Чипи, або напівпровідники, стали чи не найважливішим товаром. Не дивно, що нідерландська компанія ASML, яка розробляє та виробляє машини для їх виготовлення, стала найдорожчою технокомпанією у Європі. Як їй це вдалося, з якими перешкодами доводиться боротися та чи є майбутнє у її коштовних розробок, розібрався Bloomberg. Forbes переповідає головне з історії.
Індустрію напівпровідників оцінюють у $580 млрд. Це не дивно, напівпровідники — компонент звичних для комфортного життя людей речей: від автівок, смартфонів та компʼютерів до мікрохвильовок і літаків. ASML Holding NV виробляє унікальні високотехнологічні машини для виготовлення цих незамінних у техніці деталей.
З непомітного гравця, який намагався конкурувати із важковаговиками типу Nikon, Canon та Ultratech, ASML за близько 40 років перетворилася на єдиного у світі виробника високотехнологічного літографічного обладнання для чипів.
Зараз це найдорожча компанія у Європі із капіталізацією, що перевищує $247 млрд. Це більш ніж вдвічі перевищує капіталізацію Intel.
Передові апарати ASML коштують $180 млн, тоді як вартість звичайної машини для виготовлення чипів в середньому — $10 млн.
Попри захмарну ціну та скорочення проблем із пропозицією на ринку напівпровідників, компанія продовжує рости та має перспективне майбутнє.
Виробництво літографічної машини ASML, яка виготовляє мікросхеми Фото Getty Images
Мікросхеми та геополітика
У XXI столітті чипи стали таким же інструментом геополітичних ігор, яким була нафта у XX столітті, тому ASML опинилася у центрі протистояння США і Китаю.
Президенти США Дональд Трамп та Джо Байден зробили все, щоб залишити Китай на кілька поколінь позаду у технологічному секторі. Жодна інша компанія не була в цьому питанні такою важливою, як ASML.
У 2019-му під тиском адміністрації Трампа нідерландський уряд не видав ліцензію на експорт, яка б дозволяла ASML продавати свою передову ультрафіолетову літографічну машину (EUV-машина) SMIC головному китайському виробнику напівпровідників. Адміністрація Байдена натиснула на Нідерланди, щоб країна ввела ще жорсткіші обмеження.
У березні ухвалили план заборони на експорт оновленої версії глибокої ультрафіолетової літографічної машини (DUV-машина), яку можна застосовувати для виготовлення потужних чипів подвійного призначення.
Такі обмеження змусили Китай вкласти мільярди у власне виробництво чипів та повʼязаних технологій. Країна закупила значну кількість старішого обладнання для виготовлення мікросхем, чим пожвавила сектор виготовлення обладнання для напівпровідників.
У 2022-му Китай був третім найбільшим ринком для ASML після Тайваню та Південної Кореї, принісши компанії близько 15% загального виторгу.
Заборона експорту в Китай може вплинути на зростання ASML у майбутньому, але наразі виробник машин для чипів ледь справляється із попитом решти клієнтів.
Виторг компанії ASML: попередній (чорний) і очікуваний (синій). Фото BLOOMBERG FINANCE LP
Резервні замовлення ASML майже вдвічі перевищують річний виторг, а найбільший клієнт, Taiwan Semiconductor Manufacturing Corp. (TSMC), не планує урізати капітальні витрати. Ще й США та Європа оголосили про плани вкласти близько $100 млрд в індустрію напівпровідників.
Втім, гендиректор ASML Петер Веннінк все ще вважає блокаду Китаю помилкою, бо так країна лише збільшить зусилля для розвитку власного обладнання для виготовлення чипів.
Проблеми зі корпоративним шпигунством
Деякі громадяни та компанії Китаю вдалися до крадіжок технології ASML. У лютому нідерландська компанія, штат якої у Китаї налічує близько 1500 людей, розповіла про колишнього працівника, який вкрав певну технічну інформацію.
А минулого року ASML звинуватила пекінську технофірму, яку китайські чиновники вважають однією з найбільш перспективних, у потенційному викраденні комерційних таємниць. Під час суду у 2018-му ASML стверджувала, що компанії Dongfang Jingyuan Electron та закрита вже Xtal були створені у 2014-му із різницею у місяць її колишнім співробітником на імʼя Зончан Ю.
Його мета – викрасти технології ASML та передати їх Китаю. Згідно із заявами ASML та іншими китайськими документами, Ю тепер керує Dongfang у Китаї за підтримки китайського уряду.
Ця справа змусила ASML жорстко посилити захист своєї інтелектуальної власності. Кількість працівників відділу інформаційної безпеки виросла до 300 людей, що на 20% більше у порівнянні із 2021 роком.
Компанія створила «коло довіри», щоб навчати постачальників про кібербезпекові ризики та слідкує за будь-якими зворотними розробками її машин.
Наразі глобальна екосистема постачальників ASML налічує 5 000 компаній. Без такої ж широкої мережі відтворити її машини буде дуже складно. Саме тому спроби вкрасти технології ASML — марна справа, відмічає фіндиректор компанії Роджер Дассен.
Ілюстрація проходження оптичних променів в EUV-машині. Фото ASML
«Багато технологій ASML не зберігаються у паперовому вигляді, а знаходяться в головах людей, – пояснює він. – Потрібні не лише креслення, а всі наші постачальники, за допомогою яких вони втілюються в життя. Знайти їм заміну – колосальне завдання. На це потрібні не місяці, а десятки років».
Саме велика міжнародна система постачальників, які роблять свій внесок у виробництво машин ASML, суттєво ускладнить власні розробки напівпровідникових технологій для Китаю.
Невпевнений початок ASML
Штаб-квартира ASML розташована у невеликому місті Вельдговен. Ще кількадесят років тому компанію списали як збитковий придаток конгломерату Philips, спінофом якої і є виробник напівпровідникового обладнання.
У 1980-х в ASML були суттєві проблеми із пошуком покупців. Завдяки виходу на біржу у 1995-му, у компанії зʼявилися додаткові кошти для досліджень, а прорив із DUV-машинами збільшив ринкову частку ASML до майже 50% на початку 2000-х. А створення EUV-машин вивели компанію на абсолютно новий рівень.
Зробивши величезну ставку на EUV-машини, в наступні двадцять років компанія зосередилася на їх масштабному виробництві. ASML працювала із науковцями трьох американських лабораторій та отримала капітальні інвестиції від Intel, TSMC і Samsung Electronics.
Компанія купила кілька важливих американських фірм, як-то Cymer і HMI, а також залучила у свою екосистему сотні постачальників по всьому світу. У 2018-му ASML вже була готова до масового виробництва EUV-машин, а у 2021-му їй належало понад 90% світового ринку літографічного обладнання, який оцінюють у $17,1 млрд.
EUV-машини використовують короткохвильове світло, щоб виробники чипів могли додавати до цих маленьких компонентів усе більшу кількість транзисторів, а отже мікропроцесори можуть бути потужнішими.
Розмір зібраної гігантської EUV-машини приблизно дорівнює розміру шкільного автобуса, а щоб її доставити до замовника у розібраному вигляді, потрібно три-чотири літаки Boeing 747. Її вага – 180 т, складається вона із понад 100 000 компонентів, 3000 дротів, 40 000 гвинтів і понад 2 кілометрів шлангів.
Найбільші клієнти ASML. Фото BLOOMBERG FINANCE LP
Наступна розробка компанії буде розміром із квартиру-студію і має вийти на ринок у 2025-му. За понад $380 млн (вартість машини) вона зможе накладати найделікатніші схеми на кремнієву схему розміром із вірус.
Китаю буде дуже непросто відтворити такі складні технології.
Майбутнє машин ASML
Доступ до найбільш передових машин ASML визначає те, наскільки успішними будуть компанії в індустрії. Intel, яка забарилася із покупкою EUV-машин, минулого року втратила своє звання найбільшого у світі виробника чипів після 30 років на вершині.
Тайванська TSMC запровадила цю технологію швидше, ставши найбільшим клієнтом ASML. Згідно із прогнозом аналітиків, саме тайванська компанія цього року може забрати давній титул Intel, обійшовши Samsung і американського виробника чипів.
Станом на кінець 2022-го ASML доставила 180 EUV-машин своїм клієнтам. Цього року компанія планує доставити 60, а також готується збільшити виробничу потужність, щоб збільшити виробництво DUV-машин до 600 до 2026 року. До 2030-го ASML хоче виробляти 30 машин нового покоління, high-NA EUV.
Виробники напівпровідників із нетерпінням чекають на нову машину, бо вона зможе швидше виробляти потужніші чипи. Враховуючи стрімкий розвиток технологічної галузі, зокрема штучного інтелекту, вона наразі дуже необхідна.
Проте не всі вважають, що перехід на ці складніші у виробництві машини буде таким вже безпроблемним. Лондонський аналітик Тімм Шульце-Меландер бачить значні перешкоди.
«High-NA EUV складні у виробництві та коштовні, – пояснює він. – Попри хайп навколо компанії, лише три виробники чипів: TSMC, Samsung і SK Hynix, виробляють на них мікросхеми».
За словами автора книжки «Війна чипів» Кріса Міллера, у довгостроковій перспективі існують високі ризики того, що нові літографічні машини будуть занадто складні й дорогі у виробництві.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
