохірургія та безкоштовні медичні послуги.
На гроші «Таблеточок» «Добробут» відкрив паліативне відділення на 20 пацієнтів, ще 400 клієнтам надає послуги фізичної реабілітації та патронаж для літніх людей на дому. Засновниця фонду Ольга Кудиненко пояснює, що часто спілкується зі співвласником Олегом Калашніковим, називає його інтелектуальним радником «Таблеточок». «Особиста довіра є багато років», – пояснює причини співпраці Кудиненко. Крім цього «Добробут» повноцінно працював, додає вона.
На донорські кошти іноземних фондів приймають пацієнтів клініки в Броварах та Ірпені. Мешканці цих міст, а також Бучі та Гостомеля можуть отримати консультацію десятка лікарів, а також пройти лабораторну та інструментальну діагностику. В Ірпені та Броварах також працює швидка допомога та можна отримати виписані лікарями медикаменти у аптеці «Добробуту».
Ще один напрямок – хірургічний. В Києві за рахунок Direct Relief — оперують поранених внаслідок війни цивільних та військових.
Шекман каже, що доля грошей американських фондів у доходах «Добробуту» зараз значна, але не конкретизує цифри. На початку травня компанія приймає 1000 пацієнтів на день, це в шість разів менше, ніж було до війни. За його словами, компанія шукає фонди, щоб розширити безоплатну допомогу.
Фінпоказники «Добробуту» далекі від довоєнних – у березні компанія отримала 10% від запланованої в мирний час виручки, у квітні – 20%.
Після перемоги
Коли приватна медицина почне відновлюватися? «Запитайте в Путіна», – гірко всміхається Зукін, маючи на увазі, що це залежить від того, коли припиниться війна. Сам він планує відкрити «Лелеку» через три-чотири місяці, коли закінчиться відновлення приміщення.
Проте приватну медицину чекають нелегкі часи. Через падіння економіки кількість платоспроможних клієнтів у приватників дуже скоротиться, прогнозує співзасновник Українського центру охорони здоровʼя Павло Ковтонюк. Але, на його думку, цей час може стати вікном можливостей для приватної медицини, яка в останні роки прагнула співпрацювати з державою. «В держави теж будуть проблеми з бюджетом, з лікувальними закладами, бо на багатьох територіях зруйновано лікарні, – каже Ковтонюк, – а приватна медицина могла би заповнювати ці місця».
Раніше в статті була вказана застаріла інформація, що мережа клінік «Адоніс» працює по кілька днів на тиждень.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
