Андрій Дегтярьов, 34, поїхав до Лондону в 2015 році. Google запропонував йому бути менеджером команди, яка працювала над Android Developer Tools, інструментами для розробки на ОС Android. За наступні роки його команда зросла з восьми до 25 фахівців. Дегтярьов отримав пакет акцій, підвищення свого рівня в компанії, а згодом перейшов на посаду керівника команди Google Search & Assistant Engineering Productivity.
У жовтні 2021-го він повернувся до Києва на посаду віцепрезидента з інжинірингу в IT-компанії Ciklum. Який шлях він пройшов, щоб опинитися в Google, і чому зробив камбек
Дійти до Google
Звідки інтерес до програмування?
Мій батько – програміст, тому так історично склалося. Перший комп’ютер з’явився в домі, коли мені було вісім років. У 12 я написав першу програму. Після школи пішов навчатися на факультет прикладної математики в Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара.
Коли з’явилася перша робота?
Мене помітив один із викладачів, коли я навчався на третьому курсі. Він покликав мене на софтверний проєкт ASM (Associative Search Machine) – це пошукова система з елементами штучного інтелекту. Штучний інтелект і Machine learning у 2005 році виглядали зовсім по-іншому. Зараз використовуються статистичні методи, а тоді ми використовували евристичні. Це була дуже творча робота.
У 2011 році зі мною зв’язалися з Києва. Я приїхав на співбесіду в GlobalLogic. По дорозі до GlobalLogic завітав на співбесіду до EPAM. Обидві компанії зробили мені офер, але я обрав EPAM. Я працював Senior Software Engineer над проєктом для Barclays Investment Bank, який тоді будував центр розробки й технічної підтримки в Києві.
Чому між GlobalLogic та EPAM вибрали останній?
По-перше, інтуїтивно. І фінансово – EPAM пропонував на 30% більше.
Скільки кожна з компаній була готова вам платити?
Це був 2011 рік. Не знаю, наскільки ця цифра буде інформативною, але в Дніпрі я отримував $1500. EPAM дав мені $3000, а GlobalLogic – $2200. Коли я зайшов в офіс EPAM, особливо на локацію проєкту Barclays Investment Bank, я відчував активну вібрацію зростання й розвитку. У GlobalLogic була інша атмосфера: гіроскутери навколо, усі засмагають на даху офісу. Це прикольно, але мене вібрації EPAM привабили більше, ніж GlobalLogic.
Чому пішли з цієї роботи?
Я залишив компанію, коли під моїм управлінням було шість команд, загалом 50 людей. Мені захотілося спробувати щось нове: технологію, країну, середовище. Я подав заявки в різні компанії, зокрема Google, Booking.com, кілька компаній у Німеччині. І отримав три офери.
На «гуглівський» офер я чекав найдовше, тому балансував, щоб не втратити всі ці можливості. Врешті подумав: «Якщо Google і ще якась компанія дають офер, то потрібно обирати Google». Я переїхав до Лондону одразу як Software Engineer Manager команди Android Developer Tools. Спочатку під моїм керівництвом було вісім людей і низка проблем.
Знайти себе в Google
Які проблеми?
Працівники в Лондоні не відчували себе частиною глобальної команди. Я мав створити умови, щоб люди розуміли, який імпакт вони створюють у світі, щоб знаходити можливості реалізувати себе. За перші 2,5 року з команди ніхто не пішов за власною ініціативою, і це я вважаю великим успіхом. За підсумком моя команда зросла до 25 людей.
Скільки Google платив вам?
Компенсація в таких компаніях, як Google, як правило, складається з трьох частин: базова зарплатня, бонус у відсотках від річної зарплатні й пакет акцій. Вони розблоковуються частинами з кожним місяцем або роком додаткової роботи в компанії. Офер був 90 000 фунтів на рік базової зарплатні, 15% річного бонуса. Про акції не буду говорити – це конфіденційно. Після певного терміну роботи в Google саме акції стають основним доходом, тоді як базова зарплатня і бонус, умовно кажучи, ідуть на щоденні витрати.
Після підвищення до керівника командою Google Search&Assistant Engineering Productivity я отримав ще більше акційних пакетів і зростання інших компонентів компенсації.
Ви продавали свої акції?
Я продавав, але намагаюся не все спускати в кеш. У Google можна використати функцію, коли розблоковані акції одразу продаються і заходять разом із зарплатою. Я так не робив. Моя ставка спрацювала. За останні півтора року акції Google виросли утричі. Є різні підходи до управління активами, і можна добре заробити, якщо розумно цим розпоряджатися.
Що подобалося в Google?
У Google маса можливостей для переходу з команди в команду. Навіть щодо переїзду з офісу в офіс, з країни в країну. Реалізовувати себе можна багатьма способами: і як ментор, і як коуч. Я провів близько 200 коучингових сесій з кар’єрного розвитку для співробітників по всьому світу. Проводив інтерв’ю на управлінські й неуправлінські позиції. Це все на додачу до основної роботи.
Місія в компанії – глобальна. І мінімальна помилка в коді, яку ви фіксите, впливає глобально. Одного разу я приїхав до Варшави з особистою метою. Зайшов до офісу Google. Відкрив ноут. І виправив баг. Через кілька місяців мій фікс представили на конференції Google. Користувачі писали: «Нарешті вони це виправили». У такі моменти відчуваєш, наскільки глобальний твій імпакт.
Що не подобалося?
Масштаб компанії великий. Це часто означає, що ви майже ніяк не впливаєте на сам бізнес. У Google близько 200 000 співробітників. Ви відчуваєте себе маленькою деталькою у великій машині. У меншій компанії відчуваєш вплив не тільки на кілька сотень тисяч юзерів, а власне на бізнес. Перебуваєш біля керма.
Чому найбільше навчилися в Google?
Навчився вчитися. Потоків інформації там дуже багато: Tech Talks, конференції, мікростартапи всередині компанії. Потрібно виставляти пріоритети, щоб не втрачати себе в цьому всесвіті. Потрібно планувати на довше, ніж на тиждень вперед. Стратегічно розуміти, що вам подобається. Притягувати тільки ті елементи всесвіту, які вам стратегічно потрібні, щоб швидше рухатися до мети, а не дрейфувати туди-сюди.
Яка ваша стратегічна мета?
Мінімізувати речі, які я повинен робити, але які мені не подобаються. І максимізувати ті, які я маю робити і які я люблю. Три роки тому я запланував позитивно вплинути на українське IT-ком’юніті. Воно вже прожило стадію класичного аутстафінгу, коли основною бізнес-моделлю був продаж людиногодин. Зараз воно вийшло на продуктовий спосіб мислення. У нас з’являються єдинороги. Свіжий випадок – GitLab. Айтішники не хочуть просто багато заробляти. Вони хочуть впливати на щось у світі.
Додому
Які інші українські історії, крім GitLab, вас зачепили, коли ви були в Лондоні?
Grammarly мене зачепила. Під час ковіду я також спостерігав, як активно розвивався Rocket. Вони будують глобальну історію, масштабуються на інші країни. І вони з Дніпра. Взагалі мені подобається саме перехід від «прийти покодити вісім годин і піти додому» до більш високої мети – впливати на весь світ.
Що потрібно Києву, щоб тут було так само багато продуктових компаній, як у Лондоні?
Київ створює собі таку історію, як свого часу мав Берлін. Якщо Лондон – це європейський хаб стартапів, то Берлін – європейська столиця стартапів. Навіть за рік від мого останнього візиту до Києва багато змінилося: починаючи від державних цифрових сервісів до кількості інкубаторів, акселераторів, івентів, конференцій, людей.
Андрій Дегтярьов залишив Google у Лондоні, щоб приєднатись до Ciklum у Києві. Фото з особистого архіву
Чи слід чекати перегріву ринку?
Про це кажуть стільки, скільки я себе пам’ятаю в IT: у 2005 році, коли в програмістів зарплата була $1200, у 2011-му, коли була $3000. Казали, що вище вже не буде, що айтішники спустяться на землю. Але в 2021-му зарплати ще вищі.
Чому ви перейшли в Ciklum?
Ця компанія рухається до продуктового мислення, і це повністю збігається з моїм баченням, до якого я прийшов кілька років тому. Зараз мені випадає можливість напряму на це вплинути. Зірки зійшлися. Я повернувся в Україну. І приношу сюди все те, чого я навчився в Лондоні.
Які реальні задачі стоять перед вами в Ciklum?
Розвиток середовища для кожного співробітника, щоб він міг не тільки запропонувати ідею, а ще й отримати необхідні інструменти й ресурси для її реалізації, наприклад, мікростартап всередині компанії й трансформацію його у частину бізнесу. У Google є Google X – інкубатор ідей. Найбільш життєздатні виводяться в окремий бізнес. Це стає частиною парасольки під назвою Alphabet.
У Ciklum я також працюватиму над впровадженням культури data-driven decision-making – прийняття рішень на основі даних. Будуватиму необхідну інфраструктуру для збору та аналізу даних, які допоможуть в управлінні бізнесом.
Як прищепити сервісним компаніям продуктове мислення?
Створення культури в компанії й системи заохочення людей, щоб вони отримували нагороду не тільки за написання коду. У Google людина, яка лише пише якісний код, називається Junior, а не Senior.
В Україні можна зустріти Senior-інженера, який пише код за інструкцією, але не має мислення, що це його бізнес і його продукт. Потрібно прийти до думки «А якби це був мій бізнес, що б я зробив?». Це культурний челендж, над яким в Україні потрібно працювати.
Що б ви порадили тим, хто тільки починає кар’єру в IT в Україні?
Не намагатися переїхати з України, бо десь платять в євро, а тут у гривні. Переїхати за досвідом і потім повернутися – це робоча модель. Гра на глобальному полі сприяє розвитку глобального мислення.
Потрібно також фокусуватися не на енциклопедичних знаннях, які можна загуглити, а на особистих якостях. Раніше знати, наприклад, JavaScript вважалося hard skills. Але зараз те, що ми звикли називати soft skills, стає hard. Вони формують успіх. Основне починається з ваших цінностей і глобальності вашого мислення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
