Дмитро Шимків та AeroDrone /Фото з особистого архіву/колаж Олександра Карасьова
Категорія
Інновації
Дата

Дмитро Шимків купив 50% виробника дронів AeroDrone. Це перша публічна інвестиція в український MillitaryTech стартап

Фото з особистого архіву/колаж Олександра Карасьова

Менш ніж за рік український виробник аграрних БпЛА AeroDrone розробив дві військові моделі, отримав дозвіл на експлуатацію в ЗСУ й знайшов досвідченого інвестора. Чи пощастить стартапу у військовій авіації більше, ніж в агро

⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 всього чотири дні. Оформлюйте зараз за цим посиланням

«Максимально зайшов», – скупо говорить Дмитро Шимків про свою інвестицію у виробника дронів AeroDrone. З вересня 2022-го члену наглядової ради мобільного оператора «Київстар» та ексочільнику українського офісу Microsoft належить 50% компанії, свідчать дані YouControl. Суму інвестиції він не розголошує, як і більшість деталей партнерства. Військові стартапи під час війни воліють привертати до себе якнайменше уваги.

До повномасштабного російського вторгнення безпілотники AeroDrone окроплювали українські поля засобами захисту для рослин і мікродобривами. У грудні 2022 року Міноборони дозволило експлуатацію двох нових моделей стартапу у ЗСУ.

Що стоїть за першою публічною інвестицією в український MilTech-стартап?

«Засекречений» AeroDrone 

Засновник AeroDrone – випускник Національного авіаційного університету Юрій Педерій. З 2000-го він шість років пропрацював у «Київстарі». Потім – майже на десятиліття перебрався до Microsoft. У 2011-му Педерій змінив київський офіс техногіганта на мюнхенський.

Педерій не надав коментарі для цієї статті.

Тяга до неба дісталася від батька, конструктора КБ «Антонов», який після виходу на пенсію зайнявся виготовленням дронів, писав у колонці для видання MC.Today Педерій. «Безпілотники роками залишалися моїм хобі, яке не мало відношення до бізнесу», – зазначає він. Будувати безпечні для людей БПЛА, за його словами, спонукала смерть друга-пілота, який розбився в авіакатастрофі аграрного оприскувача АН-2 у 2017-му.

У березні 2016-го Педерій звільнився з Microsoft і вже за кілька місяців виступав на конференції перед студентами альма-матер як директор компанії AeroDrone. 

Основна «аграрна» розробка AeroDrone – безпілотник DR-60 вартістю $75 000 для оприскування полів добривами та засобами захисту рослин. Він здатний підняти до 60 кг ваги. Чи вдавалося знайти на нього покупців?

У 2019-му стартап «відправив кілька одиниць до США та Канади», розповідав Педерій в інтерв’ю TechUkraine. «Ведуться відчутні переговори з клієнтами з Бразилії, Індії та Австралії», – говорив він у 2020-му. 

Дмитро Шимків купив 50% виробника дронів AeroDrone. Це перша публічна інвестиція в український MillitaryTech стартап /Фото 1

Основна «аграрна» розробка AeroDrone – безпілотник DR-60

Дмитро Шимків купив 50% виробника дронів AeroDrone. Це перша публічна інвестиція в український MillitaryTech стартап /Фото 2

Основна «аграрна» розробка AeroDrone – безпілотник DR-60

Попередній слайд
Наступний слайд

У розробку продукту Педерій на старті вклав власних $200 000. Ще $50 000 отримав у 2020-му від Українського фонду стартапів (USF). Цей грант планувалося витратити на запуск серійного виробництва – чотири-шість літальних апаратів на місяць. Для порівняння, у лютому 2022-го португальський стартап Tekever отримав на масштабування від арабських інвесторів $23 млн. Він також має подвійний фокус – «цивільні» БПЛА та військові дрони для розвідки.

Схоже, що до війни у стартапів справи йшли не дуже добре. В українських реєстрах є дві юрсоби зі схожими «авіаційними» назвами, що на 50% належать Педерію. Перша – заснована у 2007-му ТОВ «Аеродрон-Сервіс». У 2020-му вона мала 5500 грн виторгу та понад 430 000 грн зобов’язань, свідчать дані YouControl.

Друга компанія – ТОВ «Аеродрон», половину якої й купив Шимків, – зареєстрована у 2019-му. Статутний капітал – 5000 грн, чистий збиток за 2020 рік – 100 грн. На той час оборот компанії за всі роки існування був всього $200 000, каже співрозмовник Forbes на умовах анонімності. Шимків фінансові показники та ймовірну оцінку нового придбання не коментує.

Вочевидь, Педерій мав ще одного інвестора – засновника американського фонду Agro Fund і компанії Aero Fleet One Марка Ер’явця (Mark M Erjavec). На нього посилався американський портал Uasmagazine. Спільне фото з Педерієм є на сайті Ер’явця, однак на повідомлення від репортера Forbes у Linkedin він не відповів.

Плани нового інвестора на AeroDrone

З чим тепер намагається злетіти AeroDrone? Після вторгнення стартап прискореним темпом взявся освоювати військову авіацію. Наразі готові дві моделі БпЛА. D80-Discovery може підіймати до 80 кг вантажу, літати зі швидкістю 120 км/год, а виконувати польотні завдання на автопілоті.

Інший апарат – E-300 Enterprise – дрон із корисним навантаженням до 300 кг. Початково він розглядався як літак-кур’єр для доставлення посилок зі швидкістю 150 км/год, пише профільний портал Мілітарний.

«Технології, які розробляє Юрій, – це великі можливості для розвитку як цивільної авіації, так і військової», – каже Шимків.

У грудні 2022-го обидва безпілотники AeroDrone допустили до експлуатації у ЗСУ. Цей дозвіл може бути цінним активом, у наступному році Міноборони (МО) планує витратити на дрони 20 млрд грн, розповідав очільник міністерства Олексій Резніков.

Вимог до дронів для армії чимало. Виріб має відповідати критеріям стійкості до РЕБ, мати характеристики для безпеки екіпажу, ремонтуватися у польових умовах тощо, перераховує співзасновник компанії DeViRo Денис Чередниченко. Його стартап виготовляє безпілотники «Лелека» із 2014-го.

Як українські дрони отримали «зелене світло» на використання у ЗСУ

У вересні 2022 року Кабмін прийняв знакову для українського military-tech постанову. Щоб не проходити процедуру постановки на озброєння, стартап отримує дозвіл на експлуатацію в ЗСУ. Замість одного року, це займає три тижні, каже заступник міністра оборони Володимир Гаврилов. З листопада, коли активно запрацювала постанова, до експлуатації в ЗСУ допущено 13 дронів. Заявок було понад 50. 

У 2014 році майже 100% поставок до ЗСУ робили державні підприємства, каже Гаврилов. У 2016-2018 роках – близько 60% постачали приватні компанії. Зараз це 40%. «Майже всі нові розробки заходять з приватного сектору», – каже він.  

Угода з AeroDrone – не перша інвестиція у компанію з витіюватою історією у «порфелі» Шимківа. Минулого року він займався купівлею медтех-стартапу Helsi зі сторони «Київстара». Хто засновники й інвестори Helsi стало відомо тільки після угоди*.

Як Шимків бачить свою роль в AeroDrone? «Питання масштабування бізнесу є великим викликом для багатьох, – каже він. – Потрібен досвід і розуміння, як перетворити технологію на бізнес». Питання з серійним виробництвом вирішене, запевняє він. Аграрні дрони стартап збирається сертифікувати у Європі та США. Плани щодо розвитку військового напрямку Шимків зі зрозумілих причин не розкриває*.

*- абзац незначно відредагований після публікації

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні