Категорія
Інновації
Дата

Державна «Мрія». Мінцифри запустило бета-тест освітнього застосунку «Мрія», на який витратили $1,5 млн. Як до нього планують залучити 10 000 шкіл та чи допоможе це реформувати освіту

5 хв читання

«Мрія», Мінцифри, освіта /колаж Анастасія Решетнік

На розробку державної «Мрії» уряд Швейцарії у межах програми EGAP Фонду Східна Європа (ФСЄ) надав $1,5 млн Фото колаж Анастасія Решетнік

Анонсований президентом Володимиром Зеленським застосунок для шкіл «Мрія» нарешті вийшов у реліз у бета-тесті. На його розробку пішло $1,5 млн донорських коштів і майже рік роботи 60 фахівців. Що вміє бета-версія державного продукту, як він розроблявся і яка його роль

⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 23.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Мінцифри та МОН 5 червня запустили бета-версію освітнього застосунку та вебплатформи «Мрія», повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Telegram-каналі. Застосунок має електронний журнал, домашні завдання, розклад, аналітику успішності учня, внутрішні чати тощо. «Головне, щоб наші гіпотези про потреби вчителів, батьків та дітей підтвердилися, – каже Forbes Федоров. – Бета-тестування покаже, чи ми влучили в ціль».

«Мрію» анонсував президент Володимир Зеленський ще у вересні 2023-го. Мета – трансформувати шкільну освіту, каже Федоров.

Українські учні відстають у математиці та природничо-наукових дисциплінах на півтора року та в читанні – на два з половиною роки порівняно з однолітками з країн ОЕСР, ідеться у дослідженні PISA-2022. «Цифровізація освіти – це не забаганка, а порятунок», – каже керівник проєкту «Єдина Школа» Олексій Кошевець. 

На розробку державної «Мрії» уряд Швейцарії надав $1,5 млн у межах програми EGAP Фонду Східна Європа (ФСЄ). У держбюджеті на 2024-й на застосунок закладено близько 142 млн грн. Однак зараз ці кошти не використовуються, каже співкерівник проєкту та колишній маркетинг-директор кіберспортивної команди NAVI Олександр Павленко. 

«Їх планували використати на серверну інфраструктуру та підтримку, коли «Мрія» стане доступною на національному рівні, – додає Павленко. – Робимо все можливе, аби не використовувати держбюджет взагалі». «Зараз бюджетні гроші повинні йти на потреби військових», – переконаний Федоров.

До кінця 2024-го Мінцифри хоче залучити до застосунку 1000 шкіл, що становить 8% від усієї кількості шкіл в Україні. Ще через рік – 10 000. Як це реалізувати?

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для учня Фото надано пресслужбою

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для учня Фото надано пресслужбою

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для учня Фото надано пресслужбою

Попередній слайд
Наступний слайд

Який функціонал є у «Мрії» 

«Мрію» розробляє команда з 60 людей, яка поступово формувалася з липня 2023-го. Реліз переносився двічі. «Безліч варіацій підходів всередині освітнього середовища додало складнощів у розробці, тому їх дослідження вийшло довшим, ніж ми очікували», – каже співкерівник проєкту та колишній co-CEO креативної агенції Fedoriv Максим Ілюхін. У лютому 2024-го запуск схвалив уряд. 

Глобальна мета – створити систему освіти, що розвиватиме людський капітал і сприятиме росту ВВП України, каже Федоров. «У нас немає 20–40 років для формування ідеальної системи освіти, – говорить він. – Нам потрібно робити це в режимі реального часу».

Що вміє «Мрія»? У застосунку вчителі заповнюють журнал, розклад, домашні завдання, комунікують з учнями та батьками у внутрішньому чаті, створеному на основі технології американського месенджера Signal. Також учні матимуть цифровий освітній документ Мрія-ID, який прирівнюється до учнівського.

«Мрія» /Фото Антон Забєльський

Очільники проєкту «Мрія». Співкерівник проєкту та колишній co-CEO креативної агенції Fedoriv Максим Ілюхін, співкерівник проєкту та колишній маркетинг-директор кіберспортивної команди NAVI Олександр Павленко, CTO «Мрії» та колишній ІТ-директор ПриватБанку і Sense Bank Андрій Гриценюк Фото Фото Антон Забєльський

«Мрія», Максим Ілюхін /Фото Антон Забєльський

Співкерівник проєкту «Мрія» та колишній co-CEO креативної агенції Fedoriv Максим Ілюхін Фото Фото Антон Забєльський

«Мрія», Андрій Гриценюк /Фото Антон Забєльський

CTO «Мрії» та колишній ІТ-директор ПриватБанку і Sense Bank Андрій Гриценюк Фото Фото Антон Забєльський

«Мрія», Олександр Павленко /Фото Антон Забєльський

Співкерівник проєкту «Мрія» та колишній маркетинг-директор кіберспортивної команди NAVI Олександр Павленко Фото Фото Антон Забєльський

Попередній слайд
Наступний слайд

Застосунок тестують 40 державних шкіл Києва та шести областей. Потенційна кількість користувачів може бути 70 000, каже співкерівник проєкту Павленко. «Хочемо, аби «Мрія» була доступна для всіх українців: як з прифронтових, так і більш безпечних регіонів, – каже Ілюхін. – Тому в пілоті є школи із Закарпаття, Миколаївщини, Дніпропетровщини тощо».

Завдання бета-тесту – перевірити функціонал у реальних умовах і провести воркшопи для вчителів, щоб допомогти їм підготуватися до наступного навчального року. У листопаді–грудні застосунок масштабують до всіх охочих шкіл.

Функціонал «Мрії» /колаж Анастасія Решетнік

Функціонал «Мрії»

(Натисність «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Учні можуть:

  • керувати своїм навчанням за допомогою плану дня, списку завдань та визначеними дедлайнами;
  • досліджувати власні інтереси у різних напрямках та сферах завдяки бібліотеці контенту за інтересами, яку фахівці «Мрії» наповнюють власноруч відзнятим контентом; 
  • аналізувати результати навчального процесу;
  • спілкуватися у чатах на базі Signal з однокласниками, вчителями та класним керівником. 

Батьки можуть:

  • переглядати розклад, оцінки та домашні завдання дітей;
  • обирати та відстежувати успіхи по пріоритетних для дитини предметах;
  • бачити динаміку і статистику результатів навчання;
  • спілкуватися у чатах з класним керівником, вчителями та іншими батьками;
  • стежити, чи перебуває дитина в укритті під час повітряних тривог.

Вчителі можуть: 

  • вести журнал і додавати домашні завдання;
  • бачити власний розклад і планувати робочі дні;
  • спілкуватися з класом, батьками та індивідуально з кожним учнем;
  • використовувати бібліотеку контенту за інтересами;
  • довгостроково планувати власний розклад і розклад класу;
  • вести календарний план і створювати події;
  • виставляти й коригувати оцінки, давати відгуки учням;
  • автоматично підраховувати тематичні, семестрові та підсумкові результати.

На якому етапі цифровізація шкіл 

«Мрія» – це не винахід для українського ринку. В Україні вже є близько 70 різних освітньо-інформаційних систем, каже співкерівник «Мрії» Ілюхін. Більшість сервісів мають схожий функціонал. Наприклад, сервіси «Єдина Школа», Human, НІТ мають електронні журнали, розклад, щоденник, внутрішні чати, стрічки новин тощо.

«Наявні системи виживають на донорських коштах», – говорить Кошевець з «Єдиної Школи», яка запустилася у 2018-му. Зараз вона має 1,1 млн учнів. 

Навіщо держава створює своє рішення? Підхід до цифровізації освіти в Україні не системний, пояснює Ілюхін. «У двох сусідніх школах може бути різний рівень диджиталізації: одна – повністю цифровізована, інша – не мала досвіду навіть з е-журналами, – додає він. – Наша мета – дати рівномірний доступ до всіх технологій». 

«Мрія» може «працювати» з іншими сервісами. Тестується співпраця з найбільшими гравцями серед шкільних інформаційних систем, каже Павленко. Вчителі зможуть і далі використовувати звичні для себе сервіси, а учні й батьки бачитимуть усю інформацію вже в «Мрії».

Чи потрібно це? «Мрія» полегшить роботу «Єдиної Школи», переконаний Кошевець. «Вони беруть на себе frontend-задачі, а ми зосередимося на розвитку функціонала, – пояснює він. – Також це може допомогти масштабувати кількість користувачів». 

Наявні рішення не дають повної автоматизації, каже Марія Мілєцька, засновниця онлайн-школи Optima, де навчається понад 21 000 учнів. «Вони заточені або виключно під контент і без функцій зворотного зв’язку від вчителя, або під відеозв’язок», – додає вона.

«Мрія», Мінцифри /Фото Антон Забєльський

Співкерівник проєкту «Мрія» та колишній маркетинг-директор кіберспортивної команди NAVI Олександр Павленко демонструє журналістці Forbes функціонал застосунку Фото Фото Антон Забєльський

Конкурентними перевагами «Мрії» очільник Мінцифри Федоров називає UX/UI-дизайн та повну автоматизацію. У майбутньому застосунок матиме функції зі штучним інтелектом.

Під час розробки команда консультувалася з великими компаніями в галузі ШІ – OpenAI та Palantir, розповідає Андрій Гриценюк, CTO «Мрії», колишній ІТ-директор найтехнологічніших банків України. «Також з питань кібербезпеки консультуємося з техгігантом Cisco», – додає Гриценюк

ШІ формуватиме у застосунку індивідуальну освітню траєкторію учня, каже Федоров. «Якщо ви круто розвиваєтеся у математиці й цікавитеся стартапами, то ШІ може запропонувати грантову програму від Українського фонду стартапів», – пояснює він. На його думку, це стане проривом. 

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для батьків і вчителів Фото надано пресслужбою

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для батьків і вчителів Фото надано пресслужбою

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для батьків і вчителів Фото надано пресслужбою

«Мрія» /надано пресслужбою

Який вигляд має інтерфейс «Мрії» для батьків і вчителів Фото надано пресслужбою

надано пресслужбою

надано пресслужбою

надано пресслужбою

надано пресслужбою

надано пресслужбою

надано пресслужбою

Попередній слайд
Наступний слайд

На заваді масштабування таких рішень може стати децентралізація системи освіти, коли кожна школа обирає комфортний для себе формат навчання, каже Кошевець.

Якщо школи відгукнуться, то оптимальний час для налагодження повної автоматизації – три роки, каже Мілєцька, чия онлайн-школа Optima працює на базі австралійської системи Moodle та вкладає в цифровізацію навчання близько €1,5 млн на рік. Переходити на «Мрію» вона поки не планує.

«Мрія» збирається рухатися швидше. У перспективі кількох років команда хоче розширити продукт для університетів, профтехів та академій. «Процеси у школах простіші порівняно з університетом, – каже Ілюхін. – Тому це ідеальна база для старту й подальшого масштабування продукту на всі освітні ланки». 

Фонд Східна Європа готовий фінансувати розробку далі, каже його президент Віктор Лях. «Проєкт потребуватиме розвитку й у 2025-му, і у 2026 році, – зазначає він. – Ми завжди працюємо над довгостроковими результатами». Продукт має стати невід’ємною частиною життя вчителів, батьків і дітей, підсумовує Федоров.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні