У серпні Кабмін передав гральний бізнес у Міністерство цифрової трансформації. До сплати податків індустрією є питання, тож напрям вирішили «максимально цифровізувати». Що це означає для азартного бізнесу в Україні.
«Ми проаналізували всі процеси й функції Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і сформували певне бачення. Зараз структуруємо його у форматі законопроєкту. Далі будемо дивитися, чи підтримає його Верховна Рада, чи ні», – розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтервʼю Forbes.
Основна ідея – автоматизувати процеси видачі ліцензій та сплати податків, прибравши людський фактор, а значить, і корупцію. Ціль, щоб іноземні компанії інкорпорувалися в Україні і платили податки, каже Федоров. Наразі, як щодо видачі ліцензій, так щодо платежів у бюджет до галузі є питання.
Податкові перекоси
Питання податків для галузі залишається відкритим з 2020 року, коли гральний бізнес легалізували. Вже два роки у Раді припадає пилом законопроєкт, який мав впорядкувати це питання. Через це ринок платить податки за правилами ще 2010 року.
Основний податок гральний бізнес платить з Gross Gaming Revenue (GGR) – суми ставок гравців за вирахування виграшів. Гральні автомати мають сплачувати 10% з GGR. «Законом про гральний бізнес їм заборонено мати виграшний фонд менше ніж 90%. За логікою закону вони взагалі мають працювати в нуль», – каже голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Для букмекерів та інших азартних ігор цей податок становить 18%. Онлайн-казино взагалі не оподатковується з GGR.
«18% – це економічно не виправдано й дає мотивацію гравцям ринку йти в сіру зону», – говорить на правах анонімності топменеджер букмекерської компанії. Так і сталося. Основні претензії податкової – гральний бізнес ухиляється від оподаткування, каже Гетманцев. «Ми не бачимо обсяг грошей у гральному бізнесі», – говорить член податкового комітету парламенту, депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.
У квітні 2022 року з’явився інший перекос. Верховна рада дозволила спрощене оподаткування грального бізнесу – 2% від доходу. «Парламент збирався й голосував без обговорення. Цю поправку всунули в бюджетний закон і так протягнули поза нашим комітетом», – каже Железняк.
«Спрощенням» скористалося вісім компаній, серед яких Parimatch, Cosmolot та 1XBET, який вже позбавили ліцензії. До переходу ці компанії сплачували в середньому 200 000 грн податків на день, після – до 23 000 грн. «Деякі компанії, що перейшли на єдиний податок, сплатили до бюджету в 3-5 разів менше коштів», – каже Гетманцев. Дві з восьми компаній (їхні назви депутати не вказують), які перейшли на спрощенку, не сплачували податків у 2022 році взагалі. Загалом на 1 жовтня гральний бізнес у 2022 році сплатив 278 млн грн податків.
Така ситуація не влаштовує ні бізнес, який намагається сховати доходи або мінімізувати податки, ні державу, яка хоче наповнювати бюджет. Який вихід?
Цифрова реформа грального бізнесу
Спрощену систему у грального бізнесу хочуть забрати. За ініціативи Железняка депутати написали законопроєкт, який вже пройшов профільний комітет. «Думаю, на початку листопада його прийме Рада. Цікаво буде послухати тих, хто матиме якусь позицію проти», – говорить Железняк.
Щоб рахувати GGR, мали запровадити автоматизовану систему електронного адміністрування, каже Гетманцев. За майже два роки КРАІЛ систему не розробила. Натомість під час війни комісія встрягла у скандал із видачею ліцензії на заснованому росіянами 1XBET. Відомство не відповіло на запит Forbes для матеріалу та ігнорувало запити на інтерв’ю з головою комісії з червня. «Держава може придбати це рішення в країни, де це працює: від США до будь-якої європейської країни», – говорить Гетманцев. Адаптація системи займе пів року, вважає він.
Федоров певен, що зараз підхід із GGR в Україні не буде працювати так, як очікують. Причина – в саботажі та технічній реалізації. Натомість згідно з законопроєктом, який готує Мінцифри, податок має автоматично списуватися із суми, яку гравець заводить на рахунок. Железняк каже, що мова фактично про 2% з обороту. Ні він, ні Гетманцев з таким баченням не згодні.
В іншому аспекті реформи – долі КРАІЛ – позиції Мінцифри та податкового комітету Ради сходяться. «Наш аналіз і реінжиніринг галузі показав, що КРАІЛ не потрібна. В законопроєкті ми рекомендуємо її ліквідувати», – каже Федоров. Видачу ліцензій, якою займалась комісія, очільник Мінцифри також хоче повністю автоматизувати. Така прозорість, певен Федоров, допоможе залучити на ринок іноземні компанії.
Створення Комісії було політичним рішенням, каже Гетманцев. «Багато хто наполягав на тому, щоб це був колегіальний орган. Але щодо спирту ми ж не створюємо колегіальний орган», – говорить він.
Співрозмовник Forbes з ринку має іншу думку. «КРАІЛ була незалежним органом, який встановлював правила між бізнесом і державою», – каже топменеджер букмекерської компанії. Функції Комісії можуть передати податковій, Мінцифри або Мінфіну, каже Гетманцев.
«Профільному комітету Ради вже презентували наше бачення і напрацювання, отримали зворотній звʼязок, доопрацьовуємо. Як будуть розвиватися події у Раді я не знаю. Рішення по автоматизації та прибиранню корупції ми запропонували», – каже Федоров.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
