Михайло Чобанян – ідеолог українського криптовалютного ринку і творець біржі Kuna. Як він готується до приходу глобальних конкурентів /Фото Олександр Чекменьов
Категорія
Компанії
Дата

Михайло Чобанян – ідеолог українського криптовалютного ринку і творець біржі Kuna. Як він готується до приходу глобальних конкурентів

Михайло Чобанян, засновник української криптобіржі Kuna. Фото Олександр Чекменьов

Засновник української криптобіржі Kuna Михайло Чобанян, 37, зустрічає репортера Forbes у просторому кабінеті з різьбленою двоярусною бібліотекою і краєвидом на Дніпро. «Нагадує мою англійську школу і трохи Хогвартс», – жартує господар, який вісім років навчався у Великій Британії

2020-й видався вдалим для піонера української криптоіндустрії. Обсяг торгів Kuna виріс до $220 млн. 2021-й – ще краще. Станом на 22.07.2021 криптобіржа наторгувала на $450 млн, повідомив Чобанян. Усе завдяки різкому зростанню ціни біткоїна, який на весняному максимумі коштував дорожче за $60 000.

«Михайло – помітний гравець на локальному ринку, — говорить Олександр Момот, засновник і CEO криптостартапу Remme. – Але в Україні є криптопроєкти в рази більші. Вони працюють на глобальному ринку, з капіталізацією у сотні мільйонів доларів». Конкуренція загострюється. У рейтингу Chainanalysis Україна входить до десятки країн, чиї гравці отримали найбільший прибуток від продажу біткоїна у 2020 році з показником близько $400 млн. І лідирує у рейтингу впровадження криптовалюти, який уклала ірландська консалтингова компанія Research and Markets.

«Чобанян не прагнув стати глобальним гравцем, – каже Момот. – Це обмежило його розвиток, але дозволило зробити зручний локальний продукт із підтримкою на рідній мові». Kuna зручна у роботі, має багатий функціонал, зручний і простий інтерфейс, а також додаток для смартфона, говорить автор книги «Біткоїн для всіх», засновник і редактор Bitcoin Review Сергій Базанов. Серед інших плюсів: відсутність верифікації, швидка обробка платежів, оперативна підтримка. Мінуси – низька ліквідність і невелика кількість торгових пар.

Kuna частіше використовують для покупки-продажу криптовалюти за фіат (гривню, долар) користувачі, які зберігають крипту, а не торгують нею. Бажаючі активно торгувати виходять на топові криптобіржі з великою ліквідністю. «Коли на ринок приходять гіганти, локальним біржам важко виживати, – говорить засновник компанії Apyswap Андрій Великий. – У них менше користувачів і ліквідності». На початку 2020-го в Україну зайшла кріптобіржа Binance з добовими оборотами під $85 млрд. (У Kuna в 2020 році – $1,8 млн.)

Великий гравець із затребуваними платіжними методами за визначенням «вбиває» локальних гравців із меншим списком криптовалют і низькою ліквідністю, говорить Макс Крупишев, СЕО екосистеми CoinsPaid (у минулому – учасник відомого майнінгового пулу Ghash.io, який у 2014-му на кілька годин отримав контроль над 51% всієї мережі біткоїна).

Як Чобаняну залишитися на плаву?

Початок

Директор шахти на Донбасі Геннадій Чобанян заробив капітал у 1990-ті на торгівлі вугіллям. У 1997 році він відправив 13-річного сина вчитися до Англії. У 18 років Михайло Чобанян вступив на факультет економіки Лондонського міського університету. У 21 рік став директором із розвитку телеком-компанії CDMA Ukraine, яку створив батько.

Про біткоїн Чобанян-молодший дізнався у 2011 році. Монета якраз подешевшала з $30 до $3. У 2012-му з цікавості купив близько 80 біткоїнів на $1000. Інвестицію серйозно не сприйняв: половину монет зі збитком продав на біржі MT.Gox, частину монет втратив через експерименти з різними гаманцями. Не розумів, що таке приватні ключі, як їх створювати і зберігати, згадує Чобанян.

Переосмислити ставлення до крипторинку Чобаняна змусив кіпрський дефолт 2013 року, коли ціна біткоїна злетіла до $250. Бізнесмен задумався про створення криптообмінніка, але реалізувати цю ідею не наважився. «Платіжну систему WebMoney звинуватили тоді у нелегальних фінансових операціях, в їхньому офісі пройшли обшуки», – згадує Чобанян. До листопада 2013-го біткоїн виріс до $1100 за монету.

Революція Гідності змела стару владу і тих, хто являв загрозу для фінансових інновацій.

Агенція з продажу біткоїна Kuna запрацювала 11 березня 2014 року. Чобанян першим в Україні став офіційно торгувати криптовалютами. Попервах міняв крипту на готівку, пізніше додав можливість купувати і продавати онлайн через власну карту ПриватБанку. Комісія за операцію становила 5%. За перші два місяці пройшло не більше 15 угод на незначну суму.

Паралельно Чобанян просував ідеї блокчейну і створював криптоспільноту. Разом із Максом Крупишевим і нинішнім радником Мінцифри Андрієм Дубецьким створив громадську організацію Bitcoin Foundation Ukraine (BFU), яка у 2014–2016 роках представляла криптоспільноту на зустрічах із НБУ, банками і чиновниками. «Ми ініціювали переговори про створення законодавства для крипторинку, – розповідає Крупишев. – Активнішим за всіх був Чобанян, який був зацікавлений у тому, щоб вести бізнес по-білому». У колишньому книжковому на площі Льва Толстого Чобанян поставив перший в Україні «криптомат», де можна було купити біткоїни за готівку.

Чобанян хоче мати можливість зберігати на рахунках біржі не тільки криптовалюту, але і звичайні гроші – гривню, долар і євро. /Фото Олександр Чекменьов

Чобанян хоче мати можливість зберігати на рахунках біржі не тільки криптовалюту, але і звичайні гроші – гривню, долар і євро. Фото Олександр Чекменьов

Припис і обшук

Наприкінці 2014 року Нацбанк зажадав від Чобаняна припинити незаконну торгівлю криптовалютами. За допомогою керуючого партнера компанії Juscutum Артема Афяна Чобанян підготував офіційні пояснення. Це не допомогло, і на нього завели кримінальну справу за ст. 200 Кримінального кодексу України – за незаконні дії з електронними грошима і обладнанням для їх виготовлення. Чобанян їздив на допити у прокуратуру і збирав документи, що підтверджують його правоту. Директор платіжної Асоціації ЕМА Олександр Карпов познайомив Чобаняна зі співробітниками Нацбанку. «Було кілька зустрічей і обговорень у НБУ, – згадує Карпов. – Ми представили концепцію регулювання крипторинку, пропонували підготувати законопроєкт».

А у листопаді 2015-го до Чобаняна додому прийшли з обшуком борці з кіберзлочинністю з МВС. Адвокатів не пускали, вилучили всю техніку. «Щоб потрапити до приміщення, ми прикинулися рознощиками піци», – згадує Афян. Чобанян написав про це у Facebook. За кілька годин – тисячі перепостів. «Підтримка була колосальна, – згадує бізнесмен. – Мене почали запрошувати на інтервʼю». На шоу Савіка Шустера він познайомився з депутатом Антоном Геращенком, який організував зустріч із начальником департаменту кіберполіції Сергієм Демидюком. «Виходжу з кабінету, а тут співробітники, які проводили у мене обшук, – згадує Чобанян. – Побачив страх в їхніх очах, отримав моральне задоволення». Техніку повернули за два роки.

Ставши знаменитим, Чобанян організував ICO і випустив перші 100 000 токенів Kun – під ідею створення криптобіржі. «Ми зібрали 274 біткоїни, тоді це був еквівалент $125 000», – розповів він. Покупцям токенів був обіцяний доступ до VIP-акаунтів зі знижкою за комісійними. Всього у подальшому було випущено 1 000 000 KUN, розподілено було 30% токенів, а більшу частину біржа спалила, згідно з договором. Відтоді токен подорожчав із $1,2 до $29,5. В обігу залишається близько 280 000 токенів.

Матеріали по темі

Kuna Family

Криптобіржа Kuna з можливістю купувати/продавати криптовалюту за гривню запустилася у квітні 2016 року. «Все, що я заробляв на обміннику, реінвестував у біржу, – каже Чобанян. – Потрібно було постійно допрацьовувати функціонал». За підрахунками Чобаняна, він вклав у Kuna мінімум $3 млн. Компанії, які входять в екосистему Kuna, зареєстровані в Україні, Естонії, Англії та на Британських Віргінських островах.

Перший прибуток, близько $100 000 у криптовалютах, Kuna отримала у грудні 2017 року. Згодом Чобанян збільшив штат із шести осіб до 50. А для захисту бізнесу створив Блокчейн асоціацію України, яка бере участь у розробці законів для регулювання крипторинку, допомагає владі з експертною оцінкою криптоактивів, співпрацює з кіберполіцією, НБУ і Мінцифри.

У 2018-му біткоїн обвалився з $17 000 до $3000. Настала «криптозима». «У криптобірж жорстка кореляція між ціною токенів і оборотом, – розповідає Чобанян. – Ми пішли у різке піке». У 2018–2019 роках йому довелося продавати накопичені біткоїни, щоб зберегти бізнес. На підтримку такої криптобіржі, як Kuna, необхідно близько $40 000–50 000 на місяць, з яких левова частка – це зарплати, підрахував Крупишев.

Зима змінилася спочатку відлигою, а потім спекою. За 19 місяців (із січня 2020-го по кінець липня 2021-го) кількість зареєстрованих користувачів Kuna зросла майже вдесятеро – з 33 500 до 300 000. 80% з них – українці. Добовий оборот біржі у 2020-му зріс із середніх $300 000 до $3 млн під час пікової вартості біткоїна. За даними coinmarketcap.com, наприкінці липня 2021 року добовий обсяг торгів на Kuna коливався у межах $1,5–1,8 млн. «Чобанян «не малює» обсяги, – стверджує Момот. – Хоча накручують майже всі, крім невеликого списку американських бірж».

У січні – липні 2021-го обсяги торгів на біржі сягнули майже $0,5 млрд. Продавець і покупець сплачують Kuna по 0,25% від суми угоди, тобто біржа отримує 0,5%. «З урахуванням пільгових тарифів, середній розмір комісії за транзакцію з двох сторін – 0,3%», – уточнює Чобанян. За введення/виведення фіатних коштів біржа бере 1,5%, але є пільгові тарифи для тих, хто використовує Kuna Code. Виходячи з цих тарифів, резонно припустити, що виручка Kuna коливається у 2021 році в межах $400 000–600 000 на місяць. Чобанян не розкриває фінансові результати біржі й не коментує ці оцінки.

Гра з нульовою сумою

Восени український крипторинок може отримати чіткі правила гри. «Ми готові винести законопроєкт «Про віртуальні активи» на розгляд у другому читанні у вересні», – каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Закон дозволить криптопроєктам легалізувати свій бізнес в Україні і офіційно працювати з банківською системою. І, можливо, приверне до країни глобальних гравців.

Чобанян, який разом із командою брав активну участь у створенні законопроєкту, ним не задоволений. «Раніше Kuna і Мінцифра активно взаємодіяли, – говорить Андрій Великий, – а зараз кожен стоїть на своєму». Чобаняна не влаштовує визначення віртуальних активів у вигляді нематеріального блага і те, що регулятором ринку буде нова організація на базі Мінцифри, а не Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. «НБУ дозволить відкривати рахунки криптопроєктам, якщо буде 100-відсоткова впевненість у регуляторі ринку і виданих ним ліцензіях», – каже Чобанян. НБУ цю дискусію не коментує.

Українська кріптобіржа Kuna. Скріншот сторінки сайту

Українська кріптобіржа Kuna. Скріншот сторінки сайту

Українська кріптобіржа Kuna. Скріншот сторінки сайту

Українська кріптобіржа Kuna. Скріншот сторінки сайту

Українська кріптобіржа Kuna. Скріншот сторінки сайту

Українська кріптобіржа Kuna. Скріншот сторінки сайту

Попередній слайд
Наступний слайд

Фінальна версія не враховує інтереси локальних гравців, переконаний Чобанян. Коли глобальні проєкти почнуть масово заходити в Україну, з місцевих учасників мало хто вціліє.

Побоювання Чобаняна небезпідставні, оскільки світовий ринок криптовалюти у значній мірі консолідований, тон на ньому задають великі американські та азійські групи, каже Крупишев. «Якщо вартість ліцензії буде дуже високою, це обрубає крила дрібним підприємцям», – говорить він.

«Ми враховуємо позиції всіх учасників, – підкреслює Борняков. – Більшість гравців законопроєкт влаштовує». За його словами, у локальних компаній будуть преференції. Наприклад, для нерезидентів ліцензії на зберігання або адміністрування віртуальних активів будуть упʼятеро дорожче, ніж для українців – $1,7 млн проти $0,33 млн. Але що завадить глобальним компаніям зайти на ринок через українську юрособу, задається питанням Крупишев. «Якщо у Михайла є конструктивна позиція і бажання працювати в Україні, то треба обʼєднуватися, а не гальмувати процес, який вже добігає кінця», – радить Борняков.

Утриматися на плаву

У Kuna два виходи: спробувати стати глобальним хабом, який створює нові тренди, або масштабувати українську модель на сусідні ринки, створюючи для кожної юрисдикції локальну біржу, каже Момот. «Мій ринок – це країни, що розвиваються, – говорить Чобанян. – Я розумію, як вони працюють, які проблеми і потреби у їхніх громадян». У списку потенційних ринків – Росія, Казахстан, Балкани, Туреччина, Близький Схід. «Ми дуже замкнуті на Україну», – визнає він. Щоб отримати капітал для експансії, Чобанян готовий продати частину бізнесу або ж узяти конвертовану позику.

План Б – створення цифрового банку з функцією торгівлі криптою. «Ми розуміємо ландшафт крипторинку краще, ніж будь-хто інший у Східній Європі, оскільки самі створювали публічний ринок», – Чобанян не надто скромний. Але він розуміє, що купити банк за кошти від продажу крипти він не зможе, адже НБУ не погодить угоду через сумнівне походження коштів. Підприємець планує партнерство з декількома «дружніми» банками. «Можливо, вдасться увійти до капіталу існуючого банку», – говорить бізнесмен.

Чобанян хоче мати можливість зберігати на рахунках біржі не тільки криптовалюту, але і звичайні гроші – гривню, долар і євро. «Для цього нам буде потрібна фінансова ліцензія», – каже Чобанян. Він розраховує на законопроєкт №4364 про платіжні послуги, який 29 липня підписав президент. Документ скасовує банківську монополію на платежі й дозволяє фінкомпаніям, мобільним і поштовим операторам випускати свої карти та електронні гроші.

«Привʼязана до рахунку криптобіржі карта, яка дозволяє платити за курсом гривні на поточний момент, – це конкурентний продукт», – вважає Великий. Але і на цьому полі Чобанян не буде самотнім. Співзасновник monobank Олег Гороховський анонсував інтеграцію із криптобіржею і випуск платіжної картки, яка надасть можливість купувати та продавати біткоїни. Гороховський відмовився розкрити деталі проєкту і назвати криптобіржу-партнера. «Не менше 10% з 3,9 млн користувачів monobank спробують цю опцію, – вважає Карпов. – А до кінця року аналогічні проєкти презентують ще кілька банків».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків