Дмитро Сахарук /надано пресслужбою
Категорія
Компанії
Дата

Як українська енергетика пройде зиму. Прогноз виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука

Дмитро Сахарук: «Без масованих обстрілів Україна нормально пройде зиму» Фото надано пресслужбою

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук – про 11 млрд грн на підготовку до зими, знищені енергоблоки ДТЕК та сценарії проходження зими. Головне з нового випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes.

Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК – гість нового випуску другого сезону проєкту «Business Breakfast з Володимиром Федоріним». Сахарук у 2011-му очолив дирекцію ДТЕК з правового забезпечення. З 2017-го – генеральний директор «ДТЕК Енерго», з 2021-го – виконавчий директор ДТЕК, що відповідає, зокрема, за інновації та корпоративне управління. 

ДТЕК – найбільший приватний енергохолдинг країни, яки виробляє близько чверті електроенергії в Україні та видобуває понад 80% вугілля. 

Наскільки українські енергокомпанії готові до зими, що заважає залучати інвестиції та що мають зробити споживачі, аби убезпечити себе від блекаутів?

Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності. 

Про готовність до опалювального сезону

Більшість енергетичних компаній ефективно використали літо для підготовки до зими. ДТЕК, «Енергоатом», «Укргідроенерго», ТЕЦ провели планові поточні ремонти.

ДТЕК з початку року виконала 19 із 27 запланованих до кінця року поточних ремонтів. Ми на це витратимо 3,5 млрд грн.

Майже 40 ракетних та дронових обстрілів об’єктів ДТЕК з боку Росії завдали суттєвої шкоди. Три енергоблоки ми повернули в роботу. Два блоки не встигнемо відремонтувати до зими через значні руйнування. Ми плануємо цим займатися, але на це піде багато часу. 

Деякі енергоблоки розконсервуємо, щоб їх можна було використовувати цієї зими. Це не дешевше, ніж ремонтувати пошкоджені блоки, але швидше. Плануємо повернути в роботу близько 500 МВт. Говорити про надійність цих блоків важко: вони були законсервовані через технічний стан. Але в умовах війни кожен мегават важливий, тому потрібно використовувати усі доступні ресурси. 

Цьогоріч інвестуємо й у видобуток вугілля. Вже запустили 15 нових лав, до кінця року їх буде 27. Ми забезпечимо вугіллям себе, за необхідності продаватимемо його «Центренерго» та іншим споживачам. Тобто по вугіллю я проблем не бачу.

Загалом ДТЕК витратила майже 11 млрд грн на підготовку до опалювального сезону за усіма напрямами: вугілля, генерація і розподільні мережі.

Цьогоріч ППО краща, ніж торік.

Про ризики обстрілів з боку РФ

Якщо зараз вивести за дужки ракетні або дронові обстріли, то, в принципі, ми повинні пройти зиму нормально. Якщо обстріли будуть, головне – це протиповітряна оборона (ППО). Бо підстанції не призначені для того, щоб витримувати удари ракет і дронів.

Цьогоріч ППО краща, ніж торік. Проте неможливо виключати варіант, за якого росіяни знайдуть якусь не прикриту точку. Достатньо одного дрона чи ракети, щоб вивести з ладу енергоблок чи підстанцію.

Торік були вичерпані резерви обладнання. Протягом весни-літа ми формували нові запаси, деяке обладнання можна буде замінити. Якщо це буде можливо, ми уникнемо вимкнень споживачів.

У разі тотальної руйнації часу на оновлення треба буде значно більше. Наприклад, торік була станція, в один блок якої прилетіло одразу чотири ракети. Це один із блоків, який ми не встигнемо відремонтувати до цієї зими. Там обсяги робіт і обладнання можна прирівняти до зведення нового енергоблока.

У такому разі залишиться єдиний спосіб збалансувати енергосистему – вимикати споживачів.

Про захист енергооб’єктів

Україна почала захищати енергооб’єкти ще минулоріч. Використовували великі мішки з піском – бігбеги; мішки з камінням – габіони, бетонні блоки, антидронові сітки. Агентство з відновлення зробило програму захисту енергооб’єктів більш масштабною і системною.

Захист працює, коли ракета чи дрон влучають поряд. Бігбеги і габіони захищають обладнання від уламків, зменшують ризик займання трансформатора. Бо що таке трансформатор? Це велика бочка, у якій 20–30 т масла. Якщо масло займеться, трансформатор вже не погасити, доводиться просто чекати.

Але такий захист безсилий при прямих влучаннях зверху. 

Як підготуватися споживачам

Українці вже провели підготовку минулої зими. Підприємства встановили генератори, щоб мати резервний запас живлення. Хоча для деяких бізнесів генератори – це можливість підтримувати тільки найбільш критичне обладнання. Мінус такого рішення – ціна 15–20 грн за кВт-год. До того ж генератор має обмежений ресурс мотора.

Громадяни теж придбали генератори. Ще один варіант – системи збереження енергії, які не потребують витрат на пальне. До того ж такі батарейки віддають стільки електрики, скільки треба.

Рекомендую провести перевірку: вимкнути світло і запустити систему резервного живлення. Якщо треба – звернутись до ремонтників. Ми в офісі регулярно проводимо такі перевірки. Бо коли не буде світла, буде пізно. В Україні вже з’явилися окремі напрямки бізнесу, які обслуговують системи резервного живлення.

У мене нема аналітики, але багато людей мають генератори і системи збереження енергії. Напевно, найскладніше підготуватися мешканцям багатоквартирних будинків. Хоча і вони запаслися потужними батарейками на 2–5 кВт, які дозволяють прожити без централізованого електропостачання кілька годин.

Про децентралізацію енергосистеми

Повністю децентралізована енергосистема – це великий міф. Генератори і батареї – це додаткові системи живлення. Все одно має бути базова генерація, яка працюватиме 24/7. 

Бо ані сонячна, ані вітрогенерація не покривають базове навантаження. Ще ніхто не сказав, що 1 ГВт встановленої потужності може замінити навіть 5–6 ГВт сонячних електростанцій. Бо це дуже дорого, враховуючи, що 1 МВт сонця за найоптимістичнішою оцінкою коштує близько $0,5 млн.

Дмитро Сахарук

Повністю децентралізована енергосистема – це великий міф.

Про перегляд граничних цін на ринку електрики

Важко прогнозувати, якими буде рішення НКРЕКП. Мені зрозуміла логіка можливого рішення про розширення граничних цін. В енергобалансі України буде до 15–20% імпортної електроенергії. Взимку імпорт буде дорожчим на 20–30%, ніж нинішні обмеження на українському ринку. 

Ціни не будуть такими захмарними, як минулоріч, бо зараз Європа набагато краще забезпечена газом, підземні сховища заповнені майже на 100% (у Європі ціни на електрику напряму залежать від цін на газ). Навіть якщо росіяни припинять прокачувати газ через Україну, це не буде критичним для Європи.

Без розширення граничних цін імпорт заходити не буде. У такому разі «Укренерго» братиме електрику як аварійну допомогу. Аварійна допомога на 50% дорожча, ніж комерційний імпорт. 

Про завершення будівництва Тилігульської вітроелектростанції ДТЕК

Навесні ДТЕК запустила першу чергу Тилігульської вітроелектростанції – 19 вітряків потужністю 114 МВт. Ми її побудували власним коштом без військової страховки за 100 км від лінії фронту. Ми хотіли показати, що в Україні можна будувати великі проєкти попри війну.

Ми готові будувати наступні 386 МВт. Для цього готове все: площадки, дороги, побудовані місця для монтажу вітряків.

Бракує фінансування. Для нього критично необхідна військова страховка і передбачуване валютне регулювання. Бо якщо інвестицію не можна повернути у вигляді дивідендів чи відсотків, це вже грант. Грантами займаються лише держави, вони не фінансують приватні проєкти.

Для завершення Тилігульської ВЕС треба близько €500 млн.

Про фінансові результати 2022 року і половини 2023-го

Ми не можемо назвати конкретні цифри, бо маємо дотримуватися розкриття інформації під час війни та домовленостей з інвесторами.

Загалом ми не можемо похизуватися хорошими результатами. 2022 рік був дуже важким. На фінансовий результат впливають списання втрачених об’єктів: Луганська і Запорізька ТЕС в окупації, як і три вітроелектростанції потужністю 500 МВт на березі Азовського моря. Шість ТЕС пошкоджені, 1,4 МВт генерації вийшли з ладу.

Також на фінрезультат сильно вплинула девальвація гривні, адже три компанії ДТЕК мають єврооблігації. Ще один фактор – на 30% впав попит на електрику і газ.

Прогноз по 2023-му ще рано робити. Я думаю, що він буде трохи кращий, ніж 2022, але гірший, ніж хотілося б.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні