Міграція критичної цифрової інфраструктури університету в хмару – завдання із зірочкою. Але приклад найбільшого в Україні технічного університету – КПІ ім. Ігоря Сікорського – доводить, що й в умовах війни та блекаутів подібне завдання можна виконати в стислі терміни й силами невеликої команди. Варто лише не йти второваними бюрократичними шляхами, а знайти підтримку комʼюніті й правильно розставити пріоритети. Як КПІ переходив у хмару, розповідає к.т.н., IT-консультант Андрій Губський, який допомагав університету переносити дані
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».
Серед айтівців є жарт, що люди поділяються на тих, хто робить резервні копії, і тих, хто вже робить резервні копії. Багатьох перейти в табір «вже» змусили зимові атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Водночас частину даних вдалось убезпечити раніше. Влітку минулого року Amazon озвучив, що за перші місяці повномасштабного вторгнення РФ в Україну на його сервіси мігрувало понад 10 ПБайт даних від державних органів, банківської та освітньої систем України.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Великі дані – великий виклик
Осінь 2022-го поставила руба питання про зберігання даних КПІ ім. І. Сікорського в хмарних сервісах. Перші розмови про таку потребу почалися з 2011 року. Але тільки після обстрілів і відключень електроенергії це стало очевидним і нагальним питанням.
Через перебої зі світлом почали відмовляти різні університетські сервіси. Необхідно було гарантувати доступ хоча б до критично важливих, повʼязаних із навчальним процесом.
Перенести дані одного з найбільших університетів країни – великий виклик. Однак вже до кінця 2022-го вдалося налагодити співпрацю з Amazon, підготувати й перенести дані КПІ на Amazon Web Servicies. І зробити це так, щоб мати змогу за потреби пройти аналогічну міграцію ще раз, але вже за коротші терміни. Але у процесі ми зіштовхнулися з кількома перешкодами.
Що це за виклики та як їх подолати? Це допоможе заощадити час, нервові клітини та гроші тих, хто теж вирішив перенести свої дані.
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Використовуйте силу слабких звʼязків
Коли постало питання про безперебійну роботу інфраструктури під час відключень, було два варіанти дій: встановити генератори на власні потужності або перенести дані у хмару.
Однак університетські механізми дуже повільні й переповнені бюрократією. Запит за запитом – і будь-який із цих варіантів, якби його ініціював саме університет, міг би сильно затягнутися, а проблема була нагальною. Тому ми вирішили безпосередньо звертатися за допомогою до Мінцифри, яке вже тоді мало успішний досвід у подібних процесах.
За рекомендацією моїх близьких знайомих ми вийшли на контакт з Антоном Мельником, радником міністра цифрової трансформації, який відповідає за комунікацію з технологічними корпораціями. Він швидко відгукнувся і сконтактував нас з Amazon. Уже за тиждень ми обговорювали з командою Amazon PL, як організувати перенесення.
Висновок – у критичних ситуаціях інколи важливо діяти не відповідно до ієрархічної структури організації, а йти шляхом прямих комунікацій. Сила таких контактів – у заощадженні часу та нервів.
Якщо ви потребуєте допомоги – говоріть про це, особисто чи в соцмережах. Якщо ви ще й неприбуткова організація, у вас за замовчуванням є певні переваги: державні органи, консультанти або потенційні партнери зазвичай навіть більш відкриті до співпраці з громадськими та неурядовими ініціативами.
Переносьте дані розумно
Після погодження технічних деталей Amazon Web Servicies надав КПІ грант в обсязі 500 000 грн у вигляді віртуальних кредитів на спеціальний акаунт університету. Грант покривав пів року, відведених на реалізацію проєкту.
Йшлося саме про оперативне перенесення у хмару критичних компонентів. Тому спершу ми розставили пріоритети й вирішили переносити дані, від яких безпосередньо залежав поточний навчальний процес і робота університету.
Але постала очевидна ключова проблема – технічний борг, зокрема несумісність застарілого програмного забезпечення університету з компонентами хмарного сервісу. На розробку додаткового програмного продукту не було часу й інженерних ресурсів.
Тому ми розробили послідовний план міграції й застосували технологію контейнеризації Docker. Це індустріальний стандарт, який підтримують всі великі хмарні провайдери, такі як Azure, AWS, GCP чи DigitalOcean.
Процес розгортання контейнера достатньо простий і підходить для роботи з технічним боргом застарілого ПЗ. А головний бонус – це швидкість розгортання такого софту.
Якщо дані доведеться переносити на інший хмарний сервіс, цей процес для того самого обсягу вже займатиме не місяці, а дні чи максимум тижні.
Наша команда з чотирьох людей змогла за місяць підготувати критично важливі сервіси КПІ до роботи в хмарному середовищі й перенести їх у хмару. Запорукою цього стали такі вимоги:
- Вносити лише мінімальну кількість дійсно необхідних змін у наявні сервіси.
- Повноцінно використовувати можливості хмарної платформи.
- Робити фінальне технологічне рішення зрозумілим для співробітників університету, які його супроводжують.
Тож за місяць дані КПІ вже були на AWS.
Основні tips and tricks для легкого переходу у хмару
Серед головних висновків цього проєкту – ще до початку процесу перенесення даних обовʼязково розставте пріоритети. Визначте, який обсяг даних критично важливо перенести – не завжди це має бути абсолютно все.
Краще обирати поширеніші на ринку хмарні рішення: їх простіше використовувати на різних майданчиках та легше знайти необхідних інженерів.
Розгляньте зберігання у хмарі крізь призму майбутніх кроків. Дані й команда мають бути технічно готовими до наступного можливого «переїзду» і мати змогу зробити це швидко.
Якщо скласти ключові поради для власників бізнесу та, наприклад, керівників вишів, які готуються до міграції даних у хмару, список вийшов би таким:
1. Складіть перелік критичних і некритичних сервісів для ваших бізнес-процесів.
2. Оцініть складність міграції в хмару кожного із сервісів.
3. Мігруйте послідовно:
- критичні сервіси, які легко перенести;
- критичні сервіси, які складно перенести;
- некритичні сервіси, які легко перенести;
- некритичні сервіси, які складно перенести.
4. Не намагайтеся закрити весь свій технічний борг одночасно, щоб перенести все й одразу. Робіть це поступово.
Згадка про нещодавні блекаути досить швидко стирається, що прикро. Багатьом здається, що даним вже ніщо так сильно не загрожує. Але річ не лише в підготовці до відсутності електроенергії. Деякі загрози для безпеки даних в Україні не залежать від сезону. Це і російські кіберзлочинці чи ймовірність фізичного знищення серверів через ракетні обстріли.
Тож для підприємців, керівників держорганів, університетів, які досі зберігають дані чи їхні резервні копії лише на серверах в Україні, саме зараз ідеальний час, аби подумати про хмару. Це легше реалізувати, адже немає цейтноту і додаткового стресу через блекаути. Низка фондів і бізнесів допомагають іншим організаціям з пошуком фінансування чи із забезпеченням процесу самої міграції даних.
Досліджуйте вже реалізовані успішні кейси, аби уникнути помилок і заощадити свій час. Не соромтеся гуглити, контактувати й зважуватися на такі проєкти.