Уряд пішов на поступки металургам. У виграші Ахметов, Жеваго та Міттал /Фото Shutterstock
Категорія
Компанії
Дата

Уряд пішов на поступки металургам. У виграші Ахметов, Жеваго та Міттал

Shutterstock

Металурги переконали уряд відмовитись від радикального збільшення ставок ренти на залізну руду. З кожної тонни видобутих копалин вони платитимуть на третину менше, ніж пропонувалося у першій версії законопроєкту, яку Кабмін ухвалив 12 травня

Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті законопроєкт про зміни до Податкового кодексу (ПКУ). Серед іншого уряд пропонує підвищити оподаткування видобутку залізної руди. Наразі металурги платять до бюджету 11–12% від собівартості залізорудної сировини (ЗРС), що дорівнює $3 за тонну. 

12 травня уряд затвердив абсолютно нову базу оподаткування, якою стануть світові ціни на руду, а не вартість видобутку. Ставки, ухвалені тоді, дозволили б із 1 липня 2021-го стягувати з видобувних компаній у 10 разів більше, ніж вони сплачують зараз.

Біржові ціни на ЗРС в останні тижні перевищують $200/т. Підвищення ренти означало б, що з видобутої продукції бізнес мав би платити $33/т (за ціни $208/т). Проте у фінальній версії законопроєкту уряд знизив максимальну ставку на руду з 16% до 10%, а також підняв граничну суму для максимальної ставки зі $180 до $200/т. За підрахунками аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, це знижує рентні платежі до $20,8/т.

На цьому поступки з боку держави не зупинилися – у фінальній версії законопроєкту також прописали знижувальний коефіцієнт на 0,9 для видобутку залізної руди. Коригуючі коефіцієнти зазвичай застосовуються до ставок рентної плати за користування надрами, якщо умови видобування корисних копалин ускладнені. Наприклад, платники ренти за природний газ, які за власний кошт провели експертизу родовищ на шельфі морської економічної зони України, користуються коефіцієнтом 0,7. Але у випадку із залізною рудою йдеться про будь-яку видобуту руду.

З урахуванням коригуючого коефіцієнта вартість користування надрами знижується для металургів ще на $2, до $18,7/т. Таким чином, уряд знизив майбутні платежі по ренті на 44% від ставки, ухваленої у травні. А якщо ринкова ціна на руду опуститься до $180, то металурги платитимуть вже на 72% менше, ніж передбачалось у першій версії законопроєкту.

Уряд пішов на поступки металургам для періодів високих цін, погодившись стягувати на 40–70% менше, ніж у попередній версії, каже Хорошун. Якщо порівнювати фінальну версію законопроєкту із затвердженою у травні, то лише коли ціни на руду обваляться нижче $85/т, тоді зміна ставок виявиться вигіднішою для бюджету. «З точки зору довгострокової перспективи, «червнева» версія закону більш збалансована, – каже аналітик. – Бо попередня була більше націлена на істотний перерозподіл поточних надприбутків».

«Ці ставки стали для мене розчаруванням, – каже один з народних депутатів «Слуги народу», залучених до розробки змін до ПКУ. – Це ж надра – там має йти в бюджет біля половини вартості від ціни реалізації, а не 5–10%».

«Десь 70% прибутку завжди забирали собі гірнічозбагачувальні комбінати (ГЗК), а держава отримувала лише близько 30%: 18% – податок на прибуток, близько 10% – рента, земельний податок й решта платежів», – каже народний депутат VIII скликання Олексій Мушак. Після значного зростання ціни на руду у 2020 році ця пропорція ще більше порушилася на користь ГЗК.

Найбільшими виробниками ЗРС в Україні є Південний та Північний ГЗК, що належать Рінату Ахметову, Ferrexpo Костянтина Жеваго та «АрселорМіттал Кривий Ріг», що входить в бізнес-імперію Лакшмі Міттала з ринковою капіталізацією $34,8 млрд. Завдяки зростанню світових цін на руду вони опинилися серед найприбутковіших компаній України за підсумками 2020 року. Прибуток Південного ГЗК сягнув 18,2 млрд грн, що робить підприємство Ахметова другим найприбутковішим в країні підприємством після державного оператора газотранспортної системи (ГТС України). У першому кварталі цього року, за даними «Метінвесту», прибуток компанії до сплати відсотків за кредитами, податків та амортизації (EBITDA) зріс до $1,46 млрд проти $373 млн в аналогічний період 2020 року.

«Напевно, уряд пішов на поступки, бо за такі ставки легше назбирати голосів серед депутатів, – припускає впливовий депутат з президентської партії. – Це компроміс з «ахметівцями», щоб було легше протягнути через парламент». Пресслужба «Метінвесту» не надала коментарів для цієї статті. 

Уряду, як каже на умовах анонімності високопосадове джерело в Кабміні, потрібно, щоб закон проголосували якнайшвидше. І щоб з 1 липня 2021 року в держказну вже потекли кошти, бо дефіцит бюджету у 2021 році становить майже 250 млрд грн (5,5% ВВП).

«Це компромісне рішення, прийнятне для всіх стейкхолдерів та держави, – каже міністр фінансів Сергій Марченко. – Очікуємо на ухвалення закону найближчим часом».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків