Очільник Міністерства цифрової трансформації та віцепремʼєр Михайло Федоров про те, скільки в Україні Starlink, хто за них платить та як Мінцифри їх розподіляє; наскільки велику армію дронів зібрали та яке її майбутнє; реформу грального бізнесу, яка прибере чиновників і корупцію; зависле «єВідрядження», показники «єОселі» та майбутню роботу Мінцифри.
⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 30.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Михайло Федоров, 31, з лютого став основним комунікатором із головними технологічними компаніями, зокрема з Ілоном Маском. Космічний інтернет Starlink засновника SpaceX став важливим елементом комунікації для Збройних сил та резервним каналом критичної інфраструктури. Втім, у середині жовтня з висловлювань у Twitter ексцентричного мільярдера здавалось, що той може залишити Україну без супутникового інтернету. Федоров, бувши в контакті з Маском, швидко запевнив: Starlink працював, працює і працюватиме в країні. Саме про це Forbes домовився поговорити з Федоровим. Але, окрім інтернету SpaceX, Мінцифри опікується безліччю проєктів – від цифровізації всіх послуг до закупівлі сотень дронів для фронту та із серпня – гральним бізнесом. Тож розмова вийшла ширшою.
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю.
Starlink в Україні
Кілька днів тому міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю Politico сказав, що Україні вдалося розвʼязати за вашого сприяння проблему з фінансуванням послуг Starlink. Як саме?
Я спілкувався і з Резніковим, і з нашим посольством у США, щоб системно пропрацювати підхід щодо продовження фінансування. Зараз це питання пропрацьовується. Це будуть міжнародні джерела, але фінальної відповіді поки немає.
Для мене найголовніша відповідь самого Маска: незалежно від того, чи буде підтримка у фінансуванні зі сторони партнерів, Starlink буде працювати в Україні. Зараз для країни це елемент критичної інфраструктури.
Як часто ви спілкуєтесь з Ілоном Маском? Він якось пояснив свій демарш у Twitter?
У нас є системна комунікація. Вона здебільшого стосується технічних аспектів: питань роботи Starlink, фінансування.
Як зараз фінансують Starlink?
На сьогодні в Україну за сприяння Мінцифри потрапили більш ніж 20 000 терміналів. Частина, десь 15 000, фінансується міжнародними партнерами: урядом Польщі, міністрами цифрової трансформації ЄС, USAID. Вони сплачували за самі термінали і платять за послуги звʼязку щомісячно.
Звичайно, ми отримуємо знижку. Її покриває SpaceX. Це, по суті, їхня підтримка нашої країни.
Тобто різницю між собівартістю та, вірогідно, нижчою ціною для донорів і партнерів покриває SpaceX?
Так. Я не володію деталями щодо кожного терміналу – чи виходить він за рамки по використанню трафіку для фізосіб чи корпоративного сегмента. Із комунікації і публічної, і приватної я розумію, що дуже часто ми використовуємо Starlink у «промислових масштабах». Тобто щомісячний прайс для цих Starlink не може бути таким, як для фізосіб. Партнери ж сплачують за послуги як для фізосіб.
Ми використовуємо Starlink для енергетичного сектору, медицини, телекому, для роботи держорганів, пожежних частин, рятувальників та в інших ситуаціях. Обʼєм трафіку дійсно великий.
Є розрахунки SpaceX, про які вони публічно заявляли. Ми ж не маємо можливості перевірити цю інформацію. З огляду на те, як швидко ми отримуємо Starlink і як вони реагують на наші потреби, точно йдеться про особливий підхід до впровадження і розвитку в Україні.
Термінал Starlink у звільненому Ізюмі Фото Getty Images
Через Мінцифри пройшло близько 20 000 терміналів. Маск називав цифру в 25 300, які підправили в Україну. Різниця – це термінали, що завозять приватні особи? Чи окрім Мінцифри ще хтось завозить централізовано?
До кількох тисяч має бути за Міноборони – за окремими контрактами, якими ми не опікувалися. Думаю, все інше – Starlink, які завозили волонтери, приватні компанії або замовлені для особистого використання.
Як Мінцифри розподіляє термінали?
Коли ми шукаємо кошти під Starlink, одразу розуміємо де їх будуть використовувати. Про це домовляємося з донорами. Фокус кожної партії різний. Останню партію, яку ми отримали від Польщі, частково отримає енергетичний сектор. Багато піде на Збройні сили. Ми також активно використовуємо Starlink на деокупованих територіях – за запитами передаємо військово-цивільним адміністраціям. Там вони допомагають швидко відновлювати зв’язок.
Зараз ми в процесі отримання ще 1570 терміналів від польських колег. Частину використаємо для створення публічних точок Wi-Fi, частину – на залізниці, частину – на обʼєкти соціальної інфраструктури та для потреб військових. Ми отримуємо потреби від ключових стейкхолдерів та згідно з цими потребами розподіляємо Starlink.
Інтернет у публічних місцях – для деокупованих територій?
В тому числі. Але зараз ми думаємо, як під час відключень електроенергії забезпечити громадян максимально сталим звʼязком. Без світла в деяких регіонах не працюють і вежі мобільного звʼязку, і провайдери фіксованого інтернету. Ми розуміємо, яка ситуація в кожного провайдера, скільки генераторів та акумуляторів вони купують, як можемо допомогти ми.
Проте хочемо забезпечити країну залізобетонними місцями для звʼязку за будь-якої ситуації. В тому числі розглядаємо використання Tesla Powerwall, Starlink, щоб такі точки публічного звʼязку були в Україні і працювали незалежно від роботи енергомережі.
Я не знаю, скільки буде таких точок доступу. Зараз робимо кілька тестових спотів, подивимось на їх роботу і будемо масштабувати. Частина партії з 1570 терміналів піде на цей напрям. Вони ще в дорозі.
Коли ці публічні споти запрацюють?
В найближчий місяць. У нас обмаль часу, щоб довго запускати такі проєкти. Цього тижня отримаємо тестову точку, перевіримо роботу у внутрішньому форматі, а далі – масштабування.
Чи справді були збої в роботі Starlink на передовій та нещодавно деокупованих територіях, як повідомляли західні медіа?
Були деякі проблеми, але їх швидко вирішили.
Коптер DJI Mavic, напевне, найрозповсюдженіший на фронті Фото пресслужба Мінцифри
Ще один проєкт Мінцифри – «Армія дронів». В останній заяві йшлося про закупівлю 986 дронів на 1,9 млрд грн. Який наразі флот?
Зараз є контракти на 1033 дрони – майже 2 млрд грн. Десь 70% з них вже отримали. До кінця року поставлять решту.
Там є близько 20 досить важливих для нашої артилерії комплексів FlyEye. Їх будемо отримувати ще протягом кількох місяців. Зараз законтрактували ще натовські комплекси Puma та Penguin. Вони потрібні для розвідки для нашої сучасної артилерії. Отримаємо їх ще до нового року. Також отримали партію польських ударних дронів Warmate та контрактуємо ще одну.
Загалом на основі запитів ЗСУ та Міноборони формуємо нову партію на сотні мільйонів гривень.
У нещодавньому інтерв’ю Forbes Вікторія Тігіпко казала, що є певні труднощі з імпортом складників для БПЛА. Наскільки це серйозна проблема?
Такі кейси виникають. Я не сказав би, що проблема масова. Буває складно знайти великі партії певних комплектуючих, щоб виробити від 100 дронів на місяць. Бувають проблеми на кордоні, але не зі сторони України. Все, що в Україні, вирішується в режимі реального часу на стороні Міноборони і нашої команди.
Для українських виробників є проблема з плануванням та фінансуванням. Але за останні кілька тижнів ми побачили таку взаємодію Міноборони з виробниками, тож у наступному році є надія, що в нас буде бум виробництва дронів в Україні. Наразі бюджет на закупівлю дронів для наших виробників відкритий. Вони розуміють, скільки можуть отримати контрактів і на яку суму. Майже всі з них можуть отримати кошти досить швидко.
30 вересня прийняли постанову, яка дозволяє виробникам БПЛА легше отримати дозвіл на дослідну експлуатацію, щоб Міноборони могло купувати їх дрони. Ми вже запропонували подальші зміни, які допоможуть боротися з бюрократією.
Думаю, наступним «пляшковим горлом» буде боротьба ідей, людей, продуктів. Але так і має бути в галузі, яка стрімко розвивається.
Що після буму виробництва дронів?
Наступний етап мене прямо запалює енергією. Це дрони, які перехоплюють інші дрони. З продажу браслетів з останньої довоєнної партії «Азовсталі» ми отримали майже 200 млн грн. За ці кошти вже контрактуються певні продукти, які ми назвали «ловці шахедів». Вони виявлятимуть та збиватимуть іранські дрони, доки ті не долетіли до об’єктів критичної інфраструктури.
Це наступний етап розвитку ідей. Перемагатимуть ті, хто зараз зможе масштабуватися з точки зору менеджменту і виробництва ударних дронів у промислових масштабах. Це і питання прогнозування отримання коштів від держави або волонтерів, і менеджменту, і компетенцій. У наступні чотири-пʼять місяців ми будемо сфокусовані саме на цьому питанні.
Я сподіваюсь, що ми швидко переможемо, але наступний технологічний крок – війна дронів.
Федоров під час відвідин школи пілотів дронів Фото пресслужба Мінцифри
Цифровізація грального бізнесу
Окрім дронів, наприкінці серпня Мінцифри отримало у сферу відповідальності гральний бізнес. Які проблеми ви маєте розвʼязати?
До грального бізнесу є питання. Уряд поставив нам конкретне завдання: максимально цифровізувати цей напрямок.
Ми проаналізували всі процеси і функції Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і сформували певне бачення. Зараз структуруємо його у форматі законопроєкту. Далі будемо дивитися, чи підтримає його Верховна Рада, чи ні.
Наш аналіз і реінжиніринг галузі показав, що КРАІЛ не потрібна. У законопроєкті ми рекомендуємо її ліквідувати. Хочемо зробити автоматичну видачу ліцензій за вичерпними критеріями.
Ми запропонували певне рішення, яке дозволить повністю прибрати корупцію, зробити сферу прозорою і, що дуже важливо, залучити світові компанії в Україну. Не щоб українці більше грали, що є досить негативним явищем. Мета – щоб іноземні компанії інкорпорувалися в Україні і платили податки.
У цьому законопроєкті також є революційне рішення щодо оподаткування. Ми прибрали всі можливості для перевірок – податки автоматично списуються, при покладанні коштів на рахунок. Ми пропонуємо іншого податкового агента.
Якщо резюмувати: комісія не потрібна, дозволи й податки – автоматичні, ніяких можливостей для корупції, залучення коштів із-за кордону в Україну. У мене немає оптимізму, що законопроєкт у такому форматі буде прийнятий. Нам уряд поставив завдання, ми у форматі законопроєкту його вирішуємо. Далі – вже залежить від депутатів.
Кажуть, що ліцензію можна буде отримати в «Дії». Наскільки це близько до правди?
Якщо ми залучаємо міжнародні компанії, щоб вони інкорпорувалися в Україні, то «Дія» не так і потрібна. Цілі зробити це в «Дії» – немає.
Але це поки на стадії концепції. Самого технічного рішення в деталях ще немає?
Технічне рішення є. Воно досить революційне для нашої податкової системи і країни взагалі. Профільному комітету Ради вже презентували наше бачення і напрацювання, отримали зворотний звʼязок, доопрацьовуємо. Тобто дискусія відбувається, в тому числі з ринком. Як будуть розвиватися події в Раді, я не знаю. Рішення по автоматизації та прибиранню корупції ми запропонували.
Михайло Федоров у своєму робочому кабінеті Фото пресслужба Мінцифри
«єВідрядження», «єОселя» та робота Мінцифри
Який статус проєкту «єВідрядження»? Прем’єр-міністр так і не підписав постанову, яка запустила б механізм. Причина начебто в «недостатній кількості запобіжників». Він заморожений чи скасований?
Він не підписаний – у такому статусі цей акт. Міністерство економіки має доопрацювати постанову.
Чи ведеться якась робота? Щодо тих «запобіжників»?
В мене не було робочих нарад щодо розвитку цього проєкту. Ми запропонували багато різних конструкцій, навіть зробили технічну частину. Мені здається, що в цьому напрямку недостатньо активності бізнесу. Тобто кожен якось сам пристосувався через свої канали робити відрядження.
Я розумію, що з точки зору прозорості – проєкт «єВідрядження» правильно і потрібно робити. Але якщо бізнес зможе активізувати це питання, це також було б непогано. Зараз виглядає, що всіх все влаштовує.
Представники IT-бізнесу, навпаки, нам постійно кажуть, що їм це дуже болить.
Думаю, у нас уряд досить швидко реагує на суспільний запит. Можливо, не вистачає публічного запиту щодо цієї послуги. Я все ще впевнений, що вона вкрай необхідна нашій державі, щоб давати можливість бізнесу прозоро і гнучко розвиватися. Тому сподіваюся, що це рішення все-таки буде прийнято.
В інвестиційних колах обговорюється ідея інтелектуального фонду нації. Суть – дозволяти компаніям вивозити принаймні частину чоловічої команди у безпечні локації за кордон. Яка тут роль Мінцифри?
Я не до кінця знаю про цю ідею. Але зараз у нас повномасштабна війна. Вважаю, що політику в цьому напрямку все ж має формувати Міністерство оборони. Нам зараз важливо захистити свою незалежність і свободу. Дуже багато людей віддають життя за нашу країну. І тут потрібно мислити з точки зору захисту нашої країни.
З 1 жовтня в тестовому режимі запрацювала іпотечна програма «єОселя». Які є результати?
Вона запущена в тестовому режимі на порталі «Дія», ключовий продукт буде у мобільному застосунку. До кінця цього тижня приєднаються перші чотири банки-партнери, і з понеділка (31 жовтня – Forbes) ми вже з ними виходимо у бета-тестування в мобільному застосунку.
У ньому можна буде в кілька кліків шерити інформацію для банківських установ, щоб вони приймали рішення для видачі цих кредитів. Це буде максимально технологічний продукт. Напевно, один із найбільш технологічних, що ми створювали.
Наразі 11 000 заявок – обробляються банками. 83% – це захисники України, силовий блок. Майже 11% – медичні працівники, 4% – наукові працівники, 2% – педагоги. Всього почали створювати заявку в кабінеті, але не закінчили – 27 000 людей.
Ви неодноразово казали, що хочете диджиталізувати 100% державних послуг в Україні. Скільки послуг наразі доступно в «Дії»? Який це відсоток від загальної кількості?
Ми не рахували точну цифру, адже 70% послуг взагалі не повинні існувати.
Усілякі витяги, довідки – такої сутності в принципі не має існувати. Органи, що потребують витяг про ваше місце реєстрації, повинні автоматично брати цю інформацію з державного реєстру і не чіпати вас як громадянина. Ми зараз робимо аналітичну роботу, щоб зрозуміти, скільки послуг зайві і коли будемо їх прибирати.
Протягом наступних двох місяців ми презентуємо Мінцифру 2.0: наші нові цілі, нове бачення. Ми активно долучилися до мілітарітеку, тож будемо презентувати оновлену команду. Тоді ж покажемо, скільки послуг прибрали, які мають залишитися і в якому форматі.
Більшості революційних послуг, які ми запустили, не існувало. Наприклад, реєстрація пошкодженого майна, виплати людям, що проживають на територіях, де відбуваються бойові дії, чат-бот «єВорог»,«єОселя» або «єПідтримка», коли ми згенерували майже 20 млн карт під час пандемії. Гадаю, система координації державних послуг дуже зміниться за наступні роки.
На сьогодні ми оцифрували десять найпопулярніших в Україні послуг. Це зміна місця реєстрації, витяг про прописку, реєстрація ФОП, зміна КВЕДів для ФОП. Одні з найпопулярніших державних послуг зараз повʼязані з отриманням паспорта. Але здачу біометричних даних для документів поки неможливо оцифрувати, хоча ми вивчаємо і це питання.
У «Дію» інтегровані не лише державні послуги, а й сервіси, що допомагають ЗСУ, наприклад чат «єВорог». Нещодавно в мережі з’явився ще один схожий – «єППО» від одеських айтівців. Верифікація – через «Дію». Мінцифри брало якусь участь у розробці і впровадженні цього додатку?
Нам добре відомо про цей продукт, комунікуємо з командою розробників. Зараз він у дослідній експлуатації, тестується його ефективність.
Мені дуже подобається ідея і технічна реалізація на стороні розробників. Ми дійсно робили авторизацію в «Дії». Навіть думали, щоб зробити його відразу в «Дії». Але зараз вивчаємо ефективність і вже далі будемо приймати рішення щодо цього.
Якщо цей застосунок правильно використовувати і наводити телефон у напрямку польоту ракети, він дозволяє відслідковувати траєкторію. Це економить 6-8-10 секунд оператору ППО, що працює над збиттям ракети. А тут кожна секунда може врятувати життя.
Наприкінці лютого Мінцифрі значно порізали бюджети. Як це вплинуло на команду міністерства?
Зараз у Мінцифрі близько 200 людей, ще 25 розробників – у ДП «Дія». Дійсно, нам порізали 86% бюджетів на цей рік і на наступний. Матимемо мінімальний бюджет на розвиток, але ми із цим впораємося.
Мінцифра починалася як стартап, отримувала допомогу від бізнесу, багато чого для нас робили pro bono. Зараз ми отримуємо донати на розвиток цифрової трансформації через United24.
Наступного року ми зробимо ще більше. Ми технологічна країна, дуже багато компаній готові нам допомагати.
У чому принципова різниця між Мінцифри мирного й Мінцифри воєнного часу?
Наша місія – вирішувати проблеми людей завдяки технологіям. Ми це робили раніше і робимо зараз, немає принципової різниці. Те, що ми побудували із організаційної точки зору, допомогло швидко адаптуватися під час війни.
Думаю, якщо наступного року на нас нападуть марсіани, будемо придумувати сервіси захисту для громадян та продукти для допомоги нашим космічним військам (посміхається). Ми з вами українці, ми готові до всього.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
