Андрій Дегтярьов, 34, поїхав до Лондону в 2015 році. Google запропонував йому бути менеджером команди, яка працювала над Android Developer Tools, інструментами для розробки на ОС Android. За наступні роки його команда зросла з восьми до 25 фахівців. Дегтярьов отримав пакет акцій, підвищення свого рівня в компанії, а згодом перейшов на посаду керівника команди Google Search & Assistant Engineering Productivity.
У жовтні 2021-го він повернувся до Києва на посаду віцепрезидента з інжинірингу в IT-компанії Ciklum. Який шлях він пройшов, щоб опинитися в Google, і чому зробив камбек
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Дійти до Google
Звідки інтерес до програмування?
Мій батько – програміст, тому так історично склалося. Перший комп’ютер з’явився в домі, коли мені було вісім років. У 12 я написав першу програму. Після школи пішов навчатися на факультет прикладної математики в Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара.
Коли з’явилася перша робота?
Мене помітив один із викладачів, коли я навчався на третьому курсі. Він покликав мене на софтверний проєкт ASM (Associative Search Machine) – це пошукова система з елементами штучного інтелекту. Штучний інтелект і Machine learning у 2005 році виглядали зовсім по-іншому. Зараз використовуються статистичні методи, а тоді ми використовували евристичні. Це була дуже творча робота.
У 2011 році зі мною зв’язалися з Києва. Я приїхав на співбесіду в GlobalLogic. По дорозі до GlobalLogic завітав на співбесіду до EPAM. Обидві компанії зробили мені офер, але я обрав EPAM. Я працював Senior Software Engineer над проєктом для Barclays Investment Bank, який тоді будував центр розробки й технічної підтримки в Києві.
Чому між GlobalLogic та EPAM вибрали останній?
По-перше, інтуїтивно. І фінансово – EPAM пропонував на 30% більше.
Скільки кожна з компаній була готова вам платити?
Це був 2011 рік. Не знаю, наскільки ця цифра буде інформативною, але в Дніпрі я отримував $1500. EPAM дав мені $3000, а GlobalLogic – $2200. Коли я зайшов в офіс EPAM, особливо на локацію проєкту Barclays Investment Bank, я відчував активну вібрацію зростання й розвитку. У GlobalLogic була інша атмосфера: гіроскутери навколо, усі засмагають на даху офісу. Це прикольно, але мене вібрації EPAM привабили більше, ніж GlobalLogic.
Чому пішли з цієї роботи?
Я залишив компанію, коли під моїм управлінням було шість команд, загалом 50 людей. Мені захотілося спробувати щось нове: технологію, країну, середовище. Я подав заявки в різні компанії, зокрема Google, Booking.com, кілька компаній у Німеччині. І отримав три офери.
На «гуглівський» офер я чекав найдовше, тому балансував, щоб не втратити всі ці можливості. Врешті подумав: «Якщо Google і ще якась компанія дають офер, то потрібно обирати Google». Я переїхав до Лондону одразу як Software Engineer Manager команди Android Developer Tools. Спочатку під моїм керівництвом було вісім людей і низка проблем.
Знайти себе в Google
Які проблеми?
Працівники в Лондоні не відчували себе частиною глобальної команди. Я мав створити умови, щоб люди розуміли, який імпакт вони створюють у світі, щоб знаходити можливості реалізувати себе. За перші 2,5 року з команди ніхто не пішов за власною ініціативою, і це я вважаю великим успіхом. За підсумком моя команда зросла до 25 людей.
Скільки Google платив вам?
Компенсація в таких компаніях, як Google, як правило, складається з трьох частин: базова зарплатня, бонус у відсотках від річної зарплатні й пакет акцій. Вони розблоковуються частинами з кожним місяцем або роком додаткової роботи в компанії. Офер був 90 000 фунтів на рік базової зарплатні, 15% річного бонуса. Про акції не буду говорити – це конфіденційно. Після певного терміну роботи в Google саме акції стають основним доходом, тоді як базова зарплатня і бонус, умовно кажучи, ідуть на щоденні витрати.
Після підвищення до керівника командою Google Search&Assistant Engineering Productivity я отримав ще більше акційних пакетів і зростання інших компонентів компенсації.
Ви продавали свої акції?
Я продавав, але намагаюся не все спускати в кеш. У Google можна використати функцію, коли розблоковані акції одразу продаються і заходять разом із зарплатою. Я так не робив. Моя ставка спрацювала. За останні півтора року акції Google виросли утричі. Є різні підходи до управління активами, і можна добре заробити, якщо розумно цим розпоряджатися.
Що подобалося в Google?
У Google маса можливостей для переходу з команди в команду. Навіть щодо переїзду з офісу в офіс, з країни в країну. Реалізовувати себе можна багатьма способами: і як ментор, і як коуч. Я провів близько 200 коучингових сесій з кар’єрного розвитку для співробітників по всьому світу. Проводив інтерв’ю на управлінські й неуправлінські позиції. Це все на додачу до основної роботи.
Місія в компанії – глобальна. І мінімальна помилка в коді, яку ви фіксите, впливає глобально. Одного разу я приїхав до Варшави з особистою метою. Зайшов до офісу Google. Відкрив ноут. І виправив баг. Через кілька місяців мій фікс представили на конференції Google. Користувачі писали: «Нарешті вони це виправили». У такі моменти відчуваєш, наскільки глобальний твій імпакт.
Що не подобалося?
Масштаб компанії великий. Це часто означає, що ви майже ніяк не впливаєте на сам бізнес. У Google близько 200 000 співробітників. Ви відчуваєте себе маленькою деталькою у великій машині. У меншій компанії відчуваєш вплив не тільки на кілька сотень тисяч юзерів, а власне на бізнес. Перебуваєш біля керма.
Чому найбільше навчилися в Google?
Навчився вчитися. Потоків інформації там дуже багато: Tech Talks, конференції, мікростартапи всередині компанії. Потрібно виставляти пріоритети, щоб не втрачати себе в цьому всесвіті. Потрібно планувати на довше, ніж на тиждень вперед. Стратегічно розуміти, що вам подобається. Притягувати тільки ті елементи всесвіту, які вам стратегічно потрібні, щоб швидше рухатися до мети, а не дрейфувати туди-сюди.
Яка ваша стратегічна мета?
Мінімізувати речі, які я повинен робити, але які мені не подобаються. І максимізувати ті, які я маю робити і які я люблю. Три роки тому я запланував позитивно вплинути на українське IT-ком’юніті. Воно вже прожило стадію класичного аутстафінгу, коли основною бізнес-моделлю був продаж людиногодин. Зараз воно вийшло на продуктовий спосіб мислення. У нас з’являються єдинороги. Свіжий випадок – GitLab. Айтішники не хочуть просто багато заробляти. Вони хочуть впливати на щось у світі.
Додому
Які інші українські історії, крім GitLab, вас зачепили, коли ви були в Лондоні?
Grammarly мене зачепила. Під час ковіду я також спостерігав, як активно розвивався Rocket. Вони будують глобальну історію, масштабуються на інші країни. І вони з Дніпра. Взагалі мені подобається саме перехід від «прийти покодити вісім годин і піти додому» до більш високої мети – впливати на весь світ.
Що потрібно Києву, щоб тут було так само багато продуктових компаній, як у Лондоні?
Київ створює собі таку історію, як свого часу мав Берлін. Якщо Лондон – це європейський хаб стартапів, то Берлін – європейська столиця стартапів. Навіть за рік від мого останнього візиту до Києва багато змінилося: починаючи від державних цифрових сервісів до кількості інкубаторів, акселераторів, івентів, конференцій, людей.
Андрій Дегтярьов залишив Google у Лондоні, щоб приєднатись до Ciklum у Києві. Фото з особистого архіву
Чи слід чекати перегріву ринку?
Про це кажуть стільки, скільки я себе пам’ятаю в IT: у 2005 році, коли в програмістів зарплата була $1200, у 2011-му, коли була $3000. Казали, що вище вже не буде, що айтішники спустяться на землю. Але в 2021-му зарплати ще вищі.
Чому ви перейшли в Ciklum?
Ця компанія рухається до продуктового мислення, і це повністю збігається з моїм баченням, до якого я прийшов кілька років тому. Зараз мені випадає можливість напряму на це вплинути. Зірки зійшлися. Я повернувся в Україну. І приношу сюди все те, чого я навчився в Лондоні.
Які реальні задачі стоять перед вами в Ciklum?
Розвиток середовища для кожного співробітника, щоб він міг не тільки запропонувати ідею, а ще й отримати необхідні інструменти й ресурси для її реалізації, наприклад, мікростартап всередині компанії й трансформацію його у частину бізнесу. У Google є Google X – інкубатор ідей. Найбільш життєздатні виводяться в окремий бізнес. Це стає частиною парасольки під назвою Alphabet.
У Ciklum я також працюватиму над впровадженням культури data-driven decision-making – прийняття рішень на основі даних. Будуватиму необхідну інфраструктуру для збору та аналізу даних, які допоможуть в управлінні бізнесом.
Як прищепити сервісним компаніям продуктове мислення?
Створення культури в компанії й системи заохочення людей, щоб вони отримували нагороду не тільки за написання коду. У Google людина, яка лише пише якісний код, називається Junior, а не Senior.
В Україні можна зустріти Senior-інженера, який пише код за інструкцією, але не має мислення, що це його бізнес і його продукт. Потрібно прийти до думки «А якби це був мій бізнес, що б я зробив?». Це культурний челендж, над яким в Україні потрібно працювати.
Що б ви порадили тим, хто тільки починає кар’єру в IT в Україні?
Не намагатися переїхати з України, бо десь платять в євро, а тут у гривні. Переїхати за досвідом і потім повернутися – це робоча модель. Гра на глобальному полі сприяє розвитку глобального мислення.
Потрібно також фокусуватися не на енциклопедичних знаннях, які можна загуглити, а на особистих якостях. Раніше знати, наприклад, JavaScript вважалося hard skills. Але зараз те, що ми звикли називати soft skills, стає hard. Вони формують успіх. Основне починається з ваших цінностей і глобальності вашого мислення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
