28 квітня російський «Яндекс» домовився про угоду з продажу своїх новинних сервісів – «Дзен» та «Новини» – холдингу VK (раніше Mail.ru Group). Про що це свідчить стосовно економіки пропаганди
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Яндекс» твердо вирішив продати свої новинні активи ще в середині березня, пишуть російські ЗМІ, через їхню токсичність. Компанія ще не потрапила під санкції США та ЄС, але повідомляла про ризик дефолту та згорнула інвестиції.
1 березня колишній керівник «Яндекс.Новин» Лев Гершензон назвав її «ключовим елементом у приховуванні інформації про війну» та закликав співробітників звільнитися. У відповідь керівний директор «Яндекса» Тигран Худаверян написав, що пріоритет компанії – це безпека її співробітників та робота сервісів. «Через ці причини ми не можемо вилізти на броньовик», – сказав Худаверян.
16 березня його включили до санкційного списку ЄС, а Худаверян пішов зі свого поста та вийшов із ради директорів. Головна компанія «Яндексу», як і його спільне підприємство з Uber, зареєстроване в Нідерландах. Капіталізація зараз сягає $6,7 млрд проти $30 млрд у листопаді 2021-го.
На що розраховує «Яндекс»
«Якщо «Яндекс» хоче продовжувати бути великою технологічною компанією, йому треба сфокусуватися на тому, що ні за яких умов не може бути політизовано», – цитує видання The Bell нинішнього керівника «Яндекс.Дзену» Антона Фролова. Це блог-сервіс, який відвідують понад 20 млн людей щодня. Нові пріоритети для «Яндекса» – пошук, рекламний бізнес, хмарні сервіси, таксі та безпілотні технології.
За словами колишнього директора з розповсюдження технологій «Яндекса» та топменеджера Parimatch Григорія Бакунова, вперше про закриття «Новин» задумалися ще в 2013–2014 роках на тлі висвітлення вторгнення в Україну. Рішення тоді начебто не прийняли через смерть одного з керуючих засновників Іллі Сегаловича. За даними самого «Яндексу», їхній новинний агрегатор відвідують понад 10 млн людей на день. Формальний тиск на нього почався в 2016 році, після прийняття закону «Про новинні агрегатори», який зобов’язував перевіряти інформацію на правдивість та вводив штрафи. Після цього зі стрічки зникли всі ЗМІ, не зареєстровані Роскомнадзором. Зараз у Росії заборонено називати збройну агресію проти України війною.
Угода з VK поки що має більше запитань, ніж відповідей, пише російський Forbes. Холдинг, утворений на базі інтернет-гіганта Mail.ru та соцмережі VK, не має достатнього об’єму трафіка для новинного агрегатора.
Якщо прибрати його з головної сторінки пошуковика, це призведе до падіння відвідуваності. Якщо цього не робити, то, навіть попри зміну формального власника, для користувачів ситуація може залишитись незмінною: на головній старінці так і залишаться цензуровані новини, але як «спільний проєкт із VK». Ціна питання з урахуванням обвалу вартості «Яндекса» може складати декілька сотень мільйонів доларів, розповів виданню колишній топменеджер. Можливий також обмін – замість грошей продавець може забрати собі один із сервісів доставки їжі в структурі VK.
До чого тут друзі Путіна
Холдинг VK із недавнього часу знаходиться фактично під державним контролем: у грудні 2021 року мільярдер Алішер Усманов продав контрольну частку страховій групі «Согаз», якою володіє Юрій Ковальчук. Цього олігарха, давно знайомого з Путіним, називають «генералом дезінформаційної війни» і, за повідомленнями низки журналістів, зараз Ковальчук – чи не єдиний, хто має прямий доступ та вплив на Путіна.
Після угоди новим керівником VK став Володимир Кірієнко, син першого заступника керівника Адміністрації президента РФ. Разом із батьком він фігурує в міжнародних санкційних списках. Компанія теж переживає не найкращі часи: в першому кварталі 2022 року її виторг зріс усього на 9%, це найменший показник за багато років. Водночас чистий збиток виріс у сім разів, до 7,3 млрд рублів, або близько $100 млн за поточним курсом.
Раніше «Яндекс» уже розпродавав свої активи. Так, компанія продала свій сервіс «Яндекс.Гроші» державному Сбербанку. Серед незакритих питань залишається частка Uber в агрегаторі «Яндекс.Таксі». Ще з березня американський стартап шукає способи продати актив, але поки що не повідомляв про угоду, яку раніше оцінювали приблизно в $1 млрд.
Сам «Яндекс» давно знаходиться на гачку в російської влади. Наприклад, компанія має механізм «золотої акції», що попереджає продаж ключових активів. Він знаходиться на балансі «Сбербанку», пише видання «Проект». У 2020 році компанія провела ще одну реструктуризацію та віддала контроль до фонду, зареєстрованого в калінінградському офшорі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
