Категорія: Компанії
Дата: 10 серпня 2021 07:00

Михайло Чобанян – ідеолог українського криптовалютного ринку і творець біржі Kuna. Як він готується до приходу глобальних конкурентів

Forbes

8 хв читання

Михайло Чобанян, засновник української криптобіржі Kuna. Фото Олександр Чекменьов

Засновник української криптобіржі Kuna Михайло Чобанян, 37, зустрічає репортера Forbes у просторому кабінеті з різьбленою двоярусною бібліотекою і краєвидом на Дніпро. «Нагадує мою англійську школу і трохи Хогвартс», – жартує господар, який вісім років навчався у Великій Британії

2020-й видався вдалим для піонера української криптоіндустрії. Обсяг торгів Kuna виріс до $220 млн. 2021-й – ще краще. Станом на 22.07.2021 криптобіржа наторгувала на $450 млн, повідомив Чобанян. Усе завдяки різкому зростанню ціни біткоїна, який на весняному максимумі коштував дорожче за $60 000.

«Михайло – помітний гравець на локальному ринку, — говорить Олександр Момот, засновник і CEO криптостартапу Remme. – Але в Україні є криптопроєкти в рази більші. Вони працюють на глобальному ринку, з капіталізацією у сотні мільйонів доларів». Конкуренція загострюється. У рейтингу Chainanalysis Україна входить до десятки країн, чиї гравці отримали найбільший прибуток від продажу біткоїна у 2020 році з показником близько $400 млн. І лідирує у рейтингу впровадження криптовалюти, який уклала ірландська консалтингова компанія Research and Markets.

«Чобанян не прагнув стати глобальним гравцем, – каже Момот. – Це обмежило його розвиток, але дозволило зробити зручний локальний продукт із підтримкою на рідній мові». Kuna зручна у роботі, має багатий функціонал, зручний і простий інтерфейс, а також додаток для смартфона, говорить автор книги «Біткоїн для всіх», засновник і редактор Bitcoin Review Сергій Базанов. Серед інших плюсів: відсутність верифікації, швидка обробка платежів, оперативна підтримка. Мінуси – низька ліквідність і невелика кількість торгових пар.

Kuna частіше використовують для покупки-продажу криптовалюти за фіат (гривню, долар) користувачі, які зберігають крипту, а не торгують нею. Бажаючі активно торгувати виходять на топові криптобіржі з великою ліквідністю. «Коли на ринок приходять гіганти, локальним біржам важко виживати, – говорить засновник компанії Apyswap Андрій Великий. – У них менше користувачів і ліквідності». На початку 2020-го в Україну зайшла кріптобіржа Binance з добовими оборотами під $85 млрд. (У Kuna в 2020 році – $1,8 млн.)

Великий гравець із затребуваними платіжними методами за визначенням «вбиває» локальних гравців із меншим списком криптовалют і низькою ліквідністю, говорить Макс Крупишев, СЕО екосистеми CoinsPaid (у минулому – учасник відомого майнінгового пулу Ghash.io, який у 2014-му на кілька годин отримав контроль над 51% всієї мережі біткоїна).

Як Чобаняну залишитися на плаву?

Початок

Директор шахти на Донбасі Геннадій Чобанян заробив капітал у 1990-ті на торгівлі вугіллям. У 1997 році він відправив 13-річного сина вчитися до Англії. У 18 років Михайло Чобанян вступив на факультет економіки Лондонського міського університету. У 21 рік став директором із розвитку телеком-компанії CDMA Ukraine, яку створив батько.

Про біткоїн Чобанян-молодший дізнався у 2011 році. Монета якраз подешевшала з $30 до $3. У 2012-му з цікавості купив близько 80 біткоїнів на $1000. Інвестицію серйозно не сприйняв: половину монет зі збитком продав на біржі MT.Gox, частину монет втратив через експерименти з різними гаманцями. Не розумів, що таке приватні ключі, як їх створювати і зберігати, згадує Чобанян.

Переосмислити ставлення до крипторинку Чобаняна змусив кіпрський дефолт 2013 року, коли ціна біткоїна злетіла до $250. Бізнесмен задумався про створення криптообмінніка, але реалізувати цю ідею не наважився. «Платіжну систему WebMoney звинуватили тоді у нелегальних фінансових операціях, в їхньому офісі пройшли обшуки», – згадує Чобанян. До листопада 2013-го біткоїн виріс до $1100 за монету.

Революція Гідності змела стару владу і тих, хто являв загрозу для фінансових інновацій.

Агенція з продажу біткоїна Kuna запрацювала 11 березня 2014 року. Чобанян першим в Україні став офіційно торгувати криптовалютами. Попервах міняв крипту на готівку, пізніше додав можливість купувати і продавати онлайн через власну карту ПриватБанку. Комісія за операцію становила 5%. За перші два місяці пройшло не більше 15 угод на незначну суму.

Паралельно Чобанян просував ідеї блокчейну і створював криптоспільноту. Разом із Максом Крупишевим і нинішнім радником Мінцифри Андрієм Дубецьким створив громадську організацію Bitcoin Foundation Ukraine (BFU), яка у 2014–2016 роках представляла криптоспільноту на зустрічах із НБУ, банками і чиновниками. «Ми ініціювали переговори про створення законодавства для крипторинку, – розповідає Крупишев. – Активнішим за всіх був Чобанян, який був зацікавлений у тому, щоб вести бізнес по-білому». У колишньому книжковому на площі Льва Толстого Чобанян поставив перший в Україні «криптомат», де можна було купити біткоїни за готівку.

Припис і обшук

Наприкінці 2014 року Нацбанк зажадав від Чобаняна припинити незаконну торгівлю криптовалютами. За допомогою керуючого партнера компанії Juscutum Артема Афяна Чобанян підготував офіційні пояснення. Це не допомогло, і на нього завели кримінальну справу за ст. 200 Кримінального кодексу України – за незаконні дії з електронними грошима і обладнанням для їх виготовлення. Чобанян їздив на допити у прокуратуру і збирав документи, що підтверджують його правоту. Директор платіжної Асоціації ЕМА Олександр Карпов познайомив Чобаняна зі співробітниками Нацбанку. «Було кілька зустрічей і обговорень у НБУ, – згадує Карпов. – Ми представили концепцію регулювання крипторинку, пропонували підготувати законопроєкт».

А у листопаді 2015-го до Чобаняна додому прийшли з обшуком борці з кіберзлочинністю з МВС. Адвокатів не пускали, вилучили всю техніку. «Щоб потрапити до приміщення, ми прикинулися рознощиками піци», – згадує Афян. Чобанян написав про це у Facebook. За кілька годин – тисячі перепостів. «Підтримка була колосальна, – згадує бізнесмен. – Мене почали запрошувати на інтервʼю». На шоу Савіка Шустера він познайомився з депутатом Антоном Геращенком, який організував зустріч із начальником департаменту кіберполіції Сергієм Демидюком. «Виходжу з кабінету, а тут співробітники, які проводили у мене обшук, – згадує Чобанян. – Побачив страх в їхніх очах, отримав моральне задоволення». Техніку повернули за два роки.

Ставши знаменитим, Чобанян організував ICO і випустив перші 100 000 токенів Kun – під ідею створення криптобіржі. «Ми зібрали 274 біткоїни, тоді це був еквівалент $125 000», – розповів він. Покупцям токенів був обіцяний доступ до VIP-акаунтів зі знижкою за комісійними. Всього у подальшому було випущено 1 000 000 KUN, розподілено було 30% токенів, а більшу частину біржа спалила, згідно з договором. Відтоді токен подорожчав із $1,2 до $29,5. В обігу залишається близько 280 000 токенів.

Матеріали по темі

Категорія: Рейтинги
Дата: 02 квітня 2021

30 найкращих стартапів

Kuna Family

Криптобіржа Kuna з можливістю купувати/продавати криптовалюту за гривню запустилася у квітні 2016 року. «Все, що я заробляв на обміннику, реінвестував у біржу, – каже Чобанян. – Потрібно було постійно допрацьовувати функціонал». За підрахунками Чобаняна, він вклав у Kuna мінімум $3 млн. Компанії, які входять в екосистему Kuna, зареєстровані в Україні, Естонії, Англії та на Британських Віргінських островах.

Перший прибуток, близько $100 000 у криптовалютах, Kuna отримала у грудні 2017 року. Згодом Чобанян збільшив штат із шести осіб до 50. А для захисту бізнесу створив Блокчейн асоціацію України, яка бере участь у розробці законів для регулювання крипторинку, допомагає владі з експертною оцінкою криптоактивів, співпрацює з кіберполіцією, НБУ і Мінцифри.

У 2018-му біткоїн обвалився з $17 000 до $3000. Настала «криптозима». «У криптобірж жорстка кореляція між ціною токенів і оборотом, – розповідає Чобанян. – Ми пішли у різке піке». У 2018–2019 роках йому довелося продавати накопичені біткоїни, щоб зберегти бізнес. На підтримку такої криптобіржі, як Kuna, необхідно близько $40 000–50 000 на місяць, з яких левова частка – це зарплати, підрахував Крупишев.

Зима змінилася спочатку відлигою, а потім спекою. За 19 місяців (із січня 2020-го по кінець липня 2021-го) кількість зареєстрованих користувачів Kuna зросла майже вдесятеро – з 33 500 до 300 000. 80% з них – українці. Добовий оборот біржі у 2020-му зріс із середніх $300 000 до $3 млн під час пікової вартості біткоїна. За даними coinmarketcap.com, наприкінці липня 2021 року добовий обсяг торгів на Kuna коливався у межах $1,5–1,8 млн. «Чобанян «не малює» обсяги, – стверджує Момот. – Хоча накручують майже всі, крім невеликого списку американських бірж».

У січні – липні 2021-го обсяги торгів на біржі сягнули майже $0,5 млрд. Продавець і покупець сплачують Kuna по 0,25% від суми угоди, тобто біржа отримує 0,5%. «З урахуванням пільгових тарифів, середній розмір комісії за транзакцію з двох сторін – 0,3%», – уточнює Чобанян. За введення/виведення фіатних коштів біржа бере 1,5%, але є пільгові тарифи для тих, хто використовує Kuna Code. Виходячи з цих тарифів, резонно припустити, що виручка Kuna коливається у 2021 році в межах $400 000–600 000 на місяць. Чобанян не розкриває фінансові результати біржі й не коментує ці оцінки.

Гра з нульовою сумою

Восени український крипторинок може отримати чіткі правила гри. «Ми готові винести законопроєкт «Про віртуальні активи» на розгляд у другому читанні у вересні», – каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Закон дозволить криптопроєктам легалізувати свій бізнес в Україні і офіційно працювати з банківською системою. І, можливо, приверне до країни глобальних гравців.

Чобанян, який разом із командою брав активну участь у створенні законопроєкту, ним не задоволений. «Раніше Kuna і Мінцифра активно взаємодіяли, – говорить Андрій Великий, – а зараз кожен стоїть на своєму». Чобаняна не влаштовує визначення віртуальних активів у вигляді нематеріального блага і те, що регулятором ринку буде нова організація на базі Мінцифри, а не Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. «НБУ дозволить відкривати рахунки криптопроєктам, якщо буде 100-відсоткова впевненість у регуляторі ринку і виданих ним ліцензіях», – каже Чобанян. НБУ цю дискусію не коментує.

Фінальна версія не враховує інтереси локальних гравців, переконаний Чобанян. Коли глобальні проєкти почнуть масово заходити в Україну, з місцевих учасників мало хто вціліє.

Побоювання Чобаняна небезпідставні, оскільки світовий ринок криптовалюти у значній мірі консолідований, тон на ньому задають великі американські та азійські групи, каже Крупишев. «Якщо вартість ліцензії буде дуже високою, це обрубає крила дрібним підприємцям», – говорить він.

«Ми враховуємо позиції всіх учасників, – підкреслює Борняков. – Більшість гравців законопроєкт влаштовує». За його словами, у локальних компаній будуть преференції. Наприклад, для нерезидентів ліцензії на зберігання або адміністрування віртуальних активів будуть упʼятеро дорожче, ніж для українців – $1,7 млн проти $0,33 млн. Але що завадить глобальним компаніям зайти на ринок через українську юрособу, задається питанням Крупишев. «Якщо у Михайла є конструктивна позиція і бажання працювати в Україні, то треба обʼєднуватися, а не гальмувати процес, який вже добігає кінця», – радить Борняков.

Утриматися на плаву

У Kuna два виходи: спробувати стати глобальним хабом, який створює нові тренди, або масштабувати українську модель на сусідні ринки, створюючи для кожної юрисдикції локальну біржу, каже Момот. «Мій ринок – це країни, що розвиваються, – говорить Чобанян. – Я розумію, як вони працюють, які проблеми і потреби у їхніх громадян». У списку потенційних ринків – Росія, Казахстан, Балкани, Туреччина, Близький Схід. «Ми дуже замкнуті на Україну», – визнає він. Щоб отримати капітал для експансії, Чобанян готовий продати частину бізнесу або ж узяти конвертовану позику.

План Б – створення цифрового банку з функцією торгівлі криптою. «Ми розуміємо ландшафт крипторинку краще, ніж будь-хто інший у Східній Європі, оскільки самі створювали публічний ринок», – Чобанян не надто скромний. Але він розуміє, що купити банк за кошти від продажу крипти він не зможе, адже НБУ не погодить угоду через сумнівне походження коштів. Підприємець планує партнерство з декількома «дружніми» банками. «Можливо, вдасться увійти до капіталу існуючого банку», – говорить бізнесмен.

Чобанян хоче мати можливість зберігати на рахунках біржі не тільки криптовалюту, але і звичайні гроші – гривню, долар і євро. «Для цього нам буде потрібна фінансова ліцензія», – каже Чобанян. Він розраховує на законопроєкт №4364 про платіжні послуги, який 29 липня підписав президент. Документ скасовує банківську монополію на платежі й дозволяє фінкомпаніям, мобільним і поштовим операторам випускати свої карти та електронні гроші.

«Привʼязана до рахунку криптобіржі карта, яка дозволяє платити за курсом гривні на поточний момент, – це конкурентний продукт», – вважає Великий. Але і на цьому полі Чобанян не буде самотнім. Співзасновник monobank Олег Гороховський анонсував інтеграцію із криптобіржею і випуск платіжної картки, яка надасть можливість купувати та продавати біткоїни. Гороховський відмовився розкрити деталі проєкту і назвати криптобіржу-партнера. «Не менше 10% з 3,9 млн користувачів monobank спробують цю опцію, – вважає Карпов. – А до кінця року аналогічні проєкти презентують ще кілька банків».

Матеріали по темі