Темна сторона даних. Як Amazon, Facebook, Google і Microsoft таємно отримали $800 млн податкових знижок для дата-центрів
Категорія
Інновації
Дата

Темна сторона даних. Як Amazon, Facebook, Google і Microsoft таємно отримали $800 млн податкових знижок для дата-центрів

Ілюстрація Forbes

Місцеві уряди США використовують багатомільйонні податкові знижки, для того щоб переконати компанії, такі як Facebook, Google і Microsoft, будувати серверні сховища у своїх містечках. Але такі угоди укладаються під покровом таємничості, а знижка у $1 млн за одне робоче місце змушує сумніватися у вигідності таких угод для обох сторін

Член міської ради Колумбусу Еммануель Ремі уважно слухав адвоката, який з екрану компʼютера доводив, що компанія, яку він представляє, заслуговує на велику податкову знижку. Під час віртуального засідання ради в березні адвокат сказав, що ця компанія планує створити дата-центр на території понад 2 га на півночі від столиці штату Огайо; коли будівництво закінчать, у центрі буде 20 постійних працівників.

В обмін на це компанія хотіла отримати $54 млн податкової знижки. «Це як нове виробництво», – запевняв виборних посадовців адвокат Скотт Заєнс. Особливо він наголошував на вигодах для громади від робочих місць, які створить процес будівництва дата-центру.

Заєнс представляв не Amazon, Microsoft чи Facebook, а зареєстровану у Делавері підставну компанію Magellan Enterprises LLC. За словами адвоката, прихована материнська компанія, якій належить Magellan і яка є однією з найбільших технологічних компаній у світі, має послужний список «спільної» роботи із містами і хоче отримати податкові пільги в обмін на робочі місця, які дасть місту новий дата-центр.

«Ви будете дуже пишатися тим, що Magellan і її материнська компанія зʼявляться у вашій громаді», – запевнив їх Заєнс. 

Коли члени міської ради голосували на користь пропозиції Заєнса під час зборів, жоден із них не знав назви материнської компанії, якій належала Magellan, запевняє Ремі. Як не знали про неї й місцеві жителі. Лише офіс мера та працівники, які вели перемовини й підписали угоду про нерозголошення, знали, хто тут головний.

І хоч представники ради відмовилися розкрити назву материнської компанії навіть за пʼять місяців після нарахування знижки, Forbes за допомогою двох обізнаних джерел зміг визначити таємничу компанію. Нею виявилася Google.

«Ми сподіваємося, що цього тижня зможемо поділитися новиною про інфраструктурний обʼєкт, який повʼязаний зі штатом Огайо», – сказав Forbes представник Google. (Google оголосив про $1 млрд інвестицій у дата-центри в Огайо, серед яких і проєкт у Колумбусі, після того як вийшла ця стаття.)

Колумбус – це лише одне з десятків міст та округів у США, які одне поперед одного пропонують значні податкові знижки техногігантам, що хочуть збудувати дата-центри, адже попит на хмарні обчислення росте як на дріжджах. Штати, серед яких Вірджинія, ще 10 років тому ухвалили закон, щоб привабити тих, хто будує дата-центри, мізерними податками на нерухомість.

Це принесло їм мільярди доларів інвестицій від іменитих технокомпаній і будівництво понад 70 дата-центрів у самому лише окрузі Лаудун, Вірджинія. З того часу понад 20 інших штатів ухвалили подібні закони – Пенсильванія й Коннектикут зробили це минулого року – спеціально для того, щоб привабити до себе дата-центри.

Е-лист, який у березні надіслала Елізабет Браун, членкиня міської ради Колумбусу, передає її здивування розміром податкової знижки, яку надали Magellan в обмін на невелику кількість обіцяних нових робочих місць. Пізніше вона проголосувала на підтримку податкової знижки. Джерело: FORBES

Е-лист, який у березні надіслала Елізабет Браун, членкиня міської ради Колумбусу, передає її здивування розміром податкової знижки, яку надали Magellan в обмін на невелику кількість обіцяних нових робочих місць. Пізніше вона проголосувала на підтримку податкової знижки. Джерело: FORBES

Намагаючись перевершити одне одного, міста взяли за правило йти на повідку в найбільших технокомпаній у світі й тримати їхні назви в секреті, аж поки ті не отримають бажані знижки. В угоді 2018-го із невеликою коаліцією округів за межами Атланти Facebook домовилася про $71 млн податкової знижки в обмін на проєкт, який створить 100 постійних робочих місць; про це йдеться в одному з документів, які потрапили до рук Forbes. Лише після того, як знижку ухвалили, Facebook офіційно повідомила про свою участь у цьому проєкті.

«У нас є Facebook, Microsoft, Apple, Google і Amazon, і це дуже, дуже прибуткові корпорації, – каже Кася Тарчинська, аналітикиня у Good Jobs First, неприбутковій консалтинговій фірмі, яка слідкує за послабленнями для дата-центрів. – Вони не хочуть привертати до себе увагу, бо дуже швидко виникне запитання про те, чому місцеві уряди віддають мільйони доларів надзвичайно багатим компаніям».

У дата-центрах, які розміщені на території, яка могла би вмістити кілька футбольних полів, знаходяться низки компʼютерів, що обробляють різноманітну інформацію: від фото в Instagram до урядових баз даних. Ці центри стали невідʼємною частиною інфраструктури таких компаній, як Google і Amazon, що заробляють статки на хостингу компʼютерних мереж інших компаній і, звісно, своїх.

Дата-центри вимагають великої кількості енергетичних і водних ресурсів від громад, на території яких вони розташовані. На відміну від виробничих потужностей, у таких центрах постійно працюють лише кілька десятків людей, які підтримують роботу серверів.

 Forbes визначив 30 американських проєктів дата-центрів, які належать техногігантам, що приховували свою присутність за допомогою кодових назв або анонімних підставних компаній доти, доки місцеві уряди не ухвалювали податкові знижки. І хоч дані за деякими проєктами неповні, адже міська влада не поспішає розповідати про заохочувальні програми, які вони ухвалюють, Forbes вдалося провести десятки інтервʼю і переглянути документи та замітки, щоб отримати повну картину про податкові знижки, робочі місця й оцінку угод за 15 проєктами з 2015 року. Їхня загальна вартість складає $9,9 млрд, а приблизна податкова знижка – $811 млн.

Facebook отримала $150 млн податкових знижок за обіцянку створити 50 постійних робочих місць у величезному дата-центрі (на зображенні) в Ігл-Маунтен, Юта, до того, як офіційно оголосила про свою участь у проєкті. Нині компанія займається другою фазою проєкту. /Фото Getty Images

Facebook отримала $150 млн податкових знижок за обіцянку створити 50 постійних робочих місць у величезному дата-центрі (на зображенні) в Ігл-Маунтен, Юта, до того, як офіційно оголосила про свою участь у проєкті. Нині компанія займається другою фазою проєкту. Фото Getty Images

Ціна, на яку місцеві уряди погодилися з анонімними підставними компаніями, дуже висока. Хоч період податкових знижок відрізняється, аналіз Forbes показав, що в середньому міста й округи втрачають $1 млн податків за кожне нове постійне робоче місце.

Для порівняння, дослідження Принстону й Колумбійського університету 2020 року показало, що місцеві уряди відмовляються в середньому від $12 000 за робоче місце на рік, коли надають податкові знижки у різних галузях; приміром, автовиробники зазвичай отримують близько $100 000 податкових знижок на одне робоче місце протягом 10 років.

У проєкті Magellan, який належить Google, Колумбус віддає приблизно $2,7 млн за одне робоче місце протягом 15 років знижок.   

Інші проєкти обходяться місцевим урядам ще дорожче. У 2018-му за допомогою підставної компанії Stadion LLC Facebook домовилася про $150 млн податкової знижки в Ігл-Маунтені, Юта, в обмін на близько 50 робочих місць – тобто принаймні $3 млн за робоче місце. Це була одна з кількох фаз проєкту, який може отримати до $750 млн податкових знижок.

У 2017-му Apple отримала $208 млн податкових знижок за проєкт Вокі, Айова, який створить 50 постійних робочих місць – понад $4 млн за робоче місце.

Компанії посилаються на потенційні безпекові ризики й необхідність захистити свої корпоративні таємниці, коли пояснюють, чому приховують дата-центри за підставними компаніями або вигаданими назвами. Іноді вони підкреслюють необхідність анонімності проєктів, щоб подивитися, яка міська рада запропонує вигідніші умови.

А щоб виправдати великі податкові знижки, вони часто обіцяють низку фаз проєктів, більше інвестицій, більше робочих місць, а у деяких випадках і капітальні витрати, як-то сонячні ферми або ґранти для громад. Вони також вказують на сотні робочих місць, які створює процес будівництва центрів і які приносять зростання податків на прибутки під час першої фази проєктів. Ці податки різко падають, коли будівництво завершується.

Такі справи ведуться під покровом таємничості, щоб ні в кого не було часу або можливості дослідити потенційний вплив таких проєктів.

Джон Лут, мешканець Колумбусу

Apple, Amazon і Microsoft відмовилися коментувати цю статтю. У відповідь на запитання від Forbes представник Facebook написав у е-листі: «Конфіденційність є стандартною вимогою, коли компанії здійснюють великі інфраструктурні інвестиції, такі як створення дата-центру. Ми тісно співпрацюємо із посадовцями на рівні міст і штатів, щоб укласти взаємовигідні угоди, які принесуть регіону робочі місця й інвестиції».

Така таємничість також допомагає відтермінувати опір від місцевих, які занепокоєні впливом дата-центрів на довкілля, аж поки проєкт і податкові знижки на нього не ухвалять. Тільки після того як Facebook – під кодовим імʼям – отримала податкові знижки і кредити на воду для дата-центру в Лос-Лунасі, Нью-Мексико, місцеві громадські групи й політики почали висловлювати занепокоєння доцільністю розташування посеред пустелі потужностей, які споживають так багато води.

Місцеві регулятори нині перевіряють використання тої кількості енергії, про яке повідомила Facebook, адже існує ймовірність, що це може привести до збільшення суми в платіжках місцевих мешканців.

Загроза «зеленої» опозиції, яка може зіпсувати плани проєктів, виросла з того часу, коли місцевий опір успішно змусив Amazon полишити плани створити другу штаб-квартиру в місті Нью-Йорку, де компанія отримала майже $3 млрд податкових знижок.

«Невеликі, але гучні групи місцевих задалися запитанням, чому ми віддаємо такі гроші цим величезним компаніям, коли ті й так щороку гроші гребуть лопатами», – каже Пет Ґарофало, директор з політики штатів і міст в American Economic Liberties Project, який слідкує за податковими знижками. Він каже, що це особливо стосується проєктів дата-центрів. «Усе більше місцевих встають і кажуть, що вони не хочуть бачити ці проєкти в своїх громадах, бо робота там погана… і вони шкодять довкіллю».

Після того як він висловив сумніви з приводу податкових знижок для Magellan, член міської ради Колумбусу Роб Доранс проголосував на підтримку цієї знижки. Пізніше він повторив тезу компанії про робочі місця під час процесу будівництва як причину надання податкової знижки. Джерело: FORBES

Після того як він висловив сумніви з приводу податкових знижок для Magellan, член міської ради Колумбусу Роб Доранс проголосував на підтримку цієї знижки. Пізніше він повторив тезу компанії про робочі місця під час процесу будівництва як причину надання податкової знижки. Джерело: FORBES

Amazon, у якої, за даними Synergy Research Group, більше дата-центрів у США, ніж у будь-якого іншого техногіганта, дуже намагається приховати своє право власності на ці потужності. Наприклад, внутрішні документи одного із обʼєктів у Вірджинії, які оприлюднили у Wikileaks у 2018-му, показали, що гігант онлайн-торгівлі змушував працівників носити бейджі з назвою вигаданої компанії.

І хоч Amazon все ще намагається залишатися інкогніто під час будівництва дистрибуційних складів для своєї торгової частини бізнесу, вона все ще підписує угоди про дата-центри за допомогою відомих дочірніх компаній, як-то Vadata або Amazon Data Services. Для інших випадків хмарний гігант уклав лізингову угоду із Corporate Office Properties Trust, інвестиційний траст нерухомості, який будує дата-центри. Amazon зазвичай укладає угоди у штатах типу Вірджинія і Орегон, які приховують загальну суму податкових знижок.

Колумбус і його околиці став одною із гарячих точок для дата-центрів; Google, Facebook і Amazon кожна має власні потужності поблизу Нью-Олбані. На місці зведення Magellan Enterprises роботи мали початися в червні, але завісу таємничості з проєкту так і не зняли. Коли місцеві урядовці з департаменту розвитку вели перемовини з представниками Google, вони називали його ще одним кодовим імʼям: Project Cyprus.

«Щоб привабити інвестиції й створити нові робочі місця в нашому місті, Колумбус підтримує практику, якої дотримується світова індустрія: під час перемовин про нові проєкти компанії використовують для них кодові імена», – написав у е-листі представник міського голови Колумбусу Ендрю Ґінтера.

Майкл Стінціано, аудитор округу Франклін, до якого відноситься Колумбус, говорить, що не погоджується з такою практикою. «Я справді не розумію необхідність такої секретності з приводу дата-центрів, – каже Стінціано, служба якого займається оцінкою того, чи відповідають компанії вимогам, що дають право на податкові знижки. – Громадськість надає перевагу відкритості, як і аудиторська служба».

Заєнс, юридичний представник підставної компанії Magellan, очолює одну з найбільших практик, які займаються податковими знижками; цю практику він веде при фірмі Vorys, Sater, Seymour and Pease, що розташована в Колумбусі, і серед своїх нещодавніх досягнень називає «роботу радником із податкових знижок у 13 штатах із компанією, яка входить до списку Fortune 50».

Він експерт у тому, як приховати назви головних компаній: минулого року він став співавтором статті в журналі про трейдинг, в якій наголосив, що «дуже важливо, щоб сторони зберігали у таємниці імʼя заявника» за допомогою підставних компаній, «принаймні поки податкову знижку не схвалять». Це у нього такий спосіб вести перемовини з кількома міськими радами одночасно. Заєнс відмовився дати коментар для статті.

Одна членкиня міської ради, Шейла Фейвор, проголосувала проти проєкту. (В е-листі вона повідомила, що не підписувала угоду про нерозголошення, тому не знала, хто насправді стоїть за проєктом.) Але е-листи, які Forbes отримав через архів публічних записів, показують, що завеликі податкові знижки викликали занепокоєння в деяких членів ради, хоч вони потім і проголосували на їхню підтримку.

«20 робочих місць за $54 млн (!!!!!!) податкової знижки. Я не розумію» – написала Елізабет Браун помічнику міського голови напередодні голосування 22-го березня. «Я думала, що департамент сумнівався в доцільності поступок цим дата-центрам. Вони не створюють багато робочих місць. Яка з цього вигода місту?».

Усе більше місцевих встають і кажуть, що вони не хочуть бачити ці проєкти в своїх громадах, бо робота там погана… і вони шкодять довкіллю.

Пет Ґарофало, American Economic Liberties Project

Ще один член ради Роб Доранс написав Ремі е-листа, в якому сказав, що «його непокоїть те, що потенційна знижка значно переважає податки на доходи, які ця компанія може принести місту». Коли пізніше місцевий житель попросив Доранса пояснити доцільність цієї угоди, член ради написав у е-листі, що проголосував на підтримку знижки через сотні будівельних робочих місць, які дещо нівелюють втрачені податки. Доранс не відповів на додаткові запитання від Forbes.

«Для мене вирішальним фактором на підтримку знижки стало те, що проєкт принесе 300-500 будівельних робочих місць і додаткові доходи, які він дасть місту багато років по тому, як період знижки закінчиться», – написала Браун Forbes.

Деякі місцеві жителі виступили проти проєкту, адже дата-центр запланували збудувати на території, що входить до Національного реєстру історичних місць. Коли в жовтні минулого року відбулася зміна зонування і цю територію віддали під індустріальне використання, Far South Side Commission, консультаційний орган ради, який представляє район, у якому планується проєкт, проголосував проти зміни зонування, бо це могло призвести до зниження вартості нерухомості у цьому районі.

Інші жителі кажуть, що не знали про те, що таємнича компанія підписала угоду з місцевим Управлінням шкільного округу Гамільтона, за якою заплатить управлінню $9 млн протягом періоду податкової знижки. Це менше, ніж отримали б місцеві школи без податкової знижки. (В окрузі Франклін близько 75% податків на нерухомість йдуть на фінансування шкіл.)

«Такі справи ведуться під покровом таємничості, – каже Лут, – щоб ні в кого не було часу або можливості дослідити потенційний вплив таких проєктів». Джон Лут, який живе біля місця забудови і у якого дитина ходить до школи, каже, що не знав про цю угоду між компанією і школою.

Міські урядовці сказали Forbes, що на тій території бажаніше було будувати дата-центр, а не завод чи дистрибуційний центр, бо дата-центри не створюють інтенсивного дорожнього руху. Ремі заявив, що не бачив у цьому проєкті ризику для міста, адже погоджена знижка заснована на продуктивності центру, тобто, якщо проєкт не створить обіцяної кількості робочих місць або не буде завершений, то не отримає всі $54 млн податкової знижки.

«Врешті-решт усе зводиться до того, чи виконає організація всі свої обіцянки, – розповідає він. – І немає жодних сумнівів у тому, що вона все зробить». Ремі також відмахнувся від зауваження про те, що процес ухвалення знижки є непрозорим, адже публічні слухання для обговорення проєкту були організовані.

Але на цих слуханнях ані Ремі, ані громадськість, не дізналися заздалегідь про те, що Google розташується по сусідству з ними.

 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків