Мінфін недорахувався 6 млрд грн. Чому гральний бізнес не виходить із тіні і до чого тут зниження податків /Shutterstock
Категорія
Новини
Дата

Мінфін недорахувався 6 млрд грн. Чому гральний бізнес не виходить із тіні і до чого тут зниження податків

2 хв читання

Shutterstock

До кінця року Міністерство фінансів недорахувалося 6 млрд грн від продажу ліцензій на азартні ігри. Чому гральний бізнес не поспішає виходити з тіні після легалізації та чи допоможе нова ініціатива парламенту

⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 23.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Трохи більше 1,3 млрд грн – стільки грошей гравці грального ринку заплатили державі з лютого по листопад за ліцензії на їхню діяльність, і це впʼятеро менше запланованих у бюджеті на 2021 рік, свідчать дані сервісу «Опендатабот».

Чому провалився план

Основна причина – надто дорогі ліцензії. Ринку не вигідно виходити з тіні: один рік ліцензії на інтернет-казино, наприклад, коштує 23,4 млн грн, а на букмекерську діяльність в інтернеті – 108 млн грн, каже партнер юридичної фірми Eterna Law Артем Кузьменко. «Букмекерська ліцензія в Україні є однією з найдорожчих», – підтверджує глава Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе. За його словами, у Польщі вона лише близько 3 млн грн, а в Італії – 10 млн грн.

Близько 80% грального ринку досі працює «в сіру», навіть після ухвалення у серпні 2020 року закону про гральний бізнес, каже колишній креативний директор Favbet Борис Цомая. Який загальний обсяг ринку азартних ігор – невідомо. За даними Parimatch Tech, при повному запуску він сягне 3–5 млрд грн на рік. Однак Мінфін у 2017 році давав значно більшу цифру: обсяг тільки тіньового лотерейного ринку в Україні – $1 млрд.

Що вигадав парламент

Щоб вивести бізнес із тіні, парламент планує знизити ціну ліцензії втричі для інтернет-казино, онлайн-букмекерів та власників ігрових автоматів. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №2713-д, ініційований та написаний депутатом «Слуги народу» Олегом Марусяком.

У законопроєкті Марусяк також пропонує запровадити єдину ставку на дохід від грального бізнесу – 10%. Наразі букмекери та казино платять 18% від доходів, а лотереї – 30%.

Автор закону також пропонує скасувати податок на виграш, якщо він менший за 65 000 грн. Податок на прибуток (18%), ПДВ та ЄСВ зберігаються.

Як реагує ринок на ініціативу парламенту

Закон встановить чіткі та прозорі рамки оподаткування, стверджує у письмовій відповіді Максим Ляшко, один із СЕО Parimatch Tech. «Він призведе до зростання індустрії азартних ігор», каже він. За його словами, на ринок вийде більше новачків, у тому числі іноземців.

Проти його ухвалення можуть виступати компанії, які намагаються працювати «в сіру», вважає генеральний директор VBET Георгі Гівішвілі. Поза податковим правовим полем зараз працюють багато онлайн-казино – саме вони можуть бути проти цього законопроєкту, каже депутат з керівництва партії «Слуга народу» на правах анонімності. Чому? За його словами, закон не знизить податкового навантаження, а розширить базу оподаткування.

Незважаючи на зниження ставок та ціни на ліцензії, втрат для бюджету не буде, каже Кучухідзе. «Все, що зменшиться, буде компенсовано заходом нових компаній», – каже він. За його словами, зараз ліцензією на букмекерську діяльність в інтернеті володіє лише одна компанія – Parimatch Україна. Мінімум чотири букмекерські компанії – українські та іноземні – чекають на прийняття цього закону, щоб купити ліцензію та поповнити ряди офіційних букмекерів, каже він.

Першою великою іноземною компанією у цій сфері в Україні може стати британська група Entain, каже Кузьменко. Він також очікує на збільшення інвестицій від компаній, які вже отримали ліцензії. Наприклад, керівництво Shangri La заявляло, що хоче відкрити ще три-чотири казино в Україні. «Але вони не готові цього робити за поточних умов», – каже він.

Що далі

Депутати Верховної Ради ухвалили законопроєкт у першому читанні у липні, але 16 грудня не встигли проголосувати за нього вдруге, хоч він був на порядку денному. За словами Кузьменка, якщо закон не ухвалять 17 грудня – його доведеться відкласти до наступного року. 17 грудня завершується останній пленарний тиждень у парламенті у 2021 році.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні