IT-компанії витратили на переїзд до Львова понад $40 млн. Місто перетворилось в головний технологічний хаб. Який економічний ефект /Getty Images
Категорія
Інновації
Дата

IT-компанії витратили на переїзд до Львова понад $40 млн. Місто перетворилось в головний технологічний хаб. Який економічний ефект

3 хв читання

Getty Images

Львів та область стали головною точкою релокації для українських технологічних компаній. До війни місто було третьою IT-столицею України після Києва та Харкова. Які його позиції зараз

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

До війни у Львові працювало близько 30 000 IT-спеціалістів, повідомляє дослідження «Львівського IT-Кластеру». Крім Києва більше мав тільки Харків, де в IT-індустрії було зайнято понад 45 000 осіб. 

Специфіка Львова – велика кількість локальних роботодавців із сервісної індустрії. Тут народились та мають основний штат SoftServe, Intellias, ELEKS. Завдяки цьому та через недостачу талантів Львів і до війни був популярною точкою для релокації – близько 40% штату місцевих IT-компаній переїжджали з інших регіонів.

Користуючись внутрішньою міграцією та світовим попитом на розробку, львівська IT-індустрія переживала стрімке зростання – з 2015-го по 2021-й роки кількість компаній у місті зросла з 328 до 511, а медіанна зарплата досягла $2102 на місяць. «За місяць війни кількість IT-спеціалістів у Львові та області досягла 70 000–100 000», – оцінює голова «Львіського IT-Кластеру» Степан Веселовський. Це третина усього українського IT.

Скільки грошей це може принести місту? Складно порахувати через невизначені умови воєнної економіки. У мирний час один айтішник забезпечував ще три робочих місця, а загальний економічний ефект індустрії оцінювали у $1,4 млрд на рік. «Гроші, які отримує спеціаліст, потім декілька разів обертаються в локальній економіці через купівлю товарів та послуг, інвестиції», – пояснює Веселовський. За підрахунками «Кластеру», у часи пандемії економічна цінність одного айтішника падала до 2,2–2,4 додаткових робочих місця.

Економіка воєнного часу потребує окремих розрахунків – зараз «Кластер» збирає фінансування на запуск великого дослідження IT-спільноти, зосередженого на західних регіонах України. Його вартість становить декілька сотень тисяч доларів.

Крім Львова, суттєвий приріст айтішників можна зафіксувати в Ужгороді та Івано-Франківську – до війни вони мали по декілька тисяч спеціалістів кожен. Усього ж, за оцінками Веселовського, IT-компанії України витратили на переїзд тільки до Львова щонайменше $30–40 млн. У тих, хто видавав грошову допомогу, середній розмір компенсації на одну людину становить близько $1000.

«У нас зберігся попит на основну локацію, а ще ми обладнали додатковий коворкінг у будівлі ресторану, що закрився з початком війни», – розповідає маркетинг-директор компанії Avalon Анастасія Гаврилова. Avalon управляє у Львові комерційною нерухомістю та коворкінгами Futura. Додаткову локацію на 500 кв. м обладнали згідно з правилами воєнного часу – бар у підвалі переобладнали на бомбосховище.

IT-компанії витратили на переїзд до Львова понад $40 млн. Місто перетворилось в головний технологічний хаб. Який економічний ефект /Фото 1

Коворкінг Futura. Фото надане компанією

«Великі IT-компанії дають дуже багато запитів на оренду, але як тільки виникає чергова небезпечна ситуація, ставлять на паузу. Думаю, це питання часу», – каже Гаврилова. Основну аудиторію коворкингів зараз становлять релоковані спеціалісти, яким важко працювати в нових умовах. «Я переїхав із Харкова, знімаю крихітну квартирку разом із дружиною та мамою, працювати в таких умовах надзвичайно важко», – розповідає Олександр, співробітник EPAM (попросив не вказувати прізвище в матеріалі).

А працювати потрібно. Як зазначає дослідження «Львівського IT-Кластеру», станом на початок березня 98% компаній-учасників продовжують ділову активність, близько 42% мають ту саму завантаженість, а кожна п’ятнадцята навіть отримала більше замовлень. «Навіть у тих випадках, де реєструють падіння обсягів, не йдеться про якість критичних показників», – каже Веселовський. Він закликає компанії якнайшвидше ставати до роботи, а сам поки що займається організацією дослідження та роздачею терміналів Starlink. Супутниковий інтернет Ілона Маска на заході України пристосовують як резервний канал зв’язку. 

В першу чергу його отримають суб’єкти критично важливої інфраструктури, але в черзі й IT-бізнес, що переживає за комунікацію. Інше нагальне питання воєнного часу – мобілізація – поки не стає на заваді. З 25 000 спеціалістів, що входять до опитаних «Кластером» компаній, до лав ЗСУ та Територіальної оборони приєднались близько 1000 осіб. На військовий облік узяли 1710 людей.

Головне питання – відтік кадрів із регіону після перемоги. «Тут варто переживати навіть не про внутрішню міграцію назад, а про подальшу релокацію за кордон після зняття обмежень. Проте прогнозувати конкретні показники важко – потрібно усе дослідити», – говорить Веселовський.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні