Щоб урятувати бізнес від обстрілів, підприємці вивозять працівників та обладнання на захід України. Як вони це роблять, чим допомагає держава і що робити іншим
Співробітники київської компанії «ОТС-Україна» закінчують підготовку для евакуації механізмів та верстатів з виробництва клеючих стрічок, якими, зокрема, герметизують будівлі. «Вони пакуються під звуки канонади та куль, – каже співвласник компанії Олексій Хоц. – Ситуація дуже нервова».
Дві вантажівки з обладнанням уже дісталися нової локації в Львівській області, три в дорозі. «Щоб завершити евакуацію, нам потрібно ще три машини. Ми активно їх шукаємо», – каже Хоц.
У рамках державної підтримки бізнесу під час війни Львівська ОДА допомагає йому з пошуком транспорту та вже знайшла відповідний виробничий майданчик на території області.
Виробництво Хоца розташоване в Святошинському районі Києва, неподалік траси на Ірпінь, де вже майже місяць точаться бої. Через це багато перевізників відмовляють, навіть державні. «У нас була угода з «Укрпоштою», але в останній момент вони відмовилися – служба безпеки держкомпанії заборонила подавати фури», – каже він.
Хоц – один із тисячі українських підприємців, які наважилися перевезти свої компанії. Дехто робить це сам, скільки таких – порахувати складно.
Інші звертаються до уряду. На 20 березня Мінекономіки отримало понад 900 заявок на евакуацію, каже голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Для 312 компаній уряд уже знайшов майданчики в одному з девʼяти регіонів, що приймають на Західній Україні, і тепер допомагає з транспортом, каже Ігор Дядюра, заступник міністра економіки з питань цифровізації.
Як отримати допомогу від держави
Взяти участь у державній програмі евакуації можуть будь-які підприємства та ФОП з областей, де точаться бої, каже Євген Сокур, помічник голови парламентського комітету з фінансів та податків.
Держава оплатить учасникам програми перевезення обладнання та знайде приміщення для відновлення виробництва.
Для цього потрібно заповнити «гуглформу».
У ній необхідно вказати: кількість працівників, вид діяльності компанії, розмір виробничих площ та складів, перелік необхідної інфраструктури для виробництва.
Протягом дня після подання заявки представники Мінекономіки чи парламенту звʼяжуться з компанією та будуть вести її до кінця. Перевага надається компаніям зі стратегічним значенням (наприклад, компанія, яка виробляє машинобудівельне обладнання, або підприємство легпрому); інші підприємства також отримають підтримку, але не так оперативно.
Місцева влада підбере для компанії новий виробничий майданчик. Після цього розпочнеться перевезення обладнання – безкоштовно через «Укрзалізницю» та «Укрпошту».
Також компанія може найняти приватного перевізника, але в такому разі держава сплатить лише тариф за розцінками «Укрпошти», а різницю доведеться сплатити самостійно.
Такі компанії також отримають спеціальний дозвіл проїжджати без черги блокпости та отримувати паливо на АЗС без ліміту.
Дорога оренда vs державні приміщення
Підприємці на заході України вже починають користуватися ситуацією та підвищують ставки на оренду приміщень, каже Орест Фільц, керівник відділу залучення інвестицій Львівської ОДА. Наприклад, київська компанія з металообробки орендувала приміщення в Києві за 24 грн за квадратний метр, а у Львові їй пропонують за 150–200 грн за квадратний метр.
«Ми намагаємося боротися з цією проблемою, але, на жаль, не можемо регулювати ціни на приватну власність», — каже Фільц.
Один із варіантів вирішення цієї проблеми, за його словами, передавати компаніям під оренду більше майданчиків державної власності. Уряд планує встановити ціну оренди на такі майданчики 1 грн за квадратний метр на час війни.
Тільки у Львівській області таких приміщень близько 28 000, але не все так просто – більшість із них занедбані та непридатні для роботи, каже Фільц. Щоб компанії могли їх використовувати, їх необхідно ремонтувати.
Наразі Львівська ОДА веде переговори з міжнародними донорами, щоб вони дали грошей на ремонт. «Ми вже передали їм перелік таких обʼєктів, вони дуже хочуть допомогти, – каже Фільц. – Протягом двох днів чекаємо на них підтвердження і починатимемо працювати разом».
Суму можливої допомоги та з ким конкретно ведуться переговори, Фільц не називає.
Інфографіка: Максим Золоєдов
Орієнтація на експорт
Уряд і місцева влада дійсно дуже активно допомагають, каже Олександр Черняк, член наглядової ради Запорізького заводу кольорових металів. Частину виробничих потужностей компанія перевезла на Західну Україну, на майданчик поблизу кордону з Румунією.
Виробництво, за словами Черняка, буде запущено протягом 1-2 місяців та орієнтоване на експорт. «Зараз на українську продукцію є величезний попит за кордоном», – каже він.
Також частково в західні області буде перенесено потужності запорізького заводу «Хортиця». Підходящий майданчик компанія поки не обрала, але горілка, що випускатиметься, буде орієнтована на експорт, каже Черняк. «Зараз у США шалений попит на український алкоголь», – запевняє підприємець.
Загалом в Україні на початок 2021 року було майже 374 000 підприємств та близько 1,6 млн ФОП.
На території 15 областей та в місті Києві, які зараз українські війська захищають від російської армії, було понад 299 000 підприємств та 1,13 млн ФОП. Поки що, за словами Гетманцева, евакуацію завершили лише 50 компаній, 20 уже відновили виробництво на новому місці.
Хто і як евакуюється сам
Деякі компанії проводять евакуацію власними силами. Так, Ajax Systems евакуював R&D департамент та ключових співробітників «Наразі проводимо евакуацію решти співробітників, які працюють на виробництві», – каже маркетинг-директор компанії Валентин Гриценко.
Найбільшою проблемою при евакуації, за його словами, є пошук житла для працівників. «Регіон не був готовий до того, що сюди масово переїжджатимуть люди», – каже він.
IT-компанія EPAM також майже завершила евакуацію. Проблем із перевезенням устаткування не було, оскільки фірма використовує хмарні технології і не володіє великим обсягом великогабаритної техніки. Головним завданням компанії була евакуація працівників.
У EPAM офіси практично у всіх містах на заході та в центрі України. «У всіх наших співробітників була можливість переїхати працювати в ці представництва чи офіси EPAM у Європі, – каже Юрій Антонюк, голова EPAM у Центральній та Східній Європі. – Частина співробітників виїхала за кордон, переважно до Польщі, частина – переїхала на Західну Україну».
Без планів на повернення
Поки що підприємці не знають, чи зможуть повернутися на колишнє місце. «Вирішуватимемо після перемоги», – каже Гриценко з Ajax.
«Зараз ми більше думаємо про те, щоб урятувати те, що є, а не будувати плани на майбутнє», – зізнається співвласник «ОТС-Україна» Хоц. Раніше його компанія планувала роботу щонайменше на рік уперед, з початком війни горизонт планування скоротився до одного-двох днів. «Все дуже швидко змінюється, але нам поки що подобається на новому місці, тут непогано», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
