Війна об’єднала криптовалютних королів – українця із Solana та росіянина із Ethereum. За що вони сперечалися /Фото The Information
Категорія
Інновації
Дата

Війна об’єднала криптовалютних королів – українця із Solana та росіянина із Ethereum. За що вони сперечалися

Віталік Бутерін (ліворуч) і Анатолій Яковенко (праворуч) Фото The Information

Основоположник блокчейну Ethereum Віталік Бутерін і засновник Solana Анатолій Яковенко завжди мали багато протиріч. Для першого – криптовалюта це «соціальне благо», для другого – бізнес. Війна в Україні звела різні ідеології до однієї мети – створити технологію, яка одного дня передасть владу від інституцій для окремих осіб. Переказуємо історію The Information про головне ідеологічне протиборство криптовалютного світу та детально розповідаємо, що під капотом у головних конкурентів біткоїна

Бізнес vs соціальне благо

Канадієць із російським корінням Бутерін, 28, заснував Ethereum у 2015 році. З того часу капіталізація блокчейну досягла $370 млрд, зробивши його найдорожчий у світі після Bitcoin. Бутерін ніколи не хотів будувати на Ethereum бізнес. Він, за словами друзів, незграбний академік без ділової хватки та амбіцій, який вперше замислився про користь децентралізації коли розробник ігор Blizzard зменшив «силу» його персонажа у World of Warcraft. Бутерін більше дбав про потенційний вплив Ethereum на суспільство – створення нових систем фінансів і управління – а не прибуток.

Американець з України Анатолій Яковенко, 42, має іншу філософію. Він «типовий інженер з Кремнієвої долини, який працює за принципом – швидко будуй, швидко ламай», – каже Браян Фахурі, інвестор криптовалютного фонду Mechanism Capital. Разом зі своїм партнером, Раджем Гокалом, Яковенко одразу почав залучати зовнішні інвестиції у створений у 2017 році блокчейн Solana. Серед інвесторів – Andresseen Horowitz і Polychain Capital, а капіталізація уже досягає $33 млрд.

Інвестори та засновники Solana мали на рахунку 45% токенів компанії, частка власників-інсайдерів у Ethereum була лише 15%. Бутерін звинувачує Яковенка у централізації криптовалюти, залежності від венчурного капіталу, готовності йти на компроміс заради ефективності. Але блокчейн Яковенка – швидший, дешевший та менш енергозатратний, за що проєкт уже називають «убивцею Ethereum». Яковенко конкуренцію заперечує.

Колишній інженер американського гіганта Qualcomm та Dropbox, він хоче створити децентралізований еквівалент біржі Nasdaq та секунду оброблти мільйони транзакцій. «Я думаю, що ми найкращі в індустрії, — сказав він. – Але я завжди відчуваю, що ми могли б рухатися принаймні вдвічі швидше». Для Бутеріна така швидкість ніколи не була ціллю.

Війна об’єднала криптовалютних королів – українця із Solana та росіянина із Ethereum. За що вони сперечалися /Фото 1

Віталік Бутерін

Як працюють блокчейни

Ethereum використовує алгоритм proof-of-work, розроблений ще у 90-их, а Яковенко створив нову технологію – proof-of-history, яку він називає годинником для блокчейну. Працює це так: зазвичай, щоб додати блок інформації до бази даних блокчейн, треба аби майнери досягли консенсусу – вирішили, що і в якій послідовності записувати. Таким чином швидкість транзакцій та ціна однієї з них залежить від того, як швидко майнери домовляться між собою і «валідують» транзакцію.

З алгоритмом proof-of-work усі майнери обчислюють задачу за певний проміжок часу і коли один майнер знайде правильну відповідь, інші мають звіритися з ним. Вони досягнуть консенсусу і запишуть блок інформації лише тоді, коли більшість учасників мережі підтвердить початкову відповідь. Із переваг – за правильні відповіді майнери отримують винагороду в криптовалюті. Мінус – цей процес вимагає багато електроенергії.

Із proof-of-history майнерам не треба підтверджувати час виконання транзакції – алгоритм сам присвоює відмітку часу, економлячи енергію та пришвидшуючи процес. Один блок інформації Solana створює за 0,4 секунди, Ethereum – за 10 секунд, а Bitcoin – за 10 хвилин. Швидкість зменшує ціну: у Solana одна транзакція коштує менше цента, у Ethereum – варіюється від $1 до $100.

Війна об’єднала криптовалютних королів – українця із Solana та росіянина із Ethereum. За що вони сперечалися /Фото 2

Радж Гокал (ліворуч) і Анатолій Яковенко (праворуч). Фото: Fortune

Ethereum у процесі переходу до нового алгоритму, який зменшить ціну і забиратиме менше енергії – proof-of-stake. Він дає право записати блок інформації групі людей, яка заплатить за це більше. Проте Бутерін часто повторює, що його блокчейн не стане швидшим, адже заради цього треба пожертвувати безпекою та децентралізацією.

Зараз Ethereum більш децентралізований, ніж Solana. Щоб майнити токени Sol треба додаткове обладнання, яке зараз коштує близько $3500 через глобальні проблеми із ланцюжками поставок. Майнити ефір можна на будь-якому потужному компʼютері зі спеціальним програмним забезпеченням.

Таким чином Ethereum має близько 6000 валідаторів, а Solana – близько 1700. Тобто, якщо уряд чи хакер захочуть втрутитися у роботу Solana, їм треба взяти під контроль 33% мережі (близько 21 потужний компʼютер з обладнанням), а для цензури транзакції Ethereum треба контролювати сотні тисяч компʼютерів.

Майбутнє блокчейну

Побоювання централізації блокчейну недаремні. Коли у вересні 2021 року Solana припинила роботу через збій на 17 годин, Гевін Вуд, співзасновник Ethereum та блокчейна-конкурента Polkadot, написав у Twitter, що завдання криптовалюти – бути надійною і децентралізованою, навіть якщо заради цього доведеться працювати повільніше.

У Ethereum, проте, теж були проблеми. Коли у 2017 році крипто-компанія Dapper Labs почала продавати NFT CryptoKitties – заради експерименту – транзакції за мультяшних котів перевантажили мережу. Побачивши, як один проект може зруйнувати всю систему, у блокчейні засумнівалися навіть його найбільші прихильники.

Яковенко вважає, що криптовалютним ідеологам треба переосмислити визначення «децентралізації». На його думку, майбутнє крипти за «малтічейном», коли різні блокчейни використовуватимуть для різних цілей – одні для продажу NFT, інші — для децентралізації фінансів.

З останнім завданням, за його словами, найкраще справиться Ethereum, а Solana допоможе зі швидким створенням програм на блокчейні. На технології Яковенка, зокрема, побудували стримінговий сервіс Audius, гру-симулятор DeFi Land, обмінник для криптовалют Saber та понад 900 інших програм.

І хоча ідеологічні протистояння між Яковенком і Бутеріним залишаються, у лютому сталося те, що змусило їх обʼєднатися – війна в Україні. Вуд і Бутерін пожертвували $5 млн для українців, а Яковенко продав $1,4 млн токенів. «Перший пріоритет — підтримка українців», — написав росіянин Бутерін у Twitter. «Другий – підтримка тих росіян і білорусів, які протистоять путінському зомбі-режиму», – написав українець Яковенко.

Матеріали по темі