12 друзів водія | Український стартап Apostera обладнав автомобіль доповненою реальністю. Як він наближає транспортну революцію /Фото з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

12 друзів водія | Український стартап Apostera обладнав автомобіль доповненою реальністю. Як він наближає транспортну революцію

Віктор Сдобніков, співзасновник і технічний директор Apostera, Ольга Міркіна, співзасновниця й директорка із розвитку бізнесу і Андрій Голубинський, СЕО Apostera Фото з особистого архіву

Apostera має контракти із шістьма автовиробниками, річний виторг понад €5 млн і бажання завоювати азійський автопром. Де їхнє місце у світі, що шаленіє за безпілотниками?

Очікувана реальність

У Apostera – 12 засновників, які мають понад пів століття інженерного досвіду в ІТ‑компаніях. Компанію запускали із величезними амбіціями. «Націлилися мало не на функції автономного водіння», – усміхається співзасновник і технічний директор компанії Віктор Сдобніков, 33. Його наукова спеціалізація – комп’ютерний зір та розпізнавання образів. На факультет прикладної математики КПІ Сдобніков вступив у 15 років. Він зберігає зв’язок із альма‑матер, поєднуючи бізнес із викладанням.

Apostera запустилася в березні 2017‑го і зосередилася на застосуванні доповненої реальності (AR) в автомобілях. Фішка – використовувати проєкційний дисплей (HUD), аби картинка виникала на лобовому склі і водій міг би краще орієнтуватися на дорозі, не відводячи очей. Перший прототип було зроблено менш ніж за пів року, і так само швидко знайшовся перший клієнт.

Це шанхайська компанія, яка постачає рішення для китайського автогіганта, каже співзасновниця й директорка із розвитку бізнесу Ольга Міркіна, 42. Інших деталей Apostera не розкриває.

Міркіна – випускниця фізкласу Кловського ліцею. Навчалася у КПІ, вивчала прикладну математику в німецькому Університеті Мангейма. Протягом кількох років займалася розробкою в IT‑компанії Infopulse, згодом працювала на менеджерських позиціях у Luxoft.

Apostera складно похвалитися іменитими клієнтами у портфоліо – заважають зобов’язання про нерозголошення. Стартап має шість прямих контрактів з автовиробниками з Європи та Північної Америки. У роботі – два десятки моделей авто. Але розповісти можна лише про одну.

У 2018 році Apostera стала постачальницею для Audi. Результатів довелося почекати: електрокар Audi Q4 e‑tron із проєкційною навігацією офіційно представили навесні 2021‑го. В Україні таких поки що немає. «Вихід цієї моделі заплановано на 2024 рік», – каже Дар’я Штименко, брендменеджерка Audi у «Порше Україна».

У Німеччині Q4 e‑tron у мінімальній комплектації коштує від €41 900. Щоб оснастити машину системою Apostera, доведеться доплатити €2930. Що являє собою ця опція? Водія «веде» стрілка на лобовому склі. Там також видно поточну швидкість і ліміти на маршруті, відстань до пункту призначення або наступного повороту.

Друге завдання – слідкувати за безпекою. Система попередить, якщо ви небезпечно наблизилися до іншого автомобіля або пішохода. Змінили смугу, але не ввімкнули поворотник – також подасть сигнал.

Audi тут не є піонером. AR‑навігація на лобовому склі є і в багатьох моделях Mercedes, і в електричному кросовері Hyundai IONIQ 5. У чому полягає унікальність Apostera?

«У прив’язці до реального світу», – говорить маркетинговий директор Кирило Василевський. Доки конкуренти робили просто ще один інформаційний екран, українці вирішили вписати вказівники та застереження у пейзаж.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Мета Apostera – полегшити життя водієві, розповідає СЕО Андрій Голубинський, 39. Коли вся інформація перед очима, вам не потрібно відволікатися на звичайний навігатор і легше орієнтуватися на складних розв’язках, запевняє він. Голубинський – іще один математик у стартапі: на додачу до диплома Університету Шевченка вивчав фінансовий менеджмент у КНЕУ.

Команду зі 120 осіб поділено між Києвом, Одесою та Санкт‑Петербургом. Голубинський керує всім цим із головного офісу у Мюнхені. Навіщо було переносити центр ухвалення рішень так далеко?

Ідеальний старт

Засновники відразу цілилися в серце європейського автопрому – перший прямий контракт готувалися укласти з німецьким концерном. Для цього була необхідна юрособа в Німеччині. «Німці навіть Швейцарію вважають офшором», – пояснює Міркіна.

Контракт зірвався, але ідею вдалося продати іншому німецькому автоконцерну. Співпраця з Audi стала різдвяним подарунком – точку беззбитковості стартап пройшов наприкінці 2018‑го. Наступного року виторг збільшився до €4 млн, у 2020‑му заробили стільки ж. Динаміку зіпсував COVID‑19 – через пандемію зірвалося кілька проєктів, зітхає Сдобніков. У 2021‑му Apostera розраховує на 50‑відсоткове зростання продажів.

Реєструвати компанію до нотаріальної контори на площі Марієнплац прибули всі 12 фаундерів. «Німецьку мову знала лише я і все перекладала»,– сміється Міркіна. Напередодні вони тим самим складом звільнилися з Luxoft.

Засновники Apostera називають свій продукт платформою. Його мета – полегшити життя водієві

Luxoft одним із перших в Україні взявся за автомобільних клієнтів. Починали в одеському офісі, пізніше долучили інженерів в інших містах. «Нині це є в Intellias, Infopulse, EPAM, – говорить Голубинський. – Але вся ця історія починалася навпроти «Привозу». У 2019‑му засновники Luxoft – росіяни Анатолій Карачинський та Сергій Мацоцький – за $2 млрд продали бізнес американській DXC Technology. Курс не змінився: із майже 4000 українських співробітників чверть працює над автомобільними замовленнями.

Майбутні стартапери працювали над R&D‑проєктом у Києві – робили навігатор із доповненою реальністю для звичайного дисплея. Про проєкцію на лобове скло ще не замислювалися. Для Luxoft це був іміджевий проєкт, який показував можливості інженерів, вважає Сдобніков. «Для нас це було майбутнє», – говорить він.

У 2016‑му керівництво Luxoft вирішило, що «іміджевий проєкт» має приносити гроші. Команда із завданням не впоралася. Частину співробітників перевели на інші проєкти, частина після кількох раундів переговорів наважилася започаткувати свій. Розійшлися миром. Зі старої роботи не винесли жодного рядка коду, запевняє Сдобніков. У самому Luxoft коментувати цю історію відмовилися.

Засновники Apostera називають свій продукт платформою. Це набір технічних рішень на основі комп’ютерного зору та машинного навчання. З цього «конструктора» збирають розробки для конкретного замовника.

Завдання Apostera – зібрати та обробити максимум даних з усіх камер і датчиків в автомобілі.

Можливості платформи продають за ліцензією. Автовиробник платить фіксовану суму за розробку й адаптацію обраних функцій, а потім – ліцензійний збір за кожну продану машину.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

На розробку витратили вже $3 млн. Третину суми становили вкладення фаундерів. Двоє – Віктор Самойленко та Андрій Моісеєв – відійшли від справ, але залишилися серед акціонерів. Ще по $1 млн інвестували фонди SMRK та ICU, останній раунд без розголошення оцінки закрили у 2019‑му.

Роком раніше стартап росіянина Віталія Пономарьова WayRay підняв $80 млн від Porsche, Hyundai та Alibaba Group. Він робить голографічні дисплеї з доповненою реальністю та програмне забезпечення для них. Усі розробки були на стадії прототипу, що не завадило оцінити компанію в $0,5 млрд.

Apostera до тризначних оцінок ще не доросла. Можна говорити про мультиплікатор 10Х до виторгу та вартість близько €60 млн, вважає партнер інвестиційної фірми DrakeStar Віталій Голомб. «Оцінка може сягати і €100 млн», – говорить генеральний партнер SID Venture Partners VC Fund Валерій Красовський. Реалістичною він вважає оцінку €40–50 млн.

Інвестори не сумніваються, що попит на технологію буде. «Питання у термінах: рік, п’ять чи десять, – каже керівний партнер SMRK Андрій Довженко. – Ми готові почекати».

Безпілотний світ

Apostera змагається за контракти і з іншими стартапами, і з власними R&D‑департаментами Daimler, Tesla, Volkswagen. Сервісні компанії також у грі. Українсько‑шведська Sigma Software возила прототип лобового скла із проєкційним дисплеєм на виставку Volvo Garage у Швеції. «З цією платформою конкурують радше повністю автономні автомобілі», – говорить automotive‑експерт Sigma Олександр Ситников.

Безпілотне майбутнє у мініатюрі – це Каліфорнія. Там тестують системи автономного керування Tesla, «дочка» Alphabet – стартап Waymo та Cruise, за який General Motors у 2016‑му заплатив $1 млрд. Улітку 2021‑го до них ненадовго приєднався китайсько‑ американський виробник роботаксі Pony.ai. Наприкінці жовтня один із тестових Hyundai Konaс зніс дорожній знак у Фрімонті і влада штату відкликала ліцензію на випробування автопілота. Наразі стартап, який, за даними Crunchbase, залучив $1,1 млрд інвестицій, вивів свої машини на вулиці Пекіна.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

2026‑го світова індустрія автономних авто коштуватиме понад $220 млрд, прогнозує дослідницька компанія Market Data Forecast. Великого ринку для технології Apostera немає, скептично говорить Голомб. «Можливо, їх купить Daimler або Volkswagen», – продовжує він. Голубинський такий варіант не виключає, були б пропозиції.

Сильний партнер потрібен у будь‑якому разі. У планах Apostera на найближчі два роки – експансія до Японії та Південної Кореї. Від мрії про автономне керування стартапери не відмовилися. «Просто йтимемо маленькими кроками», – каже Сдобніков. Своїх сил тут не вистачить – знадобляться гроші та юридична підтримка великих концернів.

Час іще є, адже їздити без живого водія машини поки що не можуть. На найвищий, п’ятий, рівень автономності можуть претендувати хіба що робокур’єри на кшталт американського Nuro – єдинорога з оцінкою $8,6 млрд. У грудні стартап запустив доставку на безпілотних Toyota Prius із супермаркетів 7‑Eleven у каліфорнійському Маунтін‑В’ю.

Куди рухається Apostera? Для початку непогано стати прозивним ім’ям в індустрії, як зробив із копіювальними машинами Xerox. «Apostera – це змішана або доповнена реальність», – каже Голубинський. Залишилося вийти за межі автомобілів – такий навігатор чудово впишеться у шоломи мотоциклістів і літаючі таксі.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Інвестгід на 2022 рік, Семенов і його телеканали, цифрова Україна | Рейтинг роботодавців