Правила мутної води. Гральний бізнес і банки звинувачують у схемі на мільярди гривень. У чому проблема українського гемблінгу /Shutterstock/Колаж Олександра Карасьова
Категорія
Інновації
Дата

Правила мутної води. Гральний бізнес і банки звинувачують у схемі на мільярди гривень. У чому проблема українського гемблінгу

10 хв читання

Shutterstock/Колаж Олександра Карасьова

Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує справу про ухилення грального бізнесу від сплати податків, а банки підозрює в пособництві від ухилення. За різними оцінками, йдеться про 10–15 млрд грн тіньового обороту на місяць. Чому гральний бізнес не заплатив по рахунках

Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!

Чемпіонат світу з футболу, що відбувся в Катарі в листопаді–грудні 2022 року, проходив для українського грального бізнесу практично в екстремальних умовах.

На початку грудня, коли турнір тільки набирав обертів, в офісах низки букмекерів, гральних компаній та банків, що могли їх обслуговувати, відбулися обшуки СБУ та Бюро економічної безпеки. Незадовго до цього Нацбанк та міжнародні платіжні системи зробили більш жорсткими правила щодо платежів від гральної індустрії.

Розслідування БЕБ стосується ймовірного ухилення грального бізнесу від сплати податків за допомогою так званого міскодингу. Це схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів. Низка банків, у тому числі один із державних, фігурують у справі принаймні як посередники, які дивилися на це крізь пальці.

БЕБ оцінює можливі податкові втрати держави у близько 2 млрд грн на місяць. «Азартний бізнес показував обороти в 20–30 разів менші», – говорить очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев («Слуга народу»). Він не розкриває назви компаній, доки йде слідство. «Це більшість гравців, які оперують онлайн», – каже він.

Через ймовірні масштаби нардепи навіть винесли розслідування на розгляд Тимчасової слідчої комісії при фінансовому комітеті ВР. Хоча у справі поки що не висунуто підозр, але вона виникла не на пустому місці.

Міскодинг дійсно користувався популярністю серед гебмліногового бізнесу. Щомісяця через банківську систему проходило 7-10 млрд грн подібних транзакцій, розповідають співрозмовники Forbes серед держпосадовців, знайомих із матеріалами розслідування, топменеджерів грального бізнесу та представників банків.

Як це працює, хто на цьому заробляв та яке є рішення проблеми?

Гральні мільярди подалі від держави

Гральна індустрія отримала легальний статус в Україні у 2020 році. Тоді ж була створена Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка видає ліцензії компаніям, що хочуть займатися гральним бізнесом. 

Щорічно вони мають сплачувати ліцензійні платежі. Наприклад, один рік ліцензії на інтернет-казино коштує 23,4 млн грн, на букмекерську діяльність в інтернеті – 108 млн грн, онлайн-покер – 6 млн грн. Особливості є і в оподаткуванні: 18% на прибуток, 22% ЄСВ, від 10% до 18% податку на валовий ігровий дохід (GGR) і 19,5% податку на виграш гравця. Ці правила діють з 2012 року.

У 2022-му держбюджет отримав від ліцензійних платежів грального бізнесу 1,2 млрд грн, тоді як податку з доходу – лише 80 млн грн, а податку на прибуток – нуль, перелічує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай із посиланням на відкриті дані Міністерства фінансів. Щоправда відкриті бюджетні дані Мінфіну по податках з доходів і прибутку відрізняються від того, що дає ДПС, додає він. «Можливо, частина надходжень потрапила в інші статті», — уточнює Гайдай. Гемблінгові компанії називають суттєво вищі цифри податків.

Тож, ймовірно, попри позаминулорічну легалізацію, держава досі не розуміє реальних оборотів грального бізнесу. Груднева оцінка від БЕБ можливих масштабів ухилення – 12 млрд грн прихованого обороту щомісяця. «Це 2 млрд грн несплачених податків», – ішлося в повідомленні Бюро. Гетманцев із податкового комітету Ради каже про 15 млрд грн обороту щомісяця починаючи з 2021 року. Його колега Ярослав Железняк («Голос») називає 10 млрд грн на місяць. «Щонайменше п’ята частина цієї суми повинна була бути в бюджеті», – вважає Гетманцев.

УНІАН

Данило Гетманцев та нардепи у Верховній Раді Фото УНІАН

Ці припущення близькі до реальності, однак такі оцінки стосуються радше пікових періодів, як-от чемпіонат світу з футболу, під час якого й відбулися останні обшуки, зазначає на правах анонімності співрозмовник у топменеджменті одного з банків. Звичайний обсяг операцій азартного бізнесу, що проходить через банківську систему, – 7-9 млрд грн в залежності від насиченості місяця спортивними подіями, оцінює він.

Що таке міскодинг

Чи дійсно гральна індустрія може приховувати реальні обороти? Так.

Міскодинг, на якому акцентують увагу депутати та правоохоронці, – один із ключових методів у цьому процесі. Йдеться про зміну коду призначення платежу. «Уявіть, що каса в супермаркеті торгує тютюновими виробами, але зареєстрована як та, що продає лише продукти», – пояснює директор Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

У випадку з гемблінгом код індустрії 7995 найчастіше змінюється на 7994, що відповідає компʼютерним іграм. Банк отримує платіж (депозит) від клієнта азартного бізнесу, але якщо гравець виграє, то установа відправляє йому виграш, маркуючи операцію кодом від іншої галузі, чи вказує, що це звичайний переказ із карти на карту, оплата рекламних послуг тощо.

Навіщо? «Це вже інші ставки податку, – пояснює дотичний до гральної індустрії юрист, який попросив не згадувати його імені в цій статті. – Можна дуже дешево заробляти гроші».

Також деякі гральні компанії створюють вебсайти-двійники. На них вони ведуть основний онлайн-бізнес, щоб не сплачувати необхідні податки, йшлося в грудневому релізі БЕБ після обшуків. Про притаманну гральній індустрії систему з двох сайтів (на доменах com, net або org та ua), розповідають незалежно один від одного топменеджер гембліногової компанії та високопосадовець у банківському секторі. Обидва погодились говорити на правах анонімності.

«Наприклад, є легальний сайт із доменом ua, він міститься в реєстрі КРАІЛ, код 7995 – «ігорка», все по-чесному, – каже співрозмовник серед банкірів. – Але якщо зайти на ресурс того ж букмекера з доменом net, який КРАІЛ вважає нелегалами, виявиться, що гравець платить через той самий банківський термінал».

Як працюють сайти-двійники букмекерів

Найбільша українська букмекерська компанія Parimatch має два сайти: pm.ua та parimatch.net. Вони мають ідентичний інтерфейс та дають можливість користуватися ними під одним акаунтом.

У таких випадках зазвичай різниця між обома ресурсами, у тому числі у платежах, не відчувається на рівні клієнта, пояснює співрозмовник із гемблінгової індустрії.

«Хіба що ви звернете увагу, звідки прийшов платіж із виграшем на вашу картку, – каже він. – Але для цього потрібно розбиратися в кодах платежів».

На кого з грального бізнесу може дивитися БЕБ

Офіційно держпосадовці, знайомі з матеріалами розслідування, не розголошують назви компаній та банків, що використовували описані схеми ухилення. «Слідча таємниця», – каже Forbes очільник БЕБ Вадим Мельник. За його словами, у полі зору правоохоронців – «усі найбільші гравці». Йдеться дійсно про більшість великих компаній, які оперують онлайн, додає на правах анонімності один із депутатів.

Імʼя найбільшої гемблінгової компанії України Parimatch як одного з фігурантів справи назвали три співрозмовники Forbes серед держпосадовців, знайомих із матеріалами розслідування та банкірів.

Parimatch заперечує, що користувалася послугами банків для міскодингу. «Parimatch Україна підтримує легалізацію ринку азартних ігор», – ідеться в письмовому коментарі пресслужби для Forbes. У 2021-му, за інформацією компанії, вона заплатила 138,7 млн грн податків і обов’язкових платежів, у 2022-му – 325,1 млн грн. 

Getty Images

Parimatch є партнером низки спортивних клубів. На фото - СК «Дніпро-1» Фото Getty Images

До п’ятірки найбільших гравців на азартному ринку, крім Parimatch, входять Favbet, Cosmolot, Vbet та PinUP, говорять Forbes два співрозмовники на ринку. Усі вони, крім PinUP (працює під ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»), здійснили ліцензійні платежі за 2023 рік, свідчать дані КРАІЛ. Це все легальні компанії, що мають ліцензії.

Forbes звернувся до всіх згаданих гральних компаній із проханням прокоментувати, чи використовували вони схему міскодингу й скільки податків заплатили у 2021–2022 роках. На момент публікації цієї статті більшість не надала своєї позиції.

Favbet не коментує тему міскодінгу й не називає суму сплачених податків. «Усі легальні оператори чекають прийняття змін до законодавства та ефективної комунікації держави з бізнесом», – ідеться в письмовій відповіді компанії на запит Forbes. 

Свою причетність до схеми заперечує і PIN-UP. «Компанія вчасно сплачує відрахування до держбюджету та ніколи не використовувала шахрайства в банківській еквайринговій мережі», – йдеться в письмовій відповіді. За діяльність онлайн-казино у 2021–2022 роках PIN-UP Ukraine сплатила 46,8 млн грн ліцензійного збору та перерахувала до держбюджету 259,7 млн грн податкових відрахувань, ідеться у відповіді.

Приховані обороти формують і неліцензовані гравці, говорить юрист Артем Кузьменко. «У них немає іншого шляху, як користуватися міскодінгом», – каже він. Попри легалізацію, розподіл білого й чорного ринку становить 30% на 70%, оцінює профільна асоціація Ukrainian Gambling Council.

Зрештою маржа азартного бізнесу виводиться на закордонні рахунки у криптовалюті чи готівці. «Ми донарахуємо податкові зобовʼязання за цими коштами за відповідними ставками», – каже на правах анонімності нардеп серед учасників ТСК у Раді.

Банки й гральний бізнес

У матеріалах справи БЕБ є назви девʼяти фінустанов, писав нардеп Железняк. Депутат прямо не вказує їхні назви, проте з його допису можна здогадатися про державний Укргазбанк і приватний Айбокс Банк.

Три співрозмовники Forbes на банківському ринку та серед нардепів теж назвали ці дві установи. Також, за словами двох співрозмовників, йдеться про Сенс Банк, Конкорд Банк, а також ряд невеликих установ (Оксі Банк, Комінбанк та інші). Оксі Банк та Укргазбанк на момент публікації не відповіли на прохання Forbes про коментар. 

Після публікації голова правління Оксі Банку Олексій Столяров зявив Forbes, що його банк «не бере участі в здійсненні операцій міскодингу для грального бізнесу та не має укладених договорів з операторами грального бізнесу».

Представники Айбокс Банку та Конкорд Банку у коментарях Forbes заперечують участь установ у міскодингу на користь грального бізнесу. «Жодних обґрунтованих звинувачень щодо Айбокс Банку немає», – йдеться в письмовому коментарі банку. У коментарі пресслужби Конкорд Банку сказано, що в банку не проводилося обшуків чи інших слідчих дій за цією справою. У коментарі, переданому пресслужбою Сенс Банку, стверджується, що інформація про причетність установи до схем із міскодингом не відповідає дійсності.

За словами трьох співрозмовників серед посадовців, знайомих із матеріалами справи, та учасників ринку, саме державний Укргазбанк був лідером за обсягами операцій від грального бізнесу. «На нього припадало 50–70% операцій», – каже на правах анонімності співрозмовник серед банкірів. Він не надав підтверджень своїм словам. Після розгляду розслідування у ТСК Верховної Ради позицію СЕО Укргазбанку залишив Андрій Кравець (його імʼя зникло з переліку топменеджменту на сайті банку).

з особистого архіву

Офіс Укргазбанку Фото з особистого архіву

Довести свідому участь банків у схемах грального бізнесу непросто. Навіть доведені факти міскодингу ще не означають порушення з боку установи: це може траплятися з будь-ким, хто надає послуги з еквайрингу, каже голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Якщо банк не хоче знати про це – не дізнається, – додає на правах анонімності один із опитаних посадовців у НБУ. – Але навіть якщо хоче – є варіанти, як його обманути».

Міскодинг виникає на рівні компанії-продавця, що використовує еквайринг. За звичайних умов регулятор, як і власне внутрішні служби банку, можуть виявити міскодинг лише методом контрольних закупок, кажуть два співрозмовники серед банкірів. «Без перевірок і в ряді випадків, не пройшовши шлях клієнта, виявити це малоймовірно», – зазначає посадовець із НБУ.

Систематичні маніпуляції – інша справа. «Таке маскування не може довго залишатися непоміченим», – вважає Коробкова. Про те, що керівництво установ не могло не знати про операції міскодингу, враховуючи їхні масштаби, каже на правах анонімності й один із нардепів.

До того ж банки могли непогано заробити на співпраці з гральним бізнесом. «Легальні тарифи за еквайринг – близько 1%, за схемою міскодингу – 5-6%», – каже один із юристів на правах анонімності.

Зараз в усіх банках, які надають послуги еквайрингу в сегменті e-commerce, діє позапланова перевірка НБУ, каже співрозмовник у одній із таких установ. Конкретної відповідальності за міскодинг українськими законами не передбачено, але НБУ може застосувати заходи впливу від письмового попередження до тимчасового призупинення або й відкликання ліцензії, каже Коробкова. За словами двох співрозмовників у НБУ, наразі регулятор готує реакцію. «Вона буде жорсткою», – обіцяє один із них.

Також наприкінці минулого року міжнародні платіжні системи значно посилили контроль за суміжними до «ігорки» кодами платежів, додає банкір. «Тому з грудня більшість гравців перестали працювати з платежами за відеоіграми», – каже він. Штрафи за можливі зловживання починаються з сум у десятки тисяч доларів, додає співрозмовник.

Втім, навіть після обшуків та заходів від платіжних систем і НБУ як мінімум один із банків із приватним капіталом продовжив надавати послугу, стверджує нардеп Железняк. «За наявної у нас інформації це 250–300 млн грн на добу», – писав він.

Недолегалізований гральний бізнес

Дві компанії з пʼятірки найбільших на гральному ринку, Parimatch та Favbet, наголосили в коментарі Forbes, що підтримують прийняття нового податкового законодавства – законопроєкту 2713-д.

Законодавчі зміни, про які кажуть представники грального бізнесу, мали б вирішити патову ситуацію, що склалася на ринку. У чому вона полягає? Ключова проблема в тому, що держава, хоч і легалізувала гральну галузь у 2020-му, але не оновила податкове законодавство.

Компанії мають платити податок за законом 2012 року. За майже три роки після легалізації галузі депутати не прийняли зміни щодо сплати податків. Основні нововведення, які потрібно ввести, – поняття «онлайн-казино» (його немає в старому законі), запровадити податок із виграшу й встановити мінімальну суму, а також встановити рівний для всіх видів діяльності податок із GGR розміром у 10%.

«18% GGR – це економічно не виправдано й дає мотивацію гравцям ринку йти в сіру зону», – говорив раніше Forbes на правах анонімності топменеджер букмекерської компанії.

Тож гемблінг не зацікавлений показувати весь оборот. «Тоді ви будете працювати у збиток», – підтверджує один із представників індустрії.

Тимчасове рішення

У квітні 2022 року з’явився інший перегин. Верховна Рада дозволила індустрії спрощене оподаткування – 2% від доходу. «Спрощенням» скористалися вісім компаній, серед яких Parimatch, Cosmolot та 1XBET, яку вже позбавили ліцензії.

До переходу ці компанії сплачували в середньому 200 000 грн податків на день, після – до 23 000 грн. У січні 2023-го спрощену систему для грального бізнесу ВР скасувала. 

Неофіційна домовленість: доки не приймуть законопроєкт №2713-д, доти бізнес може працювати «в сіру» через міскодінг, каже топменеджер гемблінгової компанії. До прийняття змін до податкового закону гральний бізнес мав платити потрійну суму за ліцензію. «За податковим правилом, ми не можемо змінювати закон у середині року, – каже ексголова консультативної ради в КРАІЛ Борис Баум. – Тому це була наша страховка – вони авансом нам платять податки, поки ми їх не вводимо». Після прийняття закону про податок парламент мав знизити ціну ліцензії втричі. 

У липні 2021-го законопроєкт №2713-д прийняли в першому читанні. У грудні 2022-го – мали виносити на друге читання, але цього не сталося.

У серпні 2022-го Кабмін передав гральний бізнес у сферу відповідальності Міністерства цифрової трансформації, який до цього був під Мінекономіки. Мінцифра готує інші зміни до законодавства і пропонує ліквідувати КРАІЛ. Мета Мінцифри – автоматизувати процеси видачі ліцензій та сплати податків, прибравши людський фактор, а значить, і корупцію. Мета – щоб іноземні компанії інкорпорувалися в Україні й платили податки, казав раніше Forbes міністр Михайло Федоров.

Інтерес іноземців до українського ринку азартних ігор є. Близько восьми європейських онлайн-казино (переважно британські) готові заходити в Україну навіть під час війни, говорить очільник «Всеукраїнської Ради Гемблінгу» Антон Кучухідзе. Умова – прийняття №2713-д». Без закону великі оператори не працюватимуть в Україні, вважає і Баум. «У мутній воді вміє плавати лише наша риба», – каже він.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні