Мінфін недорахувався 6 млрд грн. Чому гральний бізнес не виходить із тіні і до чого тут зниження податків /Shutterstock
Категорія
Новини
Дата

Мінфін недорахувався 6 млрд грн. Чому гральний бізнес не виходить із тіні і до чого тут зниження податків

Shutterstock

До кінця року Міністерство фінансів недорахувалося 6 млрд грн від продажу ліцензій на азартні ігри. Чому гральний бізнес не поспішає виходити з тіні після легалізації та чи допоможе нова ініціатива парламенту

🎂 День народження у нас — подарунки вам. Forbes Ukraine чотири роки, тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом FORBES4 до 31 березня. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Трохи більше 1,3 млрд грн – стільки грошей гравці грального ринку заплатили державі з лютого по листопад за ліцензії на їхню діяльність, і це впʼятеро менше запланованих у бюджеті на 2021 рік, свідчать дані сервісу «Опендатабот».

Чому провалився план

Основна причина – надто дорогі ліцензії. Ринку не вигідно виходити з тіні: один рік ліцензії на інтернет-казино, наприклад, коштує 23,4 млн грн, а на букмекерську діяльність в інтернеті – 108 млн грн, каже партнер юридичної фірми Eterna Law Артем Кузьменко. «Букмекерська ліцензія в Україні є однією з найдорожчих», – підтверджує глава Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе. За його словами, у Польщі вона лише близько 3 млн грн, а в Італії – 10 млн грн.

Близько 80% грального ринку досі працює «в сіру», навіть після ухвалення у серпні 2020 року закону про гральний бізнес, каже колишній креативний директор Favbet Борис Цомая. Який загальний обсяг ринку азартних ігор – невідомо. За даними Parimatch Tech, при повному запуску він сягне 3–5 млрд грн на рік. Однак Мінфін у 2017 році давав значно більшу цифру: обсяг тільки тіньового лотерейного ринку в Україні – $1 млрд.

Що вигадав парламент

Щоб вивести бізнес із тіні, парламент планує знизити ціну ліцензії втричі для інтернет-казино, онлайн-букмекерів та власників ігрових автоматів. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №2713-д, ініційований та написаний депутатом «Слуги народу» Олегом Марусяком.

У законопроєкті Марусяк також пропонує запровадити єдину ставку на дохід від грального бізнесу – 10%. Наразі букмекери та казино платять 18% від доходів, а лотереї – 30%.

Автор закону також пропонує скасувати податок на виграш, якщо він менший за 65 000 грн. Податок на прибуток (18%), ПДВ та ЄСВ зберігаються.

Як реагує ринок на ініціативу парламенту

Закон встановить чіткі та прозорі рамки оподаткування, стверджує у письмовій відповіді Максим Ляшко, один із СЕО Parimatch Tech. «Він призведе до зростання індустрії азартних ігор», каже він. За його словами, на ринок вийде більше новачків, у тому числі іноземців.

Проти його ухвалення можуть виступати компанії, які намагаються працювати «в сіру», вважає генеральний директор VBET Георгі Гівішвілі. Поза податковим правовим полем зараз працюють багато онлайн-казино – саме вони можуть бути проти цього законопроєкту, каже депутат з керівництва партії «Слуга народу» на правах анонімності. Чому? За його словами, закон не знизить податкового навантаження, а розширить базу оподаткування.

Незважаючи на зниження ставок та ціни на ліцензії, втрат для бюджету не буде, каже Кучухідзе. «Все, що зменшиться, буде компенсовано заходом нових компаній», – каже він. За його словами, зараз ліцензією на букмекерську діяльність в інтернеті володіє лише одна компанія – Parimatch Україна. Мінімум чотири букмекерські компанії – українські та іноземні – чекають на прийняття цього закону, щоб купити ліцензію та поповнити ряди офіційних букмекерів, каже він.

Першою великою іноземною компанією у цій сфері в Україні може стати британська група Entain, каже Кузьменко. Він також очікує на збільшення інвестицій від компаній, які вже отримали ліцензії. Наприклад, керівництво Shangri La заявляло, що хоче відкрити ще три-чотири казино в Україні. «Але вони не готові цього робити за поточних умов», – каже він.

Що далі

Депутати Верховної Ради ухвалили законопроєкт у першому читанні у липні, але 16 грудня не встигли проголосувати за нього вдруге, хоч він був на порядку денному. За словами Кузьменка, якщо закон не ухвалять 17 грудня – його доведеться відкласти до наступного року. 17 грудня завершується останній пленарний тиждень у парламенті у 2021 році.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні