202 бізнес-чемпіони 2024
Багаторічний лідер рейтингу найбільших приватних компаній країни оговтався від втрати найбільших активів: «Азовсталі», ММК імені Ілліча та Авдіївського коксохіму.
У першому півріччі 2024 року EBITDA «Метінвесту» зросла на 33%, до $650 млн. Причина в нарощуванні видобутку залізної руди майже вдвічі, до 8,9 млн т. «Збільшити виробництво на наших гірничозбагачувальних комбінатах (ГЗК) вдалося завдяки відкриттю портів Одеси», – каже СЕО компанії Юрій Риженков.
Виробництво сталі на «Камет-Сталі» залишається на рівні першої половини минулого року – 1 млн т. Водночас «Запоріжсталь» продемонструвала значно кращу динаміку за шість місяців та збільшила виробництво на 46%, до 1,5 млн т. Покращити результати допоможе завершення капітального ремонту двох доменних печей на цих заводах, які пішли в ремонт ще напередодні вторгнення. Сумарна вартість проєкту, за словами Риженкова, – приблизно $500 млн. До завершення війни компанія не планує залучати фінансування на цей проєкт. «Потрібне повне закінчення війни і розуміння, що вона не повториться», – каже Риженков. З 2022-го «Метінвест» інвестує в українські активи щорічно майже $300 млн – це більш як учетверо менше, ніж у довоєнному 2021-му. Пріоритет – збереження працездатності активів.
На час війни інвестиційний фокус групи перемістився в ЄС. На межі 2024–2025 років «Метінвест» спільно з італійською Danieli запускає будівництво металургійного заводу в Італії потужністю 2,7 млн т сталі на рік. Перші зразки продукції підприємство має випустити наприкінці 2027-го. Вартість проєкту – €2,5 млрд. Риженков розраховує, що не менш як 70% робіт буде виконано за кредитні кошти.
Цей завод – прототип майбутньої модернізації українських сталеливарних активів «Метінвесту», стверджує Риженков. «Хочемо на ньому обкатати всі технології, логістику, щоб модернізація «Запоріжсталі» і «Каметсталі» була максимально ефективною», – каже СЕО групи. Є і більш прозаїчна мета – розширення ринку збуту для недозавантажених гірничозбагачувальних комбінатів «Метінвесту». У 2024-му вони працюють на 57% від потужності, металургійні заводи – до 75%.
Серед нових напрямів роботи – військове виробництво. В асортименті – захист для бронетехніки, зокрема для Bradley і Abrams, захисні екрани для кулеметників, металеві захисні споруди. «Але це все благодійність, що відбувається в умовно вільний від роботи час», – каже Риженков. Додати системності військовому напряму допоможе наявність замовлень від Міноборони, говорить СЕО «Метінвесту».
Головний ризик для групи: близькість основних активів до лінії фронту. Від «Запоріжсталі» і «Покровськвугілля» до лінії зіткнення менш як 50 км.
25 найбільших інвесторів країни
«Метінвест» був би чемпіоном з великим відривом, якби ми складали цей список у 2021 році. Той рік був рекордно успішним для металургійного бізнесу Ріната Ахметова, і $1,3 млрд капінвестицій відображали амбіції «Метінвесту». Війна завдала компанії прямих збитків на $3,5 млрд: зруйновано найбільші меткомбінати «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча.
«Інвестиційна стратегія групи сфокусована на збереженні працездатності активів», – відповіли у пресслужбі компанії. На це щорічно виділяють понад $300 млн. За час війни – $659 млн. Але додають, що група все ж таки працює над підготовчими етапами ключових стратегічних проєктів.
На 2024-й запланований обсяг капінвестицій на рівні минулого – близько $319 млн.
Топ інвестиційних проєктів 2023 року
― Запуск нових лав на «Покровськвугіллі».
― Модернізація і ремонт камер на «Каметсталі» і «Запоріжсталі».
― Енергетичні проєкти.
50 найбільших експортерів України 2022
Блокада Росією морських портів і знищення ММК ім. Ілліча та «Азовсталі» коштувала «Метінвесту» 37% експортних доходів у першому півріччі. Результати року будуть гіршими. Перше півріччя – це наслідки найуспішнішого 2021‑го та перших двох місяців 2022‑го, коли заводи компанії працювали із максимальним завантаженням, а ціни були на рекордному рівні, каже в інтервʼю Liga.net СЕО компанії Юрій Риженков. Переорієнтація на прикордонні переходи на заході України збільшила вартість логістики та час постачання втричі. Влітку «Метінвест» припинив експорт залізної руди й зупинив гірничозбагачувальні комбінати. Працювали заводи, які виробляють більш маржинальну продукцію – окатки. Крім того, компанія почала експорт коксівного вугілля, ціни на яке торік досягали рекордних рівнів. Рятувати ситуацію «Метінвест» планує шляхом експансії. Компанія розглядає можливість придбання європейських метзаводів US Steel Kosice чи Dunaferr – це частково компенсує втрату маріупольських активів та дозволить завантажити замовленнями ГЗК. Торік компанія придбала три склади у Польщі, один у Болгарії, і розглядає можливість відкриття складу в Румунії.
30 стійких компаній
Зростання світових цін на руду і метали зробили 2021 рік рекордним для «Метінвесту». Дохід компанії, що генерує левову частку прибутку групи СКМ Ріната Ахметова, зріс на 72%, до $18 млрд, EBITDA – у 3,2 раза, до $7 млрд.
За шість місяців 2022 року «Метінвест» втратив дві третини виторгу, каже Юрій Риженков. І що болючіше – росіяни знищили два найбільших заводи холдингу – «Азовсталь» та ММК імені Ілліча.
Проте компанія вистояла – обирає шлях інвестицій: будівництво нового заводу в ЄС, який має компенсувати втрату маріупольських активів. Ще один напрям – завантаження українських сталеливарних виробництв «Метінвесту» – «Запоріжсталі» та «Каметсталі». Після початку війни вони освоїли виробництво слябів для європейських заводів групи.
«Завдання компанії незмінне – стати одним із ключових гравців на європейському металургійному ринку», – каже Риженков.
25 найрозумніших компаній
Рік заснування: 2006
Рік запуску R&D‑відділу: 2010
Штат R&D‑відділу: не розкривається
Інвестиції в R&D: не розкриваються
Керівник напряму: Владислав Горбатенко
Головне завдання R&D‑напряму найбільшої гірничо‑металургійної групи України – створення та виведення на ринок нових видів сталі. «Розробку спущено на місця», – каже менеджер із нових продуктів Владислав Горбатенко. На кожному комбінаті працюють підрозділи інновацій та розвитку, а також проєктні команди. Координує роботу дирекція з технічного розвитку «Метінвест Інжиніринг».
Розробка простого продукту від ідеї до виробництва забирає до двох місяців. Запуск складних сортів сталі може тривати понад рік. У портфелі «Метінвесту» 377 видів сталі, розроблених за 10 років дослідницькими командами підприємств групи. Економічний ефект компанія оцінює більш ніж у $400 млн. Що далі? «Йтимемо у складніший та екологічніший сортамент», – каже Горбатенко. Найбільш перспективні напрями – розширення лінійки високоміцної сталі, плоского прокату з цинковим та полімерним покривом.
100 найбільших приватних компаній 2021
Рекордні світові ціни на залізну руду і сталь дозволяють гірничо‑металургійному холдингу Ріната Ахметова і Вадима Новинського нарощувати експансію, не економлячи на витратах. У серпні 2021‑го «Метінвест» заплатив $340 млн за активи Дніпровського меткомбінату, який входить до п’ятірки найбільших металургійних підприємств України. ДМК, який отримав у 2020 році 27,5 млрд грн виторгу, – альтернатива Єнакіївському і Макіївському заводам, розміщеним на окупованих територіях, контроль над якими «Метінвест» втратив у 2017 році. Друга угода року для «Метінвесту» – поглинання Покровської вугільної групи, найбільшого виробника високоякісного коксівного вугілля.
До середини 2021 року холдинг сконцентрував 99% у шахтоуправлінні «Покровське» і збагачувальній фабриці «Свято‑Варваринська» – основних виробничих активах колишньої групи «Донецьксталь». Унаслідок консолідації Покровської вугільної групи в березні 2021 року обсяг виробництва вугільного концентрату «Метінвесту» зріс на 76% – до 2,7 млн т.
У першій половині 2021 року «Метінвест» заробив $2,8 млрд чистого прибутку і виплатив акціонерам $423 млн дивідендів. Виторг збільшився на 70% – до $8,5 млрд. $1 млрд холдинг спрямував на погашення боргових зобов’язань, скоротивши чистий борг на 52%.
Відношення чистого боргу до EBITDA за шість місяців скоротилося з 1 до 0,2. У травні компанія підвищила зарплати співробітникам на 25%, що обійшлося їй у $95 млн.
50 найкращих роботодавців
HR‑машина групи «Метінвест» працює з 80 000 співробітників у двох десятках країн. Найбільше працівників в Україні – на підприємствах в Авдіївці, Запоріжжі, Маріуполі та Кривому Розі.
Відтік кадрів за кордон змушує компанію Ріната Ахметова боротися за залучення й утримання персоналу. У всіх містах присутності «Метінвест» відкрив Центри кар’єри, які працюють за принципом єдиного вікна. Якщо раніше працевлаштування на підприємства займало майже місяць, то нині тиждень.
Для мотивації співробітників у компанії розробили кар’єрні маршрути – типові схеми зростання до керівника за 11 кар’єрними напрямами. Працівники можуть «рости» не лише вгору, а й «у бік», працюючи в Італії, США та Болгарії, де представлений «Метінвест».
У компанії біла зарплата, а соцпакет можна зібрати «під себе» із 40 опцій. Серед них путівки до дитячих таборів, абонементи у спортзал, курси англійської або водіння, дитячі гуртки або підготовка школярів до ЗНО. Компанія оплачує ПЛР‑тестування та лікування COVID‑19.
100 найбільших приватних компаній 2020
Один з найбільших виробників сталі в Європі «Метінвест» розпочав підготовку до глобальної кризи ще восени 2019 року. «Ми вважаємо, що заходимо в найжорсткішу кризу за останні 10 років», – заявив глава холдингу Юрій Риженков, 43, наприкінці жовтня 2019‑го. Компанія оголосила про скорочення адмінперсоналу на 30%, а трохи пізніше – програми капітальних інвестицій на 25–35%. Причина – викликаний торговими війнами спад на світовому металургійному ринку. У четвертому кварталі 2019 року світові ціни на сталь опустилися до мінімуму з 2016 року.
Залежність від зовнішньої конʼюнктури позначилася на прибутковості «Метінвесту». У 2019‑му його металургійні підрозділи згенерували мільярдні збитки. Підсолодили пігулку хороші результати гірничо‑збагачувальних комбінатів. У 2019 році EBITDA холдингу скоротилася на 52%, до $1,2 млрд.
У першій половині 2020 року негативний тренд посилився: EBITDA знизилася на 20%, до $715 млн, виручка – на 15%, до $4,97 млрд. У липні Риженков заявив про стабілізацію ситуації. Холдинг розраховує на відновлення попиту на світовому ринку сталі – у першу чергу завдяки програмам стимулювання, які ухвалені владою Китаю, США і Євросоюзом.
