IT-компанії витратили на переїзд до Львова понад $40 млн. Місто перетворилось в головний технологічний хаб. Який економічний ефект /Фото Getty Images
Категорія
Інновації
Дата

IT-компанії витратили на переїзд до Львова понад $40 млн. Місто перетворилось в головний технологічний хаб. Який економічний ефект

Getty Images

Львів та область стали головною точкою релокації для українських технологічних компаній. До війни місто було третьою IT-столицею України після Києва та Харкова. Які його позиції зараз

До війни у Львові працювало близько 30 000 IT-спеціалістів, повідомляє дослідження «Львівського IT-Кластеру». Крім Києва більше мав тільки Харків, де в IT-індустрії було зайнято понад 45 000 осіб. 

Специфіка Львова – велика кількість локальних роботодавців із сервісної індустрії. Тут народились та мають основний штат SoftServe, Intellias, ELEKS. Завдяки цьому та через недостачу талантів Львів і до війни був популярною точкою для релокації – близько 40% штату місцевих IT-компаній переїжджали з інших регіонів.

Користуючись внутрішньою міграцією та світовим попитом на розробку, львівська IT-індустрія переживала стрімке зростання – з 2015-го по 2021-й роки кількість компаній у місті зросла з 328 до 511, а медіанна зарплата досягла $2102 на місяць. «За місяць війни кількість IT-спеціалістів у Львові та області досягла 70 000–100 000», – оцінює голова «Львіського IT-Кластеру» Степан Веселовський. Це третина усього українського IT.

Скільки грошей це може принести місту? Складно порахувати через невизначені умови воєнної економіки. У мирний час один айтішник забезпечував ще три робочих місця, а загальний економічний ефект індустрії оцінювали у $1,4 млрд на рік. «Гроші, які отримує спеціаліст, потім декілька разів обертаються в локальній економіці через купівлю товарів та послуг, інвестиції», – пояснює Веселовський. За підрахунками «Кластеру», у часи пандемії економічна цінність одного айтішника падала до 2,2–2,4 додаткових робочих місця.

Економіка воєнного часу потребує окремих розрахунків – зараз «Кластер» збирає фінансування на запуск великого дослідження IT-спільноти, зосередженого на західних регіонах України. Його вартість становить декілька сотень тисяч доларів.

Крім Львова, суттєвий приріст айтішників можна зафіксувати в Ужгороді та Івано-Франківську – до війни вони мали по декілька тисяч спеціалістів кожен. Усього ж, за оцінками Веселовського, IT-компанії України витратили на переїзд тільки до Львова щонайменше $30–40 млн. У тих, хто видавав грошову допомогу, середній розмір компенсації на одну людину становить близько $1000.

«У нас зберігся попит на основну локацію, а ще ми обладнали додатковий коворкінг у будівлі ресторану, що закрився з початком війни», – розповідає маркетинг-директор компанії Avalon Анастасія Гаврилова. Avalon управляє у Львові комерційною нерухомістю та коворкінгами Futura. Додаткову локацію на 500 кв. м обладнали згідно з правилами воєнного часу – бар у підвалі переобладнали на бомбосховище.

IT-компанії витратили на переїзд до Львова понад $40 млн. Місто перетворилось в головний технологічний хаб. Який економічний ефект /Фото 1

Коворкінг Futura. Фото надане компанією

«Великі IT-компанії дають дуже багато запитів на оренду, але як тільки виникає чергова небезпечна ситуація, ставлять на паузу. Думаю, це питання часу», – каже Гаврилова. Основну аудиторію коворкингів зараз становлять релоковані спеціалісти, яким важко працювати в нових умовах. «Я переїхав із Харкова, знімаю крихітну квартирку разом із дружиною та мамою, працювати в таких умовах надзвичайно важко», – розповідає Олександр, співробітник EPAM (попросив не вказувати прізвище в матеріалі).

А працювати потрібно. Як зазначає дослідження «Львівського IT-Кластеру», станом на початок березня 98% компаній-учасників продовжують ділову активність, близько 42% мають ту саму завантаженість, а кожна п’ятнадцята навіть отримала більше замовлень. «Навіть у тих випадках, де реєструють падіння обсягів, не йдеться про якість критичних показників», – каже Веселовський. Він закликає компанії якнайшвидше ставати до роботи, а сам поки що займається організацією дослідження та роздачею терміналів Starlink. Супутниковий інтернет Ілона Маска на заході України пристосовують як резервний канал зв’язку. 

В першу чергу його отримають суб’єкти критично важливої інфраструктури, але в черзі й IT-бізнес, що переживає за комунікацію. Інше нагальне питання воєнного часу – мобілізація – поки не стає на заваді. З 25 000 спеціалістів, що входять до опитаних «Кластером» компаній, до лав ЗСУ та Територіальної оборони приєднались близько 1000 осіб. На військовий облік узяли 1710 людей.

Головне питання – відтік кадрів із регіону після перемоги. «Тут варто переживати навіть не про внутрішню міграцію назад, а про подальшу релокацію за кордон після зняття обмежень. Проте прогнозувати конкретні показники важко – потрібно усе дослідити», – говорить Веселовський.

Матеріали по темі