Поряд із війною в Україні у світі відбувається «війна чипів». Очікується, що ринок напівпровідників у 2030 році досягне $1 трлн. Розвиток технологій – одне питання. Уряди країн та компанії намагаються зміни глобальні ланцюжки постачання мікросхем на тлі зростання напруженості з Китаєм.
Як Японія, США, ЄС та Велика Британія намагаються переграти Китай у цій війні, розповів заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.
У минулі вихідні в Токіо зібралися керівники семи найбільших у світі виробників напівпровідників (чипів) та розказали про свої плани щодо відкриття або збільшення виробництва та поглиблення технологічного партнерства в Японії. Серед них Taiwan Semiconductor Manufacturing (TSMC), Samsung Electronics із Південної Кореї, американські Intel і Micron та інші.
Це партнерство для Японії – результат не лише технологічності країни, а й того, що компанії активізують зусилля щодо зміни глобальних ланцюжків постачання мікросхем на тлі зростання напруженості з Китаєм.
Фактично політики й бізнесмени вважають, що інвестиції в безпечні ланцюжки постачання допомагають економічній та національній безпеці.
Уряд Японії як провідник
Відповідно до закону про економічну безпеку, який Японія ухвалила торік, уряд оголосив напівпровідники продуктом, необхідним для повсякденного життя та економічної діяльності.
Передбачається, що близько 70% попиту на чипи в найближчі роки буде забезпечено лише трьома галузями: автомобільною, обчислювальною технікою та зберіганням даних, а також бездротовим зв’язком та Internet of Things.
Уряд Японії пообіцяв спрямувати понад $10 млрд, виділених у додатковому бюджеті країни минулого року, щоб фінансово підтримати обіцянки, дані іноземними виробниками мікросхем.
Реагуючи на ці зусилля, американська транснаціональна корпорація Micron заявила, що планує інвестувати до $3,7 млрд у будівництво заводу з виробництва передової ультрафіолетової літографії в японському місті Хіросіма. Samsung також обговорює створення науково-дослідного центру в Йокогамі з пілотними лініями для напівпровідникових пристроїв. Згадаймо, що прихід південнокорейської групи компаній Samsung до Японії стався після потепління у відносинах між Токіо та Сеулом, якому сприяла дипломатія США.
Роль США
США ж зараз спонукають до тіснішої співпраці між своїми союзниками, аби зменшити залежність від мікросхем, вироблених тайванською компанією TSMC (найбільша у світі монопрофільна незалежна компанія з виробництва напівпровідників, розташована в Сіньчжу, Тайвань. Основні потужності розташовані в Китаї й були побудовані для співробітництва з Qualcomm). Загалом у Тайвані виробляється понад 60% усіх чипів у світі..
Це також робиться з думками про передбачувану загрозу розширення технологічної та військової потужності Китаю.
Цікаво, що TSMC, найбільший у світі виробник чіпів за контрактом, також заявив про можливість збільшення інвестицій у Японію після того, як погодився побудувати новий завод у південно-західній префектурі Кумамото.
США та Японія також планують витратити понад $70 млн для навчання та підготовки 20 000 інженерів для галузі напівпровідників в 11 своїх університетах. Це справді системний та стратегічний підхід країн.
Велика Британія та ЄС не пасуть задніх
Минулого тижня свою стратегію на ринку напівпровідників уперше з 80-х років минулого сторіччя озвучила й Велика Британія.
Уряд країни планує виділити британським компаніям із виробництва мікросхем до 1 млрд фунтів стерлінгів протягом наступного десятиліття. Мета – підвищити стійкість Британії в секторі, який постраждав унаслідок серйозних збоїв у ланцюжках постачання та стикається з привидом загострення геополітичної напруженості.
Їм запропонують 200 млн фунтів стерлінгів у період з 2023 по 2025 рік, решту 800 млн фунтів стерлінгів розподілять між виробниками до кінця 2033 року, за даними Національної стратегії виробництва напівпровідників.
1 млрд фунтів стерлінгів – невелика сума, порівняно з цифрами уряду Японії або американським законом про мікросхеми (Chips Act), яким передбачено субсидії та стимули в розмірі $52 млрд, щоб заохотити напівпровідникові компанії будувати заводи у США.
США також виділять понад $100 млрд на інвестиції в технології та науку, включаючи створення регіональних інноваційних центрів і розширення діяльності Національного наукового фонду, згідно з законом, який лобіював президент США Джо Байден.
Євросоюз запустив власний «Європейський закон про чипи» з державною допомогою в розмірі €43 млрд.
У відповідь на критику представники уряду Великої Британії заявили, що не планують будувати великі фабрики напівпровідників, які можуть коштувати до $5–10 млрд. Саме таку фабрику сучасних напівпровідників на $5 млрд інвестицій та за підтримки уряду Німеччини будує біля Дрездена німецька компанія Infineon.
Велика Британія планує зосередити ресурси на сферах, у яких британські компанії мають «стратегічну перевагу»: складні напівпровідники, які виготовлені з кількох нових матеріалів.
На додаток до цього британський уряд планує укладати альянси з компаніями в Японії. Так країна демонструє, що наступне десятиріччя може стати періодом стратегічних партнерств, які побудовані на геополітичній доцільності (friendshoring або allyshoring).
Постає питання, чи є місце для України на ринку напівпровідників, який так швидко змінюється й розмір якого у 2030 році очікується на рівні $1 трлн? Зважаючи на те, яку увагу зараз має Україна у світі, й те, що світ чекатиме від нас післявоєнної візії, а Захід готовий до концепції friendshoring.
Чи зможе Україна себе так гарно показати й у «війні чипів», як це зараз робить Японія?
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
