Великий бізнес в Україні стикається з все більшою кількістю викликів: інфляція, зниження купівельної спроможності населення, блекаути тощо. З якими проблемами зіткнулася птахівнича галузь та як функціонувати в нових умовах, розповів власник Володимир-Волинської птахофабрики Дмитро Добкін.
Як функціонує галузь птахівництва в умовах війни?
Промисловість переживає складні часи. Через неспроможність витримати стрімке зростання цін на сировину, паливо, внаслідок часткової втрати налагоджених ринків збуту наша галузь, відверто кажучи, сколихнулась.
Якщо до 24 лютого на українському ринку виробники м’яса птиці здебільшого конкурували за покупця, оскільки пропозиція від підприємств була досить широка, то зараз стає зрозуміло, що ринок в Україні скорочує пропозицію. Відбувається це й через складні умови, ризики, а також падіння купівельної спроможності населення та зміщення акцентів виробництва в бік дешевих номенклатур.
На початку війни наша індустрія стикнулася з дуже великими труднощами, тому рішення були швидкими й вимушеними. У ретроспективі ми вважаємо, що ці рішення були правильними та дали змогу зберегти стабільність. Допомогли також і державні ініціативи, які зупинили «просідання». Згодом відновився й попит, бо українці почали повертатись із-за кордону.
Протягом цього часу було чимало викликів, що могли б критично вплинути на наш бізнес. І от новий – блекаут. Усі виробники промисловості шукають способів подолати цю проблему, щоб надалі функціонувати.
Як на функціонування бізнесу впливають блекаути?
Виробничі процеси потребують значних енергетичних ресурсів. Перше відключення підприємства від електромережі відбулося після масованого обстрілу ворогом 15 листопада.
Однак із кожним наступним ударом по інфраструктурі виробники будуть змушені скорочувати виробництво продукції та залежати від можливості торговельних мереж зберігати й реалізовувати продукцію. Потрібно розуміти, що з переходом виробництва на альтернативне живлення вартість 1 кВт електроенергії суттєво зростає, що позначається на собівартості.
Які критичні рішення було ухвалено для збереження бізнесу?
Першочерговими нашими завданнями навесні були налагодження постачання сировини для харчування курчат, довезення до майданчиків вирощування добового молодняку та забезпечення логістики для реалізації продукції до торговельних мереж у різних містах країни. Тоді було досить небезпечно: дороги паралізовані, дефіцит пального.
Завдяки мотивації всієї команди продовжувати працювати й забезпечувати населені пункти продукцією, вже 8 березня ми відновили постачання продукції в Київ, а 13 березня – у Харків. Щодо критичного імпорту, то ми провели багато перемовин із партнерами. Постачальники курчат, які теж боялися їхати в Україну і на початку повністю відмовлялися, після перемовин погодилися, що наші водії зустрічатимуть авто на митниці та їхатимуть самі територією України. Щоправда, нам пощастило з географією розташування – за 13 кілометрів від кордону з Польщею.
Проте навіть опісля всього цього часу ще рано говорити про стабільну ситуацію в галузі.
Чи змінилися обсяги виробництва?
Обсяги виробництва змінилися несуттєво. Якщо у виробництві курятини загалом у галузі відбувся спад на 6,4%, то на нашій птахофабриці зменшення обсягу продукції становить близько 5%, але це зумовлено не війною, а зміною технології вирощування курчат.
Фото надані пресслужбою Володимир-Волинської птахофабрики
Від початку широкомасштабного вторгнення РФ ми почали більше виробляти вагової продукції «no name». Таку продукцію передавали для військових частин, адміністрації, але вона мала попит і серед звичайних споживачів. Попри труднощі, ми вмотивовані бути на українському ринку й надалі давати українцям якісне м’ясо курей-бройлерів, тому продовжуватимемо працювати.
Чи зачепила ваш бізнес проблема експорту?
Для Володимир-Волинської птахофабрики ситуація з експортом не стала критичною, оскільки ми те підприємство, яке орієнтоване першочергово на українського споживача. За підсумком 2021 року на внутрішнього споживача ми реалізовували 96% виробленої продукції й лише 4% йшли на експорт.
Повноцінно розглядати напрям експорту ми зможемо вже після перемоги України. До збільшення потужностей ми залишатимемося виробником, який працює для українців.
Як змінилася орієнтація на внутрішнього споживача через внутрішню міграцію населення?
Як виробники ми відчули значний відтік споживачів у лютому-березні. Помітною стала і внутрішня міграція населення, адже у східних областях торговельні мережі робили в рази нижчі замовлення на продукцію, аніж у західних.
Оскільки ми теж територіально розташовані в західній частині України, то нам якийсь час це було лише на користь, зважаючи на дефіцит і стрімке здорожчання пального.
Перші постачання до Харкова були організаційно дуже складними: спочатку ми довозили продукцію до нашого представництва в Дніпрі, там її перевантажували в менші авто з рефрижераторами й ними везли в Харків. За хороших дорожніх умов та за відсутності потужних обстрілів Харкова такий транспорт міг зробити дві поїздки на добу і привезти 20 тонн продукції. Для Харкова це дрібʼязок, однак такими були реалії нашої роботи на той час.
Приблизно в червні стало відчутно, що до столиці повертаються мешканці, і ми почали відновлювати довоєнний рівень постачання. Потрохи повертаємо доставки продукції до звільнених міст України разом із нашими партнерами з національних мереж, коли це стає можливим.
Які заходи вживаєте, щоб утримати ціни на продукцію?
Ми хочемо, щоб кожен покупець мав змогу придбати продукцію, і розуміємо, що відбувається зниження доходів населення. Тому реагуємо не зниженням якості продукту, а здешевленням таропакувальних матеріалів, хоча інші складники собівартості продовжують дорожчати. Так, розпочали випуск продукції ТМ «Чебатурочка – селянська курочка» у термоформері.
Чи змінилася команда підприємства?
Протягом лютого-березня за кордон виїхало близько 50 людей із нашої команди, тобто приблизно 3% від загальної кількості працівників. Більше співробітників стало до лав Збройних сил України – 163 особи, тобто понад 10% команди.
Ми переконалися: щоб упоратися з усіма труднощами, будь-якому бізнесу потрібна професійна команда, готова працювати за складних умов. Наша команда розуміє, що Володимир-Волинська птахофабрика – це серйозно й надовго. У нас амбітні післявоєнні плани з розвитку, і ми вже трансформуємося разом із ринком. Коли Україна переможе, ми відразу розпочнемо реалізовувати задумане.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
