Самі собою технології рідко бувають невдалими, вважають у найпрестижнішому технічному виші США – Массачусетському технологічному інституті. Технологія – лише інструмент, який може наробити багато бід у невмілих руках, пишуть автори ренкінгу. Forbes вибрав найцікавіше.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Сайт MIT Technology Review опублікував черговий список найпровальніших технологій року. Автори ренкінгу керуються простою думкою: за кожною невдачею стоять люди, процеси та ідеї, які призвели до краху.
Крах криптобіржі FTX
Банкрутство FTX – головна подія криптовалютної індустрії 2022-го. Біржа, започаткована «вундеркіндом» Семом Бенкманом-Фрідом, вважалася настільки захищеною від ризиків, наскільки це взагалі можливо на бурхливому ринку криптовалют. Бенкман-Фрід без кінця говорив про найдосконаліший «автоматизований механізм оцінки ризиків», який кожні 30 секунд перевіряє, чи достатньо в користувачів FTX реальних грошей, щоби покрити їхні криптовалютні активи.
Але за фасадом FTX, схоже, ховався звичайний крадій. Слідчі підозрюють, що Бенкман-Фрід просто брав гроші трейдерів та купував за них шикарні будинки на Багамах, фінансував політичні кампанії та накопичував величезні частки в неліквідних криптовалютних токенах.
Схема обвалилась у листопаді. Тимчасовий гендиректор Джон Рей, призначений для нагляду за компанією, що збанкрутувала, заявив, що технологія оцінки ризиків FTX «зовсім не була досконалою». У злодійській схемі також не було нічого складного. «Це просто взяти гроші клієнтів і використати їх у своїх цілях», – говорить Рей.
Бенкмана-Фріда затримали на Багамах. Йому висунуто звинувачення в злочинній змові, шахрайстві та відмиванні грошей. Постраждалих – десятки тисяч, а суми збитків обчислюються мільярдами. За кілька годин до арешту Forbes вдалося взяти в Бенкмана-Фріда інтерв’ю, у якому він визнав, що мало займався оцінкою ризиків.
Масові смерті від фентанілу
У 1953 році бельгійський хімік Пол Янссен вирішив створити сильне знеболювальне. Він вважав, що зможе поліпшити морфін і створив у 100 разів активнішу молекулу – синтетичний опіоїд фентаніл.
Сьогодні фентаніл б’є похмурі рекорди: від нього в США щороку помирають близько 70 000 людей. На фентаніл припадає близько двох третин усіх смертельних випадків передозування наркотиків. Фентаніл став головною причиною смерті американців, молодших за 50 років: у цій віковій категорії він забрав більше життів, ніж автомобільні аварії, вогнепальна зброя та COVID разом узяті. Смертельною дозою можуть стати 2 мг.
Як вийшло, що від фентанілу гинуть майже 200 людей на день? Сумну роль відіграла компанія Janssen Pharmaceuticals – дочірній підрозділ Johnson & Johnson. Вона робила неправдиві заяви про механізм звикання до рецептурних опіоїдних препаратів.
Janssen заробляла на тому, що люди підсідали на таблетки та пластирі з фентанілом. Цього року компанія Janssen погодилася виплатити $5 млрд, не визнаючи своєї вини. Тепер фентаніл продають власники підпільних нарколабораторій і виробники підроблених ліків.
Пересадка зараженого серця свині людині
У січні минулого року хірурги з Меріленда пересадили свиняче серце вмираючому пацієнтові із серцевою недостатністю. Орган був генетично змінений так, щоби протистояти відторгненню імунною системою людини. Пацієнт Девід Беннетт помер через два місяці після пересадки.
До цього ніхто не міг протягнути зі свинячим серцем і кілька днів, тому операцію вважали частково успішною. Проблема в тому, що серце виявилося зараженим вірусом свиней, який, мабуть, і спричинив смерть. Компанія United Therapeutics, схоже, не провела достатньо тестів для виявлення вірусів. Чи винна United, важко сказати напевно, бо компанія засекретила все, що могла.
Вважається, що цитомегаловірус свиней, виявлений в органі, не здатний заражати людські клітини та не викличе смертельної пандемії. Але як бути наступного разу? Ученим важливо знати, чи справді вірус свині вбив Девіда Беннетта, але поки що ніхто не запропонував жодного пояснення.
Колапс політики «нульової терпимості до COVID»
2,5 роки Китай стримував поширення коронавірусу за допомогою системи карантинних готелів, постійного тестування та телефонних QR-кодів. Зелений код означав свободу від карантину, червоний – що ви ізгой, який був поруч із хворим і не може увійти до ресторану чи сісти в літак. Лідер Китаю Сі Цзіньпін назвав себе головнокомандувачем «народної війни» проти коронавірусу.
Деспотична система працювала: у Китаї майже побороли ковід. Але в грудні уряд різко згорнув програму «нульової терпимості до COVID». Деякі пов’язують це зі зростанням невдоволення жорсткою карантинною політикою. Інші – що китайський набір процедур і технологій боротьби з епідемією просто зазнав невдачі. Старший співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я вважає, що епідемія «легкого» варіанта коронавірусу – омікрону – у Китаї ніколи не закінчувалася, і китайська влада це чудово знала. «Хвороба інтенсивно поширювалася, і заходи контролю її не зупиняли», – говорить Раян. Невдачі політики «нульової терпимості» призведуть до смерті 1 млн китайців, вважають аналітики.
Модерація в Twitter у стилі Ілона Маска
Найбагатша людина світу купила Twitter і заприсяглася відновити в соцмережі «свободу слова». Звільнила більшість співробітників Twitter. Оприлюднила «файли Twitter» – секретне листування колишніх керівників про блокування акаунта Дональда Трампа. Натякнула, що колишній голова відділу довіри та безпеки Twitter був педофілом. Дозволила спірним персонажам повернутися до соцмережі. На ходу вигадала нові правила: жодних пародій, жодних посилань на Instagram, жодних відкритих даних про місцезнаходження приватних літаків мільярдерів. Від нових правил страждають мільйони користувачів соцмережі.
Тепер користувачі Twitter повинні для себе вирішити, чи потрібна їм така соцмережа. «Чи мушу я піти з посади глави Twitter? Я підкорюся результатам цього опитування», – написав Маск у Twitter 18 грудня. Підсумок: 57,5% відповіли, що він має піти, а 42,5% попросили залишитися. Маск повідомив, що готовий піти, коли знайдеться той, хто звалить на себе цю ношу. Але чи вчинить він так насправді?
Потоплення крейсера «Москва»
Ніщо не символізує опір України російському вторгненню краще, ніж потоплення флагманського корабля Росії в Чорному морі – крейсера «Москва». Цей корабель, що наїжачився трубами пускових ракетних установок, вважався плавучою системою протиповітряної оборони. 13 квітня корабель потопили дві українські ракети, які він, по ідеї, мав легко знайти і збити.
Але є ознаки того, що корабель не був боєздатним. Можливо, він мав проблеми із застарілими радарами, а половина його екіпажу – строковики, які офіційно навіть не повинні були воювати. Росія навіть не визнає, що корабель був атакований: вона стверджує, що «Москва» затонула в погану погоду після вибуху боєприпасів. Від «Москви» залишилася тільки українська пам’ятна марка із зображенням солдата, який показує кораблю середній палець.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
