Банки можуть не повернути половину кредитів, які видали до війни. Як бізнес та банкіри будуть рятуватися від збитків

Співробітники кондитерської фабрики «Деліція» з міста Буча, яка до війни постачала солодощі у 20 країн світу, навіть під обстрілами окупантів намагалися пекти хліб для місцевої громади. Після втечі російська армія лишила по собі пробитий снарядами дах, вибиті вікна та двері, пошкоджені вантажівки, розповідає директор Василь Бутенко, 42. Частину техніки було вкрадено, та борги за неї перед кредиторами нікуди не поділись.

Через воєнні дії 173 українських заводи та підприємства зазнали руйнувань, свідчать дані Мінекономіки та Київської школи економіки станом на 26 квітня. Втрати – майже $10 млрд. Майно чи інші активи втратили 43% великих компаній, говорять у Європейській Бізнес Асоціації із посиланням на своє опитування.

Бізнес, що втратив доходи, не має змоги повертати кредити. На кінець березня, за даними Національного банку, обсяг кредитів у банках становив 1 трлн грн. Банки вже втратили від 50% до 70% грошових потоків за кредитами, порахували в Центрі економічної стратегії. Потенційні збитки, якщо керуватись оцінками ЦЕС, – щонайменше 500 млрд грн, або вдвічі більше сумарного капіталу всієї банківської системи.

«Ми очікуємо, що рівень NPL може перевищити 50%», – підтверджує оцінки аналітиків високопосадовець вертикалі банківського нагляду НБУ, який просив не згадувати його імені у статті. Для ілюстрації він нагадує про зруйнований завод «Азовсталь» у Маріуполі, пошкоджені новобудови в Бучі, Ірпені, Гостомелі та Ворзелі.

«Повернемо все, що винні, – говорить Бутенко із «Деліції». – Але спочатку маємо відбудувати фабрику». Повернутися до нормального графіку погашення боргів він сподівається за рахунок власних доходів відновленого виробництва. Інше джерело – відшкодування, на отримання якого компанія розраховує, готуючись до суду з РФ.

Але що компанії робити з існуючими боргами?

Російські снаряди перетворили кредити на проблему

Після війни проблема кредитів українського бізнесу, що постраждав від війни, потребуватиме системного рішення, вважає співрозмовник у Нацбанку. Власники зруйнованих заводів та спалених квартир не зможуть повернути кредити, водночас банки не підуть на добровільне списання мільярдних боргів, каже він.

Тимчасовий вихід з глухого кута – кредитні канікули. Завод «Ютекс», один із провідних українських виробників волоконно-оптичного кабелю, розбитий ущент разом з обладнанням під час обстрілів Шестовицького аеропорту на Чернігівщині. Підприємство мало сплатити борг ОТП Банку, але той відтермінував погашення на період воєнного часу і запропонував реструктуризацію після, розповідає заступниця директора заводу Людмила Тремба.

Найбільший ПриватБанк надав канікули до 1 червня всім категоріям клієнтів, включно з угодами лізингу. У цей час вони можуть не сплачувати відсотки та основну суму боргу, тоді як банк матиме час для підготовки програм реструктуризації, розповідає заступниця голови правління Лариса Чернишова. Ці програми передбачатимуть відтермінування боргу, скорочення щомісячних внесків, продовження терміну кредитів, додає Чернишова. Договори можна буде укласти навіть дистанційно вже у червні.

Державний Укрексімбанк розглядає кожну угоду індивідуально. «Хто має можливість, платить відсотки і «тіло» кредиту, хто не має – отримав кредитні канікули. Надалі ці кредити може бути реструктуризовано», – пояснює представниця президента у наглядовій раді Укрексімбанку Вікторія Страхова.

Найбільший банк із приватним українським капіталом ПУМБ відтермінував сплату відсотків за кредитами та реструктурує кредитні зобов’язання, повідомили в його пресслужбі. Банк належить Рінату Ахметову, який втратив свої найбільші промислові активи в Україні – «Азовсталь» та ММК імені Ілліча у Маріуполі.

«Деліція» на собі відчула, що підхід у кредиторів різний. Три компанії, в яких фабрика отримувала техніку у лізинг, відтермінували оплату на три місяці. Четвертий кредитор продовжує вимагати кошти «на підвищених тонах», розповідає Бутенко.

У пошуках виходу

На відбудову «Деліції», за словами Бутенка, потрібно 150 млн грн. Власних коштів обмаль – виробництво не працює, а торговельні мережі заборгували за поставлену продукцію 90 млн грн. Сума збитків чернігівського «Ютексу» – близько 200 млн грн, говорить Тремба. У заводу аналогічна проблема з покупцями. Частина з них перебуває на територіях, де тривають воєнні дії. Коштів на обслуговування боргів «Ютексу» вистачить, якщо контрагенти розрахуються за відвантажену продукцію, констатує Тремба. Виробництво ще не відновлено.

Кредитори не пропонують прощення боргів, оскільки мають свої воєнні збитки. Остаточних даних про кредитні втрати банків ще немає. З початку війни ПриватБанк доформував резерви за кредитами на 1 млрд грн, Укрексімбанк – на 1,7 млрд грн. І це лише початок, зізнаються банкіри. Банкам може знадобитися докапіталізація, прогнозує Страхова. Для державних банків – за рахунок платників податків, для приватних – за кошт їхніх акціонерів, які також постраждали від війни.

Страхова вважає, що для розвʼязання масових проблем із обслуговуванням кредитів потрібен щонайменше закон про реструктуризацію іпотеки, який уніфікував би підходи банків. Можна використати адаптований закон про фінансову реструктуризацію, який у передвоєнному 2021 році дозволив держбанкам скоротити обсяг непрацюючих кредитів на 56,2 млрд грн, або з 57% до 47% портфеля.

Для випадків, коли позичальники втратили майно через бойові дії, потрібні нові підходи, вважає заступник голови НБУ Ярослав Матузка. Для початку потрібно розуміти масштаб трагедії, каже він, тому регулятор повернеться до цього питання вже після війни. Наразі НБУ вимагає від банків чесно відображувати збитки у звітності. Заходи впливу за порушення нормативів не застосовуватимуться.

Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев не відповів на прохання Forbes розповісти, чи обговорюється у комітеті проблема банківських позичальників, що втратили майно та доходи.

За словами співрозмовника Forbes із банківського нагляду, НБУ відновить довоєнні регуляції для банків, тому повернення боргів стане питанням виживання деяких фінустанов.

Запобігти новому банкопаду може рятівна відстрочка, але вже від НБУ. В 2015-му банки отримали кілька років перехідного періоду для покриття кредитних збитків за рахунок збільшення капіталу, нагадує експерт «CASE Україна» та ексзаступник директора департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз. Тоді далеко не всі власники банків мали змогу або бажання докапіталізовувати свої фінустанови. З ринку через неплатоспроможність пішла сотня банків.

Що буде із бізнесом після війни – невідомо. Підприємці сподіваються на краще і планують відновити виробництво: «Деліція» – відбудувати фабрику, «Ютекс» – шукає приміщення під оренду в Чернігові, де лишилися його працівники, та хоча б уживане обладнання.