Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов – герой нового youtube-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» – про те, як бути раннім користувачем штучного інтелекту
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Forbes Україна запустив щотижневий youtube-проєкт «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» для підписників. Гості – топменеджери провідних українських компаній, підприємці, керівники держсектору, лідери думок.
Гість нового випуску – Тимофій Милованов. Президент Київської школи економіки (KSE), професор Пітсбурзького університету й колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України – один із найвідоміших українських фанатів ChatGPT. KSE впроваджує генеративний ШІ у процеси і вчить цьому інших. Що з цього працює, а що – ні?
Топ прикладів, як ChatGPT покращує бізнес-процеси
ChatGPT, або штучний інтелект, може покращити те, як ми ведемо наради.
Перший елемент – запис цієї наради. Далі її досить швидко можна транскрибувати за хвилину-дві за допомогою того самого штучного інтелекту. За результатом наради ви отримуєте транскрипт тексту. Там будуть помилки, але він буде більш-менш якісний, і з ним можна працювати. Наприклад, зробити план дій, резюме, витягнути карту аргументів або головних ідей, залежно від ваших задач. Усе це можна зробити за допомогою ChatGPT.
Тобто ви отримаєте продукт, з яким можна повернутися прямо під час наради і проговорити з усіма, наскільки це резюме чи план дій відповідає тому, що люди насправді думають. Досить часто зʼясовується, що є якісь чорні плями чи непроговорені речі, або кожен зрозумів щось по-своєму.
Це дуже добре підходить для компаній, у яких багато нарад, які знаходяться у процесі трансформації або працюють саме зі знаннями чи сервісами, а не з продуктом.
Другий кейс – кодифікування знань в організації. Дуже часто знання або втрачаються, або не всі ними володіють. Тобто приходить нова людина чи новий клієнт, які чогось не знають. Чи один департамент щось знає, а інший – ні.
Кодифікування знань, сервіс питань-відповідей теж можна досить просто зробити. Це вимагає певного програмування. Але по суті ви туди завантажуєте свої головні важливі документи, математично розписуєте це на вектори і в результаті отримуєте внутрішню систему. Їй можна задавати питання й отримувати відповіді для всіх людей у компанії або клієнтів. Це серйозніший юзкейс, що вимагає роботи.
Ще один простий варіант – описати продукт на сайті або зробити новий сайт чи сторінку. ChatGPT дуже гарно і швидко пише HTML-коди, або Java-коди. Він прямо з вами працює і звʼязує те, що ви йому говорите: який у вас має бути вебсайт чи які ідеї ви хочете туди покласти. Він одночасно працює з вашими ідеями й мовою та зразу перетворює це на HTML-коди.
З цими кодами навіть можна робити візуалізацію, розповідати історії. Сьогодні в маркетингу чи продажах дуже важливо розповідати історії. Конкуренція шалена, і компаніям, які не вміють розповідати історії, дуже складно боротися.
Але історії просто на основі картинок чи емоцій мало. Вона має бути на основі даних. В Україні їх ніхто не вміє робити. Але ChatGPT може вам допомогти створити цю візуальну історію.
Ви можете поставити задачу: всередині компанії треба переконати когось взятися за трансформацію чи впровадити новий продукт, є ось такі дані – і треба переконати всіх зробити візуальний сценарій такої історії.
Структурування проєктів мені теж дуже подобається. Наприклад, клієнт каже, що йому потрібно зробити економічну стратегію для певного регіону. Я пояснюю ChatGPT задачу і прошу задати 10 уточнюючих запитань. Клієнт мені надає відповіді, а я запитую ChatGPT, яка потрібна мінімальна команда, прошу опис позицій, мінімальний бюджет. І в результаті буквально за 15-20-30 хвилин є опис проєкту з деталями, командою, бюджетами, планом дій, дедлайнами.
Як використовувати ChatGPT для особистого розвитку
Тому для мене це перш за все тьютор і вчитель програмування. Не програміст, що робить щось замість мене, а саме вчитель.
Наприклад, я ніколи нічого в житті не робив мовою програмування Python. Маю якісь базові знання з програмування, але цієї мови не знаю. І я попросив ChatGPT мені пояснити.
Скажімо, я хочу відправити 5000 електронних листів зі звітом донорам Київської школи економіки. Але не хочу робити це вручну або через стандартний сервіс. ChatGPT мені відповів, що я можу через API звʼязатися з Google через якийсь клієнт. Я попросив пояснити мені, як школяру, що це означає. Він дав пояснення. З помилками, але достатньо для того, щоб можна було далі самому розбиратися.
Тобто він дає базові знання й рішення, які дозволяють зекономити сотні годин.
Ще один приклад – інтерв’ю. Я їх записую на телефон і потім прошу проаналізувати на слабкі й сильні сторони. І він мені постійно підказує, що я сильно вдаюся в деталі і забуваю про контекст.
Також ChatGPT допомагає мені зняти багато непотрібної бюрократії. Мені треба було написати листа до IRS (податкої служби США). Я там досі професор і отримую певну зарплату, тому треба платити податки, а з України складно відправити й отримати всі документи. Тому я хотів написати пояснювального листа, чому подаю не всі документи і чому можливі помилки в декларації. Я попросив написати цього листа ChatGPT. Він це зробив за хвилину-дві, я щось підправив і надіслав його. Це зекономило кілька годин.
Звичайно, я використовую ChatGPT для рутинної роботи. Але я не намагаюся стати оператором «електронної машини», яка за мене створює ідеї. Я намагаюся використовувати цю технологію, щоб мати кращі ідеї й наростити свої знання.
За яких умов ця технологія стане дійсно масовою
Думаю, ця технологія буде змінюватися й покращуватися досить швидко. Вона має ознаки того, що називається технологіями загального використання. Такими, наприклад, є електрика, інтернет, електронна пошта, телефон, комп’ютер. А блокчейн, як виявилося, ні.
Перша ознака масовості – кількість застосувань збільшується з часом, люди придумують нові застосування. Друга – витрати зменшуються, використовувати технологію стає дедалі легше. Третя – до неї дуже легко долучитися неспеціалісту.
Ми на самому початку, за цим треба слідкувати. Експериментувати із застосуванням – найважливіша задача, це дуже весело й цікаво. А конкуренція з часом покаже, яке застосування краще, а яке гірше.
Які можливості й обмеження має ШІ
Роботу у вас забере не власне штучний інтелект, а людина, яка навчиться з ним працювати. По-друге, ШІ не дає вам контент. Я не вірю, що він може бути вашим співрежисером.
Він може давати середнього типу ідеї, які вас наштовхнуть на щось сильніше. Він дуже гарно подає структуру проблеми, але не може замінити сам продукт. Відповідальність за продукт на вас.
Переваги ШІ – швидкість і структурування, а не ідеї, контент і продукт. Важливо, щоб людина, яка з ним співпрацює, мала дуже гарні знання, ерудицію, чітку дисципліну думки, сильну логіку. Щоб ця людина знала, яку задачу хоче вирішити. Людина має вміти дуже критично мислити, щоб перевіряти відповіді. І потрібні, як мінімум, базові знання інженерії промптів.
Думаю, ми будемо рухатися від того, щоб самим писати структуру задач, до того, щоб придумувати ідеї та ставити питання. А структуру за нас зробить штучний інтелект.
Чи потрібен ШІ етичний кодекс на кшталт «трьох правил робототехніки»
Для алгоритмів етичні проблеми існують навіть сьогодні. Якщо ви в них запитаєте, як зробити зброю або як краще зарізати когось і не бути спійманим, він розкаже вам усі відомі історії. І допоможе вам стати кращим вбивцею. І це неетично.
Тому на сьогодні в самому штучному інтелекті є багато заборон. Але постійно йде боротьба за те, як їх хакнути. Є підхід реверсивного інжинірингу. Ідея в тому, що ви у промпті намагаєтеся дати команди, які дозволять системі скасувати попередні етичні обмеження.
Перегони між тими, хто намагається забезпечити етичність використання штучного інтелекту, і тими, хто намагається їх обійти, триватимуть. Штучний інтелект може нанести шкоду, і треба працювати, щоб цьому запобігти. Але й будуть люди, які намагатимуться обійти обмеження і використовувати штучний інтелект на шкоду. Наприклад, для пропаганди.
Такі виклики не нові, вони були і з іншими технологіями.
Є й більш стандартні проблеми, наприклад із правами інтелектуальної власності. Ви маєте казати своєму керівництву, клієнту, що використовували ChatGPT? Або, наприклад, дитина попросила розповісти на ніч казочку, а ви настільки втомилися, що попросили написати її ChatGPT. Ви маєте сказати дитині, що цю казочку придумали не ви? На ці питання людство ще має дати відповідь.
Чи мають сенс спроби регуляції ШІ
Регуляція штучного інтелекту на практиці неможлива. Нещодавно була хайпова дискусія, спровокована Ілоном Маском, про те, що треба зупинити розвиток ШІ.
Але сьогодні йдуть перегони оснащення між США та Китаєм стосовно використання й розвитку штучного інтелекту. Вважається, що кілька років тому Китай досяг рівня Америки у своїх розробках ШІ.
І якщо США або інше демократичне суспільство зупинить розвиток штучного інтелекту, то Китай ні. Тому ми знаходимося перед дилемою в’язня. Всі розуміють, що краще б це регулювати. Але доки існує конфлікт між Сполученими Штатами, Європою і Китаєм, регулювання штучного інтелекту неможливе, на мою думку. Вихід – пережити це.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
