Український стартап Feel VR у 2018-му зібрав майже $700 000: мав виробити понад 1000 рулів і педалей для віртуальних гонок. За наступні три роки відправили лише сотню замовлень. Грошей нема, залишились лише зобовʼязання, але після довгої мовчанки Feel VR повернувся з новими планами. Як він врятує себе?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Від мотоциклів до віртуальної реальності – як починався Feel VR
Засновники Feel VR Денис Крутько, 36, і Олексій Гнатієнко, 35, – затяті мотолюбителі та знавці електроніки. До запуску свого стартапу Гнатієнко працював проджект-менеджером у мережі «Мобілочка», Крутько каже, що протягом чотирьох років розробляв авіасимулятори для військово-повітряних сил США, проте не бажає вдаватись у деталі. Майбутні партнери часто подорожували маршрутом Київ–Крим на байках – це майже 1000 кілометрів та не менше ніж день у дорозі. Як відтворити ті ж самі емоції щоденно?
У 2015-му партнери взялися робити мотосимулятор – ігровий автомат, який відтворює управління мотоциклом. Крутько розробляв електроніку й софт, механіку крутили разом. «Ми експериментували в гаражі», – розповідає він. Наприклад, дорогий сервопривід замінили на власний, із китайського двигуна. Працювала кустарна розробка настільки добре, що Крутько задумав створити motion-крісло.
Його використовують для гоночних симуляторів (жанр називаються SimRacing). Крісло імітує вібрації й рухи від зіткнень, поворотів тощо. Разом із шоломом віртуальної реальності це забезпечує повне занурення в ігровий світ. Ніша виглядала перспективно, і крісло мало стати першим продуктом компанії Feel VR.
З прототипом команда в лютому 2016-го пройшла в акселератор IoT Hub. «Мене цікавили хардверно-софтверні стартапи, – розповідає його засновник Роман Кравченко, 34. – У гонках ви б зіштовхувалися й відчували це, перебуваючи в різних точках світу». Після чотиримісячного курсу навчання Кравченко інвестував $35 000 в обмін на 10% акцій. На додачу стартап отримав квитки на CES 2017 – найбільшу в світі виставку побутової електроніки.
Їхати туди вирішили не лише з кріслом. За підрахунками, його роздрібна ціна мала становити близько $3500. «Вирішили дивитися на щось менше й більш доступне. І прийшли до керма», – говорить Гнатієнко.
Прототип Feel VR
При ціні в декілька сотень доларів це ще більше розширило потенційну аудиторію. На платформі Steam зараз близько 50 000 активних ігор і майже кожна дванадцята – у жанрі SimRacing. Зануритися в симулятор можна настільки глибоко, наскільки дозволяють фінанси. Для мінімального рівня потрібен компʼютер і кермо. Наступні кроки: педалі, сидіння й кабіна, коробки передач, ручне гальмо.
Завдяки їм SimRacing може стати інструментом для професіоналів та навіть дасть можливість готуватись до реальних перегонів. Або ж, як було під час карантину, не втрачати форму. «Ви отримуєте такий самий кайф, як на справжніх гонках», – цитували слова британського автогонщика Ландо Норріса на сайті чемпіонату «Формула-1». У 2020-му чемпіонат вперше провели віртуально.
В e-спорті великого SimRacing ще немає, але точно буде, вважає Крутько. З цією перспективою Feel VR і поїхав на виставку CES 2017. Після шоу Крутько залишився в Штатах, щоб підняти інвестиції – поки він шукав гроші в Долині, треба було чимось зайняти команду. З’явився третій продукт – педалі.
Народні гроші. Як робити стартап на капітал від користувачів
Зі США Крутько повернувся з пустими руками. «Венчурним інвесторам цікаві компанії, які можуть бути мільярдними», – каже він. Їхній ринок аж таких перспектив не давав.
Гроші вирішили взяти у фанатів. Спочатку Кравченко дав ще $75 000 в обмін на додаткові 6,5% акцій, щоб запустити рекламу та провести роад-шоу в США. Далі в двох кампаніях на майданчиках Kickstarter та Indiegogo команді вдалось зібрати понад $660 000. Чистими отримали майже на сотню тисяч менше – частину з’їли комісійні та витрати на вивід грошей. 2019 рік команда зустрічала на підйомі, а Кравченко з IoT Hub взяв відповідальність за реорганізацію виробництва. Що пішло не так?
Засновники насправді не розуміли, скільки коштує повноцінний вихід на ринок. Першою перепоною стала партія в 1000 комплектів для бекерів – надто велика й надто мала одночасно. «Ця тисяча – ні туди, ні сюди. Вже й не малосерійка, яку на коліні можна зібрати, але й не масове виробництво», – каже Крутько.
Прототип Feel VR
Спершу збирати педалі й керма хотіли в Китаї й навіть обрали заводи. Врешті запустилися в Україні, найняли сімох людей – тут виявилося дешевше та зрозуміліше. Але процес буксував, поступово назрівали і внутрішні проблеми. Обовʼязки засновники поділили так: Гнатієнко відповідає за виробництво, Крутько – за розробку, фандрейзинг фінанси тощо. «З Денисом у нас були розбіжності, куди рухатися, – каже Гнатієнко. – Я був за те, щоб запускати той продукт, який є. Він вважав, що продукт не готовий до випуску і треба закінчувати розробку».
Зійшлися на тому, що Гнатієнко запускає виробництво педалей і може вийти з проєкту на свій розсуд. «Фактично понад рік пішло на те, щоб просто стабілізувати розуміння, куди, що і як ми виготовляємо», – говорить Кравченко. У грудні 2019-го Гнатієнко виконав своє зобов’язання й перейшов у логістичну IT-компанію Omnic на посаду R&D-директора. У Feel VR він залишався акціонером із часткою близько 17%.
Поки вирішували конфлікти, гроші поступово згоріли, але бекерам відправили лише 100 замовлень. Щоб врятуватися, Крутько у кінці 2019-го знову пішов шукати інвесторів, а паралельно запустив онлайн-магазин, щоб забезпечити грошовий потік. Пішли навіть перші продажі, але карантин зруйнував плани з доставки: товари затримувалися і клієнти вертали гроші. «Ми відправили близько 10 педалей, але гроші до нас не дійшли», – зізнається Крутько. Щомісяця він платив по $800, уже з власної кишені, за склад.
Нове народження. Як Feel VR рятуватиме себе
Весь 2020 рік Крутько думав, що робити, поки навколо нього розгорялася пожежа. «Автор проєкту зобов’язаний постійно розповідати бекерам, коли очікуються відгрузки, які виникли затримки тощо», – каже Євген Іванов, CEO і співзасновник компанії Jollylook, яка на Kickstarter зібрала $377 000.
Крутько обрав стратегію мовчанки й поплатився за погану комунікацію – сторінки проєкту завалили коментарями про шахрайство. «Іспанці створили чат на 50 людей і почали власне розслідування», – розповідає Кравченко. Продати компанію вони теж не могли, адже вона нічого не заробляла.
На зв’язок із зовнішнім світом Feel VR вийшов у серпні та вибачився перед бекерами. План порятунку виглядав так: Крутько передав компанію під керівництво Кравченко IoT Hub для налагодження виробництва педалей, сам Кравченко став керівником компанії. Усі акціонери погодилися віддати 80% своїх акцій, щоб розчистити реорганізовану компанію для нової команди та інвесторів. Наприклад, Кравченко, що мав 16,49%, розмився до 3,29%.
Команда Feel VR. Фото з особистого архіву
Чим ще займається новопризначений керівник? Він інвестує $30 000, аби нарешті виконати зобовʼязання перед бекерами. За планом, з листопада по квітень 2022 року компанія відправить 260 наборів.
Також планують відновити роботу інтернет-магазину – він повинен заробити щонайменше $150 000, щоб покрити попередні витрати. Як тільки налагодиться грошовий потік, Кравченко повернеться до краудфандингу – він цілить у $1 млн нових коштів до середини 2022 року. На Kickstarter та Indiegogo компанія не піде: в списку сайти Wefunder, StartEngine, SeedInvest і Republic. Нова обіцянка для інвесторів – вийти за межі жанру SimRacing. Місія – доступні для загалу haptic-девайси, тобто пристрої, що імітують тактильний відгук при використанні, наприклад рукавиці, костюми тощо.
Зобов’язання перед бекерами виконує кожен третій проєкт, що зібрав гроші на Kickstarter, каже Іванов. Одного разу вже не вийшло. Навіщо Кравченку й Крутьку нова спроба? «Є відчуття, що люди постраждали. Це принципи й цінності» – зізнається Кравченко.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
