Які процедури допоможуть якнайшвидше відновити діяльність підприємства та реструктуризувати борги, або ж навпаки, ліквідувати знищені активи
Зупинка діяльності, втрата активів, переміщення працівників, порушення налагоджених логістичних зв’язків, ускладнення або неможливість здійснити розрахунки з контрагентами – далеко не повний перелік викликів, яким доводиться протистояти бізнесу в Україні під час повномасштабного воєнного вторгнення. Усі ці проблеми можуть призвести не лише до тимчасової втрати платоспроможності але й до банкрутства підприємства.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що неможливість виконати зобов’язання (здійснити поставку, оплатити рахунки) одним з учасників угоди – неминуче призводить до неможливості виконання своїх зобов’язань його контрагентом. Тому, на перший погляд, очевидне рішення заборонити ініціювання процедур банкрутства чи стягнення може призвести до непередбачуваних негативних наслідків для всієї економіки держави.
Варіанти повернення боргу
При виникненні заборгованості контрагента, «кредитор» має кілька варіантів повернення боргу:
- звернутися до суду з позовом до боржника;
- ініціювати перед судом питання про відкриття справи про банкрутство боржника.
Позов проти боржника
У рамках першого варіанту суд має вирішити, чи дійсно існує спір, чи не було підставою невиконання такого зобов’язання наявність «форс-мажорних» обставин. При чому їх існування знімає відповідальність за неможливість виконання зобов’язання, але не знімає обов’язку його виконати. У результаті судового розгляду позивач може отримати рішення суду, за яким існуючий борг можна буде стягнути у примусовому порядку.
Важливо, що повномасштабна війна не є «форс-мажором» автоматично. Він беззастережно не поширюється на всю територію держави починаючи з 24.02.2022, а діє лише на тих територіях та щодо тих осіб, які дійсно не могли виконати того чи іншого зобов’язання через активні бойові дії.
Звернення до суду з ініціативою банкрутства чи відновлення платоспроможності
Це більш цікава історія, котра надає різноманітні варіанти обом сторонам.
Це може зробити як сам боржник, що тверезо оцінює свою неплатоспроможність – так і контрагент такого боржника. У власника/керівника є додатковий стимул для такої ініціативи, оскільки при виявленні ознак неплатоспроможності підприємства він мусить звернутися до суду протягом місяця. Інакше нестиме солідарну чи субсидіарну відповідальність за борги свого бізнесу.
Вирішуючи питання про відкриття справи саме про банкрутство, суд перевірятиме, чи має справа розглядатися у порядку судового спору, чи застосовується у цьому конкретному випадку неможливість провести розрахунок через «форс-мажор» або ж дійсно єдиним правильним виходом буде відкриття справи про банкрутство, аби відновити платоспроможність, або ж ліквідувати підприємство.
Незважаючи на «страшну» назву, процедури банкрутства є не лише інструментом для ліквідації і виходу бізнесу з ринку, а й дієвим механізмом для оздоровлення фінансово-господарської діяльності та відновлення платоспроможності. Так, на сьогодні Кодексом України з процедур банкрутства передбачено такі механізми, як розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута, реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Зокрема, у процесі санації боржника існує значний перелік заходів, які можуть бути спрямовані на оздоровлення та відновлення діяльності підприємства, а також для виходу з боргової ями.
Йдеться про такі речі, як:
- відстрочення;
- розстрочення або прощення боргу;
- реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва та/або зміни виробничої структури боржника тощо.
Саме для того аби забезпечити можливість використання зазначених заходів та поновити роботу бізнесу, для деяких підприємств відкриття справи про банкрутство має відбуватися якомога раніше, після виявлення ознак неплатоспроможності чи її настання.
Для відкриття провадження у справі про банкрутство кредитором або боржником має бути подана заява до господарського суду у письмовій формі, яка повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду. Боржник звільняється від сплати судового збору за таке звернення задля спрощення для нього до процедур банкрутства.
Перелік вимог до заяви боржника, який бажає відкрити провадження у справі про своє банкрутство, достатньо гнучкий для врахування будь-яких обставин, які можуть мати наслідками настання неплатоспроможності. Цілком зрозуміло, що, якщо боржник втратив майно, бізнес, іншим шляхом потерпів від здійснення повномасштабної збройної агресії РФ – це є тими обставинами, які є наслідком настання неплатоспроможності боржника. Втім, остаточне рішення щодо визнання таких обставин достатніми підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство, належить відповідному господарському суду.
Воєнний порядок денний вимагає приведення процедур відновлення платоспроможності та банкрутства до вимог часу. Бізнес та власники мають отримати більш гнучкі та ефективні процедури, котрі допоможуть якнайшвидше відновити діяльність підприємства та реструктуризувати борги, або ж навпаки, ліквідувати знищені активи та припинити діяльність без зайвих витрат часу та грошей.
Сьогодні в парламенті очікує на друге читання та прийняття «Проект Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (№7442) який було розроблено з метою полегшення доступу учасників до відповідних процедур.
Головні новації документу
1. Боржник може ініціювати справу про власну неплатоспроможність за наявності укладеної угоди з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство, в якій сторони визначають розмір та порядок оплати таких послуг відповідно до ринкових умов, спроможностей боржника та внутрішніх мотивів і домовленостей.
Чому це добре? На сьогодні доступ до процедур банкрутства для боржника «коштує» близько 50 000 грн. (аванс за роботу арбітражного керуючого та судовий збір), і ці кошти мають бути сплачені одночасно та єдиноразово.
В сучасних реаліях ця сума та порядок її сплати може бути такими, що становлять реальну перешкоду для початку судової процедури котра може реально відновити підприємство або ж зробить його ліквідацію більш ефективною.
Окрім того, можливість домовитися про розмір та порядок оплати однозначно спрощує «вхід» до процедур банкрутства і для фізичних осіб, та може значно збільшити кількість людей котрі матимуть можливість скористатися цим механізмом задля ефективного вирішення тих фінансових проблем, котрі виникли у багатьох на фоні повномасштабного військового вторгнення РФ.
2. Вводиться існування такого інституту, як «запит арбітражного керуючого», що фактично є аналогом адвокатського запиту. Однією з найбільших проблем процедур банкрутства є їхня тривалість, що в багатьох випадках призводить до фактичної неефективності.
Тому спрощення процедури може ефективно вплинути на тривалість самого провадження, на задоволення вимог кредиторів і на захист та відновлення інтересів боржника.
Останні більш ніж пів року яскраво демонструють, що український бізнес не зупинився і продовжує розвиватися навіть у цих надскладних умовах. Незважаючи на це, підприємці мають чітко розуміти увесь наявний інструментарій, котрий існує в нашому правовому полі для вирішення кризових ситуацій, і процедури відновлення платоспроможності та банкрутства є саме одними з таких інструментів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
