Бізнес Google в Україні йде вгору – з 2016 по 2019 роки виручка компанії збільшилася з 1 до 3,5 млрд грн, а чистий прибуток перевалив за 350 млн грн, повідомляє «Спарк-Інтерфакс». У кризовому 2020 році доходи зросли мінімум на 40%, говорить глава Google Україна Дмитро Шоломко, 45, який стоїть біля керма місцевого підрозділу з 2007 року. Серед його проєктів «на стороні» – крафтова пивоварня Rebrew.
Незважаючи на фінансові успіхи, співробітників в українському офісі всього кілька десятків. Скільки конкретно – не знає сам Шоломко. Він розповів, як влаштована кадрова політика компанії, який сервіс приносить найбільший дохід і чи привезуть в Україну смартфони Google Pixel.
Як локдаун вплинув на зростання кількості бізнес-користувачів сервісів Google?
Минулий рік був одним із найбільш успішних за всіма показниками. Але ріст використання Google Classroom стоїть осібно. Він навіть потрапив до переліку найбільш частих запитів у Google за минулий рік. Ми підключили тисячі шкіл, і за використанням цього сервісу Україна вийшла на перше місце в Європі поряд з Польщею.
Решта продуктів теж непогано виросли, але зростання хмарних сервісів – це скоріше глобальна тенденція, яка була і до пандемії. Це стосується і віртуальної оплати, і рекламних сервісів, тому що ритейл змушений був змінюватися і йти онлайн. Компанії, які в минулому році розділяли маркетинг між різними каналами, у пандемію 100% просування вивели в інтернет.
Не можу сказати, що ми дуже раді. Це все-таки пов'язано з пандемією, а не якимись особливими досягненнями з нашого боку. Коли у світі великий шторм, потрібно не радіти успіхам, а допомогти цей шторм пережити.
На скільки і за рахунок чого зростала виручка у 2020 році?
Виручка піднялася приблизно на 40–45%. Але у нас в Україні взагалі не було ситуації, щоб у Google знижувалися доходи. Наприклад, у 2019 році на зростання доходів дуже сильно вплинула доступність 3G і те, що смартфони стали масовими. У 2020 році, ясна річ, головним джерелом зростання був ритейл.
Як у компанії організували віддалену роботу?
У нас не було великих проблем, тому що процеси і раніше були побудовані на напіввіддаленому режимі. Ми весь час їздили по світу, не було особливої прив'язки до офісу.
З технічної точки зору питань не було. З точки зору комунікації та психологічного здоров'я людей – так, це викликало проблеми, як у всіх. Різка зміна графіка і стилю життя нас не оминула.
Як новий режим роботи позначився на вашій особистій продуктивності?
Я інтроверт, мені комфортно бути одному, працювати в тиші. Я найбільш ефективний вечорами, коли всі сплять. З точки зору продуктивності я не відчув особливої різниці. Набагато зручніше пересуватися між вікнами в комп'ютері, ніж між офісом і будинком.
Ви продовжили наймати у карантин?
Призупинили трохи на початку карантину, коли було зовсім неясно, що буде далі, а потім все швидко відновили.
У нас цікава ситуація з найманням. В Україні ми наймаємо співробітників не тільки для київського офісу, але і в інші країни. Розробники, стажисти проводить співбесіду тут, а працювати мають у США або Європі. Але у карантин вони не могли нікуди виїхати, тому наш штат виріс у декілька разів. Чи надовго, не знаємо.
Скільки співробітників в українському офісі?
Близько 50, але точної цифри немає, тому що в Google немає системи центрального підпорядкування. У компанії все дуже горизонтально. Співробітники, які працюють в українському офісі, підпорядковуються мені чисто номінально.
Наприклад, відділ комунікацій підпорядковується німецькому офісу, маркетинг працює через Прагу, фахівець з government relations і public policy звітує ізраїльському офісу. Фахівцями по хмарних сервісів керують з Румунії. Мій безпосередній керівник перебуває у Польщі.
В українському офісі немає департаменту, який би мені повністю підпорядковувався, окрім команди, що працює з клієнтами та партнерами з монетизації. Тому виходить, що я несу відповідальність за дії Google в країні, але не завжди можу керувати всіма співробітниками.
Раніше я міг прийти в офіс і побачити незнайомого співробітника, якого позавчора найняли на роботу. Так працює Google у всьому світі. Зрештою вся відповідальність у результаті сходиться на Сундарі [Пічаї – гендиректор Google. – Прим. ред.]. Розумію, як йому важко.
Чому тоді в Україні немає великого офісу розробки? Компанія бачить якісь ризики?
Google дуже мало уваги звертає на локальні ризики. У компанії є правило централізації R&D. У великих центрах розробки або підтримки клієнтів легше масштабувати команди і проекти, легше замінювати ресурси. Наприклад, якщо в R&D-центрі працює 25 співробітників, і п'ятеро хворіють, то навантаження на тих, що залишилися, буде колосальним. А коли п'ятеро людей хворіють у варшавському офісі, це взагалі не проблема, тому що є сотні людей, які можуть цю роботу виконати.
Google централізує великі офіси по напрямках. У Варшаві займаються розвитком хмарних сервісів, у Цюріху – штучним інтелектом і картами, в Ізраїлі – геотехнологіями. Центральний офіс підтримки – у Дубліні.
Які у Google вимоги до soft skills співробітників?
У Google є вимоги, з якими я особисто цілком згоден. Нам потрібні люди, які захоплені не лише роботою, у яких є переконання, цілі або хобі. Це дозволяє їм час від часу відключатися від робочих процесів і продовжувати бути ефективними.
Ми всі тут частково трудоголіки. Але мені важливо, щоб людина, яка приходить на співбесіду, мав широкий світогляд, щоб він розумів важливість розвитку себе як особистості, а не просто був готовий цілодобово працювати.
Мені важливо, щоб у людини була власну думку і вона вміла її висловлювати. І обов'язково, щоб він був приємний в спілкуванні, – у колектив потрібно вписатися.
Як ви знаходите баланс між роботою і життям?
Google – не єдине моє місце роботи. Я інвестую у пивний завод і багато допомагаю команді там. Крім того, перебуваю у наглядовій раді УкрСиббанку. Навіть просте перемикання між цими трьома сферами дає відпочити.
По-друге, перемикати увагу на хобі – хороший спосіб. Раніше я багато подорожував, зараз замінив поїздки на кулінарію. Приготування хліба – відмінний відпочинок, справжня медитація.
І по-третє, на вихідних я просто відключаю всі корпоративні комунікації.
Україна і до пандемії трималася у топі країн за використанням безконтактної оплати через GPay. Чому у нас багато платять смартфонами?
По-перше, завдяки тому, що всі учасники процесу впровадження цього сервісу в Україні – і платіжні системи, і банки – були дуже зацікавлені в таких рішеннях. Європейські країни з більш консервативною банківською системою на кшталт Франції чи Німеччини запроваджують такі речі набагато повільніше. У нас навіть державні банки дуже швидко приймають рішення.
По-друге, нам вдалося швидко заручитися підтримкою інших гравців – метрополітену, комунальних підприємств на кшталт Yasno, «Нової пошти», кінотеатрів, мобільних операторів. У сенсі інтеграції таких сервісів Україна прогресивніша країна, ніж розвинені ринки.
Чи з'явиться в Україні офіційне «залізо» від Google – смартфони Pixel, пристрої розумного будинку?
У Google немає експертизи по роботі з дистрибуцією. Є команди, які займаються цим на дуже великих ринках типу США. А на невеликих ринках за межами Америки компанія, як правило, укладає контракти з вендорами або дистриб'юторськими мережами.
Дмитро Шоломко: «Нам потрібні люди, які не захоплені роботою, у яких є переконання, цілі або хобі. Це дозволяє їм час від часу відключатися від робочих процесів і продовжувати бути ефективними». Фото Анна Наконечна
Дуже багатьом вендорам важко заходити в Україну, тому що процедури легалізації та сертифікації обладнання залишаються досить старими і складними, а дохід від потенційних продажів невеликий. Тому вендорам це мало цікаво. Ми своєю чергою ніяк на них не можемо впливати.
Це взагалі головна проблема розвитку Google в Україні. Наша країна не синхронізована зі світом в плані законодавства. Будь запуск продукту вимагає окремої юридичної перевірки, навіть якщо всі перевірки вже проведені в інших країнах. Багато чого не виходить запускати, бо це йде врозріз з українським законодавством.
У нас є сервіс прийому платежів постоплати, який ми не можемо запустити вже сім років через те, що локальна бухгалтерська система не відповідає тому, як працює наш білінг. Щоб його переписати, потрібні роки.
Google запускає багато продуктів і швидко їх згортає. Вам не заважає такий підхід?
Навпаки. Одна з найбільших перемог за останній час – це те, що більшість продуктів Google в Україні запускається якщо не в першій, то в другій хвилі. Ми були у перших лавах у справі запуску багатьох сервісів – і YouTube Premium, і GPay.
З іншого боку, іноді потрібно багато часу, щоб локалізувати сервіс відносно мови і правил для України, і тоді ця стратегія швидкого запуску і закриття веде до того, що ми навіть не встигаємо побачити продукт.
Чи є продукти, про закриття яких ви шкодуєте?
Напевно, це Google Play Music, хоча зараз вже YouTube Music його повністю замінив. Ми почали тестувати YouTube Music за півтора року до того, як його замінили. Я тоді жахнувся – настільки це був незручний сервіс. Ми дали багато фідбеку розробникам, і зараз це цілком пристойний продукт.
Яка ваша думка щодо пропозиції обкласти Google і YouTube ПДВ в Україні?
Ми працюємо у законодавчому полі тієї країни, в якій перебуваємо.
Якщо приймаються закони, які можуть зупинити наш бізнес, ми можемо втрутитися. Але ініціативи, пов'язані з оподаткуванням, – не те поле, де ми будемо висловлювати свою думку. Це не наша експертиза. Приймуть закон – будемо платити.
Чи буде Google заробляти на підписках в Україні більше, ніж на рекламі?
Реклама завжди залишатиметься більшою частиною бізнесу. Це B2B-сегмент, а він завжди більший за B2C. У бізнес-сегменті велика ставка зроблена на хмарні сервіси, а вони будуть зростати дуже сильно. Підписки ж просто доповнюють екосистему.
Я думаю, що українці хотіли б платити за сервіси. Просто на ринку мало компаній, які надають їм таку можливість. Ще кілька років тому не було можливості купити тут нічого офіційно. Стрімінг Google Play Music був однією з перших підписок, яку можна було оплачувати в гривнях. Тим же шляхом пішли Netflix і Apple. Зараз ми бачимо величезний підйом платформ, які дистрибутують контент, – на кшталт Megogo або oll.tv.
Саме вони, а не YouTube, стали прямими конкурентами телебачення. Люди готові за це платити, головне – надати їм таку можливість. В Україні зараз більше передплатників YouTube Premium, аніж у Німеччині.
Що ви думаєте про конкуренцію з боку нішевих гравців? Zoom на полі відеодзвінків або ж Viber на полі месенджерів?
Google – екосистемна компанія. Конкурентна боротьба відбувається саме між екосистемами, а не між нішевими гравцями. Подивіться на Amazon. Вони починали з книг, а тепер це і ритейл, і платіжні інструменти, і логістика, і продуктові мережі. Google дивиться на Amazon, Facebook, Microsoft і Apple. Але я б не сказав, що побоюється.
Нішеві гравці важливі, вони з'являються часто, а потім хтось із великих компаній їх купує, і знову з'являється щось нове.
Я дуже радий, що Zoom конкурує з Google Classroom. У користувача завжди є вибір.
Forbes публікує скорочену і відредаговану для ясності версію інтерв'ю.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
