Російські компанії спіткала технологічна криза після запровадження Заходом санкцій. Через них виникла серйозна нестача напівпровідників, електричного та компʼютерного обладнання, які потрібні для дата-центрів у країні. Як обмеження на постачання технологій руйнують економічні перспективи країни-агресора – розібрало у своєму матеріалі видання Financial Times. Forbes переклав його і вибрав головне з тексту.
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Найбільші виробники чипів, серед яких Intel, Samsung, TSMC і Qualcomm, остаточно припинили роботу в Росії. Це створило дефіцит більших, бюджетних чипів, які використовують в автомобілях, побутовій техніці і військовому обладнанні.
Експортний контроль за технологіями «подвійного призначення», тобто тими, які можуть використовуватися як для цивільних, так і для військових потреб, матиме найбільші і найтриваліші наслідки для російської економіки.
Найбільші телекомунікаційні компанії країни не матимуть доступу до обладнання 5G-технологій, а у компаній, які постачають хмарні послуги, наприклад Yandex і «Сбербанк», будуть проблеми із розширенням дата-центрів.
Хоч у Росії і є кілька власних виробників чипів, а саме «Мікрон», МЦСТ і Baikal Electronics, вони покладалися на імпорт значної частини готових напівпровідників від іноземних виробників, таких як китайський SMIC, американський Intel і німецький Infineon. МЦСТ і Baikal Electronics замовляли у Тайвані і Європі виробництво чипів власної розробки.
Компанія МЦСТ розглядає варіант перенесення виробництва власної продукції на російські заводи, що належать «Мікрону». Проте минулого року Сбербанк сказав, що чипи «Ельбрус», які розробила МЦСТ, «катастрофічно» провалили всі перевірки. За словами найбільшого банку Росії, памʼять, обробка інформації і робота інтернет-звʼязку у «імпортозаміщених» мікросхемах значно гірші, ніж у чипах від Intel.
Крадії чипів
Росія представила схему імпорту, за якою компаніям дозволяється «паралельний імпорт» обладнання (серверів, автомобілів, телефонів, напівпровідників) з довгого списку компаній. І головне – згода правовласника чи власника торгової марки не потрібна.
Історія показує, що Росія не вперше покладається на «сірий ринок» поставок технологічного і військового обладнання, купуючи західні продукти у перекупників (реселерів) в Азії чи Африці через брокерів. Але світовий дефіцит мікросхем і критично важливого компʼютерного обладнання означає, що і ці канали пересохли.
«Деякі компанії налагодили постачання з Казахстану, – розповів Карен Казарян, голова Агентства інтернет-досліджень у Москві. – Деякі китайські компанії другого ешелону готові постачати. На російських складах є ще запас компонентів… але не у потрібному обсязі, він не вічний, плюс ціни там зросли принаймні вдвічі».
За словами виконавчого директора одного з виробників чипів, «якщо говорити про споживчу електроніку, телефони, компʼютери і сервери, то у більшості випадків виробники за межами Росії не постачають такі товари в РФ, навіть коли мікросхеми в цих продуктах належать Китаю».
Цей же директор додає, що, попри небажання Сі Цзіньпіна засуджувати війну в Україні, кілька китайських компаній вирішили припинити продаж своїх смартфонів до Росії. Ці компанії побоялися, що бездіяльність вплине на їхні бренди, і їх не переконало навіть те, що таку електроніку не включали у санкції, щоб не карати російських споживачів безпосередньо.
Санкції проти хмар
Брак найбільш високотехнологічних чипів завдав найбільшого удару по молодому ринку хмарних технологій Росії, який останні кілька років почав зростати завдяки законам, що зобовʼязують компанії зберігати дані на російській землі.
За даними аналітиків групи маркетингових досліджень IDC, після запровадження санкцій більшість російських компаній більше не хоче зберігати свої дані в дата-центрах за кордоном. А тому у головних російських компаній з надання хмарних послуг – Yandex, VK Cloud Solutions і SberCloud – значно додалося роботи.
Минулого місяця VK Cloud Solutions написала в Кремль і попросила допомогти знайти «десятки тисяч серверів», повідомили місцеві видання. Російські компанії більше не можуть користуватися послугами західних сервісів, а брак високотехнологічних чипів, які потрібні для виробництва серверів, не дають російським ІТ-виробникам збільшити власне виробництво.
Мінус одна G
Санкції також змусили мобільних операторів істотно зменшити масштаби своїх планів на майбутнє. Так як їм немає чим замінити обладнання для передових 5G-технологій, яке виробляють Nokia, Ericsson і Huawei, операторам, імовірно, треба буде купувати на вторинному ринку застаріле обладнання 4G-технологій.
Колишній старший виконавчий директор Yandex Григорій Бакунов вважає, що купувати вони будуть у країн, які вже перейшли до технологій нового покоління. Він додав, що уряд, швидше за все, порадить компаніям не конкурувати із західними лідерами технологій, як це намагаються робити Yandex зі своїм застосунком для пошуку таксі або соцмережа «ВКонтакте».
«Так і розвʼязується проблема браку необхідної інфраструктури у наступні пʼять років, – каже Бакунов. – Просто треба зменшити використання обладнання за рахунок відмови від конкурентоспроможності».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
