Українські фільми та серіали – на Netflix, Amazon, HBO Europe. Як креативні індустрії в Україні залучають інвестиції та розвивають інші бізнеси
Категорія
Компанії
Дата

Українські фільми та серіали – на Netflix, Amazon, HBO Europe. Як креативні індустрії в Україні залучають інвестиції та розвивають інші бізнеси

Історична драма «Ціна правди» (в міжнародному прокаті – Mr. Jones) оскарівської номінантки Агнєшкі Холланд, знята в копродукції України, Польщі та Великої Британії (2019; FILM.UA, Film Produkcja та Crab Apple Films). Фото FILM.UA

Вітчизняну повнометражну анімацію ще до прем’єри продано в понад 30 країн світу. Сніжне шоу made in Ukraine пройшло під Новий рік у центрі Дубаю. Це лише кілька з багатьох прикладів успішного експорту продуктів українських креативних індустрій. Чому долученість до КІ – це не благодійність, а інвестиція. 

1 грн капіталовкладень у креативні індустрії (КІ) генерує 1,9–3,2 грн у ВВП – таку статистику наводить дослідження, проведене Центром аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ Київської школи економіки. «Цей показник дуже високий. Наприклад: сільське господарство, будівництво – близько 2 грн», – акцентувала керівниця KSE Institute Наталія Шаповал, презентуючи дослідження. 

Ще одна важлива цифра з того ж дослідження: КІ забезпечують 30% українського експорту усіх послуг. А тепер про те, що ж стоїть за цими цифрами та чому долученість до КІ – це не благодійність, а інвестиція. 

Зростання, незважаючи на кризи 

Пʼятірка найбільших видів економічної діяльності креативних індустрій України, що разом складають 95% ВДВ (валова додана вартість) галузі та 88% зайнятості у ній, – це IT (54% ВДВ), реклама, маркетинг і PR (17%), аудіовізуальне мистецтво (17%), архітектура (3%), література та видавнича справа (3%). 

КІ України виявилися стійкими до криз. Валова додана вартість КІ невпинно зростає. Наприклад, 2013 року ВДВ складала лише 30,8 млрд грн (3% загальної доданої вартості), 2018 року – вже 97 млрд грн (3,9%), а 2019-го – 117,2 млрд грн (3,95%). 

Кадр з фільму «Захар Беркут». Фото FILM.UA

Кадр з фільму «Захар Беркут». Фото FILM.UA

Попри позитивну динаміку галузі, перед креативними індустріями стоять суттєві виклики. Станом на 2019 рік КІ України налічували 205 500 суб’єктів господарювання та 351 892 зайняті людини. Якщо поділити перше на друге, виходить приблизно по півтори людини. Тобто у КІ загалом (за винятком кількох напрямків) переважають маленькі підприємства, яким значних інвестицій просто не залучити. Отже, треба навчитися масштабуватися. Лідери цього процесу серед КІ – це, звісно, IT, а ще аудіовізуальна індустрія.

Реалізовано експортні кейси з різних напрямків AV-індустрії, які наочно показують затребуваність у світі українського контенту та його бізнес-потенціал. 

Готові ігрові фільми

Кіно в контексті культурної дипломатії працює за двома напрямками: якісні авторські фестивальні стрічки піднімають міжнародний престиж держави в індустріальних колах, а якісні глядацькі – знайомлять із країною широкий загал. Україна за останні роки має чимало показових кейсів.

Щодо авторського кіно, то це, в першу чергу, «Атлантида» Валентина Васяновича (2019; Garmata Film Production та Limelite Hungary) – фільм, що отримав багато престижних кінонагород, включно з призом Венеційського кінофестивалю в програмі «Горизонти». Стрічка «Погані дороги» (2020; Kristi Films) Наталки Ворожбит, прем’єра якої відбулася Венеційському кінофестивалі у програмі «Тиждень критики», отримала премію Verona Film Club Award. До того як стати повнометражним фільмом, «Погані дороги» з успіхом ішли в лондонському Royal Court – театрі, для якого Ворожбит спеціально написала однойменну п’єсу. 

Зйомки історичної драми «Ціна правди» (в міжнародному прокаті – Mr. Jones). Фото FILM.UA

Зйомки історичної драми «Ціна правди» (в міжнародному прокаті – Mr. Jones). Фото FILM.UA

Ще два цікавих і абсолютно різних за жанром проєкти перебувають на стику авторського й глядацького кіно. Це історична драма «Ціна правди» (в міжнародному прокаті – Mr. Jones) оскарівської номінантки Агнешкі Холланд, знята в копродукції України, Польщі та Великої Британії (2019; FILM.UA, Film Produkcja та Crab Apple Films). Фільм потрапив до основного конкурсу Берлінського кінофестивалю та водночас мав глядацький успіх: вийшов у прокат понад 10 країн. А ще – комедія молодого українського режисера Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» (2019; Toy Cinema), що отримала спеціальну премію журі Карлових Вар. Стрічка була придбана для показу в багатьох країнах світу, з’явилася в каталогах стримінгових сервісів Amazon Prime, Apple TV+, а минулоріч стала першою українською картиною, яку придбав HBO Europe.

Щодо глядацького кіно, навіть попри пандемію українські фільми зуміли дістатися до міжнародної аудиторії. 2020-го відбулися міжнародні покази фільмів «Скажене весілля – 2» (Польща, США, Канада), «Віддана» (Польща), «Захар Беркут» (Литва, Латвія, Естонія, Іспанія, США, Канада, Німеччина, ОАЕ, Велика Британія, Ірландія). 

Готові серіали

Цей напрямок відзначається жанровим розмаїттям. Так, від 2019 року «Кріпосна» – костюмована драма, знята компаніями FILM.UA й StarLight Films, вийшла в Україні на каналі СТБ і стала справжнім міжнародним хітом. Серіал демонстрували в Польщі, Литві, Казахстані, Білорусі, РФ, Японії, Іспанії, Південній Кореї, його продано до Чехії, а також він доступний на Amazon Prime у США й Канаді.     

«Схованки», перший український нуарний серіал. Фото FILM.UA

«Схованки», перший український нуарний серіал. Фото FILM.UA

«Схованки» (2019; FILM.UA Group; прем’єра в Україні – канал ICTV) – напружена соціальна детективна історія, що позиціонується як перший український нуарний серіал, набула успіху ще до прем’єри. Найбільша німецька медіакомпанія ZDF Enterprises придбала права на дистрибуцію серіалу за межами України, Росії та СНД ще на етапі виробництва. Й згодом проєкт було продано на території США і Канади, в Італію, Естонію, Німеччину, країни Бенілюксу, Польщу та Чехію. 

Цікаво, що в часи, коли весь світ дивиться південнокорейські мелодрами (дорами), Південна Корея дивиться українські мелодрами. А саме – цілу лінійку мелодраматичних серіалів «Медіа Групи Україна», що її навесні цього року було продано корейській компанії Magic Image CO.,LTD (MICO) для телеканалу Тamunhwa. 

Кадр зі зйомок серіалу «Кріпосна». Фото FILM.UA

Кадр зі зйомок серіалу «Кріпосна». Фото FILM.UA

А проклав шлях вітчизняним серіалам на глобальному ринку детективний проєкт «Нюхач» (українська прем’єра відбулася 2013 року на каналі ICTV), який за кілька років приніс славу виробникові – FILM.UA – та вивів компанію на міжнародний рівень. Серіал було продано в понад 60 країн (зокрема, став першим українським проєктом на іспанському ТБ), а також став першим українським тайтлом у каталозі Netflix. Успіх проєкту триває: навесні цього року його придбав німецький телеканал SKY KRIMI, що спеціалізується на детективних серіалах, – «Нюхач» став першим східноєвропейським проєктом на платформі. 

Формати

По суті формат – докладна інструкція, як створювати конкретне телешоу, серіал чи фільм, за якою інші виробники контенту можуть відтворити його в себе. До прикладу, майже всі популярні телевізійні талант-шоу – це міжнародні формати: «Маска» (канал «Україна») – адаптація формату Masked Singer дистрибутора Fremantle, «Голос країни» («1+1») – адаптація The Voice компанії ITV Studios. 

Формати подорожують світом чи не краще за готові проєкти. І Україна вже заявила про себе як виробника форматів різних жанрів.    

Зокрема, «Нюхач», про якого йшлося вище, став першим українським серіалом, адаптованим за кордоном як формат: його японська версія вийшла на найбільшому каналі країни NHK. А минулого року про плани зняти власного «Нюхача» оголосив великий індійський продакшен AK Entertainments.

Український серіал «Нюхач». Фото FILM.UA

Український серіал «Нюхач». Фото FILM.UA

Українські телепрограми також не пасуть задніх у цьому контексті. Тревел-шоу «Орел і Решка» (міжнародна назва – Heads & Tails; автор формату – Teenspirit Ventures LTD) адаптували в Польщі. Або ж шоу «Розсміши коміка» (Crack Them Up; «Студія Квартал 95»), що продане як формат у Францію, Бельгію, Італію, В’єтнам, Австралію, Німеччину, Китай і Литву.

Першим українським кінотеатральним форматом, що був адаптований за кордоном, стала найгучніша вітчизняна комедія «Скажене весілля» (2018) виробництва FILM.UA. 31 січня 2020 року в Литві відбулась прем’єра її адаптації, що отримала назву Importinisjaunikis («Імпортний наречений»): фільм очолював локальний бокс-офіс три тижні поспіль. 

Анімація

Міжнародний шлях повнометражній українській 3D-анімації проклала стрічка «Викрадена принцеса. Руслан і Людмила» (2018; Animagrad (FILM.UA Group), міжнародний бокс-офіс якої склав майже $7 млн. Мультфільм придбали для показу країни Латинської Америки, Близького Сходу і Північної Африки, Туреччини, Монголії, Південної Кореї, Болгарії, Литви, Латвії, Естонії, Франції тощо. Крім того, «Викрадена принцеса» вийшла в Китаї – і це перший випадок комерційного прокату фільму українського виробництва в цій країні; потрапила до каталогів Amazon Prime, iTunes, Google Play.

Ще два проєкти лише готуються до виходу, але вже є успішними. Це «Гулівер повертається» (Gulliver Films і 95 Animation Studio), договори на дистрибуцію якого підписані з 35 країнами світу (зокрема, Німеччиною, Бразилією, Великою Британією, Аргентиною, Мексикою). А ще найочікуваніший український мультфільм «Мавка. Лісова пісня» (Animagrad (FILM.UA Group), що вже має продажі до Польщі, Чехії, Словаччини, Португалії, Румунії, Угорщини, Болгарії, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Люксембургу, Франції, Ізраїлю, країн Балтії, Балкан, Близького Сходу, Північної Африки тощо.     

Український мультфільм «Мавка. Лісова пісня». Ілюстрація FILM.UA

Український мультфільм «Мавка. Лісова пісня». Ілюстрація FILM.UA

Варто згадати інтернаціональний міжсекторальний кейс, що поєднав українську анімацію й VFX та китайську індустрію комп’ютерних ігор, – синематик (короткометражний фільм) Warpath: Showdown. Українська студія Postmodern Digital (FILM.UA Group) та провідний китайський продакшен мобільних ігор Lilith Games створили його для гри Warpath. До роботи над синематиком, окрім потужної VFX-команди Postmodern Digital, залучили відомих українських митців – режисера Ахтема Сеітаблаєва та композитора Євгена Філатова. Перший мільйон переглядів на двох основних комунікаційних каналах гри (Warpath i IGN) ролик набрав лише за пʼять днів від прем’єри, що відбулася 16 березня цього року. А станом на сьогодні на YouTube налічується майже 70 млн переглядів синематику. 

Шоу-програми 

Новий 2020 рік емірат Дубай зустрічав засипаним українським снігом. Це стало можливим завдяки проєкту компанії StageShow Company (FILM.UA Group) у партнерстві з Magic Innovation, який було представлено на новорічному фестивалі Winter Wonderland. Гості фестивалю могли відвідати мультимедійний павільйон з інтерактивною казкою «Подорож до Північного Полюсу» (в Україні проєкт демонстрували під назвою «Лапландія 360»). За допомогою сучасних візуальних і звукових технологій гості перформансу опинялися в самому центрі засніженого царства, що розкинулось на 360° навколо глядачів.

Потенціальний флагман економіки

Згідно з даними CISAC (міжнародної спілки організацій з управління авторськими правами), наразі в креативних індустріях світу задіяно понад 30 млн працівників. КІ виробляють 4,5% світового валового внутрішнього продукту з прогнозованим приростом 10% щороку. Вони підтримують стартапи, підприємництво, інновації та забезпечують роботою більше молоді, ніж будь-який інший сектор. Недарма 2019 року Генасамблея ООН оголосила 2021-й Міжнародним роком креативної економіки для сталого розвитку.

Створення в Україні Ради з розвитку креативної економіки – дорадчого органу при уряді – є логічним кроком, що передбачає підтримку креативних індустрій та створення правових умов для їхнього розвитку. Тішить, що держава починає вбачати в КІ не зайве навантаження, а ресурс, здатний сприяти розбудові експортного потенціалу країни та її міжнародної репутації.

Кадр з фільму «Віддана». Фото FILM.UA

Кадр з фільму «Віддана». Фото FILM.UA

Та йдеться не лише про державу, а й про бізнес. КІ підсилюють креативність та інноваційність усіх інших галузей і надають їм позитивної динаміки. Якщо дивитися на креативні індустрії в контексті інвестицій, то це чи не найпривабливіша галузь із дуже високим потенціалом return on investment. Якщо подолати проблеми, які є в галузі, креативна економіка може стати флагманським проєктом всієї економіки України.

 

Матеріали по темі

 

 

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу