Уряд хоче зібрати 4,6 млрд грн з важкої промисловості та виробників «зеленої» енергії. Кому доведеться платити більше екологічного податку /Фото Shutterstock
Категорія
Компанії
Дата

Уряд хоче зібрати 4,6 млрд грн з важкої промисловості та виробників «зеленої» енергії. Кому доведеться платити більше екологічного податку

Shutterstock

Верховна Рада 1 липня розгляне законопроєкт 5600, який дозволить стягувати до бюджету додаткові 50 млрд грн на рік включно з 4,6 млрд екологічних податків. «У нас дуже великі очікування щодо отримання необхідної кількості голосів – у поточній редакції та до парламентських канікул», – сказав Forbes міністр фінансів Марченко

Без змін до Податкового кодексу Мінфін не зможе розрахуватися із зобов’язаннями: дефіцит бюджету за результатами січня-травня – 32 млрд грн. Через зупинку співпраці з Міжнародним валютним фондом Україні складно брати кредити на зовнішніх ринках, каже Марченко.

Групи депутатів із ОПЗЖ, «Європейської солідарності» та «Слуги народу» зареєстрували сім альтернативних податкових законопроєктів. Депутати намагаються скасувати підвищення ставок на забруднення середовища, які торкнуться гірничо-збагачувальних комбінатів, металургійних заводів, теплових електростанцій, ​каналізаційних підприємств і водоканалів. Марченко каже, що Кабмін буде відстоювати прийняття закону в поточній редакції.

Якщо Верховна Рада проголосує за урядову версію закону, то з липня підприємства платитимуть не 10, а 30 грн за тонну викидів СО2. Це приноситиме бюджету додатково 2,1 млрд грн на рік. У 2020 році забруднювачі довкілля заплатили 4,4 млрд грн екологічного податку, з яких 0,9 млрд грн – за викиди СО2.

Трикратне підняття ставки екоподатку чекає й на гірничі підприємства. Плату за відходи підвищать з 0,49 грн за тонну до 1,5 грн. За підрахунками Мінфіну, це ще 300 млн грн на рік. Податок за скиди забруднюючих речовин у водойми збільшуватимуть поступово: у вісім разів впродовж наступних восьми років. 2021 року ставки підвищать у 1,6 раза. Це додасть 100 млн грн до казни цьогоріч.

Податкові зміни найбільш суттєво вплинуть на понад 20 компаній Ріната Ахметова: підприємства з видобутку залізної руди, металургійні заводи, вугільні електростанції, водоканали, сонячні електростанції. У більшості секторів, де діятимуть нові норми, ДТЕК і «Метінвест», які належать Ахметову, займають домінуючі позиції: 70% теплових станцій, 50% ринку залізної руди, 25% ринку альтернативної енергетики.

Представники ДТЕК, Метінвест та Ferrexpo Костянтина Жеваго не коментують податкові зміни. 

Компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» заплатила 317 млн грн екологічних податків у 2020-му. За розрахунками компанії, збільшення платежів коштуватиме їй понад 260 млн грн щорічно. «Ми вкрай негативно ставимося як до такого істотного підвищення ставок, так і до наміру застосувати це підвищення вже нинішнього року, – каже Сергій Плічко, фінансовий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Є ризик скорочення бюджетів наших масштабних інвестиційних проєктів».

Більшість екологічних податків має залишатися у самих підприємств, щоб вони могли інвестувати у зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, а не відправляти кошти до бюджету, вважає Плічко.

Леонід Лукашенко

Леонід Лукашенко

Статистика щодо кількості викидів СО2 формується Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів на основі звітності підприємств-забруднювачів. Цифри неможливо перевірити. У найближчі два роки закон зобов’язує підприємства встановити лічильники, які вимірюватимуть обсяги викидів у стічні води та атмосферне повітря. 

Акциз на «зелену» електроенергію

Уряд також пропонує почати стягувати з виробників відновлювальної електроенергії акциз у розмірі 3,2% (зараз діє пільгова ставка 0%). Мінфін розраховує зібрати таким чином 2,1 млрд грн до кінця 2021 року.

Акциз негативно позначиться на інвестиційному кліматі, вважає партнерка юрфірми «Саєнко Харенко» Світлана Мусієнко. У червні минулого року уряд письмово пообіцяв «зеленим» інвесторам не погіршувати умови роботи до кінця 2029 року. Акциз знизить дохід інвесторів, тому вони можуть піти до інвестиційного арбітражу та міжнародних судів. 

«Китай піде в суди, – каже податковий експерт Вʼячеслав Черкашин. – Це послідовні хлопці, вони таких речей не сприймають: інвестували понад $300 млн і тут змінюють умови. Влада їх фактично обманула».

Ризикнути іміджем країни, як пояснює Рябчин, український уряд змусили борги перед тими інвесторами: держава винна виробникам «зеленої» енергії близько 20 млрд грн. Борги виникли через «інвестиційно стимулюючі» тарифи.

У 2017 році частка відновлюваної енергії, за даними Агентства з енергоефективності, становила 6,7% від загального обсягу, в 2020-му – 12,5%. «Через збіг факторів – зміна моделі ринку електроенергії та зростання «зеленої» генерації – на ринку стало не вистачати грошей, щоб розрахуватись зі всіма виробниками», – пояснює Рябчин. 

Нові тарифи посеред фінансового року

Експертів непокоїть намір уряду підвищити податки посеред бюджетного року. 

«Суттєві зміни до податкового законодавства не повинні вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду», – каже Мусієнко. Щоб вони почали діяти з січня 2022 року, парламент мав прийняти зміни до кінця липня.

Мінфін не пояснив, як зміни вплинуть на економіку, додає Черкашин. За його словами, експортери будуть платити більші податки, собівартість їхніх продуктів зросте, це погіршить конкурентоспроможність цих підприємств та зменшить валютну виручку, яка надходить до країни.  

Тарифи на СО2, на його думку, потрібно підвищувати поступово, аби зменшити тиск на великих роботодавців. «Ніхто не проти піднімати податки на СО2, але Мінфін одразу підняв їх у три рази, витягнувши велику суму з підприємств, на яких працюють десятки тисяч українців», – каже Черкашин.

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків