Американські санкції, які набудуть чинності 21 жовтня, мають викреслити Китай зі списку країн-виробників передових мікросхем. За своєю жорсткістю ці заходи воскрешають спогади про холодну війну, пише Foreign Policy. Forbes вибрав головне.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Менш ніж за десять днів набувають чинності заходи радикального контролю США над продажем напівпровідників до Китаю. За своєю жорсткістю ці обмеження виходять далеко за межі всіх попередніх санкцій проти КНР. Мета – заморозити розвиток напівпровідникової галузі Китаю та відрізати його від передових американських технологій.
Під санкції Вашингтона потрапляє експорт напівпровідникових продуктів, що критично важливі для будівництва суперкомпʼютерів, розробки штучного інтелекту й розвитку інших сучасних технологій. Одночасно буде розширено заборону на продаж Китаю обладнання, без якого неможливо виробляти передові мікропроцесори. «Китайські компанії опиняться в камʼяній добі», – вважає керуючий директор банку China Renaissance Шего Нге.
Під нові санкції потрапляє не лише обладнання, а й інтелектуальний капітал. Американським компаніям та громадянам США забороняється здійснювати розробку, дослідження чи виробництво сучасних напівпровідників разом із китайськими фірмами. «Це бомба потужніша, ніж заборона на купівлю обладнання», – говорить співробітник однієї з китайських державних компаній. За його словами, багато найважливіших посад у китайській напівпровідниковій галузі обіймають американці з подвійним громадянством, часто – китайським чи тайванським.
Китай – найважливіша ланка у глобальному ланцюжку постачань електроніки та джерело великих прибутків для західних технологічних підприємств. Донедавна Вашингтон намагався знайти баланс між ставленням до Пекіна як до економічного партнера і геополітичного суперника. Але зараз вибір зроблено: вперше за довгі роки ослаблення Китаю стало для Сполучених Штатів важливішим за співпрацю з ним.
Нині добу холодної війни згадують як ядерну гонитву супердержав. Але у своїй основі холодна війна була економічним протистоянням. США заявляли, що хочуть обмежити Радянському Союзу доступ до технологій подвійного призначення, але насправді йшлося про те, щоб не дати СРСР розвиватися як передовій промисловій державі. Приблизно ту саму мету США ставлять нині й щодо Китаю – завадити йому стати високотехнологічною наддержавою. Тотальний контроль над експортом високих технологій націлений не лише на військову сферу, каже гендиректор однієї з американських напівпровідникових компаній: «США намагаються будь-що блокувати розвиток технологічної потужності КНР».
Гонитва поколінь
Донедавна у змаганні зі своїми геополітичними суперниками США використали метод «ковзної шкали»: у сфері напівпровідників вони намагалися випереджати потенційного супротивника приблизно на два покоління. Нині ситуація змінилася. За словами радника з національної безпеки США Джейка Саллівана, йдеться про досягнення переважної технологічної переваги у випуску процесорів та мікросхем памʼяті. Для цього США з одного боку нарощуватимуть інвестиції в наукові дослідження, а з іншого – посилюватимуть санкційний тиск та експортний контроль.
Китай – величезний ринок напівпровідників, і санкції проти Пекіна боляче вдарять по американських виробниках мікросхем. Наприклад, коли Вашингтон оголосив про плани посилити правила експорту, акції Nvidia та Advanced Micro Devices просіли на 60%. 2021-го США заборонили постачати мікросхеми китайській телекомунікаційній компанії Huawei та деяким іншим фірмам. Але продаж американських процесорів у Китаї все одно злетів: під час пандемії значно зріс попит на китайські ноутбуки та споживчу електроніку. Але 2022-го через ослаблення китайської економіки експорт чипів до Китаю впав на 25%. Обмеження США дорого коштуватимуть американським компаніям: їхня частка на світовому ринку скоротиться на 18%, а виторг впаде на 37%, підрахували аналітики Boston Consulting Group.
Адміністрація Байдена знає про ці проблеми, але не збирається відступати. США планують блокувати здатність Китаю виробляти або купувати мікросхеми, вироблені з використанням технологічного процесу 14 нанометрів і менше. Найпередовіші чипи нині випускаються за 5-нанометровою технологією (що менший середній розмір напівпровідникового елемента мікросхеми в нанометрах, то досконалішим вважається технологічний процес).
У серпні найбільший китайський виробник напівпровідників SMIC розробив мікросхему за 7-нанометровою технологією. Іншими словами, компанія лише на одне покоління відстає від найпередовіших фірм Тайваню та Південної Кореї. Але SMIC досяг цього за допомогою обладнання попереднього покоління і не зміг придбати в США найсучасніші пристрої для ультрафіолетової літографії. Жорсткий експортний контроль США ще більше ускладнить виробництво сучасних мікросхем у Китаї.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
