Мегабанку більше немає. Чому НБУ вивів з ринку найбільший банк Харкова /Фото Олександр Чекменьов
Категорія
Компанії
Дата

Мегабанку більше немає. Чому НБУ вивів з ринку найбільший банк Харкова

Віктор Суботін Фото Олександр Чекменьов

Віктор Суботін майже 30 років розвивав Мегабанк. Незадовго до війни, у січні 2022-го, обіцяв зробити все, щоб зберегти свій ключовий актив. Банк упав на 100-й день війни – Національний банк визнав його неплатоспроможним. Але напад Росії – не головна проблема банку

До війни Мегабанк Віктора Суботіна, 63, мав найширшу мережу на Харківщині – 111 відділень. На початок травня не працювало жодне з них – лише центральний офіс. Харків страждав від обстрілів, а банк – від нестачі коштів. 

Про проблеми банку заговорили наприкінці квітня. «Харківенергозбут» 21 квітня закликав не платити через Мегабанк, оскільки той затримує платежі три тижні. Комуналку через Мегабанк сплачувала третина харківʼян, свідчить опитування CBR. У квітні їх кошти до отримувачів не дійшли.

Постраждав і бізнес. «Ми не могли перерахувати гроші з рахунку в Мегабанку з 11 квітня», – розповіла Forbes комерційна директорка компанії «Тайміс» Катерина Бондаренко. Сума в 1,4 млн грн для банку з оборотами 2–3 млрд грн на місяць стала не підйомною. «Ми би покрили борги перед кредиторами та перезапустили роботу. Але Мегабанк завмер, і ми разом із ним», – додає вона. 

У двадцятих числах квітня Бондаренко достукалась до керівниці корпоративного бізнесу банку Дарини Конотоп. Та повідомила: платежі «у черзі», а банк намагається отримати рефінансування. Чекали на рятівне рішення НБУ до 29 квітня, потім – до 10 травня. У рефінансуванні відмовили, і банк шукає альтернативні джерела коштів, розповіли Бондаренко 10 травня. Але прийшла тимчасова адміністрація. 

Кероване банкрутство

До банкрутства банку в НБУ і Фонді гарантування вкладів були готові. «Банк проблемний. Рефінансування йому давати заборонено. Всі кредити – повʼязані особи. Вхідного грошового потоку немає», – розповідав за місяць до рішення НБУ представник керівництва фонду, що просив не згадувати його імені в статті. Встановлений парламентом мораторій на виведення банків із ринку, уточнив співрозмовник, стосується випадків надмірного кредитного ризику або нестачі капіталу, але не проблем із ліквідністю.

Олексій Яценко, колишній керівник банку та довірена особа Суботіна, вважає, що причина краху Мегабанку – війна і конфлікт із НБУ, який відмовив у кризовому рефінансуванні. «Беззаконня – це їхній стиль роботи», – безапеляційно стверджує Яценко. 

З початку війни Мегабанк повернув клієнтам 830 млн грн, йдеться в його заяві від 21 квітня. Але не отримав жодної копійки від НБУ, хоч той надав банкам близько 82 млрд грн рефінансування. І регулятор не погодив залучення коштів від нового інвестора, який перерахував перший транш на початку лютого. 

Що це за ризиковий інвестор? Про нього Суботін розповідав Forbes ще до війни, у січні 2022-го, не називаючи імен. Але зʼясувати це нескладно. 

Неназваний інвестор

У лютому 2022-го компанія Royal Pay Europe (Латвія) громадянина Росії Сергія Кондратенка, свідчить реєстр нерухомості, позичила Мегабанку €10,5 млн на пʼять років під заставу офісних приміщень у центрі Харкова. Дочірня структура Royal Pay Europe в Росії – небанківська кредитна організація «Мережева розрахункова палата» – у березні 2021-го втратила ліцензію. Центробанк РФ звинуватив компанію в проведенні розрахунків із нелегальними онлайн-казино та букмекерськими конторами. НБУ очікувано таку інвестицію не погодив.

«Ми прийняли рішення відмовити в погодженні інвестиції», – підтвердив заступник голови НБУ Ярослав Матузка в інтерв’ю Forbes. Суботін як власник мав підтримувати банк, а причина його проблем – поганий кредитний портфель, додає він. 

Стрес-тести останніх років показували значну потребу Мегабанку в докапіталізації, і сума нестачі щороку була майже однаковою, нагадав Матузка. Близько 2 млрд грн, розповів взимку Forbes представник банківського нагляду, що просив не згадувати його імені в статті. 

Відмову в рефінансуванні Матузка пояснив колегіальним рішенням правління. 

На початок року банк не мав суттєвих проблем із ліквідністю. У касі, на коррахунках і в депосертифікатах НБУ було 876 млн грн. Банк надавав кредити і в січні–лютому отримував прибуток. Війна змусила в березні доформувати резерви за кредитами, через що банк отримав майже 200 млн грн збитку. В квітні почалися затримки платежів.

Насправді нестача коштів траплялася й до війни. Восени 2021-го Мегабанк три місяці поспіль не виконував норматив резервування на коррахунку. «Я не відчуваю оптимізму стосовно Мегабанку», – тоді анонімно розповідав Forbes топменеджер з НБУ. Рішення – за Суботіним, пояснював він. Або докапіталізувати банк, або реструктурувати дефолтні кредити на понад 2 млрд грн. 

«Мегабанк – класичний «добазельський» банк, – пояснював у лютому 2022-го експерт Case Україна Євген Дубогриз, – Кредити часто видавали на особистих домовленостях власника або топменеджменту». 

Проблеми з історією

Восени 2021-го НБУ під час позапланової перевірки зʼясував, що Мегабанк не відобразив як дефолтні кредити 10 великих позичальників, розповів представник банківського нагляду. Ці кредити багато років не повертали, а банк постійно давав відстрочку. Сума – близько 2 млрд грн. 

Позичальники – бізнес харківського бомонду, стверджує співрозмовник. Власники цих компаній гроші мають, але підтвердити їхнє походження чиновники з невеликими офіційними доходами не можуть. 

У числі боржників і бізнес Суботіна. В заставі у банку недобудований ЖК «Сонячний Квартал – 4». Підрядник – «Мегабуд» Суботіна, замовник – «Технічна ініціатива» Андрія Мокану. Ця та інша компанія Мокану «Рівʼєра Парк» у 2020–2021 році отримали в банку 34 млн грн та $12,8 млн.

Щоб розвантажити баланс на вимогу НБУ, банк продав частину непрофільних активів. Але сам профінансував цей продаж, надавши нові кредити, розповідає співрозмовник із НБУ. Тепер є питання до якості цих кредитів, адже позичальники – щойно зареєстровані компанії. 

У листопаді 2021-го, свідчить реєстр нерухомості, банк продав нежитлові приміщення компанії «Скай Фул», що отримала кредит на $2 млн. Інше приміщення банк у січні 2022-го продав компанії «Кріфтель», і та отримала 127 млн грн. Обидві зареєстровані за кілька тижнів до угоди. 

Суботін мав гроші на докапіталізацію, стверджував співрозмовник, але були питання до їхнього походження. Річний заробіток Суботіна та його дружини Олени (також акціонера Мегабанку), згідно з декларацією за 2020-й, – трохи більше 4 млн грн. Це в сотні разів менше потрібної суми. 

Інший бізнес Суботіна не мав змоги підтримати банк. Його забудовники були збитковими ще до війни. Бізнесмен планував побудувати новий мікрорайон у Харкові на сотні тисяч квадратів. Але почалася війна.

У Мегабанку є акціонери з-поміж найбільших міжнародних фінустанов – ЄБРР, IFC та KfW, яким належать 26,5% акцій. Але вони не готові підтримувати банк. З 2005 року вони інвестували в Мегабанк $0,5 млрд і вже частково пробачили борги. Кілька років хочуть вийти з капіталу за символічний €1, розповів співрозмовник Forbes у НБУ та анонімно підтвердив представник ЄБРР. 

У жовтні 2021-го Суботін надав у НБУ пакет документів про викуп акцій міжнародних акціонерів та збільшення своєї частки до 98%. НБУ не погодив, оскільки пакет був неповним. Суботін зізнався, що неправильно оформив документи. Це був саботаж, вважає співрозмовник в ЄБРР, адже йому вигідно, щоб міжнародні партнери лишилися.  

Інші партнери Суботіна

Неформальним партнером Суботіна був Євген Кушнарьов, який у 1997–1998 керував адміністрацією Леоніда Кучми, а до та після цього періоду – Харковом. Його бізнес, розповідає співрозмовник в ЄБРР, був побудований в тому числі на кредити Мегабанку. Коли впливовий політик загинув, бізнесом став управляти зять Олександр Кагановський. Замість непогашених кредитів банк отримав частину активів, наприклад, мережу кінотеатрів.

Серед партнерів Суботіна є й інші відомі політичні діячі. Харківський політик Олексій Логвиненко (1%), що двічі був депутатом Верховної Ради від політсили Юлії Тимошенко, та депутат у групі «Довіра» Максим Єфімов (10%). Про наявність у них кредитів невідомо, але вони точно, за словами співрозмовника в НБУ, забезпечували протекцію Суботіну у владних кабінетах

Хто втратив кошти?

З початку року бізнес активно виводив гроші з банку. У довоєнному січні з рахунків юросіб пішло 53 млн грн, у лютому – 139 млн грн, у березні – 587 млн грн, у квітні – 82 млн грн. Загалом за чотири місяці бізнес витягнув чверть своїх коштів. Хто ці везунчики, розбиратиметься Фонд гарантування вкладів. Але про виведення коштів пов’язаними компаніями не йдеться, говорить співрозмовник в НБУ — в них не було грошей, а лише борги перед банком.

Напередодні рішення НБУ коррахунок банку знизився майже до нуля, оскільки позичальники припинили повертати кредити, а власники рахунків — заводити гроші, говорить співрозмовник з НБУ. І більшість компаній врятувати кошти не встигли.

На рахунках юросіб «застрягли» кошти на 2,5 млрд грн. До війни майже 1 млрд грн у банку зберігала держкомпанія «Укренергомашини», яку 15 років очолює Суботін. Зараз — 1,4 млрд грн завдяки надходженням за контрактом з «Укргідроенерго» та переведенню залишків з державного Укрексімбанку, говорить співрозмовник з НБУ.

Окрім «Укренергомашин», в банку застрягли кошти державних підприємств на 200 млн грн. І лишився борг перед Міністерством фінансів за кредитом на 0,5 млрд грн. 30 млн грн втратили комунальні підприємства. Наприклад, «Харківенергозбут» та Первомайські «Тепломережі», що не отримали квітневі платежі від споживачів. Картотека невиконаних платежів — біля 50 млн грн. Це сотні компаній, говорить Бондаренко з «Тайміс», посилаючись на розмову з Конотоп.

Повернути ці кошти буде непросто. Фонд гарантування компенсує вклади лише фізособам та приватним підприємцям. Бізнесу – тільки у разі вдалого продажу активів банку. Суттєві надходження від продажу цих активів малоймовірні, вважає співрозмовник з НБУ.

Матеріали по темі