Новий СЕО «Привату» впритул займеться підготовкою банку до приватизації: у нього буде нова операційна модель, корпоративна культура і формалізація процесів
Вихідцю з українського Райффайзен Банку Герхарду Бьошу, який очолив ПриватБанк у червні 2021 року, дісталася непогана спадщина. Найбільший банк України посів перше місце в рейтингу комфортності банків, складеному Forbes.
Перед Бьошем, 64, два серйозні завдання. Перше – зберегти лідерство. Друге – підготувати банк до успішної приватизації. Критерій успіху? Повернути якомога більше грошей платників податків. Після націоналізації уряд влив у капітал банку 155 млрд грн. Тепер він хотів би виручити за нього близько 80 млрд грн.
Перше інтерв'ю Бьоша на новій посаді скорочено і змінено для ясності.
Як ви очолили ПриватБанк – вам запропонували брати участь в конкурсі чи це було самостійне рішення? Яка особиста мотивація? І чи був деякий шок після європейської структури?
Участь у конкурсі була моєю власною ініціативою. Це найцікавіший проєкт із трансформації банку не лише в Україні, а й у Європі. Коли відкрилася можливість, і я просто не зміг встояти. Це дуже важливий проєкт для країни і неймовірно цікавий виклик для кожного менеджера. Шоку не було, настрій бойовий.
Я відчув шок, коли приїхав в Україну п'ятнадцять років тому. У 2006 році, через два роки після Помаранчевої революції. Я не очікував такого стану речей. У той же час я облаштувався дуже швидко і був вражений швидкістю змін. Знайшов чудових колег, які завжди знаходили розвʼязання проблем, іноді несподівані. Я пишаюся досягненнями нашої команди на колишній роботі.
Петро Крумханзл зіткнувся з нападками в перші дні після призначення. У вас вже є подібний досвід?
Поки що немає. Я в очікуванні (посміхаючись). Були якісь публікації в процесі призначення. І в якийсь момент цей процес було заморожено. Але мене прийняли добре. Я продовжую вивчати організацію, подорожую по регіонах. Але досі не стикався з негативом ані в банку, ані ззовні.
Якому стилю керівництва ви віддаєте перевагу – демократичному чи авторитарному?
Я використовую різні стилі. У Приватбанку, і взагалі в наш час, авторитарний стиль не буде працювати. Але демократичність – не єдина альтернатива авторитарному стилю.
Моя місія – допомагати колегам бути успішними у виконанні планів.
Які відмінні риси в банку ви побачили як європейський менеджер?
Банк в незвичайній ситуації після націоналізації. У частині операційного бізнесу істотних відмінностей немає. ПриватБанк був сфокусований на клієнтах і продовжує таким залишатися. Банк стійкий, таким і залишиться.
Треба враховувати, що ПриватБанк – найбільший банк. Порівняно з конкурентами у нього більше персоналу, клієнтів, відділень. Організація складніша. Технологічно ПриватБанк – найбільш просунутий порівняно з більшістю конкурентів і продовжує розвиватися. Порівняно з необанками, навіть з успішними, це великий супермаркет.
Які ключові завдання СЕО найбільшого банку на найближчий рік?
Ми почнемо імплементацію стратегії і нової операційної моделі. Це довгострокові завдання, і цьоку року ми їх не завершимо.
Працюватимемо над корпоративною культурою. Внутрішні традиції банку зміняться відповідно до нових правил корпоративної відповідальності. Операційне управління банком буде формалізовано. Це великий симфонічний оркестр з 21 000 осіб. Не можна фокусуватися тільки на піаністові чи трубачеві – всі повинні працювати спільно.
Чи плануєте реорганізацію процесів і команди?
Технології – потужний драйвер успіху. Технічні можливості банку продовжать розвиватися. Банк має намір активніше використовувати Big Data для просування своїх сервісів. Але і конкуренти будуть це робити. Технології – пріоритет для всіх банків, але поки ми не бачимо, хто може домінувати, крім нас, із технологічності.
Команда в банку дуже сильна. Після націоналізації частина людей пішла, натомість ПриватБанк уперше в своїй історії залучив топменеджерів з ринку. До цього він був закритою організацією. У цьому сенсі він став більш нормальним банком.
З досвіду криз ми бачимо, що найбільш стійкими є універсальні банки. ПриватБанк – роздрібний банк. Чи стійка така модель?
Якщо у банку 20 млн клієнтів, це вже диверсифікація. У нас немає занадто великих клієнтів, високої концентрації, а багато клієнтів з дрібними і середніми обсягами кредитів.
Чи банк надійний? З одного боку, у вас високий прибуток і капітал, з іншого – юридичні ризики через розбірки з колишніми власниками.
Ви не знайдете у нас жодного порушення регуляторних вимог. У банку достатній рівень капіталізації та ліквідності. Після націоналізації ми щороку проходимо стрес-тести НБУ. У частині кредитного ризику всі необхідні резерви за останні кілька років сформовані, включно з резервами під «ковідну» кризу.
Розгляди з колишніми акціонерами тривають в Україні та за кордоном. Їх результат складно передбачити. Я не можу з упевненістю сказати, що буде з тим чи іншим судовим процесом. Але ми продовжимо відстоювати свої інтереси і відчуваємо стриманий оптимізм. Я не бачу серйозних ризиків для прибутковості банку.
Як же суди з колишніми акціонерами? Хіба не в цьому головна слабкість ПриватБанку?
Це важлива тема, але вона не впливає на імплементацію нашої стратегії. Судові процеси вимагають уваги, але головний фокус для більшості працівників банку – це бізнес. Я не бачу серйозних викликів, які можуть відвернути нас від реалізації стратегії.
Як може вплинути рішення банку Англії про визнання процедури Бейл-ін під час націоналізації ПриватБанку на інші судові процеси в зарубіжних юрисдикціях?
Це дуже важливе і позитивне рішення для ПриватБанку. Але я не буду спекулювати на тему, чи стане це рішення прецедентом для інших розглядів. Про це краще говорити з юридичними радниками банку.
Які плани щодо прибутку на цей рік і в подальшому?
Ми не можемо розкривати наші цілі щодо прибутку. Ви бачите, скільки банк заробив за шість місяців. Ми показали зростання в усіх важливих бізнес-сегментах і маємо намір продовжувати в тому ж дусі. Я очікую дуже хороший результат в 2021-му. І ми продовжимо платити істотні обсяги дивідендів найближчими роками. Але називати конкретні показники непрофесійно.
Скільки, на вашу думку, коштує ПриватБанк – один капітал, два?
Якщо дивитися на бізнес без урахування потенційних ризиків, пов'язаних з колишніми власниками, вартість банку дуже висока. Я не готовий називати будь-які цифри: думаю, потенційні інвестори зроблять оцінку після старту процесу приватизації.
Чи є вже потенційні інвестори? Хто це може бути?
У мене не було контактів або переговорів з інвесторами – цього питання немає в поточному порядку денному. Процес почнеться після того, як наш акціонер, Кабінет Міністрів, ухвалить рішення. Питання в тому, який буде сценарій: продаж великого пакета акцій великому інвестору чи підготовка до виходу банку на фондовий ринок. На це стратегічне питання може відповісти тільки акціонер.
Якщо подивитися на ринкові транзакції останніх років, покупцем ПриватБанку теоретично може стати група приватних інвесторів. Такої практики ще не було в Україні, але вона є в багатьох інших країнах. Група інвесторів купує компанію, розвиває її і продає. Це може бути група з великих міжнародних банків. Але я не можу прогнозувати, коли і яке рішення ухвалить Кабмін.
Перед Бьошем два серйозні завдання. Перше – зберегти лідерство. Друге – підготувати банк до успішної приватизації.
Глава Національного банку Кирило Шевченко в одному з інтерв'ю заявив, що ПриватБанк мало не продається до кінця року. Що він мав на увазі – що станеться до кінця року?
Тільки акціонер може відповісти на це питання. Можна отримати гроші відразу або отримати більше грошей, але пізніше. Така оцінка – виняткова компетенція акціонера, а не менеджменту.
Чи тривають дискусії про те, що перед приватизацією ПриватБанк потрібно розділити на «хороший» і «поганий»?
Поділ банку – одна з опцій, і її потрібно ретельно проаналізувати. Оцінити, чи можливо це в принципі. Це не так просто, і знову ж таки це рішення акціонера.
Чи буде банк до приватизації освоювати нові напрями?
Я не бачу приводів для глобальних змін у стратегії. Банк, як і раніше, буде сфокусований на роздробі і МСБ (малий і середній бізнес). Ми не плануємо працювати з великим корпоративним бізнесом і транснаціональними компаніями. У своїй ніші ПриватБанк може вирости більше і справляти істотний вплив на реальну економіку через картковий бізнес і депозитні послуги, а не кредити компаніям.
Ми орієнтовані на клієнтів і достатньо технологічні, щоб зберегти відрив від конкурентів. Ми продовжимо інвестувати в цей напрям.
Звичайно, ми продовжимо модернізувати систему управління.
У чому феномен зростання клієнтської бази ПриватБанку, всупереч негативу навколо націоналізації?
Я спостерігав за ПриватБанком багато років, ще до націоналізації. Він завжди був найбільш агресивним конкурентом на роздрібному ринку. І продовжував зростати після глобальної фінансової кризи 2008–2009 років на відміну від більшості інших банків. Поки вони реструктурувалися і скорочували бізнес, ПриватБанк використовував ситуацію для зростання. І розвивав «Приват24». У цьому напрямі він був піонером.
Завдяки «Приват24» банк не втратив позиції на ринку після націоналізації. Все це доводить, що клієнти задоволені якістю послуг.
У ПриватБанку, з одного боку, багато грошей, з іншого – всі ресурси короткострокові. Чи є сенс зробити довгострокові інвестиційні продукти та отримати ресурси для довгих кредитів?
Така ситуація не тільки в ПриватБанку, а у всіх українських банках. Укрексімбанк, наприклад, розміщував бонди. Але в українських реаліях я не бачу необхідної кількості інвесторів, щоб зібрати істотну суму на тривалий термін.
Переважна більшість депозитів справді короткострокова, але ці депозити дуже стійкі. Така стійкість дозволяє видавати довгострокові кредити клієнтам. Ліквідність у всій банківській системі, включно з ПриватБанком, сьогодні набагато вища за необхідний мінімум. Тому я не бачу необхідності в розміщенні додаткових фондових інструментів. Згодом ситуація може змінитися, але зараз попит клієнтів на довгострокові кредити дуже обмежений.
Тогоріч ПриватБанк вклав у держоблігації 55 млрд грн. Скільки плануєте вкласти цього року і що це для вас – прибутковий бізнес або диверсифікація портфеля?
Звичайно, ПриватБанк заробляє на державних бондах. Але сума депозитів у банку набагато більша, ніж виданих кредитів. Це поточна специфіка всіх українських банків. Ми відбудовуємо кредитний бізнес, він зростає, і цей розрив з часом стане менше. Але якщо приплив нових депозитів знову буде більше, ніж обсяги виданих кредитів, ми автоматично посилимо портфель ОВДП.
Кредитний портфель ПриватБанку перевищує вкладення в держоблігації і дуже зростає. Це робить банк більш привабливим для потенційних клієнтів та інвесторів. Зрозуміло, інвесторів більше цікавить клієнтський бізнес, а не вкладення в бонди уряду.
Яким стане ПриватБанк через п'ять років, коли закінчиться ваш контракт?
Я очікую, що ПриватБанк залишиться лідером в частині клієнтського досвіду. Це найбільш важливий аспект для успіху. Ми повинні бути здатні задовольняти потреби клієнтів і дивувати їх. Розвиток технологій – високий пріоритет в нашому порядку денному.
Другий напрям, у якому ПриватБанк рухається останні три роки, – організаційні зміни. Організація банку стане зрозуміліша, простіша й ефективніша.
Фінальним тестом цієї стратегії буде наша готовність до приватизації. Думаю, коли акціонер ухвалить таке рішення, ми будемо готові. ПриватБанк стане хорошим прикладом того, що навіть велика організація, яка опинилася в складній ситуації і врятована державою, може стати успішним проєктом. Ми хочемо показати, що в Україні таке можливо.
Які, на вашу думку, перспективи українського банкінгу на найближчі п'ять років?
Українська банківська система зараз одна з найбільш прибуткових і стабільних в Європі. Показники українських банків вражають. Нацбанк успішно стабілізував інфляцію і курс. Маржа в Україні набагато більша, ніж в інших країнах. І Україна – це масштабний ринок. Величезна кількість клієнтів, що дозволяє банку отримувати прибуток.
Після кризи 2015 року більшість банків підвищили рівень прибутковості. Я не бачу передумов, щоб цей тренд змінився. Завжди можна очікувати на несподіванки на кшталт COVID. Але зараз вплив цієї кризи на економіку і банківську систему дуже обмежений. Усе набагато краще порівняно з песимістичними очікуваннями.
Макроекономічна стабільність важлива для банківської системи. Згідно з консенсус-прогнозом більшості великих організацій, економіка України зростатиме на 3–5% на рік. Це менш оптимістично, ніж урядовий прогноз, але досить, щоб банківська система залишалася здоровою і здатною фінансувати реальний сектор.
Чи будуть традиційні банки витіснені з ринку Фінтех-компаніями?
Більшість Фінтех-компаній оперують лише кількома сервісами. Звичайно, вони гнучкіші, ніж банки, але і більше схильні до ризику падіння. Інвестори в Фінтех завжди готові втратити гроші, тому що успішним стає один проєкт із десяти. Банки регулюються і тому не схильні до таких ризиків. Якщо Фінтех буде працювати за правилами банків, ми теж змінимося.
У період пандемії з'явилося багато успішних рішень в Росії, Британії і в Україні. Але я не вважаю їх альтернативою банкам. Перевага банків у тому, що вони можуть надавати клієнту всі необхідні сервіси. Фінтех ніколи не зможе стати таким. Але ми очікуємо більш глибокої кооперації між Фінтех і банками, а не тільки конкуренції.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
