Транспортна компанія «Лемтранс», що входить до групи СКМ Ріната Ахметова, побудувала найбільший приватний контейнерний термінал на кордоні з Польщею за 230 млн грн. Тепер у планах – створити мережу подібних комплексів по всій країні. Як компанія найбагатшого українця планує заробляти на терміналах
«Для нас це, безумовно, вихід на якісно новий рівень», – каже Володимир Мезенцев, генеральний директор «Лемтрансу». Компанія, що понад 20 років перевозила передусім вугілля та залізну руду в напіввагонах, почала займатись новим для себе бізнесом – перевантаженням і перевезенням контейнерів.
«Контейнерні перевезення – це про універсальність, – каже Андрій Прохорченко, професор Українського державного університету залізничного транспорту. Тому вони набувають все більшої популярності на залізницях Європи». У Німеччині майже половина всіх вантажів на залізниці перевозиться в контейнерах, у сусідній Польщі – близько 11%, але ця частка щороку зростає. В Україні рівень контейнеризації вантажів на залізниці – близько 2%, за даними УЗ на кінець 2021-го.
У січні 2021-го «Лемтранс» придбав мультимодального контейнерного оператора «Левада Карго», що володіла власним парком фітингових платформ і контейнерів різного типу. «Це дало змогу зробити великий крок щодо виходу на нові ринки, як внутрішні, так і зовнішні», – додає керівник «Лемтрансу».
Влітку 2022-го «Левада Карго» спільно з партнером «Рейл Транс Інвестмент» запустили Контейнерний термінал Мостиська (КТМ) неподалік кордону з Польщею.
Місце для будівництва нового обʼєкту виявилось вдалим. Через різницю ширини колій (1520 мм в Україні та 1435 мм у Польщі) вантажі, в тому числі й контейнери, потрібно перевантажувати з вагона на вагон. З одного боку, це суттєво зменшує швидкість експорту та імпорту вантажів, а з іншого – створює стабільний попит на перевантаження товарів у логістичних центрах поблизу кордону. Перевага КТМ – термінал має колії обох стандартів, а значить, може приймати як українські, так і європейські вагони.
КТМ – поки що найбільший приватний контейнерний термінал на україно-польському кордоні потужністю 100 000 TEU на рік, або 5 млн т різних вантажів. Поруч, на станції Мостиська-ІІ, також є перевантажувальний майданчик «Укрзалізниці», однак його технічні можливості не відповідають сучасним потребам бізнесу. В 2017-2018 роках УЗ намагалась його реанімувати й навіть планувала збудувати новий термінал, але ці плани так і не реалізовані.
КТМ – поки що найбільший приватний контейнерний термінал на україно-польському кордоні Фото надано пресслужбою
Інвестиції «Лемтранс» в КТМ у 2021-2022 роках склали близько 230 млн грн. Ще понад 200 млн грн «Лемтранс» вклав у придбання понад 240 фітингових платформ. Термін окупності інвестицій «Лемтранс» не розкриває.
Середня вартість обробки одного 20-футового контейнера на польському кордоні коливається в межах €30-50, кажуть на умовах анонімності опитані Forbes експедитори. Тобто річний дохід КТМ може становити щонайменше 120 млн грн тільки від перевантаження контейнерів.
Forbes оцінює компанію «Лемтранс» Ріната Ахметова у $224 млн. Прибуток компанії у 2021-му 703,5 млн грн за виручки 9,8 млрд грн. Загальна оцінка статків найбагатшого українця на грудень 2022-го – $4,4 млрд.
Війна вносить корективи
Спочатку термінал планувався виключно як контейнерний, однак війна внесла свої корективи. Компанія додатково побудувала зерновий термінал потужністю 720 000 т на рік, каже Володимир Деменко, директор «Левада Карго». Після блокади Росією українських морських портів основний шлях експорту почав проходити через західний кордон України, перш за все, з Польщею.
Зараз КТМ обробляє контейнери, зерно, рослинну олію, генеральні вантажі. За перші місяці роботи, які припали на другу половину 2022-го, термінал у Мостиській обробив 3500 TEU контейнерів, 50 000 т зернових, 20 000 літрів олії, 20 000 т генеральних вантажів. Товари, що перевантажуються на КТМ, прямують на внутрішній ринок Польщі або йдуть транзитом до третіх країн через морські порти Ґданськ і Ґдиня чи залізницею до Німеччини та країн Бенілюксу.
«Лемтранс» хоче подвоїти потужності терміналу, але поки ці плани на паузі. Слабка ланка – пропускна спроможність українсько-польського кордону через відмінність у ширині колій в Україні та ЄС. Ситуацію може виправити розвиток транспортної інфраструктури України в межах європейської мережі TEN-T, до якої наша країна була включена минулого року.
«Це дасть змогу залучити фінансування з європейських фондів на розвиток залізничної інфраструктури по обидва боки кордону», – каже професор Андрій Прохорченко. Однак підготовка подібних проєктів потребує тривалого часу та міждержавних консультацій, додає він.
надано пресслужбою
Мережа терміналів
Стратегія «Лемтранса» – створити мережу контейнерних терміналів по всій Україні, каже Мезенцев, СЕО компанії. Перший термінал на 80 000 TEU може зʼявитись у Фастові, де компанія вже орендувала 9 га поруч із залізничною станцією Фастів-ІІ. Друга пріоритетна локація – у Вінниці.
«Лемтранс» поки не оголошує строки початку будівництва та загальні обсяги інвестицій. «У перспективі кожен обласний центр України матиме хоча б один чи два контейнерних термінали, як у Німеччині, Нідерландах чи будь-якій іншій країні Євросоюзу», – каже Володимир Деменко з «Левада Карго».
Після публікації в статті був уточнений власник компанії «Рейл Транс Інвестмент».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
