28 квітня російський «Яндекс» домовився про угоду з продажу своїх новинних сервісів – «Дзен» та «Новини» – холдингу VK (раніше Mail.ru Group). Про що це свідчить стосовно економіки пропаганди
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
«Яндекс» твердо вирішив продати свої новинні активи ще в середині березня, пишуть російські ЗМІ, через їхню токсичність. Компанія ще не потрапила під санкції США та ЄС, але повідомляла про ризик дефолту та згорнула інвестиції.
1 березня колишній керівник «Яндекс.Новин» Лев Гершензон назвав її «ключовим елементом у приховуванні інформації про війну» та закликав співробітників звільнитися. У відповідь керівний директор «Яндекса» Тигран Худаверян написав, що пріоритет компанії – це безпека її співробітників та робота сервісів. «Через ці причини ми не можемо вилізти на броньовик», – сказав Худаверян.
16 березня його включили до санкційного списку ЄС, а Худаверян пішов зі свого поста та вийшов із ради директорів. Головна компанія «Яндексу», як і його спільне підприємство з Uber, зареєстроване в Нідерландах. Капіталізація зараз сягає $6,7 млрд проти $30 млрд у листопаді 2021-го.
На що розраховує «Яндекс»
«Якщо «Яндекс» хоче продовжувати бути великою технологічною компанією, йому треба сфокусуватися на тому, що ні за яких умов не може бути політизовано», – цитує видання The Bell нинішнього керівника «Яндекс.Дзену» Антона Фролова. Це блог-сервіс, який відвідують понад 20 млн людей щодня. Нові пріоритети для «Яндекса» – пошук, рекламний бізнес, хмарні сервіси, таксі та безпілотні технології.
За словами колишнього директора з розповсюдження технологій «Яндекса» та топменеджера Parimatch Григорія Бакунова, вперше про закриття «Новин» задумалися ще в 2013–2014 роках на тлі висвітлення вторгнення в Україну. Рішення тоді начебто не прийняли через смерть одного з керуючих засновників Іллі Сегаловича. За даними самого «Яндексу», їхній новинний агрегатор відвідують понад 10 млн людей на день. Формальний тиск на нього почався в 2016 році, після прийняття закону «Про новинні агрегатори», який зобов’язував перевіряти інформацію на правдивість та вводив штрафи. Після цього зі стрічки зникли всі ЗМІ, не зареєстровані Роскомнадзором. Зараз у Росії заборонено називати збройну агресію проти України війною.
Угода з VK поки що має більше запитань, ніж відповідей, пише російський Forbes. Холдинг, утворений на базі інтернет-гіганта Mail.ru та соцмережі VK, не має достатнього об’єму трафіка для новинного агрегатора.
Якщо прибрати його з головної сторінки пошуковика, це призведе до падіння відвідуваності. Якщо цього не робити, то, навіть попри зміну формального власника, для користувачів ситуація може залишитись незмінною: на головній старінці так і залишаться цензуровані новини, але як «спільний проєкт із VK». Ціна питання з урахуванням обвалу вартості «Яндекса» може складати декілька сотень мільйонів доларів, розповів виданню колишній топменеджер. Можливий також обмін – замість грошей продавець може забрати собі один із сервісів доставки їжі в структурі VK.
До чого тут друзі Путіна
Холдинг VK із недавнього часу знаходиться фактично під державним контролем: у грудні 2021 року мільярдер Алішер Усманов продав контрольну частку страховій групі «Согаз», якою володіє Юрій Ковальчук. Цього олігарха, давно знайомого з Путіним, називають «генералом дезінформаційної війни» і, за повідомленнями низки журналістів, зараз Ковальчук – чи не єдиний, хто має прямий доступ та вплив на Путіна.
Після угоди новим керівником VK став Володимир Кірієнко, син першого заступника керівника Адміністрації президента РФ. Разом із батьком він фігурує в міжнародних санкційних списках. Компанія теж переживає не найкращі часи: в першому кварталі 2022 року її виторг зріс усього на 9%, це найменший показник за багато років. Водночас чистий збиток виріс у сім разів, до 7,3 млрд рублів, або близько $100 млн за поточним курсом.
Раніше «Яндекс» уже розпродавав свої активи. Так, компанія продала свій сервіс «Яндекс.Гроші» державному Сбербанку. Серед незакритих питань залишається частка Uber в агрегаторі «Яндекс.Таксі». Ще з березня американський стартап шукає способи продати актив, але поки що не повідомляв про угоду, яку раніше оцінювали приблизно в $1 млрд.
Сам «Яндекс» давно знаходиться на гачку в російської влади. Наприклад, компанія має механізм «золотої акції», що попереджає продаж ключових активів. Він знаходиться на балансі «Сбербанку», пише видання «Проект». У 2020 році компанія провела ще одну реструктуризацію та віддала контроль до фонду, зареєстрованого в калінінградському офшорі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
