«Вважаю збільшення податку на залізну руду однією з найважливіших податкових реформ», – заявив на пресконференції в Києві Володимир Зеленський. Залізна руда, за словами президента, належить народові, тому він підтримує «розумне» підвищення.
Ціна на залізну руду зросла за рік більш ніж удвічі, каже голова аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін. За його словами, підвищення ренти дасть змогу урядові покрити частину бюджетного дефіциту, який у 2021 році становить 247 млрд грн, або 5,5% ВВП.
Відповідні зміни Кабмін схвалив 12 травня, але законопроєкт поки не дістався до парламенту.
Видобувні компанії (виробники концентрату й котунів) платять нині з кожної тонни руди 11–12% від собівартості незбагаченої руди. По суті, мова йде від $3/т незалежно від світових цін.
Уряд хоче ввести з 1 липня 2021 року гнучку шкалу ренти на залізорудну сировину (ЗРС). Ставка ренти прив’язується до індексу цін на ЗРС із 62-відсотковим вмістом заліза (IODEX 62% FE CFR China). Всього ставок шість – від максимальних 16% (ціна – вища ніж $180/т) до 0,1% (ціна – нижча ніж $65/т). Базою розрахунку стане ціна кінцевої продукції.
За нинішньої вартості руди ($202/т на 21 травня 2021 року) рента за новою методикою становитиме $32 за тонну ЗРС, підрахував аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун. Якби запропонований механізм діяв у 2020 році, коли ЗРС у середньому коштувала $109/т, рента становила б $10,4/т (10% від ціни), у 2019-му (середня ціна $ 94/т) – $7,6/т.
Підвищивши ренту, держава забере в металургійних компаній приблизно 32% додаткового доходу, викликаного зростанням світових цін на руду, підрахував Concorde Capital. Якщо ж ціни опустяться нижче $85/т, металурги платитимуть менше, ніж тепер.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Найбільші виробники ЗРС в Україні – це «Метінвест» і Південний ГЗК Ріната Ахметова, Ferrexpo Костянтина Жеваго і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Гендиректор АМКР Мауро Лонгобардо підрахував, що в разі застосування ставки від 12% до 14% його компанія заплатить на $8–10 за тонну більше, ніж тепер. «Ми вважаємо, що вивізне мито на сировину було б ефективніше для економіки, ніж рента на видобуток руди: вона б стимулювала переробку сировини в країні і створення робочих місць», – каже Лонгобардо.
«Прогресивна шкала оподаткування видобутку руди, що її запропонував уряд, виправдана», – впевнений народний депутат VIII скликання Олексій Мушак. Він підрахував, що 2019 року українські ГЗК заплатили майже $130 млн ренти, 2020-го – приблизно $250 млн. «Ferrexpo, який видобуває руду на Полтавщині, 2020 року виплатить понад $500 млн дивідендів своїм акціонерам, – каже Мушак. – Це майже в 10 разів більше, ніж рента, сплачена до бюджету. Тепер за низьких цін на руду рента суто символічна, а за високих є справедливий розподіл вигоди», – каже Мушак.
Рента в Україні – на рівні ренти Бразилії та Росії, але нижча, ніж в Австралії, каже Хорошун. У 2019–2020 роках австралійські виробники ЗРС платили від $5–9/т, бразильські – $3/т. Росіяни в 2019 році платили ренту $1/т, а в 2020-му – $3–4/т. Як змінить розклад сил новий механізм?
Розрахунки Concorde Capital свідчать про те, що, якщо ринкова ціна на ЗРС опуститься нижче $85/т, ставка в Україні буде нижча, ніж у Бразилії (приблизно 4%) й Австралії (7–8%). «У період дуже високих цін (понад $180/т) ставка в Україні буде вдвічі вищою, ніж в Австралії і в чотири – ніж у Бразилії, – каже Хорошун. – Як порівняти з Росією, розмір ставки в доларах на тонну в Україні буде в 10 разів вищий».
«Група «Метінвест» не схвалює намір влади вкотре підвищити ренту на видобуток залізної руди», – повідомила пресслужба компанії. В її відповіді на запит Forbes сказано, що автори законопроєкту не врахували місцевої специфіки: «Українська залізорудна галузь за своєю суттю є більше переробною, ніж добувною, оскільки видобуту руду потрібно збагачувати, а це надто капітало- й енергоємний процес. При цьому інші країни-конкуренти, такі як Бразилія й Австралія, майже не несуть витрат на переробку. Крім того, підтримання досягнутих обсягів виробництва з урахуванням геологічних умов українських ГЗК вимагає регулярних і значних інвестицій».
Які наслідки для українських металургів? За прогнозом Хорошуна, буде припинено або знижено капітальні інвестиції в підвищення екологічних стандартів, а також фінансування суміжних секторів. «Для «Метінвесту» і АМКР це виробництво сталі, що для нього нерідкі періоди збитковості», – говорить Хорошун. Власникам доведеться урізати дивіденди. «Але на фінансування вкрай необхідних капвкладень і на кредитоспроможність це не вплине», – переконаний аналітик.
Один зі співавторів документа уможливлює, що ставки може бути знижено, але принцип прив’язки до світових індексів не зміниться. Міністр фінансів Сергій Марченко сказав Forbes, що Мінфін не змінював ставок, поданих на Кабмін.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
