Примусову посадку літака Ryanair у Білорусі порівнюють з іншими схожими випадками. Чому це не співвідносно /Фото Shutterstock
Категорія
Компанії
Дата

Примусову посадку літака Ryanair у Білорусі порівнюють з іншими схожими випадками. Чому це не співвідносно

Shutterstock

З позиції міжнародного повітряного права Республіка Білорусь однозначно порушила цілий комплекс міжнародних норм. Цей випадок став прецедентом

За яких умов можна змусити літак до посадки

Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція), яка регулює міжнародні польоти цивільних повітряних суден у міжнародному й національному повітряному просторах, було укладено 1944 року. Символічно, що СРСР не був присутній того року на конференції у Чикаго, Білорусь та Україна приєдналися до конвенції в 1990-х роках. Разом із Чиказькою конвенцією було також підписано Транзитну угоду, яка встановила першу зі «свобод повітря». Кожна країна, що приєдналася до конвенції, повинна забезпечити літакам, що виконують регулярні міжнародні перевезення, право прольоту через свою територію без посадки. Без посадки – це важливо.

Лише в 1984 році було підписано протокол, яким Чиказьку конвенцію було доповнено статтею 3 bis, що передбачає заборону країнам-членам застосовувати зброю проти цивільного повітряного судна в польоті. У разі ж перехоплення не повинно ставитися під загрозу життя людей на борту. При цьому в держав залишається право на самозахист. Якщо цивільний літак стає загрозою, наприклад, використовується для самогубства чи для тероризму, то застосування зброї є теоретично можливим, але за дотримання певних правил. По-перше, повинні бути ґрунтовні підстави вважати, що судно використовується саме так. По-друге, спочатку мають бути застосовані менш жорсткі міри, а зброя залишається заходом останньої надії.

В Законі Республіки Білорусь «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що примушування до посадки може відбуватися тільки тоді, коли є достовірна інформація про використання повітряного судна для тероризму і воно не реагує на радіокоманди та сигнали піднятих для перехоплення військових літаків. Якщо ж літак не підкориться вимогам примусової посадки та існує реальна загроза загибелі людей чи екологічної катастрофи, зброя й бойова техніка можуть бути використані для його знищення. Законодавство України, наприклад, не містить таких норм.

Правила перехоплення цивільних літаків у Республіці Білорусь, Україні та багатьох інших країнах передбачають використання військових винищувачів та вертольотів. Також вони передбачають, що винищувачі – це крайня міра, коли загроза є підтвердженою. Спочатку повинен відбутись радіообмін, і тільки у тому разі, якщо літак не виконує вказівки, може вилітати винищувач для примушування до посадки.

Один анонімний електронний лист ХАМАС (представники якого поспішили заперечити свою причетність) про «мінування» літака, який чомусь направлено до аеропорту Мінськ, не можна вважати ні достовірною інформацією, ні «розумною підставою» для кваліфікації такого літака як загрози саме для Республіки Білорусь. 

Навіть якщо так, то безпечніше було просто супроводжувати повітряне судно, поки воно не покине повітряний простір Білорусі. Крім того, літак не відхилявся від курсу, був ідентифікований, капітан виконував вказівки диспетчера і не подавав сигналів, що на борту відбувається щось дивне. Тобто причин для перехоплення судна й примусової посадки в Мінську не було. Навпаки, розворот його й направлення в більш віддалений аеропорт є збільшенням ризиків для пасажирів та людей на землі.

Враховуючи, що невиконання вказівок є однією з підстав вважати літак загрозою, яка дає право застосовувати зброю в білоруському законодавстві, складно зрозуміти тих, хто критикує капітана Ryanair за те, що він не дотягнув до кордону. 

Перехоплення повітряного судна, відповідно до додатків до Чиказької конвенції, не може використовуватися з іншою метою, ніж супроводження вздовж встановленого маршруту, ідентифікації судна чи припинення реальної загрози. Влада Білорусі ж змусила пасажирів проходити контроль й арештувала опозиційного журналіста. Це, очевидно, суперечить легітимній меті перехоплення літака.

З позиції міжнародного повітряного права Республіка Білорусь однозначно порушила Чиказьку конвенцію, право на транзитний переліт через свою територію без посадки і правила перехоплення повітряних суден, у тому числі національні. З юридичною кваліфікацією тут проблем немає, і двох думок бути не може. Навіть зазвичай дуже стримана у своїх повідомленнях ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) написала про ймовірне порушення конвенції, не очікуючи хоча б попереднього розслідування.

У Республіки Білорусь залишається зобов’язання провести розслідування інциденту як з примусовою посадкою літака, так і щодо неправдивого повідомлення про замінування.

Наслідки для Білорусі

Одна з проблем міжнародного права – відсутність механізму примусу держав до виконання їхніх зобов’язань (адже всі володіють суверенітетом), а також відсутність швидких механізмів вирішення спорів.

Юридично Білорусь може бути стороною в спорі з ІКАО, а згодом у Міжнародному суді ООН щодо порушень міжнародних правил за заявою країн ЄС та виплатити компенсації країнам, перевізнику та пасажирам, що постраждали від таких дій. Але це довготривалі процедури.

Найшвидше та найефективніше – це політичні рішення про заборону перельотів через територію Республіки Білорусь, які приймають країни ЄС, а також закриття авіаційного сполучення. Республіка Білорусь опинилася без можливості літати на захід та південь від своїх кордонів. А це означає перехід у режим виживання державної авіакомпанії «Белавіа» та всієї авіаційної галузі – Белаеронавігації та аеропортів. Фактично, «Белавіа» залишається літати тільки до Росії та розглядати незаконні польоти через територію РФ до Криму, що тільки додасть проблем.

У авіакомпаній, які облітають повітряний простір Білорусі, зростуть витрати на транзитні перельоти через інші держави, збільшиться льотний час екіпажів, витрати на пальне. Деякі рейси можуть стати нерентабельними, їх можуть відмінити.

Україна прийняла рішення закрити пряме авіасполучення з Республікою Білорусь, але при цьому не заборонила «Белавіа» транзит через Україну. Це виглядає розумним рішенням, адже Украерорух продовжить отримувати платежі за це, а рейси «Белавіа» можуть становити понад 7% від транзитного трафіку через Україну. Крім того, Украерорух ще й може опинитися у вигоді, якщо іноземні авіакомпанії облітатимуть Білорусь через Україну. Авіакомпанії «Белавіа» та «Мотор Січ» припинили польоти між державами, а МАУ їх давно не виконує.

Найбільше постраждають українські аеропорти, до яких літала «Белавіа», – Київ (Жуляни), Львів, Харків, Одеса, адже вони втратять суттєві надходження від аеропортових зборів. Хоч «Белавіа» і була другою за об’ємами авіакомпанією в аеропорті Київ (Жуляни), яка давала до 10% пасажиропотоку, голова ради директорів аеропорту Денис Костржевський заявив у коментарі для Mintrans, що, «як казав дон Корлеоне, коли мова йде про честь сімʼї, гроші тут недоречні».

Для українських авіакомпаній рішення про закриття простору Білорусі не є критичним. Фактично, йдеться лише про невелике подорожчання рейсів до Фінляндії (SkyUP, Bees Airline), Вільнюса (МАУ).

Обмеження повітряного простору сильно вдарять по авіації Білорусі, але, малоймовірно, що це в короткостроковій перспективі змусить режим Лукашенка відпустити опозиціонера Романа Протасевича. 

Історичні аналогії

Найчастіше в контексті цих подій згадують:

  • дії України щодо розвороту літака «Белавіа» у 2016 році для зняття з рейсу журналіста А. Мартиросяна, якого згодом відпустили; 
  • ймовірну спецоперацію спецслужб України щодо «вагнерівців» (начебто планувалася симуляція проблем із здоров’ям у агента, що мало би призвести до примусової посадки судна в Україні)
  • інцидент із вимушеною посадкою у Відні літака президента Болівії Ево Моралеса в 2013 році з метою начебто затримати Едварда Сноудена, який, ймовірно, був на борту.

Такі аналогії недоречні, оскільки кожен авіаційний інцидент є унікальним збігом обставин.

Україна 2016 року не піднімала в повітря винищувачі, хоча в радіообміні це прозвучало. А СБУ не приховувала, що метою було затримання особи. Влада Білорусі ж заявляє про наміри «захистити Європу», тобто фактично прийняти ймовірну бомбу в аеропорті Мінська, нічого не пояснюючи щодо арешту опозиціонера.

Щодо ймовірної спецоперації України з метою затримання «вагнерівців», то йшлося про найманців, діяльність яких розслідується в кількох країнах за співпраці з іноземними спецслужбами. Тому політична реакція на потенційні порушення Чиказької конвенції Україною не була б такою грізною, як проти Білорусі.

Щодо літака президента Болівії Ево Моралеса, то він взагалі не вважається цивільним повітряним судном. Відповідно до Чиказької конвенції, це є державне повітряне судно, на яке її дія не поширюється. Також є повідомлення, що для цього польоту повітряний простір був закритий кількома країнами, і пілоти самі були вимушені приземлитися у Відні.

Випадків, коли якась держава для арешту опозиціонера вимагала би примусової посадки цивільного повітряного судна, що летить транзитом, та ще й заявляла про мінування й не дозволяла капітану летіти до найближчого аеропорту, просто не було. Тому на Білорусь чекає повітряна ізоляція, а Лукашенко залишиться в історії «повітряним піратом».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків